Врегулювати порядок посвідчення заповіту — це єдиний надійний спосіб забезпечити виконання вашої останньої волі щодо власного майна. Багато хто відкладає цей крок, вважаючи процедуру складною, або припускається помилок при оформленні, що згодом призводить до затяжних спорів між спадкоємцями.
Процедура вимагає сувого дотримання формальностей, оскільки найменше порушення правил ідентифікації чи підписання може зробити документ недійсним. Розуміння цих нюансів допоможе захистити інтереси близьких людей та зберегти ваш спокій.
Головне про порядок посвідчення заповіту
- Письмова форма. Документ обов’язково має містити дату, місце складання та особистий підпис.
- Документи. Для ідентифікації підходить лише паспорт, посвідчення водія використовувати заборонено.
- Свідки. Присутність щонайменше двох свідків є обов’язковою у випадках, визначених законом.
- Воєнний стан. Допускається оформлення без Спадкового реєстру та на білих аркушах паперу.
Зміст:
Як працює порядок посвідчення заповіту
Законодавчий порядок посвідчення заповіту передбачає обов’язкове дотримання письмової форми документа, зазначення точного місця і часу його складення, а також наявність особистого підпису заповідача. Будь-яке відхилення від цих імперативних вимог робить розпорядження нікчемним, тобто таким, що не створює жодних юридичних наслідків після смерті особи.
Цивільний кодекс України визначає заповіт як особисте розпорядження дієздатної фізичної особи на випадок своєї смерті. Це означає, що скласти такий документ через представника за довіреністю неможливо. Обов’язковою умовою є також офіційне посвідчення документа уповноваженим суб’єктом — нотаріусом або іншою посадовою особою, яка має на це законні повноваження.
Зокрема, закон встановлює жорсткі рамки щодо форми. Правила спадкування за заповітом в Україні базуються на принципі свободи волевиявлення, але формальна сторона має бути бездоганною.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1247 Цивільного кодексу України: «Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.»Якщо заповідач через фізичні вади або тяжку хворобу не може підписатися самостійно, закон дозволяє залучити іншу особу — рукоприкладника, про що робиться спеціальна відмітка в тексті.
Які документи потрібні для встановлення особи заповідача
Для встановлення особи заповідача при вчиненні нотаріальної дії потрібні виключно офіційні документи, що підтверджують громадянство та особу, зокрема паспорт громадянина України (у вигляді книжечки або ID-картки) або закордонний паспорт. Нотаріус зобов’язаний ретельно перевірити дійсність наданого документа та встановити повну цивільну дієздатність громадянина перед початком оформлення.
Для іноземних громадян встановлення особи здійснюється за національним паспортом та документами, що підтверджують законність перебування на території України. Офіційні роз’яснення щодо переліку документів містить Довідник WikiLegalAid: Посвідчення заповітів. Нотаріус також перевіряє вік особи: повна цивільна дієздатність настає з 18 років, проте в окремих випадках (реєстрація шлюбу, працевлаштування за трудовим договором з 16 років) вона може бути набута раніше.
Документи для громадян та іноземців
Для громадян України основним документом є паспорт, тоді як іноземці мають надати національний паспорт та посвідку на постійне чи тимчасове проживання.
Які документи використовувати заборонено
Нотаріус ніколи не прийме посвідчення водія, пенсійне чи студентське посвідчення, оскільки вони не підтверджують громадянство особи.
Покроковий алгоритм посвідчення заповіту
- Підготуйте документи. Зберіть оригінал паспорта (або закордонного паспорта) та ідентифікаційного коду.
- Сформулюйте розпорядження. Чітко визначте перелік майна та осіб, яким ви бажаєте його заповісти.
- Зверніться до нотаріуса. Запишіться на прийом до державного або приватного нотаріуса для складання тексту та підписання.
- Зареєструйте документ. Переконайтеся, що нотаріус заніс відомості про ваш заповіт до Спадкового реєстру.
Процедура посвідчення заповіту нотаріусом
Процедура посвідчення заповіту нотаріусом починається з викладення волі заповідача на папері, що може бути зроблено власноруч або за допомогою комп’ютерної техніки. За бажанням громадянина нотаріус може записати текст з його слів, після чого документ обов’язково зачитується заповідачем вголос та підписується ним особисто.
Під час оформлення нотаріус зобов’язаний роз’яснити заповідачу його права, зокрема про право на обов’язкову частку у спадщині для непрацездатних родичів. При цьому від заповідача не вимагається подання жодних доказів права власності на майно, яке він планує залишити спадкоємцям — перевірка майнових прав буде проводитися вже після відкриття спадщини. Якщо ж майно має обтяження, спадкоємцям може знадобитися зняття арешту з квартири для оформлення спадщини, що є поширеною практикою у нашій роботі.
