Контроль та оскарження дій приватних виконавців за законом

Прочитати на: мовою

Контроль за приватними виконавцями здійснюється на двох рівнях: державному через Міністерство юстиції та судовому. Якщо виконавець порушує процедуру, ігнорує надані документи або діє упереджено, боржник чи стягувач має право ініціювати перевірку його діяльності. Практичний наслідок такого кроку — можливість не лише зупинити незаконні дії, а й притягнути порушника до дисциплінарної відповідальності.

Часто учасники провадження плутають, куди саме звертатися для захисту своїх інтересів. Скарга до Мін’юсту ефективна для фіксації процедурних порушень, тоді як скасування конкретних постанов вимагає судового втручання. Розуміння цієї різниці економить час і дозволяє обрати правильний шлях впливу на ситуацію.

Хто здійснює нагляд за роботою приватних виконавців

Нагляд за роботою приватних виконавців здійснюють Міністерство юстиції України та Рада приватних виконавців. Мін’юст проводить планові та позапланові перевірки щодо дотримання законодавства, а Рада слідкує за виконанням правил професійної етики.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»: «Контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.»

На практиці це означає, що держава має прямий механізм впливу на приватного виконавця. Якщо він порушує закон, наприклад, ігнорує підтверджуючі документи про соціальний статус рахунку, скарга до профільного департаменту Мін’юсту стає дієвим інструментом. У таких випадках призначається позапланова перевірка, за результатами якої може бути винесено припис про усунення порушень.

Рада приватних виконавців діє дещо інакше. Вона не скасовує постанови, але її висновки щодо порушення етики є вагомим аргументом. Якщо Рада підтверджує факт упередженості, цей документ значно посилює позицію заявника під час судового розгляду.

Як проводяться перевірки під час воєнного стану

Під час воєнного стану планові перевірки діяльності приватних виконавців зупинені, проте позапланові можуть проводитися за наявності обґрунтованої скарги. Також продовжує свою роботу Дисциплінарна комісія, яка розглядає матеріали та приймає рішення дистанційно.

Обмеження на планові заходи не означають відсутності контролю. Якщо виконавець вчиняє грубе порушення, наприклад, відкриває провадження щодо боржника на тимчасово окупованій території, реагування відбувається швидко. За скаргою учасника провадження Мін’юст ініціює розгляд, що призводить до скасування таких постанов через порушення територіальної юрисдикції.

Варто враховувати, що строки на оскарження дій виконавця можуть бути поновлені судом, якщо затримка виникла через об’єктивні обставини воєнного часу, такі як відсутність зв’язку або бойові дії. Тому навіть за наявності пропущеного строку залишається шанс на захист.

Яке покарання передбачено за порушення закону

За вчинення дисциплінарного проступку приватний виконавець може отримати попередження, догану, зупинення діяльності на строк до шести місяців або повне припинення діяльності. Рішення про вид покарання приймає Дисциплінарна комісія після детального вивчення матеріалів.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»: «Приватний виконавець може бути притягнуний до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом, за вчинення дисциплінарного проступку.»

Дисциплінарна відповідальність приватного виконавця не настає автоматично лише за фактом подання заяви. Комісія ретельно перевіряє, чи була дія умисним порушенням, чи технічною помилкою системи. Проте, якщо доведено серйозний проступок, наслідки є жорсткими. У практиці зустрічаються випадки, коли через конфлікт інтересів діяльність виконавця зупиняли на кілька місяців.

Куди подається скарга на приватного виконавця

Скарга на приватного виконавця подається до Міністерства юстиції, якщо йдеться про порушення процедури, або до суду, якщо потрібно скасувати конкретну постанову. Вибір органу залежить від кінцевої мети звернення та характеру допущеного порушення.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №640/8596/21 від 27.07.2022 зазначив: «Проведення позапланової перевірки діяльності приватного виконавця Міністерством юстиції за скаргою учасника провадження породжує окремі правовідносини. Дії чи рішення Мінюсту в межах такої перевірки прямо не впливають на права сторін у самому виконавчому провадженні.»

Перевірка Мінюсту та судовий розгляд скарги — це два паралельні процеси, які не замінюють один одного. Якщо мета полягає у притягненні виконавця до відповідальності за ігнорування запитів, варто звертатися до міністерства. Якщо ж необхідно терміново визнати незаконною оцінку майна або скасувати постанову про витрати, єдиним ефективним шляхом є суд.

Звернення до Міністерства юстиції

При поданні скарги до Мін’юсту важливо чітко викласти факти процедурних порушень. Заява розглядається профільною комісією, яка може витребувати пояснення у виконавця. Цей шлях добре працює для системних порушень, коли виконавець відмовляє у доступі до матеріалів справи або порушує строки вчинення виконавчих дій.

Судовий порядок оскарження

Судовий контроль дозволяє безпосередньо втрутитися в хід виконавчого провадження. За загальним правилом, на подання позову або скарги до суду відводиться 10 робочих днів з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав. Пропуск цього строку без поважних причин є найчастішою підставою для відмови у задоволенні вимог.

Скільки коштує судовий розгляд скарги заявника

За подання скарги на дії приватного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, судовий збір не сплачується. Якщо ж подається адміністративний позов, збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»: «Судовий збір не справляється за подання: скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця під час виконання судового рішення.»

Ця норма робить судовий контроль доступним для більшості громадян. Проте існує важливий нюанс: якщо разом із вимогою визнати дії незаконними заявляється вимога про відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, завданої виконавцем, судовий збір доведеться сплатити на загальних підставах як за майновий спір.