Судова справа № 337/4347/24 стала черговим підтвердженням того, що банківська самовпевненість часто розбивається об чіткі норми закону. Адвокати бюро «ЮРКОНСАЛТ» захистили інтереси клієнтки Олени, з якої АТ «Укрсиббанк» намагався стягнути борг за валютним кредитом майже двадцятирічної давнини. Завдяки правильно обраній стратегії, метою якої було припинення поруки Укрсиббанк, нам вдалося не лише звільнити жінку від чужих боргів, а й змусити банк компенсувати її витрати на адвокатів.
Де була помилка опонента: банк впевнено підняв відсоткову ставку в односторонньому порядку, вважаючи, що умови договору це дозволяють. Але закон каже чітко: будь-яке обтяження поручителя без його письмової згоди — це автоматичне припинення поруки.
Зміст:
Валютний кредит з 2006 року та несподіваний позов з Ізраїлю
Історія почалася ще у далекому 2006 році. Колишній чоловік Олени взяв у банку кредит на суму понад 20 тисяч доларів США. Жінка, як це часто бувало в ті часи, виступила поручителем. Життя йшло своїм шляхом: шлюб розпався, Олена переїхала на постійне проживання до Ізраїлю, а про старий кредит майже забула. Проте у 2024 році «Укрсиббанк» раптово звернувся до суду, вимагаючи солідарного стягнення боргу, який на той момент складав майже 6 тисяч доларів.
Для людини, яка роками будує життя за кордоном, отримати звістку про український суд — це величезний стрес. Опоненти розраховували на те, що Олена не зможе ефективно захищатися дистанційно. Ситуація ускладнювалася тим, що банк надав детальні розрахунки та посилався на пункти договору, які нібито дозволяли їм змінювати умови в односторонньому порядку. Ризики зміни умов основного кредитного договору без згоди поручителя завжди високі, але закон стоїть на стороні тих, хто знає свої права.
Проблема була очевидною: з Олени намагалися зробити «вічного заручника» кредиту, до якого вона фактично не мала відношення вже багато років. Банк стверджував, що вона була ознайомлена з усіма правилами та тарифами, а отже, має нести повну відповідальність за прострочення колишнього чоловіка.
Чому закон гарантує припинення поруки Укрсиббанк при зміні ставки
Коли справа потрапила до рук адвокатів Геннадія Працевитого та Дениса Димитрашка, ми почали з глибокого аудиту всієї історії нарахувань. Зʼясувалося, що ще у липні 2008 року банк підняв процентну ставку з 11,8% до 13,8% річних. Це було зроблено на підставі додаткової угоди з позичальником, але без жодного підпису Олени. Юридичний захист від МФО, банків та колекторів часто базується саме на таких процедурних порушеннях фінансових установ.
Наша позиція в суді ґрунтувалася на статті 559 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин). Ми довели, що збільшення процентної ставки — це зміна зобов’язання, яка обтяжує стан поручителя. Якщо поручитель не давав на це згоди, порука припиняється в той самий момент, коли банк зробив перший крок до збільшення суми. Ми підготували ґрунтовний відзив на позов, де покроково розписали, як кожна «зайва» десята частина відсотка руйнує право банку на стягнення коштів з Олени.
Ми пояснили суду, що поручитель відповідає лише за те, на що він підписався спочатку. Якщо банк і позичальник «за спиною» у поручителя домовилися про нові умови — поручитель більше нічого не винен. Це залізний принцип верховенства права, який банки часто намагаються ігнорувати, посилаючись на внутрішні положення.
Результат: анулювання боргу та компенсація правничої допомоги
Хортицький районний суд міста Запоріжжя детально вивчив наші аргументи. Суддя погодився, що нарахування підвищеної ставки без згоди Олени призвело до збільшення обсягу її відповідальності. Як наслідок, суд ухвалив рішення: стягнути борг з основного боржника, а в позові до Олени — відмовити повністю. Припинення поруки Укрсиббанк було визнано на законних підставах. Клієнтка, перебуваючи в Ізраїлі, отримала повний фінансовий спокій.
Але ми пішли далі. Оскільки Олена понесла значні витрати на професійну правничу допомогу, ми подали заяву про їх відшкодування. Банк намагався заперечувати, стверджуючи, що сума в 15 тисяч гривень є занадто великою. Проте ми довели складність справи та обсяг виконаної роботи. Суд задовольнив нашу вимогу, зобов’язавши «Укрсиббанк» виплатити Олені 15 тисяч гривень компенсації. Схожу справу проти Укрсиббанк ми вже виграли раніше — там теж вдалося довести незаконність вимог кредитора через аналогічні маніпуляції зі ставками.
Для остаточного підтвердження перемоги Олена може ознайомитися з офіційним документом — рішення суду у справі № 337/4347/24 вже доступне у відкритому реєстрі. Це рішення стало крапкою у багаторічній тривозі та прикладом того, що навіть перебуваючи за тисячі кілометрів, можна успішно захистити свої права в Україні за допомогою професійних адвокатів.