Якщо людина через тяжку хворобу (наприклад, параліч після інсульту) перебуває у повній свідомості, але не може самостійно підписати документ, залучається рукоприкладник — стороння особа, яка підписує заповіт замість заповідача в його присутності та у присутності нотаріуса. Будь-які технічні неточності в процесі можуть призвести до судових спорів. Проте навіть якщо виникла помилка в заповіті з вини нотаріуса, наші юристи успішно захищають права спадкоємців у судовому порядку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1248 Цивільного кодексу України: «Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів...»Допомога адвоката у посвідченні заповіту
- Юридичний аналіз. Детальний аналіз вашої ситуації та допомога у правильному формулюванні розпоряджень без ризику подальшого оскарження.
- Підготовка документів. Перевірка наявних документів для встановлення особи та супровід процесу залучення свідків чи рукоприкладника.
- Консультація щодо секретних заповітів. Допомога у правильному складанні тексту секретного заповіту перед його запечатуванням.
Особливості посвідчення секретного заповіту
Особливості посвідчення секретного заповіту полягають у тому, що цей документ посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом, що забезпечує абсолютну конфіденційність розпоряджень заповідача. Особа подає документ у заклеєному конверті, на якому обов’язково ставить свій особистий підпис у присутності нотаріуса, після чого конверт опечатується в інший захисний конверт.
Цей формат має свої процедурні ризики: оскільки нотаріус не бачить тексту, він не може перевірити його на наявність юридичних чи граматичних помилок. Якщо заповідач припуститься помилок у написанні імен спадкоємців або забуде підписати сам текст всередині конверта, після його смерті виникнуть серйозні проблеми з оформленням спадщини. Тому перед заклеюванням конверта доцільно отримати конфіденційну правову консультацію щодо правил написання тексту.
Зразок заповіту з залученням свідків та рукоприкладника
ЗАПОВІТ
Місто Запоріжжя, одинадцяте листопада дві тисячі двадцять четвертого року.
Я, Іванов Петро Васильович, який народився 15 травня 1960 року у місті Запоріжжя, проживаю за адресою: вул. Соборна, буд. 12, кв. 45, реєстраційний номер облікової картки платника податків 1234567890, усвідомлюючи значення своїх дій та керуючи ними, перебуваючи при повній свідомості та чіткій пам’яті, діючи добровільно та без будь-якого примусу, на випадок своєї смерті роблю таке розпорядження:
1. Усе моє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, та взагалі все те, на що я матиму право за законом на день своєї смерті, я заповідаю: Сидорову Андрію Миколайовичу, 10 жовтня 1985 року народження, РНОКПП 0987654321.
2. Цей заповіт у зв’язку з тим, що я через фізичні вади (хворобу) не можу самостійно прочитати його текст вголос, посвідчується в присутності свідків:
- Свідок 1: Петренко Сергій Леонідович, 12 квітня 1975 року народження, адреса проживання: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 5, кв. 12, паспорт серії СН № 123456.
- Свідок 2: Гриценко Ольга Ігорівна, 24 серпня 1980 року народження, адреса проживання: м. Запоріжжя, вул. Поштова, 18, кв. 3, паспорт серії СН № 654321.
3. Зміст заповіту перед його підписанням зачитано мені вголос свідком Петренком Сергієм Леонідовичем.
4. У зв’язку з тим, що я через фізичні вади (хворобу) не можу підписати цей заповіт власноруч, за моїм дорученням та в моїй присутності, а також у присутності свідків і нотаріуса, цей заповіт підписано громадянином: Коваленком Дмитром Олеговичем, 05 січня 1990 року народження, адреса проживання: м. Запоріжжя, вул. Миру, 2, кв. 14, паспорт серії СН № 112233.
Підпис від імені заповідача (рукоприкладник): /Коваленко Д.О./
Підписи свідків:
1. /Petrenko S.L./
2. /Hrytsenko O.I./
[Посвідчувальний напис нотаріуса або уповноваженої посадової особи згідно з вимогами законодавства]
Посвідчення заповіту посадовими особами за відсутності нотаріуса
Посвідчення заповіту посадовими особами за відсутності нотаріуса дозволяється законом у випадках, коли громадянин перебуває в особливих умовах і не має фізичного доступу до нотаріальної контори. До таких осіб належать головні лікарі медичних закладів, капітани суден під прапором України, начальники експедицій, командири військових частин та начальники установ виконання покарань.
