Виконання судових рішень, де боржником є держава

Виконання судових рішень, де боржником є державний орган або підприємство, здійснюється за особливою процедурою, яка гарантує отримання коштів безпосередньо з бюджету. Багато людей роками тримають на руках старі виконавчі листи, вважаючи, що гроші втрачені через відсутність майна у боржника або його банкрутство.

Насправді закон передбачає переведення таких боргів на державний бюджет. Процедура суттєво відрізняється від класичного примусового стягнення: тут немає арештів рахунків чи продажу майна на торгах. Головне завдання стягувача — правильно підготувати документи та подати їх до належного органу.

Які судові рішення підпадають під державні гарантії

Під державні гарантії підпадають судові рішення про стягнення коштів, де боржником виступає державний орган, державне підприємство, установа або організація. Цей механізм також застосовується до юридичних осіб, примусова реалізація майна яких заборонена законодавством.

Якщо рішення ухвалено до 1 січня 2013 року, а виконавчий лист видано пізніше, механізм все одно застосовується, оскільки ключовою є дата саме судового рішення. Держава бере на себе зобов’язання виплатити кошти, навіть якщо у самого підприємства немає майна чи грошей на рахунках.

Законодавче регулювання державних гарантій

Основні правові засади цього процесу зафіксовані в спеціальному законі, який визначає межі відповідальності держави перед стягувачами.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»: «Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державне підприємство, установа, організація...»

Зміна статусу боржника та приватизація

Важливо враховувати, що статус боржника може змінюватися під час виконавчого провадження. Якщо державне підприємство потрапляє до списку на приватизацію, державні гарантії припиняють свою дію.

Велика Палата Верховного Суду у справі №908/1525/16 від 07.12.2022 зазначила, що у разі включення державного підприємства до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, на таку юридичну особу перестають поширюватися гарантії держави. У такому випадку стягувачу доведеться працювати через загальну процедуру банкрутства або примусового продажу активів. Ми стикалися з подібними кейсами, коли здійснювалося скасування поруки за кредитом у спорах з державними установами.

Куди подавати заяву та які документи потрібні

Подавати заяву про виконання судових рішень необхідно або до територіального органу Казначейства, або до регіонального управління Державної виконавчої служби. Вибір органу залежить виключно від правового статусу вашого боржника та наявності у нього відкритих рахунків.

Якщо боржник є державним органом чи бюджетною установою з відкритими рахунками в Казначействі, стягувач звертається безпосередньо до Казначейства за Постановою № 845. Якщо ж боржником є державне підприємство або установа без рахунків, документи подаються до ДВС для внесення до Реєстру за Постановою № 440.

Два шляхи стягнення коштів з держави

Стягувачі часто плутають поняття ‘державне підприємство’ та ‘бюджетна установа’. Державні підприємства здійснюють комерційну діяльність і не мають відкритих бюджетних рахунків у Казначействі. Стягнення з них завжди починається через ДВС (із подальшим застосуванням Постанови № 440 за потреби). Натомість з бюджетних установ кошти списуються напряму через Казначейство за Постановою № 845.

Перелік необхідних документів для Казначейства

Пакет документів подається виключно у паперовому вигляді. До заяви обов’язково додаються:

• Оригінал виконавчого листа. Нотаріальні чи прості копії не приймаються.
• Копія судового рішення. Має бути завірена печаткою суду «Згідно з оригіналом» та містити відмітку про набрання законної сили.
• Документи стягувача. Копія паспорта, довідка про РНОКПП та актуальна банківська довідка з рахунком у форматі IBAN.

Якщо строк пред’явлення було пропущено, стягувачу доведеться проходити процедуру через суд, де здійснюється поновлення строку пред’явлення виконавчого документа.

Процедура безспірного списання коштів за Постановою 845

Процедура безспірного списання коштів з рахунків бюджетних установ здійснюється органами Казначейства на підставі виконавчих документів без згоди самого боржника. Цей механізм застосовується, якщо боржник має відкриті рахунки в органах Казначейства.

Казначейство самостійно списує кошти з рахунків установи-боржника та перераховує їх на рахунок стягувача. Це значно спрощує процес, оскільки виключає необхідність тривалого примусового стягнення через виконавців.

Як працює механізм безспірного списання

Органи Казначейства здійснюють списання на підставі Бюджетного кодексу України, який закріплює їхні виключні повноваження.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України: «Безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів здійснюється Казначейством України на підставі рішення суду.»

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 52/125 від 30.11.2020 зазначив, що Державна казначейська служба України не є органом примусового виконання чи стороною виконавчого провадження. Вона є суб’єктом, який здійснює безспірне списання коштів у порядку Постанови № 845. Тобто стягувачу не потрібно відкривати класичне виконавче провадження.

