Оподаткування іноземних доходів громадян України

Оподаткування іноземних доходів є обов’язковим для кожного громадянина, який зберігає статус податкового резидента України. Багато українців, які працюють за кордоном або отримують дивіденди та роялті з іноземних джерел, помилково вважають, що сплата податків за місцем отримання коштів повністю звільняє їх від зобов’язань на батьківщині. Проте українське законодавство вимагає декларувати весь світовий дохід, а ігнорування цього правила може призвести до значних фінансових санкцій.

Під час дії воєнного стану правила звітування зазнали певних змін, зокрема з’явилися додаткові можливості для відтермінування подання звітності. Водночас інтеграція України до міжнародних систем обміну фінансовою інформацією робить процес контролю за іноземними рахунками прозорішим, тому правильне декларування стає критично важливим для уникнення штрафів.

Хто зобов’язаний декларувати іноземні доходи

Оподаткування іноземних доходів безпосередньо залежить від вашого податкового статусу. Якщо ви є податковим резидентом України, ви зобов’язані декларувати всі доходи, отримані як в Україні, так і за її межами. Багато громадян вважають, що проживання за кордоном понад 183 дні автоматично позбавляє їх статусу резидента України, проте це не так. Наявність зареєстрованого ФОП, власного житла чи сім’ї в Україні є сильнішим критерієм, який свідчить про центр ваших життєвих інтересів.

Розглянемо поширений приклад працевлаштування у ЄС. Громадянка України, яка тимчасово перебуває в Польщі, офіційно працевлаштувалася у місцеву компанію. Роботодавець щомісяця утримував польський податок на доходи. Вона вважає, що оскільки податок сплачено в Польщі, в Україні нічого робити не потрібно. Проте, оскільки центр її життєвих інтересів залишається в Україні, вона є українським податковим резидентом. Для вирішення проблеми подвійного оподаткування їй необхідно подати річну декларацію в Україні, надати легалізовану довідку про сплачені податки в Польщі та здійснити доплату різниці ПДФО і сплатити військовий збір у повному обсязі. Для детального аналізу оподаткування саме банківських переказів від родичів чи замовників є окрема стаття про оподаткування грошових переказів з-за кордону.

Спроби превентивно змінити або підтвердити статус нерезидента через суд часто зазнають невдачі.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі № 644/3563/25 від 26.02.2026 зазначив: «вимога про встановлення фактів втрати статусу громадянина-резидента та набуття статусу громадянина-нерезидента не може розглядатися у судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника. Вказані факти можуть бути встановлені судом, зокрема, під час розгляду справ щодо оподаткування доходів заявника чи порушення ним митних правил...»

Оформити статус податкового нерезидента в цивільному суді про всяк випадок або заздалегідь не вийде — Верховний Суд постановив, що спочатку має виникнути реальний конфлікт із податковою. Аналогічну позицію висловила й Велика Палата Верховного Суду у справі № 536/1039/17. Базовий обов’язок декларування чітко закріплений у законі.

Згідно з підпунктом 170.11.1 пункту 170.11 статті 170 Податкового кодексу України: «У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу...»

Як подати податкову декларацію під час війни

Декларування доходів за кордоном за загальним правилом здійснюється шляхом подання річної декларації про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним. Проте під час дії воєнного стану законодавець передбачив суттєві пільги для тих громадян, які фізично не мають можливості вчасно виконати свої податкові обов’язки.

Згідно з підпунктом 69.1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України: «Платники податків, які не мають можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок... звільняються від відповідальності... за умови виконання таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні...»

Якщо ви перебуваєте за кордоном і не можете вчасно отримати офіційну довідку про сплачені там податки, ви маєте право перенести строк подання декларації до 31 грудня наступного за звітним року. Проте пам’ятайте про важливий процедурний нюанс: заява про перенесення строку має бути подана виключно в межах загального терміну декларування, тобто до 1 травня. Подання такої заяви пізніше цієї дати є порушенням і тягне за собою штрафні санкції.

У нашій практиці був випадок, коли фізична особа працювала у Великій Британії та сплачувала там податки за прогресивною шкалою. Повернувшись в Україну, громадянин вирішив подати декларацію, але не зміг вчасно отримати офіційну довідку від податкової служби Великої Британії (HMRC) до 1 травня. Своєчасне подання заяви про перенесення строків декларування до 31 грудня дозволило уникнути штрафів та отримати час на легалізацію британської довідки для повного зарахування сплачених податків. Нарахований податок на доходи фізичних осіб та військовий збір необхідно сплатити самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним.

