Виграли справу про скасування напису ФК Женева та приватного виконавця Проценко!

Справа № 311/1982/20

Провадження № 2/311/31/2021

18.01.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 січня 2021 рокум. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючогосудді:Сидоренко Ю.В.,

при секретарі:Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовомОСОБА_1(мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева»(адреса місцезнаходження: 04071, м.Київ вул.Верхній Вал буд.28 оф.12, код ЄДРПОУ – 40888017), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна(місцезнаходження: АДРЕСА_2 ),Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович(місцезнаходження: 69041, м.Запоріжжя бул.Вінтера буд.26 оф.1.2) про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, –

В С Т А Н О В И В :

17.06.2020 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 , поданий представником позивачаадвокатом Працевитим Г.О., який в подальшому уточнений в редакції від 16.07.2020 року (а.с.33-38), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Гамзатова Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович, про захист прав споживачів, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що 15.07.2014 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ “Платінум Банк” (правонаступником якого є ТОВ “ФК «ЖЕНЕВА») було укладено кредитний договір №1733/4303BPLC06, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 28031,20 грн. з оплатою відсотків в розмірі 9,99% річних.

В період з 2014 року по 2017 рік позичальник належним чином виконував умови кредитного договору, шляхом внесення щомісячних платежів по кредиту через відділення ПАТ “Платінум Банк” в м.Запоріжжя.

23.02.2017 року, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 23 лютого 2017 року № 95-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Платинум банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 лютого 2017 року № 743, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ПтБ» та делегування повноважень ліквідатора банку».

З лютого 2017 року були закриті всі відділення ПАТ “Платінум Банк” в м.Запоріжжя, що унеможливило внесення платежів по кредиту зі сторони ОСОБА_1 . Жодних листів щодо зміни умов погашення кредиту, або реквізитів для його погашення на адресу Позивача не надходило.

Крім того, позивач зазначає, що в червні 2020 року на його адресу від Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. надійшов лист та з якого стало відомо, що на виконанні приватного виконавця перебуває виконавчий напис №7981 від 22.11.2019 року, який було видано приватним нотаріусом

Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою A.A. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК «ЖЕНЕВА» суми заборгованості в розмірі 39 223,93 грн.

При ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження ВП № 61213437 встановлено, що 22.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною було вчинено виконавчий напис №7981 про стягнення на користь ТОВ “ФК «ЖЕНЕВА» з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 15.07.2014 року №1733/4303BPLC06 в розмірі 39 223,93 грн.

Позивач вважає, що виконавчий напис було вчинено з порушеннями норм законодавства, у зв`язку з чим він підлягає скасуванню з тієї підстави, що на момент вчинення виконавчого напису законом не було передбачено права його вчиняти на кредитних договорах,що не посвідчені нотаріально. 22.02.2017 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду по справі №826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, а саме: для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору. Київський апеляційний адміністративний суд, при розгляді вказаної справи дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 року “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, змоменту її прийняття. Таким чином, постановою суду, яка набрала законної сили, було визнано незаконним та нечинним положення правової норми щодо можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі.

Постановою Верховногосуду від29.01.2019року №910/13233/17зазначається,щоузв`язку з визнанням судом нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” №1172 в редакціївід 29.11.2001року.

