Особливості прийняття спадщини дитиною

Прийняття спадщини дитиною має свої унікальні юридичні правила, які покликані захистити майнові інтереси неповнолітніх. Багато батьків та опікунів не знають, як правильно оформити спадщину на дитину, через що виникають ризики втрати цінних активів або отримання небажаних боргів.

Головна особливість полягає в тому, що закон захищає дітей від пропуску строків, але для повноцінного розпорядження майном все одно необхідно пройти офіційну процедуру в нотаріуса. У цій статті ми розберемо всі тонкощі оформлення спадкових прав дітей.

Хто вважається малолітніми та неповнолітніми спадкоємцями

У цивільному праві статус дитини чітко розділений на дві категорії залежно від віку, що безпосередньо впливає на її участь у спадкових процедурах. Малолітньою вважається дитина, яка не досягла 14 років, тоді як неповнолітніми є особи у віці від 14 до 18 років. Ця межа визначає обсяг дієздатності та порядок взаємодії з нотаріусом.

Діти до 14 років не можуть самостійно підписувати юридичні документи, за них діють батьки, усиновлювачі або опікуни. Після досягнення 14 років підліток отримує право особисто вчиняти певні дії, зокрема подавати заяви, хоча для деяких важливих рішень все ще потрібен контроль дорослих. Право на спадкування виникає з моменту народження, а в деяких випадках закон захищає навіть ще ненароджених дітей, які були зачаті за життя спадкодавця.

Для того щоб детально розібратися, як працює державна система захисту прав дітей, можна переглянути офіційні роз’яснення про спадкове право на порталі Міністерства юстиції України.

Як діє автоматичне прийняття спадщини дитиною

Законодавство встановлює особливий захист для найменших спадкоємців, щоб вони не втратили майно через бездіяльність дорослих. Малолітні та неповнолітні особи вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично, незалежно від того, чи проживали вони разом із померлим родичем на момент його смерті. Це ключова гарантія майнових прав дитини.

Згідно з ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України: «Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу»

Це означає, що навіть якщо законні представники пропустили встановлений строк, дитина не втрачає своїх прав. Проте варто знати, що автоматичний вступ не означає автоматичного отримання права власності. Без візиту до нотаріуса та отримання документа, що підтверджує права, дитина не зможе розпоряджатися майном, наприклад, батьки не зможуть продати успадковану квартиру у разі потреби.

Практичний кейс з нашого досвіду: батько 7-річної дитини помер, але мати не зверталася до нотаріуса протягом 6 місяців, оскільки проживала з дитиною в іншій області та вважала строк пропущеним. Проблема полягала у побоюванні втратити право на спадкування нерухомості. Рішенням у цьому випадку є безпосереднє звернення до нотаріуса у будь-який час навіть після закінчення піврічного терміну, оскільки дитина прийняла спадщину автоматично в силу закону.

Як подати заяву про прийняття спадщини

Процедура подання заяви нотаріусу безпосередньо залежить від віку дитини. Закон чітко розмежовує дії малолітніх та неповнолітніх осіб, встановлюючи різні рівні самостійності для кожної групи спадкоємців.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 1269 Цивільного кодексу України: «3. Дитина у віці від чотирнадцяти років має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. 4. Заяву про прийняття спадщини від імені дитини у віці до чотирнадцяти років (малолітньої особи) подають її батьки (усиновлювачі), опікун»

Це правило суттєво спрощує процес у разі сімейних конфліктів. Уявімо ситуацію: 15-річний підліток хоче прийняти спадщину після смерті дідуся, проте його батьки перебувають у складному процесі розлучення і відмовляються разом йти до нотаріуса для підписання документів. Оскільки дитині вже виповнилося 14 років, закон дозволяє їй самостійно подати заяву про прийняття спадщини без згоди чи присутності батьків.

