Страхування майна воєнні ризики та виплати під час війни

Страхування майна воєнні ризики та захист активів під час бойових дій стали критично важливими питаннями для українського бізнесу та громадян. Багато власників помилково вважають, що наявність стандартного страхового полісу автоматично гарантує компенсацію після обстрілу чи ракетного удару.

Реальність є набагато складнішою, оскільки більшість класичних договорів містять стандартні винятки щодо воєнних дій та терористичних актів. Неправильне розуміння умов договору або умов форс-мажору призводить до того, що люди втрачають шанс на виплати та отримують відмови.

Чи покриває звичайний договір страхування воєнні ризики

Класичні поліси страхування майна практично ніколи не покривають збитки, завдані внаслідок бойових дій. Усі стандартні договори містять винятки, які виключають відповідальність страховика за події, що сталися під час воєнних заходів, терактів, заколотів чи громадянських заворушень. Це загальноприйнята світова практика, тому для захисту активів необхідно купувати окреме розширене покриття.

Комерційні програми, які пропонують страхування майна воєнні ризики, мають суворі обмеження. Наприклад, більшість із них діють виключно на територіях, що знаходяться на відстані понад 50-100 кілометрів від лінії активного фронту та кордону з країною-агресором. Крім того, компанії відмовляються приймати під захист об’єкти критичної інфраструктури, нафтобази, порти чи енергетичні вузли через надто високу ймовірність їх ураження.

Важливо детально вивчати умови договору перед його підписанням. Наприклад, якщо власник квартири застрахував нерухомість, базова програма може покривати лише ремонт конструктивних елементів, таких як стіни та вікна. Якщо під час обстрілу постраждали меблі або дорога побутова техніка, у виплаті за них відмовлять, якщо рухоме майно не було окремо описане та внесене до полісу.

Державні програми підтримки бізнесу

Для стимулювання економіки держава впроваджує нові інструменти підтримки. Зокрема, на порталі Дія.Бізнес анонсовано новий механізм страхування воєнних ризиків, який поєднує компенсацію страхових премій із прямою допомогою постраждалим підприємствам. Також діє спеціальна послуга Страхування прямих інвестицій в Україну через Експортно-кредитне агентство (ЕКА), що дозволяє захистити новостворені інфраструктурні об’єкти.

Територіальний фактор та призупинення дії полісу

У практиці трапляються спори, коли склад чи офіс опиняються на території активних бойових дій згідно з переліком Мінреінтеграції. Деякі страховики намагаються автоматично призупинити дію полісу. Проте суди зазначають, що таке призупинення є правомірним лише у разі, якщо компанія заздалегідь письмово повідомила клієнта про це, як того вимагають умови більшості договорів.

Форс-мажор та звільнення від відповідальності за договором

Настання обставин непереборної сили не звільняє страхову компанію від виконання її головного обов’язку за договором. Багато хто помилково вважає, що введення воєнного стану автоматично анулює всі борги та зобов’язання страховиків. Насправді форс-мажор лише захищає компанію від нарахування штрафів, пені чи інших фінансових санкцій за затримку виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування страховик зобов’язаний виплатити грошову суму у разі настання страхового випадку. Якщо подія за всіма критеріями визнана страховим випадком, компанія повинна здійснити виплату після того, як зникнуть перешкоди, зумовлені форс-мажором. Звільнення від відповідальності за порушення строку не означає повного звільнення від обов’язку платити.

Верховний Суд України чітко розмежовує випадки, коли подія взагалі не є страховою (виняток з договору), від ситуацій, коли діє форс-мажор. Наприклад, у справі №910/12274/15 суд зазначив, що якщо руйнування майна прямо визначено договором як виняток, то обов’язок виплати взагалі не виникає. У такому разі питання форс-мажору навіть не розглядається, оскільки немає самого зобов’язання.

Обов’язки страховика за законом

Відповідно до ч. 1 ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов’язаний здійснити виплату у строк, встановлений договором. Будь-які спроби безпідставно затягнути процес, посилаючись виключно на загальну ситуацію в країні, є незаконними. Підприємствам часто доводиться долати численні юридичні бар’єри на шляху до відновлення та розвитку (дізнайтеся більше про наш досвід у кейсі ABC Corp Success Story).

Випадки з практики щодо форс-мажору

У нашій практиці був випадок, коли комерційне приміщення отримало пошкодження від уламків ракети. Страхова компанія відмовила, посилаючись на форс-мажорні обставини. Однак ретельний аналіз показав, що клієнт придбав спеціальне розширення покриття воєнних ризиків. Оскільки форс-мажор не скасовує обов’язок виплати, після подання обґрунтованої претензії компанія була змушена сплатити відшкодування.

Роль сертифіката Торгово-промислової палати у спорах

Отримання сертифіката Торгово-промислової палати України є ключовим інструментом для підтвердження обставин непереборної сили. Проте загальний інформаційний лист ТПП від 28 лютого 2022 року не має вирішального значення у суді для конкретної справи. Кожна сторона зобов’язана надати персональний сертифікат ТПП, який доводить вплив війни саме на її можливість виконати зобов’язання за конкретною угодою.

