Порядок добровільного об’єднання територіальних громад: етапи

Добровільне об’єднання територіальних громад — це суворо регламентований процес, який дозволяє суміжним селам, селищам та містам створити єдиний адміністративний центр. Головний практичний наслідок такого кроку: нова громада отримує більше повноважень, прямі міжбюджетні відносини з державою та статус спроможної.

Часто ініціатори поспішають і порушують послідовність дій або скорочують строки громадських обговорень. Це призводить до відмови обласної державної адміністрації (ОДА) у наданні позитивного висновку, і всю багатомісячну процедуру доводиться починати спочатку.

Тому важливо розуміти кожен етап: від першої письмової пропозиції до фінального рішення рад та призначення перших виборів.

Хто може ініціювати добровільне об’єднання територіальних громад

Ініціювати добровільне об’єднання територіальних громад мають право чотири суб’єкти: сільський, селищний або міський голова, третина депутатів місцевої ради, члени громади через місцеву ініціативу, а також органи самоорганізації населення. Пропозиція оформлюється письмово і подається голові ради.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад": «Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи територіальної самоорганізації населення відповідної території.»

Якщо пропозицію вносять депутати, голова зобов’язаний розглянути її і протягом 10 днів винести на громадське обговорення. Іноді очільник громади намагається заблокувати таку ініціативу. У цій ситуації депутати можуть скликати сесію самостійно відповідно до регламенту.

Головне на цьому етапі — правильно оформити первинний документ. У ньому обов’язково вказується перелік населених пунктів, що об’єднуються, та визначається майбутній адміністративний центр.

Як провести громадське обговорення законно

Громадське обговорення пропозиції про об’єднання триває рівно 30 днів з дня її надходження. Протягом цього часу жителі висловлюють свою позицію на зборах, слуханнях або через інші форми консультацій.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №815/2554/18 від 04.05.2022 зазначив: «Законодавство не містить жорстких вимог щодо мінімальної кількості членів громади для визнання обговорення таким, що відбулося, а проведення його у робочі дні не є порушенням.»

Закон не обмежує проведення громадських обговорень робочими днями або мінімальною кількістю учасників. Багато хто боїться, що обговорення визнають недійсним через низьку явку, але судова практика свідчить про інше. Головне — забезпечити належне інформування населення.

При підготовці протоколів слухань варто фіксувати не лише загальну кількість присутніх, а й результати поіменного голосування або точну кількість голосів «за» та «проти». Це знімає будь-які питання у противників об’єднання на наступних етапах.

Як працює спільна робоча група

Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується. Її головне завдання — підготувати спільні проєкти рішень для всіх рад, які беруть участь у процесі.

Після того, як ради дали згоду на об’єднання, голова громади-ініціатора видає розпорядження про створення цієї групи. До неї зазвичай входять депутати, посадовці та активісти. Саме тут вирішуються найгостріші питання: назва майбутньої ОТГ, план організаційних заходів та точні межі.

Уявімо випадок, коли робоча група не змогла дійти згоди щодо назви. Згідно із законодавством, якщо консенсусу не досягнуто, проєкт рішення не може бути винесений на сесію. У таких ситуаціях доводиться залучати медіаторів або проводити додаткові опитування мешканців. Робота групи завершується створенням фінального проєкту, який знову проходить обов’язкове обговорення, але вже протягом 60 днів.

Скільки часу ОДА перевіряє рішення рад

Обласна державна адміністрація (ОДА) готує висновок щодо відповідності проєкту рішення Конституції та законам України протягом 10 робочих днів з моменту його отримання.

Подання документів до ОДА має відбутися суворо у п’ятиденний строк після схвалення проєктів рішень місцевими радами. Якщо пропустити цей строк, розгляд може затягнутися. Під час перевірки ОДА аналізує нерозривність території, відповідність Перспективному плану та фінансову спроможність майбутньої громади.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №140/15948/20 від 19.09.2022 зазначив: «Закон визначає чітку та взаємопов'язану послідовність дій. Порушення цієї послідовності або початок нового етапу до завершення попереднього є підставою для оскарження рішень.»

Кожен наступний етап об’єднання громад можливий лише після повного завершення попереднього. Якщо ОДА знаходить порушення, документи повертаються на доопрацювання. Якщо висновок позитивний — ради приймають остаточне рішення про утворення ОТГ і звертаються до ЦВК для призначення перших виборів.

Що відбувається з майном після утворення ОТГ

Об’єднана територіальна громада стає повним правонаступником усього майна, прав та обов’язків рад, що об’єдналися. Цей перехід відбувається автоматично з дня набуття повноважень новообраною радою ОТГ.

До проведення перших виборів і формування нового виконавчого комітету, старі виконкоми продовжують працювати. Але після завершення процесу всі активи, включно з комунальними підприємствами та землею, переходять під управління єдиного центру. Важливо розуміти, що нова рада отримує повний контроль над територією, зокрема визначає правовий режим земель громадської забудови.

Також нова громада перебирає на себе зобов’язання за всіма укладеними раніше контрактами. Це означає, що кожен чинний договір про надання комунальних послуг для бюджетних установ залишається в силі, але стороною в ньому стає новоутворена рада.