Екологічний податок платники та порядок сплати

Екологічний податок є обов’язковим платежем для підприємств та установ, діяльність яких шкодить довкіллю. Неправильне визначення статусу платника або помилки в розрахунках можуть призвести до значних фінансових санкцій від податкових органів.

Багато бухгалтерів стикаються з труднощами при визначенні об’єктів оподаткування, особливо коли йдеться про тимчасове зберігання відходів або роботу автономного обладнання. Розуміння правил нарахування та знання чинних воєнних пільг допомагає уникнути донарахувань і захистити бізнес під час перевірок.

Хто має сплачувати екологічний податок

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, бюджетні установи та постійні представництва нерезидентів, які здійснюють викиди стаціонарними джерелами, скиди у воду або розміщення відходів. Головним критерієм виникнення обов’язку є фактичне провадження діяльності, що призводить до забруднення навколишнього середовища.

Згідно з п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України: «Платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарської (підприємницької) діяльності, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів... під час провадження діяльності яких на території України... здійснюються викиди, скиди або розміщення відходів»

Важливо розуміти розмежування обов’язків у практичних ситуаціях. Наприклад, якщо компанія орендує офіс у бізнес-центрі з власною автономною котельнею, а паливо купує орендодавець, то саме власник будівлі є платником податку. Орендарі в цьому випадку нічого не декларують. Проте, якщо виробниче підприємство використовує власний газовий котел для опалення, навіть за відсутності спеціального дозволу на викиди, воно зобов’язане самостійно розрахувати та сплатити податок на основі фактично спожитого газу.

Також статус платника поширюється на підприємців на спрощеній системі оподаткування. Перебування на єдиному податку не звільняє ФОП від сплати екологічного податку, якщо його діяльність супроводжується викидами чи утворенням відходів.

Ліміти для викидів двоокису вуглецю

Для викидів двоокису вуглецю (CO2) законодавство встановлює особливе правило. Суб’єкти, загальний обсяг викидів CO2 яких не перевищує 500 тонн за рік, не є платниками цього податку. Якщо ліміт перевищено, податок сплачується лише з обсягу, що перевищує ці 500 тонн. При цьому показник розраховується сукупно за всіма стаціонарними джерелами юридичної особи, навіть якщо вони розташовані в різних містах.

Хто звільнений від сплати за радіоактивні відходи

Не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів суб’єкти, які уклали договір щодо повернення відпрацьованого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до його виробника. Також звільнені підприємства, що здійснюють поводження з відходами, які утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, та державні спеціалізовані підприємства, що займаються їх захороненням у власності держави.

Що є об’єктом та базою оподаткування

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є фактичні обсяги та види забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу стаціонарними джерелами, скидаються безпосередньо у водойми, або обсяги розміщених відходів. Для атомних електростанцій базою також є обсяг виробленої електроенергії та категорія радіоактивних відходів.

Згідно з п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України: «Об'єктом та базою оподаткування є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти; обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класи) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях...»

Часто виникають спори щодо того, що саме вважається "розміщенням відходів". Тимчасове зберігання відпрацьованих мастил чи зношених шин на складі підприємства перед передачею на утилізацію не є їх розміщенням у розумінні кодексу. Щоб уникнути донарахувань, необхідно мати договір із ліцензованою компанією та акти приймання-передачі відходів. Якщо ж у вас утворюється лише звичайне побутове сміття, і ви уклали договір про його вивезення з комунальним підприємством, ви не є платником податку за його розміщення — цей обов’язок покладається на комунальників, які здійснюють захоронення на полігоні.

Це підтверджує судова практика. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 140/2371/19 від 28.07.2021 зазначив: «якщо продукція, термін придатності якої закінчився, була реалізована за зниженою ціною, а не розміщена у спеціально відведених місцях для утилізації, вона не набуває статусу відходів».

Особливості для водних об’єктів

При скиданні забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти важливо чітко розрізняти легальний скид та порушення правил охорони вод. Підприємства мають дотримуватися встановлених лімітів, а детальні правила скидання зворотних вод визначають вимоги до очищення та контролю показників, що безпосередньо впливає на базу оподаткування.

Інтегровані довкіллєві дозволи

Сучасні тенденції екологічного контролю передбачають поступовий перехід підприємств на нові інтегровані довкіллєві дозволи. Податкові органи використовують дані цих дозволів для автоматичного звірення та перевірки правильності декларування обсягів емісії, тому відповідність задекларованих цифр дозвільним документам є критичною.

Як розрахувати екологічний податок самостійно

Розрахувати екологічний податок можна шляхом множення фактичних обсягів забруднення (у тоннах) на встановлену Податковим кодексом ставку податку та відповідні коригуючі коефіцієнти. Обчислення проводиться окремо для кожного джерела забруднення та кожної окремої речовини за підсумками звітного кварталу.

Для зручності бухгалтерів основні формули розрахунку податку наведені в таблиці нижче:

Якщо підприємство використовує котел і не має дозволу, воно все одно повинно обчислити податок. Розрахунок здійснюється на основі фактично спожитого об’єму газу та питомих показників викидів, зазначених у технічному паспорті обладнання. Такий підхід дозволяє уникнути звинувачень у приховуванні об’єктів оподаткування.

