Поняття та види неустойки і правила їх стягнення

Аналізуючи поняття та види неустойки, важливо розуміти, що це не просто засіб забезпечення зобов’язань, а дієвий інструмент фінансового захисту інтересів кредитора. Якщо контрагент чи фінансова установа порушує умови угоди, саме неустойка дозволяє компенсувати втрати без необхідності доводити реальний розмір збитків.

Проте на практиці боржники часто стикаються з неправомірним нарахуванням пені та штрафів, особливо під час дії воєнного стану. Незнання правил розрахунку та останніх законодавчих реформ може призвести до серйозних фінансових втрат або, навпаки, до пропуску можливості захистити свої права в судовому порядку.

Що означає поняття та види неустойки в законі

Поняття та види неустойки визначені у статті 549 Цивільного кодексу України як грошова сума або інше майно, які боржник зобов’язаний передати кредитору в разі порушення зобов’язання. Закон чітко ділить неустойку на два основні види: штраф та пеню. Варто зазначити, що неустойка є одним із ключових інструментів, що входять у загальні засоби забезпечення виконання зобов’язань.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України: «Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник має передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.»

Важливою умовою є те, що право на стягнення неустойки виникає незалежно від того, чи завдало порушення реальних збитків кредитору. Проте закон забороняє нараховувати проценти на саму неустойку, оскільки це призвело б до безпідставного накопичення боргу.

Законна та договірна неустойка

Неустойка може виникати безпосередньо із закону (законна) або встановлюватися за згодою сторін у договорі (договірна). Якщо закон визначає певний розмір санкції, сторони мають право збільшити його в договорі, якщо це прямо не заборонено. Також сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого законом.

Форма угоди про неустойку

Угода про неустойку обов’язково має бути укладена в письмовій формі. Недотримання цієї вимоги робить домовленість нікчемною. Наприклад, якщо дві компанії усно домовилися про сплату пені, але в тексті договору зазначили лише загальне формулювання про відповідальність за законом, суд відмовить у стягненні пені через недотримання письмової форми.

Яка різниця між штрафом та пенею на практиці

Головна різниця між штрафом та пенею полягає у способі їх обчислення та періодичності нарахування. Штраф є одноразовим стягненням у відсотках від суми невиконаного зобов’язання, тоді як пеня — це триваюча санкція за кожен день прострочення виконання грошового обов’язку.

Для наочності різницю між цими видами неустойки можна подати наступним чином:

• Штраф. Нараховується одноразово за сам факт порушення (наприклад, 10% від вартості невиконаних робіт або затримки постачання).
• Пеня. Нараховується щодня за кожен день затримки (наприклад, 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення).

Правила розрахунку пені

Пеня розраховується виключно для грошових зобов’язань. Базою для її нарахування є сума несвоєчасно виконаного платежу. Розрахунок пені зазвичай обмежується строком позовної давності, який для неустойки становить один рік відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України.

Специфіка одноразового штрафу

Штраф може застосовуватися як за грошові, так і за негрошові порушення (наприклад, за ненадання звітів або порушення конфіденційності). Його розмір може бути встановлений як у відсотках від суми договору, так і у твердій грошовій сумі.

Як скасування Господарського кодексу змінило правила стягнення

Втрата чинності Господарським кодексом України з 28 серпня 2025 року повністю змінила правила стягнення неустойки у відносинах між підприємствами. Головним наслідком стало скасування імперативного шестимісячного обмеження нарахування пені, що раніше діяло за статтею 232 Господарського кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України: «Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.»

Раніше суди суворо обмежували строк нарахування пені шістьма місяцями, якщо сторони не прописали інше. Детальніше про особливості строку нарахування штрафних санкцій за старим законодавством можна дізнатися з нашої практики.

У нових договорах, укладених після серпня 2025 року, такого ліміту більше немає за замовчуванням. Це означає, що пеня у господарських відносинах тепер може нараховуватися безстроково (до повного виконання зобов’язання), якщо сторони самі не обмежили цей строк у тексті договору.