Що відбувається при відсутності коштів на рахунках боржника

Якщо у бюджетної установи відсутні кошти на рахунках, Казначейство блокує здійснення інших платежів установи (крім захищених статей, як-от зарплата чи комунальні послуги) до моменту повної виплати боргу. Наприклад, у нашій практиці був випадок, коли стягувач виграв суд у селищної ради та звернувся до ДВС, але виконавець повернув лист. Ми порадили звернутися безпосередньо до Казначейства, яке обслуговує цю раду, і кошти були успішно списані.

При цьому Верховний Суд підтвердив, що відсутність відкритих рахунків у боржника не є підставою для повернення виконавчого листа. Казначейство зобов’язане здійснити списання за рахунок відповідної бюджетної програми.

Як працює Реєстр та черговість виплат

Погашення заборгованості за рішеннями суду, що гарантуються державою, здійснюється в порядку черговості через спеціальний Реєстр. Цей реєстр адмініструється державною виконавчою службою та фінансується безпосередньо з державного бюджету в межах виділених асигнувань.

Державний виконавець перевіряє документи і протягом 10 робочих днів вносить дані до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою. Після цього виконавець передає дані до Казначейства для здійснення фактичної виплати.

Черговість погашення заборгованості за рішеннями суду

Законодавство встановлює чітку послідовність виплат залежно від характеру стягнення.

Згідно з п. 15 Порядку (Постанова КМУ № 440): «В першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, у другу - щодо трудових відносин, у третю - всі інші рішення.»

Для рішень третьої черги очікування може бути тривалим, оскільки вони фінансуються лише після повного закриття першої та другої черг по всій країні. Якщо виникає тривала бездіяльність або затримка з боку державного виконавця, стягувач може ініціювати судовий контроль за виконанням рішень суду.

Відшкодування шкоди заподіяної незаконними діями держорганів

Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними діями правоохоронних органів, прокуратури або суду, здійснюється безпосередньо з державного бюджету. Для отримання виплати стягувач має подати судове рішення та виконавчий лист до Казначейства.

Такі виплати мають свою специфіку та здійснюються за рахунок коштів державного бюджету за спеціальною бюджетною програмою КПКВК 3504040, а не з поточного кошторису органу-порушника.

Підстави для відшкодування шкоди громадянам

Закон чітко визначає випадки, в яких громадянин має право вимагати компенсацію від держави.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України про відшкодування шкоди: «підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою...»

Хто має бути відповідачем у судовому процесі

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 591/6892/18 від 02.06.2021 роз’яснив, що у справах про відшкодування шкоди кошти стягуються безпосередньо з Державного бюджету України. У резолютивній частині рішення суду не потрібно вказувати рахунки чи конкретний орган Казначейства.

Головне — правильно визначити відповідача. Належним відповідачем є держава Україна в особі відповідного державного органу (наприклад, Офісу Генерального прокурора), дії якого призвели до шкоди, а не сама Казначейська служба. Казначейство є лише виконавцем списання.

Коли Казначейство може повернути виконавчий документ

Органи Казначейства можуть повернути виконавчий документ стягувачу без виконання у випадках, чітко визначених законодавством. Найчастіше це відбувається через помилки в оформленні документів, пропуск строків пред’явлення або подання заяви неповноважною особою.

Повернення документів без виконання не є остаточною відмовою, але забирає багато часу, оскільки стягувачу доводиться виправляти помилки та подавати весь пакет документів заново.

Вичерпний перелік підстав для повернення документів

Казначейство діє виключно в межах своїх повноважень та повертає документи за наявності формальних недоліків.

Згідно з п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845: «Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; не відповідає вимогам, передбаченим Законом України “Про виконавче провадження”...»

Вплив повернення на строки пред’явлення до виконання

Велика Палата Верховного Суду у справі № 201/13239/15-ц від 26.10.2022 постановила, що повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з підстав невідповідності вимогам закону не перериває встановлений трирічний строк його пред’явлення до виконання.

Це означає, що якщо Казначейство поверне вам документи через помилку наприкінці трирічного строку, ви ризикуєте взагалі втратити право на стягнення. Типовою помилкою є надання нотаріально завіреної копії виконавчого листа замість його оригіналу. Казначейство приймає до виконання виключно оригінали виконавчих документів.

Що робити при затримці виплат Казначейством

У разі затримки виплат понад встановлений тримісячний строк, стягувач має право на отримання додаткової компенсації у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми. Ця компенсація нараховується автоматично за весь період прострочення виконання рішення.

Закон встановлює чіткі фінансові санкції для держави за невиконання власних гарантій, що стимулює фінансові органи здійснювати виплати швидше.

Право на отримання компенсації 3 відсотків річних

Компенсація за прострочення є законним інструментом захисту прав стягувача від бездіяльності державних органів.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»: «У разі якщо рішення суду про стягнення коштів не виконано протягом трьох місяців... стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних...»

Наша практика містить успішні кейси у цій сфері, зокрема, нам вдалося забезпечити стягнення 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання судових рішень.

Якщо орган ДВС безпідставно затримує передачу документів до Казначейства, ви можете оскаржити дії державного виконавця в судовому порядку.