Встановлення факту участі в бойових діях в зоні АТО

Встановлення факту участі в бойових діях в зоні АТО є ключовим кроком для отримання заслуженого статусу учасника бойових дій (УБД) та відповідних соціальних пільг. Багато захисників, які захищали нашу державу в період проведення антитерористичної операції, досі стикаються з бюрократичними перешкодами при оформленні документів.

Неподання військовою частиною необхідних довідок, ліквідація підрозділів або банальні орфографічні помилки у наказах часто призводять до відмови відомчих комісій. У таких випадках єдиним дієвим інструментом відновлення справедливості стає судовий захист.

Хто має право на статус УБД в АТО

Право на отримання статусу УБД за участь в АТО мають військовослужбовці ЗСУ, Нацгвардії, СБУ, прикордонники, поліцейські, а також інші особи, які безпосередньо захищали суверенітет України в зоні АТО. Це право чітко закріплене у законодавстві та регулюється профільними державними органами.

Для отримання статусу важливо підтвердити офіційне залучення до сил та засобів, що забезпечували проведення антитерористичної операції. Процедура вимагає подання заяви та відповідного пакета документів до відомчих комісій, які детально аналізують кожне звернення.

Військовослужбовці та працівники державних відомств

Коло осіб, які мають право на статус, визначене у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 6 цього закону, статус надається військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України, Національної гвардії України, СБУ та інших законних військових формувань.

Ми часто допомагаємо цивільним працівникам, які забезпечували ремонт техніки або будівництво укріплень безпосередньо в зоні АТО. Комісії часто відмовляють їм, вважаючи, що статус надається лише комбатантам. Проте в суді вдається довести залучення їхніх підприємств та наявність наказів про бойові відрядження.

Окремою категорією є родини загиблих захисників. Бувають ситуації, коли військовий не встиг отримати статус УБД за життя, і органи соцзахисту відмовляють родині у пільгах. Через суд мы доводимо факт безпосередньої участі загиблого на основі наказів сектору, що дозволяє сім’ї отримати належний статус.

Комісії які приймають рішення про статус

Первинне рішення про надання статусу приймають спеціальні комісії, утворені у відповідних відомствах (Міноборони, МВС, СБУ). У разі виникнення спірних питань розгляд здійснює Міжвідомча комісія, створена при Міністерстві у справах ветеранів України.

Іноді комісії демонструють тривалу бездіяльність, розглядаючи заяви понад рік без ухвалення рішень. У таких випадках ми подаємо позов про визнання бездіяльності протиправною, і суд зобов’язує державний орган невідкладно розглянути документи на найближчому засіданні.

Для перевірки інформації про наявні пільги та статуси захисники можуть скористатися офіційним державним порталом Електронний кабінет ветерана «е-Ветеран».

Які документи підтверджують безпосередню участь в АТО

Для підтвердження безпосередньої участі в АТО необхідно надати офіційні документи, що фіксують залучення особи до бойових завдань та її перебування в районах проведення операції. Основним документом є довідка про безпосередню участь, видана військовою частиною або органом управління.

Відсутність належно оформлених первинних документів є найпоширенішою причиною, через яку відомсії комісії відмовляють у наданні статусу. Тому збір доказової бази вимагає особливої уваги до кожної деталі.

Основний пакет документів для підтвердження

Процедура подання документів детально регламентується урядовим актом. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 чітко вказує, що довідка за формою Додатка 1 повинна містити точні дати перебування особи в районах АТО та номери наказів про залучення. Наявність неточностей у цій довідці є найчастішою підставою для відмови комісії.

Основними доказами є витяги з наказів Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення АТО, витяги з наказів про підпорядкування та про прибуття чи вибуття до районів проведення операції. Якщо військова частина була ліквідована чи реорганізована, запити про надання бойових наказів та довідок слід направляти до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.

Помилкою є відмова через перебування у підрозділах забезпечення на другій лінії. Ми доводили в суді, що виконання бойових розпоряджень у межах зони АТО дає повне право на статус, незалежно від географічного зонування ліній оборон. Також у суді ми успішно доводимо приналежність документів конкретному позивачу у разі орфографічних помилок у написанні прізвища у бойових наказах.

Важливу правову позицію щодо доказової бази висловив суд. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 360/2336/19 від 06.04.2021 зазначив: «фактична участь осіб в Антитерористичній операції має бути підтверджена відповідними наказами командира штабу АТО».

Докази для осіб з пораненннями

Для військовослужбовців, які отримали травми, поранення, контузії або каліцтва під час виконання завдань в зоні АТО, передбачено спрощені вимоги щодо тривалості перебування в районах проведення операції.

У такому випадку до основного пакета документів обов’язково додається довідка про обставини травми та висновок військово-лікарської комісії (ВЛК). Ці документи підтверджують зв’язок отриманого каліцтва з безпосередньою участю у бойових діях.

В одному з наших кейсів військовий отримав поранення у перші дні перебування в зоні АТО. Комісія автоматично відмовила йому через недостатність строків (менше 30 днів). Ми через суд скасували це рішення, оскільки поранення є законним винятком, що дає право на статус незалежно від кількості днів служби.