У населених пунктах, де немає практикуючих нотаріусів, право на оформлення спадкових документів мають уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування (крім секретних заповітів). Державний портал Дія надає детальну інструкцію про Посвідчення заповіту (крім секретного) — Гід онлайн Дія. Також детальні правила такої процедури регулює вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, що значно спрощує життя мешканцям сільської місцевості.
У нашій практиці був випадок, коли громадянин проживав за кордоном і бажав заздалегідь розпорядитися майном в Україні. Спроба посвідчити документ у місцевого іноземного нотаріуса викликала труднощі з легалізацією. Оптимальним рішенням стало звернення до консульської установи України за кордоном, оскільки консул має повноваження посвідчувати заповіти, які заносяться у Спадковий реєстр за спрощеною процедурою.
Згідно з ч. 1, 9 ст. 1252 Цивільного кодексу України: «Заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні... може бути посвідчений головним лікарем... Заповіти, посвідчені посадовими, службовими особами... прирівнюються до заповітів, посвідчених нотаріусами.»Коли присутність свідків при посвідченні заповіту є обов’язковою
Присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов’язковою у випадках, коли документ оформлюється іншими посадовими особами (лікарями, командирами тощо), або якщо сам заповідач через фізичні вади не може самостійно прочитати текст. В інших ситуаціях свідки можуть бути залучені виключно за бажанням самого заповідача.
Закон висуває суворі вимоги до свідків — вони мають бути повністю дієздатними та незацікавленими особами. Свідками не можуть бути сам нотаріус, спадкоємці за цим заповітом, члени їхніх сімей та близькі родичі, а також особи, які не можуть прочитати або підписати документ. Якщо у випадках, де залучення свідків є імперативною вимогою, підписи поставили неналежні особи або взагалі був лише один свідок, такий заповіт вважається нікчемним.
Свідки зобов’язані зачитати текст заповіту вголос перед його підписанням та поставити свої підписи на документі, підтверджуючи добровільність волевиявлення особи.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 1253 Цивільного кодексу України: «Присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов'язковою... Свідками не можуть бути: нотаріус або інша посадова особа... спадкоємці за заповітом; члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців...»Вимоги до дієздатності свідків
Свідками можуть бути лише повнолітні особи з повною цивільною дієздатністю, які розуміють значення своїх дій.
Заборона залучення зацікавлених осіб
Спадкоємці за заповітом, їхні близькі родичі та члени сім’ї не мають права бути свідками, щоб уникнути конфлікту інтересів.
Порядок посвідчення заповітів в умовах воєнного стану
Порядок посвідчення заповітів в умовах воєнного стану зазнав суттєвих спрощень, зокрема дозволено оформлення документів без попереднього доступу до Спадкового реєстру та використання звичайних білих аркушів паперу замість спеціальних нотаріальних бланків. Нотаріус зобов’язаний внести відомості про посвідчений документ до реєстру протягом п’яти робочих днів з моменту відновлення доступу. Детальні роз’яснення щодо цього містить Довідник WikiLegalAid: Заповіт в умовах воєнного стану.
Особливу роль відіграють заповіти військовослужбовців ЗСУ та інших формувань, які перебувають у зонах бойових дій. Їхні розпорядження можуть посвідчуватися безпосередньо командирами частин із подальшим надсиланням документів до Міністерства юстиції через Генеральний штаб ЗСУ для реєстрації. Оформлення на білих аркушах паперу з комп’ютерними реквізитами нотаріуса є повністю законним відповідно до Постанови КМУ №164, і такі документи мають повну юридичну силу.
Проте воєнний стан впливає не лише на оформлення, а й на подальші процедури. Зокрема, прийняття спадщини під час воєнного стану має свої специфічні строки та правила, які варто враховувати спадкоємцям при відкритті спадкової справи.
Питання про порядок посвідчення заповіту
Чи можна посвідчити заповіт за закордонним паспортом громадянина України?
Чи приймають нотаріуси електронний паспорт у додатку «Дія» при посвідченні заповіту?
Хто не може виступати свідком при посвідченні заповіту?
Хто такий рукоприкладник і чим він відрізняється від свідка?
Чи потрібно надавати документи на майно (квартиру, авто) при складанні заповіту?
Отримайте професійну допомогу адвоката по спадщині
Якщо вам необхідно правильно оформити заповіт або виникли труднощі з підготовкою документів, зверніться до наших фахівців. Ми допоможемо юридично правильно сформулювати ваші розпорядження, щоб повністю виключити ризики оскарження документа у майбутньому.
