Як зупинити нарахування пені при простроченні зовнішньоекономічної операції через сертифікат ТПП

Яка відповідальність настає за прострочення зовнішньоекономічної операції

Прострочення зовнішньоекономічної операції тягне за собою нарахування щоденної пені в розмірі 0,3 відсотка від суми недоотриманих коштів або вартості недопоставлених товарів. Ця санкція застосовується контролюючими органами за кожен день порушення встановленого законодавством граничного строку розрахунків відповідно до вимог спеціального валютного регулювання.

Згідно з частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII, загальний розмір нарахованої пені має законодавче обмеження — він не може перевищувати повної суми неодержаних грошових коштів за експортним договором або вартості недопоставленого товару за імпортним контрактом. Проте навіть досягнення граничної суми в 100 відсотків від контракту є катастрофічним ударом по ліквідності будь-якого підприємства.

Формула розрахунку пені та практичний приклад

Формула нарахування пені є простою, але безжальною для фінансів резидента: Сума пені = Неповернута сума валюти (у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату виникнення боргу) × 0,3% × Кількість днів прострочення.

Розглянемо типовий випадок з практики нашого бюро. Підприємство здійснило попередню оплату за імпорт обладнання на суму 50 000 євро. Контрагент затримав поставку на 45 календарних днів понад дозволений граничний строк. За офіційним курсом НБУ (умовно 44,00 грн за 1 євро) сума боргу становить 2 200 000 грн. Розмір щоденної пені: 2 200 000 × 0,003 = 6 600 грн. За 45 днів затримки фіскальний орган нарахує санкцію в розмірі 297 000 грн. Якщо затримка триватиме майже рік, сума пені зрівняється з усією вартістю обладнання.

Хто фіксує порушення та застосовує санкції

Первинний контроль за зовнішньоекономічними транзакціями покладено на уповноважені банки. Як тільки встановлений термін спливає, банк надсилає повідомлення про виявлене порушення до Державної податкової служби України. Податковий орган проводить документальну перевірку підприємства та виносить податкове повідомлення-рішення (ППР) про нарахування валютної пені, яка стягується до державного бюджету в безспірному порядку, якщо бізнес вчасно не вжив заходів правового захисту.

Які строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту встановлені законом

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів наразі становлять 365 календарних днів для більшості зовнішньоекономічних договорів. Відлік цього строку починається або з дня оформлення митної декларації, або з дня списання грошових коштів на користь іноземного постачальника.

Відповідно до пункту 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, встановлено базовий граничний термін у 365 днів. Водночас під час дії воєнного стану Національний банк України для окремих товарних категорій (зокрема, деяких видів аграрної продукції) може встановлювати скорочені строки повернення валютної виручки — від 90 до 180 днів, що вимагає постійного правового аудиту кожної специфікації.

Як банк здійснює відлік строків контролю

Банківський нагляд здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7. Щоб дізнатися всі нюанси процедури моніторингу транзакцій фінансовими установами, ознайомтеся з матеріалом про строки розрахунків та контроль банків.

При експорті відлік 365 днів розпочинається з наступного дня після дати оформлення митної декларації типу МД-2, МД-3 або МД-6 на вивезення товару (а для послуг — з дати підписання акта виконаних робіт або інвойсу). При імпорті строк починає спливати з дня здійснення банком платежу (дебетування рахунку резидента) або списання коштів на користь нерезидента з валютного акредитиву.

Коли операція знімається з банківського контролю

Банк завершує здійснення валютного нагляду лише за настання визначених юридичних фактів: зарахування виручки від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку (при експорті) або фактичного надходження продукції з оформленням відповідної імпортної митної декларації (при імпорті). Доки цього не сталося, ризик нарахування пені зростає щодня після завершення граничного терміну.

Як сертифікат ТПП про форс-мажор зупиняє нарахування пені

Сертифікат Торгово-промислової палати про настання форс-мажорних обставин офіційно зупиняє перебіг граничних строків розрахунків та нарахування пені на весь період дії засвідчених непереборних подій. Для досягнення цього захисного ефекту документ має бути виданий саме за конкретним зовнішньоекономічним контрактом.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі виникнення форс-мажорних обставин перебіг граничного строку розрахунків та нарахування пені зупиняються на весь період дії форс-мажору та поновлюються з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Базовим доказом настання таких умов згідно зі статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР є виключно належним чином оформлений сертифікат ТПП України або регіональної торгово-промислової палати.

Чому загальний лист ТПП про війну не рятує від пені

Поширена та небезпечна помилка багатьох директорів і бухгалтерів — покладання на загальний лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 про засвідчення воєнного стану як форс-мажору. Судова практика Верховного Суду та позиція податкових органів тут однозначні: загальний інформаційний лист не звільняє від відповідальності за порушення строків ЗЕД-розрахунків.