Згідно зі ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», ТПП та регіональні палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають відповідні сертифікати. Характерними ознаками таких обставин, відповідно до Регламенту ТПП, є їх надзвичайність та невідворотність. Наявність цього документу допомагає врегулювати спори щодо пропущених строків подачі заяв чи надання документів страховику.

Судова практика підтверджує, що сертифікат не є безумовним доказом. У справах №922/999/22 та №917/1593/22 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду роз’яснив, що сертифікат ТПП не має преюдиційного характеру. Суд оцінює його у сукупності з іншими доказами, і сторона повинна довести безпосередній причинно-наслідковий зв’язок між війною та неможливістю виконання зобов’язань.

Історичний досвід АТО та сертифікати ТПП

Досвід вирішення спорів щодо відшкодування застрахованих збитків в зоні АТО показує, що індивідуальні сертифікати ТПП відігравали вирішальну роль. Наприклад, коли торговельне обладнання компанії було знищене в Донецькій області у 2014 році, страховик роками відмовляв у виплаті. Лише отримання персонального сертифіката ТПП та звернення до суду дозволили стягнути кошти, оскільки суд визнав подію страховим випадком.

Оцінка доказів судами

Суди самостійно з’ясовують, чи дійсно обставини були надзвичайними та невідворотними. Якщо страхова компанія знаходиться поза зоною бойових дій та має технічну можливість здійснювати діяльність, вона не може посилатися на форс-мажор як на причину повної відмови у виплаті за договором, що не містить воєнних винятків.

Судові спори про виплату в зоні бойових дій

Судові процеси щодо стягнення страхового відшкодування під час війни часто будуються навколо встановлення точної причини пошкодження майна. Страхові компанії намагаються трактувати будьякі збитки як наслідок воєнних дій, щоб уникнути виплат. У таких випадках ключовим завданням юристів є проведення незалежної експертизи, яка визначає безпосередню причину руйнування.

Яскравим прикладом є кейс, коли складське приміщення згоріло під час відключень електроенергії через коротке замикання. Страховик відмовив, заявивши, що відключення світла є наслідком війни, а воєнні ризики не були застраховані. Незалежна експертиза ДСНС довела, що пожежа сталася через аварійний режим роботи внутрішньої мережі (побутовий ризик). Суд підтримав позицію власника та зобов’язав компанію здійснити виплату.

Особливу увагу суди приділяють і державним зобов’язанням. Наприклад, у справі №227/6023/15-ц Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду встановив, що шкода, заподіяна громадянам терористичним актом у зоні АТО, може бути компенсована за рахунок Державного бюджету відповідно до закону. Для цього необхідна належна фіксація та складання акту обстеження пошкодженого майна.

Взаємозв’язок зі суміжними сферами

Схожі юридичні проблеми виникають не лише у класичному майновому страхуванні. Досить часто у судовій практиці зустрічається втрата предмета лізингу через війну. У таких спорах суди оцінюють, на яку зі сторін покладено ризик знищення майна та чи було воно належним чином застраховане від військових загроз відповідно до умов договору лізингу.

Державні реєстри та фіксація пошкоджень

Для успішного вирішення спору критично важливо мати офіційні документи. Наявність майна у переліку територій активних бойових дій Мінреінтеграції або реєстрація пошкоджень у державних реєстрах є вагомим доказом у суді. Без офіційного акту фіксації руйнувань довести розмір збитків практично неможливо.

Що робити якщо страхова компанія відмовляє через війну

Отримання відмови від страхової компанії не є фіналом боротьби за компенсацію. Першочергово необхідно отримати письмове рішення страховика з чітким обґрунтуванням причин відмови. Після цього юристи аналізують договір на предмет правомірності посилань на воєнні винятки чи форс-мажорні обставини, оскільки страховики часто зловживають цими поняттями.

Важливо пам’ятати про строки повідомлення про подію. Наприклад, якщо автомобіль логістичної компанії потрапив під обстріл, а водій пропустив встановлений договором триденний строк через перебування у лікарні, це є поважною причиною. Закон забороняє відмовати у виплаті за несвоєчасне повідомлення, якщо на це були об’єктивні та документально підтверджені обставини.

Для бізнесу діють спрощені процедури оцінки збитків. Згідно з оновленими державними програмами, представленими на Дія.Бізнес щодо удосконалення страхування від воєнних ризиків, оцінка пошкоджень може проводитися на основі первинних бухгалтерських документів та актів руйнувань без залучення коштовних незалежних оцінювачів, що значно прискорює процес отримання виплат.

Державна підтримка постраждалих підприємств

Якщо страхова компанія відмовила на законних підставах (наприклад, через відсутність у договорі покриття воєнних ризиків), варто звернути увагу на державні програми. На порталі Дія.Бізнес презентовано державні програми підтримки підприємств, які постраждали внаслідок війни. Крім того, власники мають право намагатися відшкодувати збитки від війни за зруйноване майно через спеціальні державні фонди або шляхом подання позовів проти країни-агресора.

Покроковий алгоритм оскарження відмови

У разі незгоди з рішенням страховика необхідно підготувати письмову претензію з посиланням на судову практику Верховного Суду та норми Цивільного кодексу. Якщо претензія не дає результату, наступним кроком є подання скарги до Національного банку України (як регулятора фінансового ринку) або звернення з позовом до суду.