Як працює уникнення подвійного оподаткування

Для того щоб уникнути подвійного оподаткування в Україні, недостатньо просто заявити про сплату податків в іншій державі. Потрібно пройти чітку юридичну процедуру підтвердження. Україна має міжнародні конвенції з багатьма країнами світу, які дозволяють зменшити суму українського ПДФО на суму податку, сплаченого за кордоном.

Для зарахування іноземного податку обов’язковою умовою є надання офіційної довідки, виданої державним органом іноземної країни, що уповноважений справляти податки. Звичайна виписка з банку або розрахунковий лист від роботодавця не підійдуть. Документ має пройти процедуру апостилювання або консульської легалізації та бути офіційно перекладеним на українську мову. Судова практика підтверджує, що належним чином оформлена довідка є ключовим доказом.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 160/1062/19 від 25.10.2021 зазначив: «у момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України...»

Для застосування міжнародних пільг ПКУ не вимагає спеціальних форм доказування — Верховний Суд підтвердив, що офіційна довідка про резидентність є достатньою для підтвердження статусу бенефіціара. Якщо ж іноземна податкова вимагає від вас підтвердження того, що ви платите податки в Україні, вам знадобиться довідка-підтвердження статусу податкового резидента України.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 248: «Надання Довідки або підтвердження статусу податкового резидента України на документах за спеціальними формами, затвердженими іноземними компетентними органами, здійснюється безоплатно на підставі заяви платника податків...»

Подати таку заяву можна в електронному вигляді через Електронний кабінет платника податків ДПС України. Детальні інструкції щодо цієї процедури також містить офіційний державний портал Портал Дія: Гід з державних послуг — Статус податкового резидента України.

Зверніть увагу на важливу особливість військового збору: військовий збір не підлягає зменшенню за рахунок сплачених за кордоном податків. Навіть якщо ви сплатили високий податок в іншій країні, який повністю покриває український ПДФО, військовий збір усе одно доведеться сплатити в Україні у повному обсязі.

Оподаткування контрольованих іноземних компаній

Окремі правила діють для українських резидентів, які володіють частками в іноземних юридичних особах. Оподаткування КІК фізичних осіб передбачає обов’язок подавати спеціальний звіт про контрольовані іноземні компанії разом із річною декларацією.

Згідно з підпунктом 170.13.1 пункту 170.13 статті 170 Податкового кодексу України: «Платник податку - контролююча особа зобов'язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень статті 39-2 цього Кодексу, включити її до загального річного оподатковуваного доходу... та відобразити в річній податковій декларації...»

Водночас закон передбачає умови, за яких прибуток КІК звільняється від оподаткування в Україні (наприклад, якщо сумарний дохід усіх КІК контролюючої особи не перевищує 2 мільйони євро за звітний період). Проте звільнення від сплати податку не звільняє від обов’язку подавати сам звіт.

У практиці нашого бюро був випадок, коли громадянин України зареєстрував компанію в Естонії для продажу товарів на європейському ринку. Він володіє 100% часток естонської фірми, проте не подав жодних документів до ДПС в Україні, вважаючи, що податки платяться лише в Естонії. Оскільки естонська компанія підпадає під статус КІК, виникли ризики нарахування великих штрафів за неподання звітності. Наші юристи допомогли врегулювати ситуацію: ми підготували та подали звіт про КІК разом із декларацією. Оскільки прибуток компанії не перевищував ліміт у 2 млн євро, клієнт був звільнений від сплати ПДФО з нерозподіленого прибутку, а подання звіту убезпечило його від штрафів.

Відповідальність за неподання декларації та несплату податків

За ігнорування обов’язку декларування іноземних доходів передбачено як фінансову відповідальність згідно з Податковим кодексом України, так і адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: «Неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій неправдивих даних... тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

Окрім адміністративного штрафу (який становить від 51 до 136 гривень), ПКУ передбачає фінансову відповідальність за неподання декларації в розмірі 340 гривень за кожне порушення (та 1020 гривень за повторне порушення протягом року). Якщо ж податкові органи самостійно виявлять приховані іноземні доходи, вони донарахують суму податку та застосують штраф у розмірі 25% від суми нарахованого зобов’язання.

Якщо податкова служба висуває неправомірні вимоги або нараховує штрафи з порушенням закону, ці рішення необхідно оскаржувати. Наприклад, адвокатам нашого бюро вдалося успішно супроводжувати справу про скасування податкових нарахувань, довівши безпідставність претензій фіскальних органів. Також наша практика включає повне скасування податкового повідомлення-рішення у судовому порядку, що підтверджує важливість своєчасного та професійного захисту прав платників податків.