Дії при виявленні корупції: куди повідомляти та права викривача

Повідомити про корупцію — це не просто громадянський обов’язок, а дієвий механізм захисту держави та власних інтересів. Якщо вам стало відомо про вимагання хабаря, конфлікт інтересів або розкрадання бюджету, важливо знати, куди саме звертатися, щоб заява не ‘загубилася’, а ви отримали надійний юридичний захист.

В Україні діє розгалужена система антикорупційних органів (НАБУ, НАЗК, Національна поліція), кожен з яких має свою спеціалізацію. Правильний вибір адресата та грамотне оформлення статусу викривача дозволяють не лише притягнути винного до відповідальності, а й убезпечити себе від тиску на роботі чи незаконного звільнення.

Що вважається корупцією та про які факти варто повідомляти

Корупція — це використання особою своїх службових повноважень або пов’язаних з ними можливостей для одержання неправомірної вигоди. Повідомити про корупцію необхідно у випадках, коли посадовець вимагає гроші, подарунки або надає незаконні преференції собі чи іншим особам.

Згідно з законом, повідомляти варто не лише про пряме хабарництво, а й про суміжні порушення: конфлікт інтересів, порушення правил етичної поведінки або вимог фінансового контролю (наприклад, незадеклароване майно). Важливо, щоб інформація містила фактичні дані, які можна перевірити: ПІБ порушника, опис дій та обставини події.

Ключові поняття: неправомірна вигода та конфлікт інтересів

Неправомірна вигода — це не лише гроші, а й будь-які майно, пільги чи послуги, отримані без законних підстав. Конфлікт інтересів виникає тоді, коли приватний інтерес посадовця (наприклад, бізнес родичів) заважає йому приймати об’єктивні рішення під час виконання службових обов’язків.

Якість повідомлення: чому плітки не працюють

Для ефективного розслідування недостатньо загальних фраз. Інформація має бути деталізованою. Як показує практика, повідомлення типу ‘всі крадуть’ не розглядаються, оскільки не містять конкретики для перевірки правоохоронцними органами.

Хто може бути суб’єктом корупційного правопорушення

Суб’єктами корупційних правопорушень є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також ті, хто прирівнюється до них. Це широке коло посадовців — від Президента та народних депутатів до вчителів, лікарів у складі комісій та нотаріусів.

Закон України «Про запобігання корупції» розділяє суб’єктів на кілька категорій. До першої належать топ-посадовці, судді, прокурори та поліцейські. До другої — особи, які надають публічні послуги (аудитори, оцінювачі, приватні виконавці). Також під дію закону підпадають посадові особи юридичних осіб публічного права та навіть кандидати на виборні посади.

Посадовці та службовці державних органів

Сюди входять державні службовці всіх рангів, військові посадові особи (крім строковиків), працівники СБУ, ДБР та митниці. Навіть члени державних колегіальних органів та уповноважені з публічних закупівель несуть антикорупційну відповідальність.

Особи, які надають публічні послуги та представники громадськості

Цікаво, що суб’єктами можуть бути навіть нотаріуси чи експерти, які не є держслужбовцями, але виконують делеговані державою функції. Також це стосується членів конкурсних комісій та Громадської ради доброчесності.

Куди звертатися при виявленні корупції: НАБУ, НАЗК чи поліція

Вибір органу для звернення залежить від статусу порушника та розміру шкоди. Якщо мова йде про топ-корупцію (міністри, судді, великі суми), звертайтеся до НАБУ; якщо про конфлікт інтересів чи декларації — до НАЗК; у випадках побутового хабарництва — до Національної поліції.

Ось детальна таблиця для швидкої орієнтації:

Офіційний портал викривачів та анонімні повідомлення

Найбільш надійний спосіб подачі — Єдиний портал повідомлень викривачів. Ви можете надати інформацію анонімно, але в такому разі ви не зможете претендувати на статус викривача з трудовими гарантіями та грошову винагороду.

Що робити, якщо орган ігнорує звернення

Ігнорування заяви є незаконним. В нашій практиці був випадок, коли ми через суд визнали бездіяльність органу влади незаконною, оскільки вони не розглянули офіційне звернення громадянина. Це правило працює і в антикорупційних справах.

Статус викривача та державні гарантії захисту прав

Викривач — це особа, яка повідомила про корупцію, що стала їй відома у зв’язку з професійною чи трудовою діяльністю. Статус викривача надає посилений захист від негативних заходів впливу, зокрема заборону на звільнення, переведення або дисциплінарне стягнення як помсту за заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції»: «Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачі), перебувають під захистом держави. Держава забезпечує викривачам захист їхніх прав.»

Важливо розуміти: якщо ви просто свідок ‘з вулиці’, ви маєте менше трудових гарантій, ніж працівник установи, який викрив схему всередині своєї організації. Проте захист життя та безпеки гарантується всім заявникам.

Тягар доказування лежить на роботодавці

Це ключова гарантія. Якщо викривача звільняють, саме роботодавець має довести в суді, що це не пов’язано з його заявою про корупцію.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі №759/13330/22 від 08.10.2024 зазначив: «У разі звільнення викривача тягар доказування перекладається на роботодавця: саме він має довести, що ці заходи не були помстою за повідомлення про корупцію.»

Роботодавець зобов’язаний довести в суді, що звільнення викривача не пов’язане з його заявою про корупцію.

Право на винагороду: як отримати 10 відсотків

Викривач може отримати винагороду у розмірі 10% від предмета корупційного злочину (але не більше 3000 мін. зарплат). Умова — активна співпраця зі слідством та винесення обвинувального вироку суду. Анонімні заявники права на винагороду не мають.

Відповідальність за корупцію: штрафи та ув’язнення

За вчинення корупційних діянь передбачена кримінальна, адміністративна, дисциплінарна та цивільно-правова відповідальність. Головний принцип українського правосуддя в цій сфері — неможливість умовного покарання за корупційні злочини.

Адміністративна відповідальність зазвичай стосується порушень конфлікту інтересів або фінансового контролю. Наприклад, за неповідомлення про конфлікт інтересів загрожує штраф. Більш детально про адміністративну відповідальність за корупційні правопорушення можна дізнатися у нашому профільному матеріалі.

Кримінальні злочини та реальні терміни

Найтяжчі злочини — це отримання хабаря (ст. 368 КК) або зловживання владою (ст. 364 КК). Судова практика тут однозначна: за корупцію не дають ‘умовно’.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №234/1940/20 від 27.09.2021 зазначив: «До осіб, визнаних винними у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, не може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням.»

За корупційні злочини в Україні неможливо отримати умовний термін — тільки реальне ув’язнення.

Фінансовий контроль та е-декларування

Порушення вимог фінансового контролю (неподання декларації) також тягне за собою відповідальність. Якщо ви хочете перевірити, хто зобов’язаний подавати е-декларацію, ознайомтеся з відповідним переліком суб’єктів.