Якщо ж дитині менше 14 років, заяву подають батьки або опікуни. При цьому присутність самої дитини у нотаріуса не є обов’язковою. Також варто зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства»: «Кожна дитина, у тому числі усиновлена, має право на одержання у спадщину майна і грошових коштів батьків або одного з них у разі їхньої смерті чи визнання їх померлими за рішенням суду. Право дитини на спадщину не залежатиме від факту спільного проживання з батьками». Якщо інші родичі намагаються позбавити дитину її частки, мотивуючи це окремим проживанням, такі дії є незаконними.

Ситуація з нашої практики: інші спадкоємці померлого (дорослі брати та сестри) намагалися швидко оформити все майно на себе, стверджуючи, що оскільки малолітній син померлого проживав окремо і мати не подала заяву впродовж 6 місяців, дитина втратила свої права. Оскільки малолітня дитина вважається такою, що прийняла спадщину автоматично, оформлення майна без виділення її частки є грубим порушенням закону. Мати звернулася до суду, який визнав раніше видані свідоцтва іншим родичам недійсними та закріпив за дитиною її законну частку. У випадках, коли виникають подібні суперечки щодо статусу усиновлених дітей, варто окремо вивчити спадкові права усиновлених дітей.

Як оформити відмову від спадщини дитини

Відмова від спадщини від імені дитини — це процедура, яка перебуває під суворим контролем держави. Закон робить це для того, щоб батьки або опікуни не могли позбавити дитину належного їй майна через власну необізнаність чи тиск третіх осіб.

Згідно з ч. 3 та 4 ст. 1273 Цивільного кодексу України: «3. Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. 4. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування»

Отримати такий дозвіл в органах опіки досить складно: потрібно довести, що відмова не зашкодить інтересам дитини. Для детальнішого ознайомлення з процедурою відмови існує особливий порядок відмови для неповнолітніх, якого необхідно суворо дотримуватися.

Типовий випадок з практики: батько дитини залишив у спадок не лише квартиру, але й величезні борги за споживчими кредитами, які значно перевищують вартість нерухомості. Мати вирішила відмовитися від спадщини від імені своєї 10-річної доньки, щоб захистити її від колекторів. Оскільки дитина автоматично приймає спадщину, вона так само автоматично успадковує і борги, але виключно в межах вартості отриманого майна. Якщо виникла ситуація з вимогами банків чи МФО, пам’ятайте, що справу проти МФО ми вже виграли, а також маємо схожий кейс з кредитним боргом, що допомагає ефективно захищати спадкоємців від незаконних нарахувань.

Для оформлення відмови від спадщини підлітка у віці 14-18 років нотаріус обов’язково вимагатиме згоди обох батьків та дозволу органу опіки. Оскільки збір документів та отримання дозволу органу опіки триває близько 1 місяця, а загальний строк для відмови становить 6 місяців, починати процедуру потрібно без зволікань.

Які документи потрібні для оформлення спадщини

Оформлення спадщини на дитину вимагає підготовки стандартного, але детального пакета документів. Нотаріус має перевірити не лише факт смерті спадкодавця та склад майна, а й родинні зв’язки та повноваження законних представників. Усі документи подаються в оригіналах, з яких нотаріус зніме копії для спадкової справи.

Згідно з оновленими вимогами Порядку вчинення нотаріальних дій, при підготовці пакета документів варто приділити особливу увагу підтвердженню місця проживання та родинних зв’язків. Для зручності ви можете скористатися послугою Дія: Реєстрація місця проживання для отримання необхідних електронних витягів.