Регламент засвідчення форс-мажорних обставин вимагає індивідуального підходу. Сертифікат повинен містити реквізити конкретного договору, детальний опис зобов’язань сторони, причинно-наслідковий зв’язок між подією (наприклад, блокада кордону, воєнні дії на маршруті логістики, санкційні заборони в країні контрагента) та неможливістю своєчасно провести оплату чи відвантажити продукцію.

Які обставини визнаються форс-мажором у зовнішньоекономічних відносинах

До обставин непереборної сили відносяться надзвичайні та невідворотні події: збройні конфлікти, блокади морських портів чи автомобільних переходів, ембарго, валютні обмеження уряду країни іноземного контрагента, стихійні лиха, пожежі на виробничих потужностях виробника. Водночас не вважаються форс-мажором відсутність коштів у покупця, банкрутство контрагента або зміна ринкової кон’юнктури цін.

Як продовжити строки розрахунків через висновок Мінекономіки

Продовжити строки валютних розрахунків понад 365 днів можна шляхом отримання офіційного висновку Міністерства економіки України для визначеного переліку операцій. Цей адміністративний механізм дозволяє законно відтермінувати застосування фінансових санкцій без необхідності доведення форс-мажору.

Згідно з частиною 4 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», граничні строки можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку. Порядок видачі таких висновків регламентується спеціальними постановами Кабінету Міністрів України та застосовується до контрактів з довготривалим виробничим циклом.

Під які види операцій Мінекономіки видає висновок

Отримати висновок про подовження граничних строків можливо за операціями, що стосуються: договорів виробничої кооперації; виконання складних будівельно-монтажних та інжинірингових робіт за кордоном; контрактів на постачання складного обладнання індивідуального виготовлення; міжнародних тендерних поставок; надання послуг тривалого гарантійного обслуговування. Якщо ваш контракт підпадає під ці критерії, своєчасне звернення до міністерства повністю усуває ризик претензій податкової.

Які документи необхідно подати до міністерства

Підприємство подає до Мінекономіки обґрунтовану заяву, копію зовнішньоекономічного контракту з усіма додатками та специфікаціями, копії митних декларацій або платіжних доручень, лист-підтвердження від іноземного контрагента щодо технологічних термінів виробництва або виконання робіт, а також виписку банку. Розгляд заяви триває до 10 робочих днів, після чого міністерство видає обов’язковий для банків висновок.

Зразок заяви до ТПП про засвідчення форс-мажорних обставин за ЗЕД-договором

Покроковий алгоритм дій бізнесу при загрозі прострочення ЗЕД-контракту

При виникненні загрози прострочення зовнішньоекономічної операції підприємство має діяти за чітким алгоритмом: зібрати докази затримки, ініціювати листування з нерезидентом, подати заяву до ТПП або Мінекономіки та письмово повідомити обслуговуючий банк. Пасивне очікування призводить до автоматичного нарахування пені податковою.

Важливо розпочати юридичні дії заздалегідь — щонайменше за 30–45 днів до завершення встановленого строку розрахунків. Це дозволить вчасно отримати захисні сертифікати до того, як банк сформує офіційне повідомлення про порушення для контролюючого органу.

Крок 1. Фіксація обставин та взаємодія з іноземним контрагентом

Негайно надішліть офіційну претензію або запит іноземному партнеру щодо причин затримки оплати чи постачання товару. Отримайте офіційну відповідь контрагента із зазначенням конкретних причин (наприклад, зупинка логістичних шляхів, рішення місцевих органів влади, технічні аварії) та за можливості — довідку торгової палати країни нерезидента про дію надзвичайних обставин на його території.

Крок 2. Звернення до Торгово-промислової палати України

Сформуйте пакет документів відповідно до Регламенту ТПП України: заповнену заяву встановленого зразка, засвідчену копію контракту, первинні документи (інвойси, митні декларації, платіжки) та письмові докази неможливості виконання зобов’язання. Після сплати державного табору палата протягом 7–10 днів виносить рішення та видає офіційний іменний сертифікат про форс-мажор за вашим договором.

Крок 3. Надання документів у банк та податкову службу

Отриманий сертифікат ТПП або висновок Мінекономіки негайно подається разом із супровідним листом до обслуговуючого банку. Банк зобов’язаний зареєструвати документ та призупинити нарахування контрольних строків у своїй системі валютного нагляду. Якщо ж податкова служба вже встигла розпочати перевірку, наданий сертифікат є залізобетонною підставою для скасування будь-яких штрафних нарахувань або оскарження ППР у судовому порядку.

Прочитати на: мовою