В апеляційному суді не дали АБАНКУ стягнути з нашого клієнта суму боргу за кредитною карткою в розмірі більше 36000 грн!

Номер справи: 335/10906/20

Посилання на судове рішення в реєстрі: 98025005

📜 Адвокатське бюро “ЮРКОНСАЛТ” пишається своїм черговим успіхом у суді. Ми ефективно захистили інтереси нашого клієнта в апеляційній інстанції, не допустивши стягнення з нього суми боргу за кредитною карткою в розмірі більше 36 тисяч гривень, що ставило під загрозу його фінансовий стан.

🏛 Запорізький апеляційний суд ухвалив рішення, яке підтвердило законність та обґрунтованість рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя. В останньому постановлено відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства “Акцент-Банк” про стягнення боргу за кредитом.

🔍 Суд аналізував обставини справи та дійшов висновку, що банк не надав достатніх доказів на підтвердження укладеного кредитного договору на умовах, які б Вимагали відсотки чи штрафні санкції. Суд також встановив, що немає невиконаних зобов’язань нашого клієнта перед банком, адже загальна сума погашена перевищила заборгованість по кредиту.

👨‍⚖️ Вирішальним аргументом на користь нашого клієнта став факт, що позивачем не було надано переконливих доказів щодо таких ключових елементів кредитного договору, як детальні умови кредитування та нарахування відсотків, що мають велике значення для встановлення правової природи зобов’язань.

🏦 Справедливість і професіоналізм нашої команди знову продемонстрували, що права споживачів банківських послуг мають бути захищені відповідно до законодавства, а зобов’язання банків — чітко обумовлені і юридично обґрунтовані.

Шановні клієнти, ми завжди готові захистити ваші інтереси та консультувати вас у будь-яких юридичних питаннях. Звертайтеся до нас, і ми вкладемо всю майстерність та знання для досягнення кращого результату!

#юрконсульт #суд #апеляція #кредит #правозахист #юристи #адвокати #захистклієнтів #успішнасудовапрактика #адвокат #юрист #юрконсалт #консультація #підписка #ukraine #рек

Клікніть щоб переглянути повний текст рішення суду:

Дата документу 01.07.2021 Справа № 335/10906/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/10906/20

Провадження №22-ц/807/1952/21

Головуючий в 1-й інстанціїАлєксєєнко А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 рокумісто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,суддів:Крилової О.В., Полякова О.З.,

розглянувши упорядку письмовогопровадження безповідомлення учасниківсправицивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2021 року, ухвалене у м. Запоріжжі у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 року АТ “Акцент-Банк” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовузазначивши,що 13.02.2017 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору № Б/Н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором, у відповідача станом на 22.11.2020 року утворилась заборгованість у розмірі 36344,4 грн., яка складається з наступного: 24598,73 грн.заборгованість за кредитом, 11595,67 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 150 грн.пеня. З урахуванням зазначеного позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 36344,4 грн., а також судові витрати у розмірі 2102 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2021 року, позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 10451 (десять тисяч чотириста п`ятдесят одна) гривня 66 копійок.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Акцент-Банк» подало апеляційну скаргу,в якійпосилаючись наневідповідність висновківсуду обставинамсправи,порушення судомнорм матеріальногота процесуальногоправа,просить рішеннясуду скасуватита ухвалитинове рішенняпро задоволенняпозовних вимог.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві. Суд першої інстанції встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, не мав підстав відмовляти у стягненні відсотків. Оскільки позивачу у справі не надсилалися докази надання відповідачу правничої допомоги, які були надані суду, вони не можуть бути прийняті до уваги, а судові витрати у разі встановлення необхідності їх стягнення повинні бути зменшені.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1адвокат Працевитий Г.О., зазначив, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2021 року це 227 000 грн. (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2270,00 грн. (2270,00 грн. Х 100 = 227 000 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.02.2017 ОСОБА_1 підписала з ПАТ “Акцент-Банк” анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, в анкеті було зазначено анкеті дані заявника, інформація щодо фінансового стану та погодження з правилами та умовами банку.

Доказів підписання зі сторони відповідача Умов та Правил надання банківських послуг, або витягу з них, що знаходяться в матеріалах справи позивач суду не надав.