Базовий перелік документів для нотаріуса

• Свідоцтво про смерть спадкодавця. Це первинний документ, який підтверджує факт відкриття спадщини.
• Документи про родинні зв’язки. Свідоцтво про народження дитини (де вказані батьки) або документи про усиновлення чи опіку.
• Паспорт та РНОКПП дитини. Для дітей від 14 років — паспорт (ID-картка) та ідентифікаційний код, для дітей до 14 років — свідоцтво про народження та ідентифікаційний код (за наявності).
• Правоустановчі документи на майно. Договори купівлі-продажу, свідоцтва про право власності, витяги з реєстрів тощо.
• Документи законних представників. Паспорти та коди батьків або опікунів, які діють від імені малолітньої дитини.
• Довідка про місце реєстрації померлого. Документ, що підтверджує останнє місце проживання спадкодавця та осіб, які проживали з ним на момент смерті (довідка ЖЕО, ОСББ або витяг з реєстру).

Оформлення спадщини в умовах воєнного стану

Режим воєнного стану вніс суттєві корективи у роботу нотаріату та правила спадкування. Батькам та опікунам важливо знати актуальні строки та процедурні спрощення, щоб уникнути юридичних помилок.

Згідно з Постановою КМУ №164 від 28 лютого 2022 року: «За відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу»

Забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі. Також діє важливе територіальне спрощення: відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 638/7337/21 (постанова від 13 листопада 2023 року), якщо місце відкриття спадщини розташоване на непідконтрольній Україні території, спадкоємець має право звертатися із заявою про прийняття спадщини до будь-вого нотаріуса на підконтрольній території України.

Скасування зупинення строків прийняття спадщини

На початку повномасштабного вторгнення перебіг строку для прийняття спадщини було зупинено. Проте з 18.06.2023 року цю норму повністю скасовано (Постанова КМУ №469 від 09.05.2023). Наразі діє стандартний строк прийняття спадщини — 6 місяців з дня смерті особи. Жодних автоматичних продовжень цього строку під час воєнного стану більше немає.

Право дітей на обов’язкову частку в спадщині

Закон встановлює додаткові соціальні гарантії для захисту майнових інтересів найменших членів суспільства. Навіть якщо спадкодавець склав заповіт на користь сторонньої особи, діти мають право на обов’язкову частку у майні померлого батька чи матері. А якщо ви розглядаєте різні способи передачі майна, наприклад, квартири дітям, варто зважити, що краще – дарування чи заповіт.

Малолітні та неповнолітні діти спадкодавця мають право, незалежно від змісту заповіту, на обов’язкову частку, яка становить половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Якщо вас цікавить детальний розрахунок та судова практика з цього питання, ви можете дізнатися більше про те, як оформлюється обов’язкова частка у спадщині.

Право на обов’язкову частку виникає незалежно від того, чи проживала дитина разом із батьком або матір’ю. Нотаріус при заведенні спадкової справи за заповітом зобов’язаний з’ясувати коло осіб, які мають право на обов’язкову частку, та повідомити органи опіки та піклування про видачу відповідного свідоцтва дитині.

Що робити якщо строк для прийняття спадщини минув

Хоча малолітні та неповнолітні діти вважаються такими, що прийняли спадщину автоматично в силу закону, іноді виникають ситуації, коли інші родичі встигають оформити все майно на себе, проігнорувавши права дитини. У таких випадках строки оформлення документів стають критично важливими.

Якщо інші спадкоємці вже отримали свідоцтва про право на спадщину без урахування частки дитини, законним представникам необхідно діяти через суд. Відповідно до судової практики, зокрема позиції Верховного Суду у справі № 585/3415/21 від 25 вересня 2024 року, якщо оригінал правовстановлюючого документа на спадкове майно знаходиться в іншої особи, яка перешкоджає оформленню, або якщо частка дитини була проігнорована, визнання за спадкоємцем права власності в судовому порядку є найбільш ефективним способом захисту.

У разі пропуску строків іншими спадкоємцями, які намагаються довести поважність причин (наприклад, через воєнні дії), суд ретельно перевіряє докази. Для захисту прав дитини в судовому порядку необхідно підготувати позовну заяву про визнання свідоцтв про право на спадщину частково недійсними та визнання права власності за дитиною в порядку спадкування.

Прочитати на: мовою