Скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу в суді

Коли бізнес стикається з несприятливим вердиктом у міжнародному спорі, виникає потреба захистити свої інтереси в державних судах. Процедура, яка отримала назву скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, є єдиним законним способом оспорити такий акт на території нашої держави. Вона вимагає не просто незгоди з висновками арбітрів, а глибокого розуміння процесуальних дефектів, які могли виникнути під час розгляду справи.

Багато підприємців помилково вважають, що державний суд може переглянути справу заново та змінити суму стягнення. Насправді ж судова система виконує виключно контролюючу функцію, перевіряючи процедурну чистоту процесу. У цьому матеріалі ми детально розберемо, як правильно ініціювати цей процес, які підстави є дієвими та як уникнути критичних помилок при зверненні до суду.

Як працює оскарження рішень міжнародного комерційного арбітражу

Оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів в Україні здійснюється за особливою процедурою, яка суттєво відрізняється від класичного апеляційного чи касаційного перегляду. Законодавство встановлює винятковий порядок судового контролю, за якого державний суд не переглядає спір по суті, а лише перевіряє дотримання ключових процесуальних гарантій. Це означає, що скасувати рішення можна лише з суворо визначених законом формальних підстав.

Важливо розуміти, що арбітражне рішення є остаточним для сторін. Держава гарантує свободу вибору альтернативного способу вирішення спорів, тому втручання національних судів у цей процес мінімізоване. Спеціальний закон чітко обмежує інструменти оскарження.

Це правило прямо закріплене на законодавчому рівні.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»: «Оспорювання в суді арбітражного рішення може быть проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.»

Це означає, що жодні інші позови, скарги чи заяви про визнання рішення недійсним не допускаються. Сторона, яка не згодна з арбітражним вердиктом, має єдиний шлях захисту — подання заяви про скасування рішення арбітражу до компетентного державного суду.

При цьому правова природа самого арбітражного розгляду базується на добровільній згоді сторін. Якщо між партнерами була укладена належна арбітражна угода та застереження, вони фактично погодилися підпорядкувати свій спір недержавному трибуналу, що й зумовлює обмеженість подальшого судового контролю.

Куди та в які строки подається заява про скасування

Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу, який діє як суд першої інстанції. Для подання такої заяви встановлено жорсткий строк тривалістю три місяці з дня отримання рішення стороною. Пропуск цього строку без поважних причин є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог.

В Україні діє один постійно діючий інституційний арбітраж — Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України (МКАС при ТПП України). Оскільки він розташований у Києві, справи про скасування його рішень розглядає Київський апеляційний суд.

Процесуальний статус суду чітко визначений законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України: «Справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів... розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).»

Для відстеження стану розгляду такої заяви юристи використовують Офіційний вебпортал «Судова влада України», де можна знайти інформацію про призначення справи до розгляду та склад суду.

Як обчислюється тримісячний строк на оскарження

За загальним правилом, строк оскарження рішення третейського суду або міжнародного арбітражу починає відраховуватися саме з моменту його фактичного отримання стороною, а не з дати його підписання арбітрами. На практиці виникає чимало суперечок щодо того, яка саме дата вважається моментом вручення.

Сучасна судова практика виходить з того, що якщо рішення спочатку надійшло на електронну пошту сторони, а згодом — у паперовому вигляді поштою, тримісячний строк може обчислюватися саме з дати електронного отримання. Для цього опонент має довести факт доступу до електронної скриньки. Якщо ж сторона подавала клопотання про виправлення друкарських помилок чи роз’яснення рішення, строк починає відлік з дня винесення арбітражем ухвали щодо цього клопотання.

Процедура поновлення пропущеного строку в суді

Якщо тримісячний строк був пропущений, закон дозволяє суду поновити його, але виключно за наявності поважних та об’єктивних причин. Багато хто вважає, що запровадження особливого правового режиму в країні автоматично вирішує це питання, проте суди мають іншу позицію.

Наприклад, у практиці виникла ситуація, коли клієнт звернувся із заявою про скасування рішення МКАС через рік після його ухвалення, обґрунтовуючи це тим, що у зв’язку з воєнним станом він не міг вчасно подати позов. Верховний Суд у постанові від 5 червня 2025 року у справі № 824/152/24 вказав, що сам по собі факт запровадження воєнного стану не є безумовною причиною для поновлення строкiв. Заявник мав довести реальні індивідуальні перешкоди, які унеможливили подачу заяви протягом 3 місяців. Це підтверджує, що суди оцінюють кожну ситуацію індивідуально.

Які вимоги встановлено до заяви про скасування рішення

Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу повинна суворо відповідати процесуальним вимогам щодо форми та змісту, встановленим статтею 455 ЦПК України. Недотримання цих правил призводить до залишення заяви без руху або її повернення заявнику. Головне завдання юриста при складанні документа — чітко обґрунтувати наявність конкретних підстав для скасування, підтвердивши їх належними доказами.

Особливу увагу слід приділити додаткам до заяви. Якщо рішення арбітражу винесене іноземною мовою (наприклад, англійською, що є поширеною практикою для міжнародних спорів), до заяви обов’язково додається офіційний нотаріально завірений переклад рішення на українську мову. Відсутність такого перекладу є безумовною підставою для залишення заяви без руху.

Вимоги до змісту заяви детально регламентовані процесуальним кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 455 Цивільного процесуального кодексу України: «У заяві мають бути зазначені: найменування суду... найменування сторін... дані про склад арбітражу, дата і місце прийняття рішення... підстави для скасування та докази, що їх підтверджують.»

