Запит на публічну інформацію: як отримати дані від держави

Запит на публічну інформацію — це найшвидший законний спосіб отримати від державних органів копії існуючих документів, рішень чи звітів. На відміну від звичайного звернення, де ви просите вирішити проблему, тут ви вимагаєте надати вже зафіксовані дані, що значно прискорює бюрократичний процес.

Багато людей плутають ці інструменти і замість конкретного документа просять надати юридичну консультацію. У такому разі орган влади має повне право відмовити. Щоб отримати бажане, потрібно чітко розуміти, що саме просити, куди надсилати лист і як діяти, якщо чиновники ігнорують ваші вимоги.

Чим запит відрізняється від звернення та що можна просити

Запит на публічну інформацію подається виключно для отримання готових, задокументованих даних, які вже існують у розпорядника. Якщо ви просите копію рішення міської ради про виділення землі, кошторис ремонту дороги чи дані про закупівлі лікарні — це правильне використання інструменту.

Якщо ж ви просите роз’яснити, як оформити пенсію, або вимагаєте провести аналітичну роботу (наприклад, порівняти статистику звернень за п’ять років) — це вже звернення громадян або прохання про консультацію. Розпорядник не зобов’язаний створювати новий продукт чи робити аналітику на вашу вимогу.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації": «Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні».

Тому головне правило: просіть конкретний документ або цифру, а не пораду чи вирішення життєвої ситуації.

Як правильно скласти та подати запит

Подати запит на публічну інформацію можна у довільній формі: письмово поштою, електронним листом або навіть усно по телефону. Для електронного листа звичайному громадянину не обов’язково мати електронний цифровий підпис (ЕЦП), достатньо просто вказати свої базові дані.

У тексті обов’язково вкажіть своє ім’я, контакти для зворотного зв’язку та максимально точний опис документа, який шукаєте. На практиці трапляються випадки, коли люди забувають вказати бажаний формат відповіді (скан-копія чи папір). Якщо цього не зробити, орган може надіслати відповідь звичайною поштою, що затягне час отримання на тижні.

В нашій практиці був випадок, коли людина надіслала електронний лист, але він потрапив у спам органу влади і залишився без відповіді. Тому завжди корисно дублювати повідомлення або телефонувати до канцелярії для перевірки реєстрації вхідного номера.

Скільки часу чекати на відповідь розпорядника

Стандартний строк розгляду запиту на інформацію становить не більше 5 робочих днів із моменту його отримання. Вихідні дні не враховуються: якщо ви надіслали лист у п’ятницю ввечері, відлік п’яти днів розпочнеться з понеділка.

Існують винятки з цього правила. Якщо питання стосується життя, здоров’я, стану довкілля чи якості харчових продуктів (наприклад, сталася аварія на водоканалі і ви питаєте про якість питної води), відповідь мають надати протягом 48 годин. З іншого боку, якщо ви просите величезний масив даних, орган має право подовжити строк до 20 робочих днів, письмово попередивши вас про це.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №380/7189/22 від 04.05.2023 зазначив: «Суд встановив, що запровадження воєнного стану не є автоматичною підставою для відстрочки у задоволенні запиту. Розпорядник повинен обґрунтувати конкретні причини».

Воєнний стан не дає права ігнорувати запити без доведення реальної неможливості надати відповідь. Відстрочка можлива лише тоді, коли установа дійсно перебуває під обстрілами або втратила зв’язок, а не як універсальна відмовка для всіх регіонів.

Коли відмова у наданні даних є незаконною

Відмова у наданні публічної інформації є незаконною, якщо розпорядник приховує дані про розпорядження бюджетними коштами, комунальним майном або закупівлі. Навіть якщо документ містить персональні дані отримувача ділянки чи коштів, орган має надати його копію, просто затушувавши конфіденційну частину.

Часто чиновники відмовляють, стверджуючи, що інформація є "службовою" або "конфіденційною". Проте закон вимагає від них не просто назвати статус документа, а довести, що його розголошення завдасть реальної шкоди національній безпеці чи правам інших людей.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №640/10029/19 від 16.11.2021 зазначив: «Відмова є обґрунтованою лише тоді, коли розпорядник застосував «трискладовий тест»: вказав, якому саме інтересу загрожує розголошення, в чому полягає істотність шкоди та чому ця шкода переважає право громадськості знати інформацію».

Відсутність у листі-відмові обґрунтування за «трискладовим тестом» автоматично робить таку відмову незаконною. Ще одна хитрість — вимога оплатити відповідь. Пам’ятайте: перші 10 сторінок завжди безкоштовні. Платити потрібно лише за фактичні витрати на друк чи сканування починаючи з 11-ї сторінки.

Порядок оскарження бездіяльності розпорядника

Оскарження бездіяльності розпорядника інформації можливе трьома шляхами: скарга до керівника установи, звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (Омбудсмена) або позов до адміністративного суду. Вибір шляху залежить від того, наскільки швидко вам потрібен результат.

Найшвидший і найдієвіший позасудовий спосіб — це скарга до Омбудсмена, яку можна подати онлайн. Якщо ж справа принципова або орган вперто відмовляється створювати витяг з реєстру, варто йти до суду.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №806/249/19 від 30.01.2020 зазначив: «У разі протиправної відмови з мотивів відсутності інформації, якою розпорядник має володіти, суд може зобов'язати його вжити заходів щодо отримання або створення такої інформації».

Важливо розуміти різницю між публічним та адвокатським запитом. Якщо звичайний лист громадянина ігнорують, залучення юриста з його професійними інструментами часто змушує чиновників реагувати швидше через загрозу адміністративних штрафів.