Підтвердження участі добровольців та при короткому залученні

Підтвердження участі добровольців у бойових діях в АТО здійснюється через доведення взаємодії добровольчого формування з офіційними військовими структурами та залучення свідчень очевидців. Якщо залучення було короткостроковим (менше 30 днів), ключову роль відіграють витяги з бойових наказів та журналів бойових дій.

Законодавство передбачає особливі механізми для осіб, які захищали державу у складі добровольчих батальйонів на початкових етапах АТО, ще до їх офіційного входження до складу Збройних Сил чи МВС.

Вимоги до документів при короткостроковому перебуванні

Якщо особа залучалася до виконання завдань в зоні АТО на строк менше ніж 30 календарних днів, статус УБД надається за умови підтвердження безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником.

Для цього до комісії подаються витяги з бойових наказів, розпоряджень, донесень або журналів бойових дій. Ці документи мають чітко фіксувати факт проведення бойових чи розвідувальних дій та безпосередню участь особи в них.

Особливості оформлення статусу для добровольців

Добровольці, які брали участь в АТО у складі формувань, що згодом не увійшли до складу ЗСУ чи інших офіційних структур, можуть підтвердити свій статус за допомогою нотаріально завірених свідчень не менше ніж двох свідків, які вже мають статус УБД. Важливою умовою є наявність доказів взаємодії добровольчого формування з офіційними військовими відомствами.

У нашій практиці був випадок, коли доброволець брав участь у бойових діях на початку АТО, але отримав відмову через відсутність державного контракту на той період. Завдяки судовому рішенню, яким було встановлено факт його безпосередньої участі у захисті Батьківщини, та подальшому поданню документів до Мінветеранів, особі було присвоєно довгоочікуваний статус УБД.

Позитивну практику щодо цього питання підтверджує і вищий суд. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 806/2357/16 від 06.02.2019 дійшов висновку: «відсутність у особи офіційного статусу поліцейського не є законною підставою для відмови в наданні статусу учасника бойових дій».

Детальніше про загальні правила та процедури читайте у матеріалі про отримання статусу учасника бойових дій. Слід зауважити, що ця процедура суттєво відрізняється від правил, за якими здійснюється встановлення факту участі у захисті держави для цивільних осіб після початку повномасштабного вторгнення.

Оскарження відмови в УБД та позиція Верховного Суду

Оскаржити відмову у наданні статусу УБД можна виключно в судовому порядку шляхом подання адміністративного позову до відповідного суду. Велика Палата Верховного Суду чітко розмежувала юрисдикцію таких справ, заборонивши розглядати їх у порядку цивільного судочинства.

Спроби захистити свої права через цивільні суди є однією з найпоширеніших помилок, яка призводить лише до втрати часу та повернення позовних заяв без розгляду.

Чому цивільний суд не встановить цей факт

Деякі заявники намагаються встановити факт участі в АТО через цивільні суди в порядку окремого провадження, посилаючись на ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, яка дозволяє встановлювати факти, що мають юридичне значення.

Проте судовий розгляд справ про оскарження рішень комісій УБД здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), тому звернення до звичайних цивільних судів є поширеною помилкою, що призводить до повернення позову.

Правові позиції Великої Палати Верховного Суду

Остаточну крапку в питанні юрисдикції поставив вищий судовий орган України. Велика Палата Верховного Суду у справі № 233/2929/17 від 02.07.2019 дійшла висновку: «встановлення факту участі особи у бойових діях та безпосередньої участі в АТО здійснюється в позасудовому порядку і є складовою процесу надання особі статусу учасника бойових дій. Проте у разі відмови уповноваженого органу в наданні такого статусу, особа має право звернутися до суду з позовом про оскарження цієї відмови».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19. Суд наголосив, що в межах адміністративного позову про оскарження відмови комісії суд має повне право досліджувати докази та встановлювати факт безпосередньої участі особи в АТО.

Як звернутися до адміністративного суду за статусом

Для звернення до адміністративного суду необхідно підготувати позовну заяву про визнання відмови комісії протиправною та зобов’язання вчинити дії щодо надання статусу УБД. Позов подається до окружного адміністративного суду за місцем проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Адміністративний процес має свої чіткі правила та вимоги до доказової бази, без дотримання яких отримати позитивне судове рішення неможливо.

Підготовка позовної заяви та збір доказів

Перед подачею позову до суду вкрай важливо отримати саме письмове рішення комісії про відмову з детальним обґрунтуванням її причин. Просте усне повідомлення або лист від військової частини не є офіційним рішенням, яке можна оскаржити в суді відповідно до ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

У нас був успішний кейс із втраченими архівами: військова частина була розформована, і більшість бойових журналів не збереглася. Комісія відмовила в УБД. Ми звернулися до адміністративного суду, надавши збережені особисті посвідчення про відрядження, медичну карту з госпіталю в зоні АТО та письмові свідчення двох побратимів. Суд визнав відмову протиправною та зобов’язав надати статус.

Звільнення від сплати судового збору

За загальним правилом, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що становить 1211,20 грн станом на 2025 рік).

Проте позивачі у справах про встановлення статусів, пов’язаних із захистом Батьківщини, повністю звільняються від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Це суттєво полегшує доступ захисників до правосуддя.

Для отримання детальних офіційних алгоритмів щодо оформлення статусів можна також звернутися до ресурсу Державний портал «Гід з державних послуг».