Законопроєкт №15237 про справедливе бронювання та участь в обороні

Законопроєкт 15237 про справедливе бронювання пропонує радикальну зміну правил гри: відмову від фінансових критеріїв на користь реальної участі в обороні країни. Це рішення має на меті зрівняти в правах великий бізнес та малий сектор, де професійна цінність працівника стає важливішою за розмір його офіційної зарплати.

Після офіційного ухвалення документа уряд матиме рівно три місяці, щоб привести всі підзаконні акти у відповідність до нових норм. Це означає, що бізнесу варто готуватися до перехідного періоду вже зараз, адже старі механізми бронювання будуть повністю переглянуті.

Головна ідея законопроєкту про справедливе бронювання

Законопроєкт 15237 пропонує відмовитися від пріоритету високих зарплат як головного критерію для отримання броні, запроваджуючи натомість рівні умови для всіх секторів економіки. Основний акцент зміщується на внесок підприємства в обороноздатність або забезпечення критичних потреб громад, що дозволить залучити до системи бронювання малий бізнес та агросектор.

Проєкт закону визначає ключові положення, які мають зробити механізм прозорим: від встановлення однакових правил для всіх категорій до створення публічного Реєстру заброньованих осіб. Важливо, що держава планує виключити можливість «купити» відстрочку лише за рахунок високого доходу, вимагаючи натомість реальної користі для оборони країни.

Ми часто бачимо, як важко бізнесу адаптуватися до постійних змін, особливо коли права обмежуються новими нормами. Наприклад, схожу ситуацію ми вирішували, коли був потрібен кейс щодо розблокування рахунків військового, де нам вдалося захистити фінансові права клієнта попри бюрократичні перепони.

Відмова від фінансового цензу для бізнесу

Сьогодні багато невеликих фермерських господарств чи комунальних підприємств не можуть забронювати персонал, бо їхні зарплати нижчі за встановлені пороги. Новий проєкт має на меті виправити цю несправедливість, надаючи право на відстрочку за галузевою ознакою та функціональною важливістю фахівця, незалежно від суми сплачених податків з його конкретної зарплати.

Зміни до закону про мобілізаційну підготовку та бізнес

Законопроєкт №15237 вносить суттєві зміни до статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», закріплюючи критерії бронювання безпосередньо на рівні закону. Це означає, що уряд більше не зможе оперативно змінювати правила гри лише своїми постановами, що забезпечить бізнесу довгоочікувану стабільність.

Типова проблема бізнесу останніх років — зміна правил кожні кілька місяців. Закріплення норм у законі дозволяє підприємцю планувати кадровий склад на роки вперед. До того ж, згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: «Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу… на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки».

Законодавча фіксація правил бронювання

На відміну від поточної ситуації, законопроєкт пропонує встановити категорії осіб, підстави та граничні строки бронювання виключно законом. Це має зменшити корупційні ризики та зробити систему більш передбачуваною для роботодавців. Суди також звертають увагу на процедурні моменти: наприклад, судовий захист права на відстрочку стає ефективнішим, коли норми чітко прописані в законі, а не в розмитих інструкціях.

Три способи участі заброньованих в обороні держави

Законопроєкт №15237 впроваджує революційну норму: заброньовані особи повинні брати участь в обороні держави одним із трьох визначених способів. Це означає, що бронь більше не є безумовним звільненням від обов’язку, а стає формою виконання громадянського боргу на економічному або допоміжному фронті.

Вибір способу участі зазвичай погоджується між працівником та роботодавцем. Уявімо ситуацію: заброньований працівник IT-сектору хоче підтримати армію, не залишаючи проєкти. Згідно з законопроєктом, він зможе офіційно обрати форму «цільових внесків на оборону», що легалізує його статус без необхідності шукати складні юридичні схеми.

Робота на інфраструктурі та служба в резерві

Перший спосіб — це працевлаштування на об’єктах критичної інфраструктури. Другий варіант передбачає службу в резерві: працівник продовжує працювати, але проходить періодичну підготовку. Це дозволяє фахівцям залишатися на місцях, одночасно підвищуючи свій оборонний потенціал.

Цільові внески на потреби оборони України

Для тих, хто не може бути залучений до резерву, передбачено здійснення цільових внесків. Сума внеску має бути визначена урядом, але ідея полягає у фіксованому платежі, який не залежить від розміру зарплати. Це створює прозорий механізм фінансової підтримки армії замість схем «економічного бронювання» для обраних.

Державний реєстр заброньованих осіб та захист даних

Держава планує вести єдиний Реєстр заброньованих осіб, що дозволить ТЦК бачити актуальний статус особи в режимі реального часу. Це має покласти край помилковим викликам на ВЛК заброньованих працівників. Однак ключовим питанням залишається безпека цих даних, особливо для стратегічних підприємств.

Стаття 7 законопроєкту впроваджує механізм знеособлення даних. Це означає, що персональні дані працівників критичної інфраструктури будуть замінені на унікальні цифрові ідентифікатори. Такий підхід захищає інженерів та технічних спеціалістів від ідентифікації ворожими розвідками через відкриті бази даних.

Технічна реалізація та захист інформації

Знеособлення стосується не лише ПІБ, а й інформації, яка дозволяє вирахувати потужність об’єкта через кількість персоналу. Створення такої цифрової платформи потребуватиме часу, тому передбачено 3 місяці на технічний запуск системи після набрання законом чинності.

Заборона безстрокового бронювання та регулярний переглядStatusів

Однією з ключових новел законопроєкту №15237 є пряма заборона встановлювати бронювання на безстроковій основі. Будь-яка відстрочка матиме чітко визначений термін дії, після завершення якого статус має бути переглянутий на предмет відповідності встановленим вимогам.

Такий підхід запобігає ситуаціям, коли бронь стає «вічним» захистом без реального зв’язку з професійною діяльністю. Після набуття законом чинності, всі діючі накази про бронювання залишаються в силі лише до моменту закінчення їхнього строку, після чого переоформлення відбуватиметься виключно за новими критеріями.

Юридичні наслідки для вже заброньованих осіб

Роботодавцям доведеться заново подавати списки та обґрунтування за новими критеріями. Важливо пам’ятати, що втрата статусу заброньованого може відбутися автоматично, якщо підприємство перестане відповідати вимогам закону.

Чому важливо оформити бронь вже зараз

Реєстрація законопроєкту не зупиняє мобілізаційні заходи. Поки документ проходить парламентські читання, продовжують діяти чинні правила бронювання 2026 року, які значною мірою спираються на фінансові показники підприємства.

Варто пам’ятати, що бронювання має бути оформлене до моменту фактичного призову. Верховний Суд у справі №260/1851/22 від 22.05.2023 зазначив: «бронювання є підставою для відстрочки від призову лише для військовозобов’язаних. Якщо особа вже призвана та набула статусу військовослужбовця, подальше отримання нею бронювання не є законною підставою для звільнення». Тобто, якщо наказ про мобілізацію вже видано, бронь не допоможе.