Строк подання звіту про виконання рішення військовими

Суд визначив, що строк подання звіту про виконання рішення не може встановлюватися військовою частиною довільно або затягуватися без вагомих причин. Це рішення захищає військовослужбовців від тривалого очікування належних їм грошових виплат після завершення судового процесу.

У постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 18 червня у справі № 200/8673/25 судді чітко роз’яснили правила судового контролю. Військові частини зобов’язані вчасно звітувати про нарахування заборгованості, навіть посилаючись на воєнний стан.

Строк подання звіту про виконання рішення

Законодавство визначає, що строк подання звіту про виконання рішення встановлюється судом у межах від десяти календарних днів до трьох місяців. Згідно зі статтею 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, цей період має бути достатнім для підготовки звіту військовою частиною.

Згідно з ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України: «Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.»

Судовий контроль за виконанням рішень є завершальним етапом захисту прав військовослужбовців. Якщо військова частина затримує виплати грошового забезпечення чи індексації, позивач має право звернутися до суду із заявою про встановлення такого контролю. Це змушує командування діяти у чітких часових межах.

Наші юристи часто допомагають військовим у подібних спорах, наприклад, справу про перерахунок грошового забезпечення ми вже виграли, де також довелося контролювати виконання рішення військовою частиною. Судовий контроль є дієвим інструментом, коли боржник намагається затягнути процес.

Заява про судовий контроль та її розгляд

Відповідно до закону, заява про встановлення судового контролю розглядається судом протягом десяти днів. Це передбачено нормами КАС України, які регулюють порядок подання звітів державними органами та військовими установами.

Згідно з ч. 1 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України: «Суд розглядає заяву про зобов’язання суб’єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження»

Межі встановлення строків судом

Суд має право самостійно визначати конкретну дату звітування, але цей строк не може бути меншим за десять днів та більшим за три місяці. При цьому суддя зобов’язаний обґрунтувати, чому саме такий період є достатнім для виконання зобов’язань.

Як суд визначає достатній строк для військової частини

Суд визначає достатній строк для військової частини на основі реального обсягу робіт, необхідних для виконання рішення, та статусу установи як бюджетного розпорядника. У справі № 200/8673/25 Перший апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову від 18 червня 2026 року, де вказав, що строк не може бути довільним або надмірним.

У цій справі суд першої інстанції дав військовій частині майже два місяці на підготовку звіту (до 14 серпня 2026 року). Апеляційний суд визнав такий строк надмірним, оскільки ухвала не містила належного мотивування такого тривалого періоду. Водночас суд відхилив вимогу позивача встановити мінімальний 10-денний строк, оскільки виконання рішення вимагало проведення складних розрахунків індексації та виплат.

При встановленні строків суди обов’язково враховують умови воєнного стану та статус військової частини як бюджетної установи. Якщо рішення суду має "розрахункову" природу (наприклад, вимагає обчислити індексацію чи компенсацію за невикористану відпустку), воно не підлягає негайному виконанню, і відповідачу надається обґрунтований час для проведення бухгалтерських процедур.

Для стягнення коштів з військових частин важливо знати, куди подавати заяву та які документи потрібні, оскільки процедура відрізняється від звичайного виконавчого провадження через специфіку бюджетного фінансування.

Наслідки запізнення із поданням звіту до суду

Наслідком запізнення із поданням звіту до суду або його ігнорування є накладення значного персонального штрафу на керівника військової частини чи ТЦК та СП. Судова практика показує, що суди активно застосовують фінансові санкції до посадових осіб за невиконання судових рішень.

Наприклад, у справі № 200/2785/25 апеляційний суд залишив у силі штраф у розмірі 66 560 гривень, накладений на керівника ТЦК за неподання звіту у встановлений строк. Це підтверджує, що посилання на технічні труднощі чи воєнний стан без надання офіційних доказів не звільняє від відповідальності.

Якщо військова частина дійсно не має технічної чи фізичної можливості виконати рішення суду вчасно, командування повинно негайно надати письмові пояснення. До них слід додати офіційні документи (службові записки, технічні довідки, листування з розпорядниками коштів) та клопотати про продовження строку.

Ми також вели схожий кейс зі стягнення аліментів з військового, де довелося взаємодіяти з фінансовою службою частини для забезпечення своєчасних відрахувань. Кожна затримка вимагає швидкого юридичного реагування.

Під час судових спорів з державними органами іноді виникає потреба призупинити розгляд справи. Детальніше про те, які документи потрібні для зупинення судового процесу, можна дізнатися у нашому окремому матеріалі.