Висновок експерта у галузі права в цивільному процесі

Висновок експерта у галузі права є специфічним інструментом у цивільному процесі, який допомагає суду розібратися у складних правових колізіях. Хоча цей документ має лише консультативний характер, його правильне застосування може докорінно змінити хід судової справи на вашу користь.

Часто сторони плутають цей інститут із класичною судовою експертизою, що призводить до відхилення документів судом. Головна проблема полягає в тому, що експерт з права не може досліджувати фактичні обставини справи чи оцінювати докази — його завданням є виключно роз’яснення складних правових питань, таких як аналогія закону або норми іноземного законодавства.

Правовий статус експерта з питань права в суді

Статус експерта з права цпк визначає як науковця та визнаного фахівця, який залучається до процесу для надання консультацій суду. Відповідно до статті 73 Цивільного процесуального кодексу України, ключовою вимогою до такої особи є наявність наукового ступеня (кандидата або доктора юридичних наук) та визнання її авторитету в юридичній спільноті.

Важливо розуміти, що цей статус кардинально відрізняється від інших учасників процесу. Зокрема, на відміну від такого інституту як судовий експерт у цивільному процесі, експерт у галузі права не проводитиме технічних чи медичних досліджень і не аналізує фактичні обставини конкретного спору. Його діяльність не ліцензується, він не складає іспитів у Міністерстві юстиції та не вноситься до Єдиного реєстру атестованих судових експертів. Головним критерієм допуску є виключно його науковий авторитет, який суд оцінює при ухваленні рішення про залучення.

На практиці адвокати іноді припускаються помилок, намагаючись залучити як експерта досвідченого юриста без наукового ступеня. Проте суди суворо дотримуються закону: якщо особа не має ступеня кандидата чи доктора наук, суд відмовить у її допуску. Також цікаво, що закон не містить положень про відводи такому експерту, а його участь повністю залежить від ухвали суду про долучення висновку до матеріалів справи.

Права та обов’язки експерта з права за ЦПК

Експерт з питань права в цивільному процесі наділений чітким переліком процесуальних прав та обов’язків, які забезпечують його допоміжну роль у суді. Його головним обов’язком є надання обґрунтованого та об’єктивного письмового висновку на поставлені питання, а також явка до суду за викликом для роз’яснення своїх доводів.

Для належного виконання своєї місії експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи та бути присутнім під час вчинення процесуальних дій. Крім того, він може заявляти клопотання про надання додаткової інформації та викладати у висновку важливі юридичні факти, які мають значення для справи, навіть якщо вони не були предметом поставлених йому питань. Важливим є також право на оплату виконаної роботи та компенсацію витрат, пов’язаних із викликом до суду.

Для наочності розглянемо ключові права та обов’язки експерта з права у вигляді таблиці:

Права експерта з права	Обов’язки експерта з права
Ознайомлення з матеріалами справи та присутність на засіданнях	З’явитися до суду за викликом для роз’яснення висновку
Заявлення клопотань про надання додаткових матеріалів	Надати об’єктивний та науково обґрунтований письмовий висновок
Отримання оплати за роботу та компенсації витрат	Відповідати на запитання суду та учасників справи

Якщо виникає спроба відводу експерта з боку опонентів через його упередженість, суди зазвичай вказують на відсутність такої процедурної можливості в законі. Оскільки висновок має лише консультативний характер, суд оцінює його самостійно, без необхідності застосування класичного інституту відводу.

Вимоги до висновку експерта у галузі права

Вимоги до висновку експерта у галузі права визначають його структуру та зміст, які мають відповідати статті 114 ЦПК України. Документ складається в довільній письмовій формі, але обов’язково повинен містити відомості про науковий ступінь автора, поставлені питання, юридичні підстави дослідження та мотивовані відповіді.

Закон чітко обмежує предмет такого дослідження. Висновок може стосуватися виключно двох сфер: застосування аналогії закону чи аналогії права, а також з’ясування змісту норм іноземного права з урахуванням офіційного тлумачення та доктрини. Будь-яка спроба дати оцінку доказам у справі, визначити їх достовірність чи вказати суду, яке рішення прийняти, є грубим порушенням, через яке документ буде повністю відхилений судом.

У якісному висновку обов’язково зазначаються: номер справи, дані про замовника експертизи, детальні відомості про науковця (його стаж, публікації, посада), а також загальний висновок із підписом. Якщо перед фахівцем постає складне питання, наприклад, висновок експерта з права вимоги та її належного відступлення, він має проаналізувати загальні цивільно-правові норми цесії відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України, не вдаючись до оцінки конкретних фінансових квитанцій сторін.

Судова практика щодо висновків експертів у галузі права

Судова практика висновок експерта з права визначає як допоміжне джерело інформації, яке не є обов’язковим для суду, але слугує важливим орієнтиром для правильної кваліфікації відносин. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суддя має зробити самостійні висновки, навіть якщо він посилається на думку науковця в рішенні.

Аналіз практики показує кілька важливих правових позицій. По-перше,

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі №910/9971/17 від 26.10.2018 зазначив: «висновок експерта у галузі права не є доказом у справі, має виключно допоміжний (консультативний) характер і не є обов’язковим для суду. Подати такий висновок може виключно учасник справи, тоді як суд не наділений процесуальним правом самостійно призначати експертизу у галузі права щодо застосування аналогії закону чи аналогії права.»

Суд не має права самостійно призначати експертизу у галузі права — це виключна прерогатива учасників справи.

По-друге, Велика Палата Верховного Суду підтвердила високу ефективність цього інструменту при роботі з іноземним елементом.

Велика Палата Верховного Суду у справі №904/2104/19 від 16.11.2021 зазначив: «поряд з безпосереднім дослідженням нормативно-правових актів іноземної держави, висновок експерта у галузі права є допустимим та ефективним способом здобуття судом інформації про зміст іноземних правових норм, їх офіційне тлумачення та практику застосування у спорах з іноземним елементом.»

Висновок експерта з права є офіційним і допустимим інструментом для з’ясування судом змісту іноземного законодавства. Це підтверджується і нашою практикою, наприклад, при успішному вирішенні складних міжнародних спорів, де залучення іноземних фахівців допомагає захистити активи, подібно до того, як ми захищали права у кейсі Brand A trademark success. Це стосується не лише загальних цивільних спорів, а й специфічних ніш, наприклад, коли розглядаються intellectual property basics та складні патентні конфлікти.

По-третє, судовим експертам категорично заборонено ставити правові питання.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі №910/4568/18 від 15.05.2019 зазначив: «винесення на розгляд судових експертів питань правового характеру є недопустимим, оскільки вирішення правових питань належить до виключної компетенції суду. Якщо питання не потребують спеціальних технічних чи інших знань, а стосуються тлумачення чи застосування норм права, вони мають вирішуватися безпосередньо судом.»

Судовим експертам заборонено ставити питання правового характеру — це виключна компетенція суду.

Ще один цікавий аспект стосується подачі документа на стадії апеляції. Якщо сторона намагається посилити позицію новим висновком науковця, апеляційні суди іноді помилково відмовляють у його прийнятті як ‘нового доказу’. Верховний Суд роз’яснив, що оскільки висновок не є процесуальним доказом, обмеження щодо подачі доказів на нього не поширюються. Це відкриває додаткові можливості для захисту прав у вищих інстанціях.