Оподаткування спадщини ставки та правила сплати

Оподаткування спадщини є обов’язковим етапом оформлення майна, який часто викликає багато запитань у спадкоємців. Отримання квартири, автомобіля або грошових коштів від померлого родича вважається доходом, тому держава встановлює чіткі фіскальні правила для таких операцій.

Незнання податкового законодавства може призвести до штрафів або затримок у нотаріуса. Особливо це актуально після нещодавніх змін, які суттєво вплинули на суми обов’язкових платежів при прийнятті спадщини.

Які об’єкти спадщини підлягають оподаткуванню

Оподаткуванню підлягає практично будь-яке майно та активи, які переходять у власність спадкоємця після смерті спадкодавця. Згідно з вітчизняним законодавством, до об’єктів оподаткування належать нерухомість, транспортні засоби, цінні папери, корпоративні права, грошові кошти на рахунках, а також страхові виплати.

Цивільний кодекс чітко визначає межі того, що саме людина отримує після смерті родича. Це не просто фізичні речі, а цілий комплекс прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України: «Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).»

На практиці, якщо ви успадковуєте майно, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя (наприклад, частку в квартирі, придбаній у шлюбі), то після смерті одного з подружжя інший член подружжя оформлює виділ своєї частки. Ця частка не є спадщиною і не оподатковується, а спадкується лише частка померлого за ставкою 0%. Це важливо враховувати при розрахунку бази оподаткування.

Також особливу увагу слід приділити складним активам. Наприклад, коли клієнт отримує у спадщину частку в статутному капіталі ТОВ від померлого двоюрідного брата, виникає проблема визначення об’єкта оподаткування. У таких випадках проводиться незалежний аудит та оцінка ринкової вартості частки в статутному капіталі на дату смерті спадкодавця. На підставі звіту про оцінку розраховується податок за загальною ставкою 5% ПДФО та 5% військового збору, який спадкоємець задекларує у своїй щорічній декларації.

• Нерухоме майно. Квартири, житлові будинки, земельні ділянки, а також об’єкти незавершеного будівництва.
• Рухоме майно. Автомобілі, мотоцикли, антикваріат, коштовності та інші цінні речі.
• Комерційна власність. Цінні папери, частки у статутному капіталі компаній, об’єкти інтелектуальної власності.
• Фінансові активи. Готівка, кошти на банківських рахунках, депозитні сертифікати, страхові виплати.

Точний перелік майна визначає обсяг подальших податкових зобов’язань, тому кожен актив потребує окремого аналізу.

Ставки податку на спадщину

Ставки податку на спадщину в Україні становлять 0%, 5% або 18% залежно від ступеня спорідненості між спадкодавцем і спадкоємцем, а також від їхнього податкового резидентства. Цей порядок чітко регламентується Податковим кодексом України і визначає фінансове навантаження на кожного отримувача майна.

Згідно зі статтею 174 Податкового кодексу України: «Об'єкти спадщини платника податку оподатковуються за ставками...»

Частою помилкою є невизначеність резидентського статусу. Громадяни України, які роками проживають за кордоном і мають іноземну посвідку на проживання, все одно вважають себе резидентами за паспортом. Проте податкові органи керуються тестом на центр життєвих інтересів. У разі виявлення прихованого нерезидентства, податкова може донарахувати різницю між ставками (з 5% до 18%) разом із суттєвими штрафами та пенею. Більш детально про це можна дізнатися у статті про оподаткування спадщини для нерезидентів.

Хто має право на нульову ставку

Нульова ставка податку (0%) застосовується до майна, яке успадковують члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення. Це означає, що найближчі родичі повністю звільняються від сплати податку на доходи фізичних осіб.

До першого ступеня належать батьки, чоловік або дружина, діти. До другого ступеня споріднення належать рідні брати та сестри, дідусі та бабусі, а також онуки.

Наприклад, коли клієнт отримав у спадщину квартиру від покійного дідуся, нотаріус роз’яснив, що для першого та другого ступенів споріднення діє нульова ставка оподаткування, і оціночна вартість майна в цьому випадку взагалі не визначається. Клієнт отримав спадщину без додаткових витрат на оцінку.

Також право на нульову ставку мають особи з інвалідністю I групи, діти-сироти та діти з інвалідністю при успадкуванні рухомого чи нерухомого майна.

Коли застосовуються ставки 5 та 18 відсотків

Ставка 5% застосовується для будь-яких інших спадкоємців-резидентів, які не належать до першого чи другого ступеня споріднення (наприклад, племінники, тітки, друзі або дальні родичі).

Розглянемо ситуацію: клієнт отримав у спадщину приватний будинок від покійної тітки. Оскільки племінник належить до третього ступеня спорідненості, було замовлено сертифіковану оцінку будинку на дату смерті спадкодавця. На підставі оціночної вартості клієнт сплатив 5% ПДФО та 5% військового збору до оформлення свідоцтва у нотаріуса, що дозволило уникнути обов’язкового річного декларування.

Ставка 18% є максимальною і застосовується у випадках, коли спадщину отримує нерезидент України, або коли сам спадкодавець був нерезидентом на момент смерті.

