Медичні огляди працівників правила та порядок проведення

Медичні огляди працівників є обов’язковою умовою для багатьох сфер діяльності, оскільки вони гарантують безпеку праці та захист здоров’я колективу. Роботодавці часто сприймають цю процедуру як формальність, проте порушення правил проведення оглядів тягне за собою серйозні фінансові санкції та судові спори.

У цій статті ми розберемо актуальні вимоги законодавства, процедуру відсторонення порушників від роботи, а також правила розірвання трудового договору, якщо стан здоров’я працівника більше не дозволяє йому виконувати свої обов’язки.

Нормативна база та новий наказ МОЗ 1393

Обов’язкові медичні огляди працівників в Україні регулюються Кодексом законів про працю та спеціальними нормативними актами Міністерства охорони здоров’я. Ключовим документом, який визначає порядок їх проведення, є новий Наказ МОЗ № 1393 від 08.09.2025 року, який повністю скасував застарілий наказ № 246 та впровадив сучасні стандарти контролю за станом здоров’я працюючих.

Цей документ кардинально оновив форми первинної документації (направлень, заключних актів) та зобов’язав медичні заклади вносити всі результати оглядів до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Важливо розуміти, що вимоги нового порядку поширюються абсолютно на всіх роботодавців.

Як показує практика, навіть якщо на підприємстві працює менше 10 осіб, погоджувати документи з контролюючими органами все одно необхідно — детальніше про це свідчить аналіз випадків для малого бізнесу та медоглядів від Держпраці.

Види медичних оглядів для різних категорій працівників

Законодавство виділяє три основні види медичних оглядів працівників: попередні, періодичні та позачергові. Кожен із цих видів має чітко визначену мету, періодичність та коло осіб, які зобов’язані їх проходити під час своєї трудової діяльності.

Попередній медичний огляд при прийнятті на роботу проводиться для оцінки вхідних показників здоров’я кандидата. Відповідно до роз’яснень про попередній огляд, результати попереднього огляду з іншого підприємства можуть зараховуватися лише в межах 9 місяців за тією ж самою професією та аналогічними шкідливими факторами. Це також підтверджує встановлений термін дії результатів попереднього огляду у дев’ять місяців.

Періодичні медичні огляди працівників проводяться регулярно для динамічного спостереження за станом здоров’я. Наприклад, особи віком до 21 року зобов’язані проходити огляд щороку. Також регулярні огляди обов’язкові для тих, хто працює у шкідливих умовах або має нічні зміни. На практиці залучення до роботи у нічний час є безумовною підставою для щорічного огляду, що підтверджує розбір кейсу про нічні зміни. Оформлення таких направлень часто координує сімейний лікар, який допомагає зібрати первинні довідки.

Позачергові огляди ініціюються за заявою працівника або за рішенням роботодавця, якщо виникають обґрунтовані сумніви щодо придатності особи. Наприклад, якщо МСЕК оновила програму реабілітації працівника з інвалідністю, роботодавець має право ініціювати позачергове обстеження згідно з правилами про позачерговий медогляд.

Обов’язки роботодавця щодо організації та фінансування оглядів

Роботодавець зобов’язаний повністю організувати та профінансувати обов’язкові медичні огляди працівників за власні кошти. Будь-які спроби перекласти ці витрати на плечі працівників або компенсувати їх через касу є грубим порушенням закону та створюють серйозні податкові ризики.

Оплата медичних послуг має здійснюватися виключно безготівковим розрахунком безпосередньо між компанією та медичним закладом на підставі договору. Якщо працівник оплачує огляд самостійно, а підприємство компенсує витрати через авансовий звіт, податкова служба може визнати це додатковим благом і нарахувати ПДФО та військовий збір — про це детально йдеться у роз’ясненні про фінансування оглядів.

Також діють суворі вимоги до вибору медичної установи: вибір медичного закладу не може бути випадковим — клініка обов’язково повинна мати чинну ліцензію, спеціальну комісію та лікаря-профпатолога у штаті. Роботодавець має до 1 грудня скласти перелік категорій працівників на наступний рік та погодити його з Держпраці. Навіть під час воєнного стану ця вимога залишається обов’язковою.

Корисна інформація для підприємців: якщо ви тільки плануєте розпочати бізнес та наймати персонал, вам стане у пригоді комплексна послуга е-Підприємець на порталі Дія. Також швидко відкрити компанію допоможе реєстрація ТОВ на підставі модельного статуту на порталі Дія, а перевірити назву чи контрагентів можна через безкоштовний пошук відоместей у Єдиному державному реєстрі (ЄДР). У нашому портфоліо є успішний кейс реєстрації ТОВ для технологічного стартапу, що підтверджує нашу експертизу в корпоративному праві.

Відсторонення від роботи за ухилення від медогляду

Працівники, які без поважних причин ухиляються від проходження обов’язкового медичного огляду, підлягають негайному відстороненню від роботи без збереження заробітної плати. Це не право, а прямий обов’язок роботодавця, передбачений статтею 46 КЗпП та статтею 17 Закону України «Про охорону праці».

Допуск особи до роботи без медогляду у шкідливих умовах загрожує роботодавцю суворими штрафами. Відповідно до практики Держпраці щодо відсторонення від роботи, якщо працівник ігнорує направлення, його потрібно відсторонити офіційним наказом. При цьому вкрай важливо дотриматися процедури: процедура відсторонення вимагає обов’язкової фіксації відмови письмовим актом за підписом не менше двох свідків та витребування письмових пояснень від працівника.

Окремі правила діють для осіб, які є бактеріоносіями та працюють у сфері обслуговування населення — їх переводять на іншу роботу, а за неможливості — відсторонюють із виплатою допомоги по тимчасовій непрацездатності. У таких випадках роботодавцю може знадобитися перевірка листків непрацездатності для підтвердження законності виплат.

Розірвання трудового договору за станом здоров’я

Звільнення працівника за станом здоров’я на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП є законним лише у разі виявлення стійкої невідповідності займаній посаді та за умови дотримання суворої процедури. Роботодавець не має права звільнить людину одразу після отримання незадовільного медичного висновку без пропозиції альтернативної роботи.

Спочатку роботодавець зобов’язаний письмово запропонувати працівникові всі наявні легші вакансії, які відповідають його стану здоров’я. Тільки у разі відсутності таких вакансій або письмової відмови працівника допускається розірвання договору. Важливо пам’ятати, що обов’язковою є згода профспілки, якщо працівник є її членом. Також у день звільнення має бути проведена повна виплата вихідної допомоги у розмірі не менше середньомісячного заробітку.

Типовою помилкою є звільнення працівника через тривалу хворобу під виглядом невідповідності посаді. Верховний Суд у своїй постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 521/17982/16-ц чітко зазначив, що тимчасова непрацездатність не є підставою для звільнення за цією статтею. Для цього потрібен офіційний документ про стійку втрату працездатності, що підтверджує судова практика щодо помилок при звільненні.