Часто адвокати припускаються серйозної помилки, копіюючи доводи стандартної апеляційної скарги із детальним аналізом фактичних обставин справи та доказів. Судді Київського апеляційного суду одразу відкидають такі доводи як такі, що виходять за межі судового контролю. Заява повинна фокусуватися виключно на процедурних порушеннях, а не на суті спору.

Підстави для скасування рішення міжнародного арбітражу в суді

Державний суд може скасувати рішення міжнародного комерційного арбітражу лише за наявності вичерпного переліку підстав, передбачених статтею 459 ЦПК України та статтею 34 спеціального Закону. Ці підстави мають виключно процедурний характер і не дозволяють суду переоцінювати докази чи перевіряти правильність застосування матеріального права. Якщо заявник не зможе довести жодну з цих підстав, рішення залишиться в силі.

Процесуальний кодекс містить чіткий перелік таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 459 Цивільного процесуального кодексу України: «Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що... або 2) суд встановить, що... спір не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або рішення суперечить публічному порядку України.»

Ознайомитися з текстом судового рішення та перевірити стан виконавчого провадження сторони також можуть через Портал Дія, що значно полегшує моніторинг процесу.

Порушення публічного порядку як виняткова підстава

Однією з найбільш дискусійних підстав для оскарження є суперечність рішення публічному порядку України. Верховний Суд неодноразово наголошував, що ця категорія є виключною мірою і не може трактуватися розширено. Порушення публічного порядку виникає тоді, коли саме виконання рішення суперечить фундаментальним засадам правопорядку держави, її суверенітету чи конституційним правам.

Наприклад, у справі № 824/83/23 іноземна компанія намагалася скасувати рішення МКАС, посилаючись на те, що арбітраж неправильно застосував норми матеріального права України щодо позовної давності. Проте Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що помилки у застосуванні матеріального права не є порушенням публічного порядку та не можуть бути підставою для скасування арбітражного рішення. Державні суди не мають повноважень здійснювати такий перегляд.

Аналогічно, у справі за участю польської компанії заявник намагався довести порушення публічного порядку через те, що арбітраж стягнув неустойку, яка перевищувала ліміти, встановлені для українських резидентів. Суд роз’яснив, що у зовнішньоекономічних відносинах пріоритет мають умови контракту та обране сторонами право, тому таке стягнення не порушує публічний порядок нашої держави.

Неналежне повідомлення сторони про арбітражний розгляд

Ще одна поширена підстава — доведення того, що сторона не була належним чином повідомлена про призначення арбітра чи про дату і час засідання. Проте суди дуже прискіпливо оцінюють такі твердження. Якщо регламент арбітражу та умови договору були дотримані, у скасуванні рішення буде відмовлено.

Так, в одному з кейсів сторона намагалася скасувати рішення МКАС, заявляючи, що не отримувала повістки, оскільки вони надсилалися на адресу, яка не є фактичним офісом компанії. Суд встановив, що повідомлення надсилалися на юридичну адресу, зазначену в самому контракті. Це повністю відповідає вимогам статті 3 Закону «Про міжнародний комерційний арбітраж», тому повідомлення було визнано належним.

Також боржники часто намагаються посилатися на недійсність арбітражної угоди через відсутність повноважень у директора, який підписав контракт. Суди відхиляють такі аргументи, якщо компанія згодом виконувала умови договору (наприклад, здійснювала оплату чи вела офіційну переписку), оскільки це свідчить про схвалення правочину в цілому.

Також важливо враховувати автономність арбітражної угоди. Як зазначив Верховний Суд у справі № 824/50/22, закінчення строку дії основного договору не впливає на дійсність і чинність включеного до нього арбітражного застереження. Тому припинення договору не позбавляє сторони права вирішувати спори в МКАС, і рішення арбітражу з цих підстав скасувати неможливо.

Як апеляційний суд розглядає заяву про скасування

Процедура розгляду заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу в апеляційному суді є чітко регламентованою та швидкою. Закон встановлює стислі строки для кожного етапу судового процесу — від відкриття провадження до винесення остаточної ухвали. Це забезпечує оперативність вирішення спорів та мінімізує затягування процесу недобросовісними боржниками.

Суддя розглядає справу одноособово. Після надходження заяви суд має 5 днів на відкриття провадження. За клопотанням сторін або з власної ініціативи суддя може витребувати матеріали справи з арбітражної установи, які мають бути надіслані протягом 5 днів. Безпосередній розгляд заяви здійснюється протягом 30 днів з дня її надходження. Неявка сторін, які були належно повідомлені, не перешкоджає розгляду справи.

У нашій практиці ми неодноразово супроводжували складні процеси в судах різних інстанцій. Наприклад, успішне стягнення боргу з юридичної особи або скасування судового наказу в господарському суді доводять, що правильний процесуальний підхід та уважність до деталей є вирішальними для захисту активів бізнесу.

При розгляді справи в апеляційному суді вкрай важливо дотримуватися формальних вимог до документів. Наприклад, австрійська компанія намагалася оскаржити ухвалу через те, що її представника не допустили до участі у справі через відсутність легалізованої довіреності. Суд підтвердив, що іноземні офіційні документи повинні мати апостиль або консульську легалізацію, і такий недопуск є цілком законним.

Також варто пам’ятати про можливість часткового скасування рішення. Якщо арбітраж виніс вердикт щодо питань, які виходять за межі арбітражної угоди, але їх можна відокремити від основної частини спору, суд скасовує лише ту частину рішення, яка виходить за межі угоди. Це дозволяє зберегти чинність основного рішення.