Типова ситуація: спадкоємець є громадянином України, але понад 5 років постійно проживає та працює в Польщі. Він успадкував квартиру в Києві від свого покійного батька (резидента України). Податкова служба класифікувала спадкоємця як нерезидента України через перенесення центру життєвих інтересів. Незважаючи на близьке споріднення, клієнт був змушений сплатити ПДФО за ставкою 18% та військовий збір у розмірі 5% перед отриманням свідоцтва.

Київський апеляційний адміністративний суд у справі № 826/2112/14 від 08.07.2014 зазначив: «в даному конкретному випадку кваліфікуючою ознакою при оподаткуванні доходу у вигляді спадщини є статус спадкодавця, який є нерезидентом, незалежно від його ступеню спорідненості зі спадкодкоємцем, а тому до даних правовідносин слід застосовувати положення пп.174.2.3 п.174.2 ст.174 Податкового кодексу України та оподатковувати об'єкт спадщини відповідно до положень п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України.»

Іноді під час оформлення виникають складнощі через помилки в документах. Наші юристи успішно вели справу про виправлення помилки в заповіті, що дозволило клієнту підтвердити свої права.

Військовий збір при оформленні спадщини

Військовий збір при оформленні спадщини сплачується за ставкою 5% від вартості майна, якщо сам спадок підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО). Якщо ж до спадщини застосовується нульова ставка ПДФО, то військовий збір також не нараховується і не сплачується.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України: «Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу...»

Зверніть увагу: підвищення військового збору до 5% застосовується на момент нотаріального оформлення права на спадщину (видачі свідоцтва), а не на дату смерті спадкодавця. Навіть якщо спадкодавець помер у першій половині 2024 року (коли діяла ставка військового збору 1,5%), але свідоцтво видається у 2026 році, військовий збір сплачується за новою ставкою 5%.

Це суттєво підвищує загальні витрати на оформлення майна для дальніх родичів та третіх осіб, тому варто заздалегідь розрахувати фінансові витрати.

Порядок декларування та сплати податку

Порядок декларування та сплати податку при отриманні спадщини зобов’язує спадкоємців-резидентів подати річну податкову декларацію до 1 травня року, наступного за звітним, та сплатити нараховані суми до 1 серпня. Спадкоємці-нерезиденти мають інший порядок і повинні сплатити всі податки безпосередньо перед нотаріальним оформленням спадщини.

Згідно з підпунктом 49.18.4 статті 49 Податкового кодексу України: «Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним...»

Уявімо ситуацію: спадкоємець отримав у спадок від свого близького друга комерційне приміщення (магазин). Оскільки він не мав вільних коштів для сплати 10% податку одразу у нотаріуса, він скористався правом резидента та оформив право власності у нотаріуса без негайної сплати податків. Наступного року, до 1 травня, він подав декларацію про майновий стан і доходи, після чого самостійно сплатив 5% ПДФО та 5% військового збору до 1 серпня.

Обов’язки малолітніх та неповнолітніх осіб виконують їхні батьки або опікуни. Якщо дитина віком 15 років за заповітом успадкувала автомобіль від свого хрещеного батька, батьки підготували та подали податкову декларацію від імені дитини, сплативши 5% ПДФО та 5% військового збору від оціночної вартості автомобіля.

Строки подання декларації про доходи

Граничний строк подання декларації про майновий стан і доходи — 1 травня року, наступного за роком отримання спадщини. Подати звітність можна через Електронний кабінет платника податків ДПС або скориставшись зручним сервісом Мобільний застосунок «Моя податкова».

Якщо майно оподатковується за нульовою ставкою, декларація з цього приводу не подається (за умови відсутності інших доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню).

Як самостійно сплатити нараховані податки

Після подання декларації спадкоємець зобов’язаний самостійно сплатити суму ПДФО та військового збору до 1 серпня того ж року. Реквізити для сплати можна знайти в особистому кабінеті платника або звернувшись до місцевого відділення Державної податкової служби України.

Загальні правила та процедуру оформлення майна можна дізнатися у нашому матеріалі про оформлення спадщини в Україні.

Бувають випадки, коли на майно накладено старі обтяження. Наші юристи провели успішне зняття арешту зі спадкової квартири, що дозволило клієнту вільно розпоряджатися майном.

Роль нотаріуса при оформленні спадщини

Нотаріус при оформленні спадщини виконує функцію контролюючого органу, який щомісяця надсилає відомості про видані свідоцтва про право на спадщину до Державної податкової служби. Він фіксує суму отриманого спадкоємцем доходу та перевіряє сплату податків у випадках, коли це передбачено законом.

На практиці важливо врахувати: якщо спадкоємець-резидент сплачує податок через банк самостійно до моменту отримання свідоцтва про право на спадщину, нотаріус обов’язково має відобразити цю інформацію у звітності за формою 4ДФ. Якщо нотаріус не внесе дані про сплату податку та збору, податкова служба автоматично надішле вимогу про подання річної декларації.

Для нерезидентів нотаріус виступає безпосереднім контролером: він не має права видати свідоцтво про право на спадщину без надання документа про повну сплату ПДФО та військового збору.

Таким чином, взаємодія з нотаріусом вимагає ретельної підготовки податкових документів, щоб уникнути непорозумінь із фіскальною службою.