На підставі вищезазначеної анкети ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується випискою по рахунку від 26.01.2021.

При цьому в заяві від 13.02.2017 р. відсутні відомості щодо того, яку саме платіжну картку, з яким саме лімітом та на яких саме умовах отримала відповідачка.

В зв`язку з цим, суд першої інстанції вважав недоведеними посилання позивача ПАТ “Акцент-Банк” щодо права банку нараховувати проценти, комісії та штрафи за карткою відповідача ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що 13.02.2017 року між сторонами дійсно був укладений договір про надання банківських послуг на умовах, які відображені у Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг. У зв`язку із зазначеним, позичальник повинен повернути виключно суму використаного тіла кредиту, без врахування відсотків та штрафів, які нараховувалися банком за весь строк користування карткою. З наданого представником відповідача контрозрахунку заборгованості встановлено, що за період з 11.03.2017 року по 06.01.2020 року ОСОБА_1 було знято 65412,20 гривень, а повернуто на картковий рахунок 68156,50 гривень, в зв`язку з чим на момент розгляду справи по картці повинен обліковуватися позитивний залишок в розмірі 2744,30 грн. і підстави для задоволення позову відсутні. З урахуванням того, що позивачем ПАТ “Акцент-Банк” не було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а суд позбавлений можливості самостійно зменшити розмір витрат на правничу допомогу, з позивача на користь відповідача стягнуто 10451,66 грн. витрат на правничу допомогу.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» з метою отримання кредитних послуг, у зв`язку з чим 13.02.2017 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с. 6 зв).

У заяві-анкеті зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування та кредитування становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг.

До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ Акцен-Банк (а.с.7-12).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ “Акцент-Банк”).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст.549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

В анкеті-заяві відсотки за користування кредитними коштам не зазначені.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути нараховані відсотки та пеню.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПАТ Акцен-Банк.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПАТ Акцен-Банк, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634ЦК України за змістом якої – договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювалися самим Банком в період – з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048ЦК України позивач не пред`явив.

Крім того, безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, в зв`язку з чим в даному випадку не має підстав для застосування строку позовної давності.

Відповідачем у справі не спростовано доводів позивача щодо отримання, використання, в тому числі і погашення кредитних коштів.

Між тим слід зазначити, що з розрахунків заборгованості за договором б/н від 13.02.2017 року встановлено, що за період з 11.03.2017 року по 06.01.2020 року відповідачем отримано кредитних коштів – 65412,20 грн., а сплачено 68156,50 грн., отже загальна сума погашення перевищує заборгованість по кредиту, тож у позичальника немає невиконаних зобов`язань перед АТ КБ «Акцент-банк», тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Такі висновки суду першої інстанції, узгоджуються з правовою позицією викладеною в Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №14-131цс19 від 03 липня 2019 року.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу скасування рішення суду в частині стягнення судових витрат або зменшенні розміру судових витрат на правничу допомогу стягнутих за рішенням суду, то слід зазначити, що посилання на неотримання стороною позивача доказів на підтвердження понесення вказаних витрат наданих до суду, є не спроможними, оскільки відповідачем було заявлено про наявність судових витрат на правничу допомогу у відзиві на позов, копія якого із відповідними додатками надсилалась на адресу позивача, що підтверджується квитанцією поштового відділення (а.с.34). Доказів невідповідності розміру заявлених до стягнення судових витрат вимогам ч.4 ст. 137 ЦПК України, встановлено не було.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 березня 2021 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 01 липня 2021 року.

Судді:С. В. Кухар

О.В. Крилова

О. З. Поляков

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 думки про “В апеляційному суді не дали АБАНКУ стягнути з нашого клієнта суму боргу за кредитною карткою в розмірі більше 36000 грн!”

  1. Дуже вдячний адвокату Валерії Скользневій та всій команді “ЮРКОНСАЛТ” за високий професіоналізм, зусилля та успішний захист моїх інтересів у суді. Ваша робота мене вразила, рекомендую всім!

    1. ЮРКОНСАЛТ

      Дякуємо, Олег777, за виявлений час та залишений відгук! Ваша думка дуже важлива для нас. Ми цінуємо Ваш внесок!