Кредитний договір: структура та права сторін

Ви плануєте підписати кредитний договір, але текст документа здається занадто складним і перевантаженим юридичними термінами. Часто люди ставлять підпис не читаючи, а потім стикаються з непередбачуваними штрафами, комісіями та жорсткими вимогами фінансових установ. Щоб уникнути боргової пастки, важливо чітко розуміти базові права позичальника та анатомію самої угоди.

Закон передбачає конкретні вимоги до того, як має виглядати споживчий кредит і які пункти є обов’язковими. Розберімо, як працює цей механізм, на що звертати увагу першочергово та які особливості виконання фінансових зобов’язань діють зараз.

Особливості виконання зобов’язань під час війни

Багатьох українців цікавить, чи потрібно платити за позиками в умовах поточних реалій. Важливо розуміти, що сам факт бойових дій не анулює фінансові зобов’язання перед установами. Тіло боргу та нараховані відсотки залишаються чинними, і їх необхідно повертати.

Проте держава запровадила певні послаблення для захисту громадян. Якщо ви не можете вчасно внести платіж, банк не має права застосовувати до вас штрафні санкції. Детальні правила щодо кредитів під час війни передбачають списання неустойки.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання... позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення».

Тобто, якщо ви пропустили платіж, пеня не нараховується. Більше того, суди підтверджують неможливість застосування додаткових фінансових покарань.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 910/8349/22 від 2023-09-06 зазначив: «Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду підтвердив, що на кредитні правовідносини розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. Згідно з цією нормою, у період дії воєнного стану та у 30-денний строк після його припинення, позичальник звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних, передбачених статтею 625 ЦК України, а нараховані з 24 лютого 2022 року штрафні санкції підлягають списанню».

Під час війни 3% річних та інфляційні втрати за кредитами не нараховуються взагалі.

Поняття та сторони кредитної угоди

Будь-яка фінансова співпраця з банком починається з підписання відповідного документа. Це фундамент, на якому будуються всі подальші відносини між установою та клієнтом. Він фіксує, скільки грошей ви отримуєте, скільки маєте повернути та на яких умовах.

Сторонами завжди виступають кредитодавець (банк або мікрофінансова організація) та позичальник (фізична або юридична особа). Їхні відносини чітко регламентуються законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти».

Головна суть полягає у платності та поверненості коштів. Ви не просто берете гроші, а купуєте фінансову послугу, за яку сплачуєте визначену ціну.

Вимоги до форми та змісту документа

Закон встановлює суворі правила щодо того, як саме має оформлюватися фінансова домовленість. Усна згода або неформальна розписка тут не працюють. Документ обов’язково фіксується на папері або у вигляді електронного документа з відповідним підписом.

Якщо ця вимога порушується, угода втрачає свою юридичну силу і не створює жодних наслідків для сторін.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1055 Цивільного кодексу України: «Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним».

Часто банки намагаються послатися на загальні правила надання послуг, розміщені на їхньому сайті, які клієнт нібито прийняв автоматично. Проте судова практика захищає споживачів у таких ситуаціях.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 393/126/20 від 2022-05-22 зазначив: «Касаційний цивільний суд Верховного Суду роз'яснив, що «Умови та правила надання банківських послуг», які не містять підпису позичальника, не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору. Якщо право банку на дострокове стягнення всього кредиту передбачено лише у таких непідписаних правилах, а не в самому тексті підписаного договору, банк не має права вимагати дострокового повернення всієї суми боргу, а може стягувати лише фактично прострочену заборгованість».

Банк не може вимагати весь кредит достроково, якщо це право прописано лише в непідписаних правилах.

Обов’язкові умови споживчого кредитування

Коли ви берете гроші на особисті потреби, купівлю техніки чи ремонт, це підпадає під дію спеціального законодавства. Такий документ має містити вичерпну інформацію, щоб клієнт чітко розумів своє фінансове навантаження.

Особлива увага приділяється графіку платежів та реальній річній ставці, яка відображає справжню вартість послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»: «У договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування та місцезнаходження кредитодавця... тип кредиту... загальний розмір наданого кредиту... порядок та умови надання кредиту... строк, на який надається кредит... процентна ставка... порядок повернення кредиту... відповідальність сторін».

Окремо варто звернути увагу на відсотки за кредитним договором. Ставка може бути фіксованою або змінюваною. Типова помилка позичальників — погоджуватися на підвищення фіксованої ставки через зміну економічної ситуації. Слід пам’ятати, що умова договору, яка надає банку право самовільно збільшувати фіксовану ставку, є нікчемною за законом. Жодні додаткові угоди для ігнорування такої вимоги банку підписувати не потрібно.

Порядок погашення боргу та черговість платежів

Процес повернення коштів має відбуватися строго за графіком, який є невід’ємною частиною угоди. Але що відбувається, коли ви вносите суму, меншу за необхідний щомісячний платіж?

На практиці банки часто налаштовують автоматичні системи так, що будь-який внесений платіж спочатку покриває штрафи, а потім тіло кредиту. Це є порушенням ст. 19 Закону «Про споживче кредитування». Важливо контролювати, щоб першочергово гасилася саме прострочена сума кредиту та відсотки, оскільки це зменшує базу для подальших нарахувань.

Крім того, фінансові установи іноді намагаються стягувати додаткові платежі за супутні послуги, які насправді є незаконними.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 583/3343/19 від 2022-07-13 зазначила: «Велика Палата Верховного Суду встановила, що умови договору про споживчий кредит (укладеного після 10.06.2017), які передбачають щомісячну комісію за обслуговування кредиту або плату за надання інформації про стан заборгованості, є нікчемними. Такі платежі суперечать статтям 11 та 12 Закону «Про споживче кредитування», оскільки банк зобов'язаний безоплатно інформувати споживача про стан його рахунку та не має права стягувати плату за дії, які він вчиняє на власну користь».

Щомісячні комісії за «обслуговування кредиту» є незаконними та не підлягають сплаті.

Право на відмову від отриманих коштів

Іноді рішення про позику приймається емоційно, або клієнт знаходить вигідніші умови в іншій установі вже після підписання паперів. Законодавство передбачає механізм захисту від таких імпульсивних рішень.

Ви маєте законний час на те, щоб передумати, навіть якщо гроші вже зараховані на ваш рахунок. Якщо ж виникають серйозні порушення з боку банку, може знадобитися судовий захист прав позичальника.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування»: «Споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів».

Розглянемо типову ситуацію. Позичальник оформив швидкий кредит у магазині техніки, але вдома зрозумів, що переплата занадто велика. Клієнт вважав, що розірвати договір неможливо після отримання товару. Протягом 10 днів позичальник подав письмову заяву про відмову від договору. В результаті клієнт повернув кошти (вартість товару), сплатив відсотки лише за 10 днів користування, а всі додаткові страховки та комісії були скасовані автоматично.

Питання про кредитний договір