У нашій практиці часто трапляється ситуація, коли контрагент прострочив оплату за договором поставки на 10 місяців. Кредитор нараховує пеню за весь період прострочення. Боржник заперечує, посилаючись на старі шаблони та норму Господарського кодексу про обмеження нарахування пені 6 місяцями. Оскільки договір було укладено після серпня 2025 року, а ГКУ втратив чинність, суд задовольняє вимогу про нарахування пені за всі 10 місяців, оскільки в самому договорі сторони не обмежили строк її нарахування.

Чи законне одночасне стягнення штрафу та пені

Одночасне стягнення штрафу та пені за одне й те саме порушення договору є законним у господарських відносинах, але заборонене у споживчих та цивільних спорах. Судова практика чітко розмежовує ці сфери, спираючись на конституційний принцип недопустимості подвійної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 61 Конституції України: «Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.»

У цивільних договорах суди часто розцінюють спробу стягнути обидві санкції як порушення Конституції. Проте у бізнесі діють інші правила. Більше про те, як суди оцінюють одночасне стягнення штрафу та пені, можна прочитати в нашому аналізі договірних спорів.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 664/2784/15-ц від 19.09.2018 зазначив, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності (неустойкою), а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України.

Натомість Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 910/7398/18 від 23.07.2019 зазначив, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

У нашій практиці ми часто допомагаємо клієнтам захиститися від надмірних вимог кредиторів. Наприклад, ми домоглися успіху в справі про скасування пені за розпискою, де суд став на наш бік. Також юристам бюро вдалося забезпечити значне зменшення суми боргу в суді за борговою розпискою через неправильний розрахунок штрафних санкцій.

Як нараховується неустойка в період воєнного стану

Нарахування неустойки в період воєнного стану суттєво обмежене законодавством для захисту громадян та військовослужбовців. Для фізичних осіб за споживчими кредитами діє повний мораторій на штрафи та пеню, тоді як у бізнес-відносинах воєнний стан не звільняє від відповідальності автоматично.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі прострочення... неустойка (штраф, пеня) та інші платежі... підлягають списанню...»

Мораторій на нарахування пені під час воєнного стану звільняє боржника від відповідальності, але не скасовує обов’язку сплачувати базові відсотки за користування грошима (тіло кредиту та договірні відсотки). Боржники часто плутають ці поняття, що призводить до накопичення великих боргів за відсотками.

Для бізнесу ситуація інша. Воєнний стан є форс-мажором, але він не звільняє від сплати автоматично. Потрібно довести причинно-наслідковий зв’язок між бойовими діями та неможливістю виконати зобов’язання. Наприклад, якщо офіс та виробництво компанії знаходилися в глибокому тилу, логістичні шляхи не були заблоковані, а затримка відбулася через звичайну халатність контрагента, суд стягне неустойку повністю.

Як зменшити розмір неустойки через суд

Зменшити розмір неустойки через суд можна на підставі статті 551 Цивільного кодексу України, якщо заявлена сума стягнення є явно неспівмірною з реальними збитками кредитора. Суд має право знизити штрафні санкції навіть до символічного рівня, якщо боржник доведе поважність причин прострочення.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України: «Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.»

Для зменшення неустойки судом недостатньо просто заявити про це. Суди вимагають детальних доказів: балансових звітів, доказів відсутності збитків у позивача, документів про форс-мажорні обставини тощо. Крім того, заява про зменшення має бути подана виключно до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Наприклад, у судовій практиці був випадок, коли підприємство не змогло вчасно виконати будівельні роботи через блекаути та ракетні обстріли. Замовник вимагав пеню у розмірі 800 000 грн. Надавши графіки відключення світла та докази повітряних тривог, підрядник довів поважність причин, і суд знизив розмір пені на 85% — до 120 000 грн.