💼 Згідно зі Сімейним кодексом України, при розлученні майно, що належить одному з подружжя, на праві особистої приватної власності, не ділиться між подружжям.
⚖️ Відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України, майно, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”.
5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки,
Це означає, що воно залишається виключно власністю того, кому воно належить, незалежно від того, чи є це рухоме чи нерухоме майно.
💰 Таке майно може включати у себе житло, автомобілі, рухоме майно, гроші на банківських рахунках та інші цінності. Воно залишається виключно в розпорядженні того подружжя, якому належить, незалежно від того, хто фактично здійснює контроль або володіння ними.
❗️ Проте варто зауважити, що існують винятки, коли майно може бути визнане спільною власністю подружжя. Зокрема, якщо майно було придбане за кошти, які спільними зусиллями вклали обидва подружжя, то воно може бути вважатися спільною власністю. Також, у разі доведення, що один з подружжя надав суттєвий внесок у покупку чи побудову майна, яке належить другому, може бути застосовано принцип солідарної власності.
💼 Отже, майно, яке належить одному з подружжя на праві особистої приватної власності, не ділиться між подружжям при їх розлученні. Проте, в окремих випадках, коли встановлюються спільні вклади або суттєвий внесок одного з подружжя в придбання або побудову майна, можуть застосовуватися інші правові норми, що передбачають поділ майна.