Варто звернути увагу на судову практику щодо перевірок. Верховний Суд у справі № 826/5480/14 від 31.07.2018 встановив, що податкові інспектори не можуть самостійно нараховувати обсяги викидів "на око" без залучення фахівців у сфері охорони довкілля та проведення лабораторних вимірювань. Це важливий аргумент для захисту бізнесу від безпідставних донарахувань.

Нюанси розрахунку за відходи на складах

При зберіганні відходів на складах обов’язково контролюйте терміни їх вивезення. Якщо в договорі з утилізатором немає чітких строків або фактична передача не підтверджена актами більше ніж за кілька кварталів, ДПС може визнати склад місцем несанкціонованого захоронення та нарахувати податок із трикратним коефіцієнтом.

Помилки при розрахунку викидів вуглекислого газу

Типовою помилкою є сплата податку за весь обсяг викидів CO2, коли він не перевищив річний ліміт у 500 тонн. Якщо підприємство за рік викинуло, наприклад, 450 тонн вуглекислого газу, база оподаткування дорівнює нулю. У разі помилкової сплати необхідно подати уточнюючу декларацію та повернути кошти.

Порядок подання декларації та строки сплати

Подати декларацію з екологічного податку необхідно протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу, а сплатити нараховану суму — протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звітності. Звітність подається до контролюючого органу за місцем розташування джерел забруднення або за місцем обліку платника (для радіоактивних відходів).

Згідно з п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України: «Платники податку складають податкові декларації... подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації»

Якщо підприємство має кілька джерел забруднення в межах одного населеного пункту, можна подавати одну спільну декларацію. Проте, якщо джерела розташовані в різних громадах (різні коди КАТОТТГ), декларації подаються окремо до кожної відповідної податкової інспекції. Коли діяльність тимчасово зупинена, але підприємство зареєстроване як платник, воно зобов’язане подавати порожні декларації з прочерками, якщо заздалегідь не повідомило ДПС про відсутність об’єкта оподаткування.

У разі виникнення спорів з фіскальними органами, наприклад, через затримку звітності під час блекаутів, суди часто стають на бік платників. Так, Третій апеляційний адміністративний суд у справі № 280/328/23 від 13.12.2023 визнав аварійні відключення світла та обстріли законною форс-мажорною обставиною, яка звільняє підприємство від штрафів за несвоєчасне подання декларації. Якщо ж податкова незаконно нарахувала штрафи, ефективним інструментом захисту є судове оскарження податкових повідомлень-рішень.

Несвоєчасна сплата або ігнорування обов’язку декларування тягне за собою фінансові санкції. Своєчасна правова допомога допоможе мінімізувати ризики, а загальна відповідальність за порушення екологічного законодавства детально розглядається в наших окремих матеріалах.

Як повідомити про відсутність об’єкта оподаткування

Щоб легально не подавати порожні декларації протягом року (наприклад, якщо котел влітку не працює або виробництво законсервоване), необхідно подати спеціальну заяву про відсутність об’єкта оподаткування. Ця заява подається до початку звітного року або не пізніше граничного строку подання декларації за перший квартал року. Подавати її потрібно до кожного органу ДПС, де зареєстровані джерела забруднення.

Особливості подання для кількох джерел

Якщо підприємство має кілька джерел забруднення в різних населених пунктах, декларації подаються окремо до кожного контролюючого органу. У межах одного населеного пункту або міста з районним поділом можна подавати одну декларацію за всі джерела.

Пільги з екологічного податку під час війни

Під час воєнного стану в Україні діють спеціальні пільги, які звільняють платників від нарахування та сплати екологічного податку за об’єкти, що розташовані на територіях бойових дій або тимчасово окупованих територіях. Це звільнення покликане зменшити податкове навантаження на бізнес, який опинився в зоні підвищеного ризику.

Згідно з підпунктом 69.16 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України: «Тимчасово, з 1 січня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан... не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих»

Перелік територій, на яких ведуться бойові дії або які є тимчасово окупованими, затверджується Мінреінтеграції (Перелік № 309). Наприклад, якщо виробничі потужності підприємства розташовані у Харкові, який належить до зони активних бойових дій, бухгалтер має повне право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок за викиди місцевої котельні за весь період бойових дій.

Окреме послаблення стосується використання автономних джерел живлення. На період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення дизель-генератори законодавчо виключені з категорії стаціонарних джерел забруднення. Це означає, що підприємства можуть вільно використовувати генератори для забезпечення роботи офісів чи виробництва без необхідності розраховувати та сплачувати податок за спалене дизельне пальне.

Оскарження неправомірних вимог податкової

Незважаючи на чіткі норми закону, податкові інспектори іноді намагаються донарахувати екоподаток підприємствам у прифронтових зонах або вимагають звітування за роботу генераторів. У таких випадках бізнесу доводиться ініціювати оскарження рішення податкової служби в адміністративному або судовому порядку для скасування незаконних донарахувань.

Документальне підтвердження статусу території

Для звільнення від сплати податку важливим є офіційний статус території за Переліком № 309. Бухгалтер має чітко зафіксувати період перебування громади у зоні бойових дій або під окупацією, оскільки саме ці дати визначають межі дії податкової пільги.