Списання боргів 2026 та правила зняття арештів

Раптове блокування банківських карток через старі комунальні чи кредитні недоїмки здатне паралізувати життя будь-якої родини. Багато хто сподівається на повне списання боргів 2026 року, проте реальність вимагає чіткого розуміння нових законодавчих механізмів.

Нещодавно підписаний закон суттєво змінює правила гри. Для одних це шанс швидко звільнити свої активи, а для інших — ризик втратити заощадження через незнання процедур. Розберімося, як оновлене виконавче провадження та нові норми працюватимуть на практиці для захисту ваших фінансів.

Як працює закон про борги у зонах бойових дій

Мешканці територій, де тривають збройні конфлікти, отримали додаткові гарантії збереження своїх фінансів. Держава визнає, що в таких умовах люди фізично не можуть сплачувати всі рахунки, тому запроваджено спеціальні пільги.

Згідно з п. 10-2 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження": «Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, зупиняється примусове виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».

Це означає, що виконавча служба не має права арештовувати ваші кошти за борги по комуналці, якщо ви проживаєте у відповідному регіоні. Цю позицію активно підтримують суди.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 916/3958/21 від 2023-07-25 зазначив: «Верховний Суд підтвердив, що на період дії воєнного стану встановлено мораторій на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з населення на територіях, де ведуться бойові дії або які перебувають у тимчасовій окупації. Така заборона стосується боргів, що утворилися після 24 лютого 2022 року, і є підставою для зупинення будь-яких примусових заходів виконання щодо таких споживачів».

Борги за комуналку в зонах бойових дій не можуть стягувати примусово до кінця війни.

Розглянемо типову ситуацію. Мешканець міста, що перебуває в зоні активних бойових дій, виявив арешт на своїй зарплатній картці через старі борги за опалення. Проблема полягала у відсутності коштів на проживання в умовах війни. Рішення: згідно з новими правилами, клієнт подає заяву до виконавчої служби, і протягом встановленого терміну арешт з майна та рахунків знімається на весь період воєнного стану.

Дорожня карта змін для боржників на півроку

Нові законодавчі ініціативи передбачають поступовий перехід до сучасних методів роботи з боржниками. Головна мета — мінімізувати людський фактор та пришвидшити обмін даними між установами.

Згідно з ч. 1 ст. 4833-IX Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень...": «Законом передбачено автоматизоване зняття арешту з коштів боржників після сплати боргу та налагодження взаємодії між Єдиним реєстром боржників та іншими державними електронними базами даних».

Для реалізації цих норм виділено чіткі часові рамки. Протягом перших трьох місяців формується база для мешканців прифронтових зон, а за півроку планується повноцінна електронна взаємодія виконавців з усіма банківськими установами.

Практичний нюанс: Важливо врахувати перехідний період. Міністерство юстиції має 3 місяці на підготовку нормативної бази для зняття арештів у зонах бойових дій та 6 місяців для повного підключення всіх банків до системи автоматичного зняття обмежень. У цей період боржникам варто самостійно контролювати процес через Електронний кабінет.

Розшук майна та захист зарплатних рахунків

Незважаючи на пільги, загальний механізм пошуку активів залишається суворим. Виконавці мають широкий доступ до державних баз даних і можуть швидко знаходити приховані кошти.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження": «Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Виконавець зобов’язаний виявляти майно боржника, у тому числі шляхом направлення запитів до державних органів, установ, організацій, банків».

Проте закон чітко розмежовує звичайні заощадження та кошти, які є єдиним джерелом існування людини. Заробітна плата, пенсія чи соціальні виплати мають спеціальний статус.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 756/8815/20 від 2022-04-19 зазначила: «Велика Палата Верховного Суду постановила, що виконавець не має права накладати арешт на кошти, які складають заробітну плату боржника, понад встановлені законом межі відрахувань. Якщо такий арешт накладено на рахунок, куди зараховуються виключно трудові виплати, він підлягає негайному зняттю за заявою боржника».

Виконавець зобов’язаний зняти арешт із зарплатного рахунку, якщо ви доведете його цільове призначення.

Умови закриття провадження та виконавчий збір

Багато людей помилково вважають, що проста сплата суми кредиту чи комуналки автоматично вирішує всі проблеми. Насправді процедура вимагає покриття додаткових витрат держави на примусове стягнення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження": «Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом».

Тільки після повної оплати основного боргу, збору та витрат на проведення дій можливе виключення з Єдиного реєстру боржників та остаточне розблокування всіх активів.

Практичний нюанс: На практиці сплата основного боргу не означає миттєвого видалення з реєстру. Новий закон передбачає автоматизацію цього процесу, але до повної імплементації IT-рішень рекомендується отримувати постанову про закриття провадження в електронній формі з QR-кодом для пред’явлення в банках.

Питання про списання боргів та зняття арештів