Позивач вказує, що з документів, що були надані приватним нотаріусом, можна встановити, що виконавчий напис було вчинено на копії кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, тобто документально доведено, що виконавчий напис вчинено на документі, який не передбачений переліком №1172. У зв`язку з чим він змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому позивач просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №7981 від 22.11.2019 pоку, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною на користь стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія «ЖЕНЕВА» про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором від 15.07.2014 pоку №1733/4303BPLC06 в розмірі 39 223,93 гривень. Стягнути з відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія «ЖЕНЕВА» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються с судового збору та витрат на правову допомогу.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 19 червня 2020 року заяву позивача ОСОБА_1 , подану в особі представника адвоката Працевитого Г.О., про забезпечення позову у даній цивільній справі № 311/1982/20, повернуто заявнику (а.с.24).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 22 червня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 , пред`явлена в особі представника позивачаадвоката Працевитого Г.О., залишена без руху, позивачеві надано судом строк для усунення недоліків, зазначених в описовій частині даної ухвали, починаючи з дати отримання позивачем ухвали суду (а.с.25-26).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 27 липня 2020 року відкрито провадження у цивільній справі № 311/1982/20 та призначено до справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (а.с.41).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 21 вересня 2020 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 , – адвоката Працевитого Г.О. про витребування доказів по цивільній справі № 311/1982/20 (провадження № 2/311/736/2020) (а.с.53-54).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , та його представник адвокат Працевитий Г.О. не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені судом своєчасно та належним чином, проте на адресу суду 30.12.2020 року подано заяву представника позивача ОСОБА_2 , в якій викладено клопотання про розгляд справи у його відсутність та без участі його довірителя, про що також зазначено у п.7 змісту позову, заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять позов задовольнити за підставами, які викладені у позовній заяві та просять долучити копію оспорюваного виконавчого наису. Проти ухвалення заочного у справі, на підставі наявних у ній доказів, не заперечують (а.с.38,62).

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕНЕВА» в судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом своєчасно та належним чином за зазначеною у позові адресою, проте на адресу суду повернуто поштові повідомлення з відміткою «відсутність за вказаною адресою», які містяться в матеріалах справи (а.с.44,58), проте документів на підтвердження поважності причин неявки представника відповідача на адресу суду не подано, відзив на позов, з викладенням у ньому заперечень проти заявлених позовних вимог, до суду не надійшов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Броварського районногонотаріального округуГамзатова АлінаАнатоліївнав судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена судом своєчасно та належним чином та у встановленому законом порядку, проте до суду подано заяву про розгляд справи за її відсутністю (а.с.48).

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача:Приватний виконавець виконавчого округуЗапорізької областіПроценко Д.Ю.в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджуються поштовими повідомленнями про отримання судових повісток (а.с.47,57,67), однак про причини неявки суду не повідомлено, заперечень проти позову, письмових пояснень за заявленими позовними вимогами на адресу суду не надійшло, самостійних вимог щодо предмета спору не заявлено.

Відповідно до положень ст.281 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно дослідивши матеріали цивільної справи №311/1982/20, з`ясувавши всі обставини по справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 129 Конституції Українивідносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до ст.ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 22.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №7981, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 73).

Як вбачається зі змісту вищевказаного оспорюваного виконавчого напису, приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною, 22 листопада 2019 року за реєстровим №7981 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано «звернути стягнення: з громадянина України, яким є ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який є боржником за кредитним договором №1733/4303ВPLCO6 від 15.07.2014 року, укладеним ним з ПАТ «Платинум Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 147 від 22.03.2018 року, є ТОВ ФК «Женева», ідентифікаційний код юридичної особи 40888017. Строк платежу за Кредитним договором №1733/4303ВPLCO6 від 15.07.2014 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 22.03.2018 року по 05.11.2019 року. Сума заборгованості складає -64308,89 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту21517,84 гривень; прострочена заборгованість за комісією111,88 гривень; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом3079,21 гривень, строкова заборгованість за сумою кредиту0,00 грн., строкова заборгованість за комісією становить376,03 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом39223,93 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати зі Стягувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», в розмірі 650,00 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь Стягувача.

На підставі вищевказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. 08.02.2020 року відкрито виконавче провадження №61213437 (а.с.14) та 06.03.2020 року винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ВП №61213437) з примусового виконання виконавчого напису №7981, виданого 22.11.2019 року Приватним нотаріусом приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою А.А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева», яке є правонаступником АТ «Платинум Банк» заборгованість в розмірі 64958,89 гривень (а.с.15).

Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україніце система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595.

Так, згідно зістаттею 87 Закону України «Про нотаріат»,для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року. №296/5передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчиненнянотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2,3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі – Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріусповиненперевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаномуПереліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат»передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусунесвідчитьпровідсутність спору між сторонами стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат” захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Пунктом 1 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з пунктом 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені вищезазначеним Переліком документів.

Статтею 610 ЦК Українипередбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами першою та другоюстатті 614 ЦК Українивизначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За загальним правилом цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Наявність цивільно-правової відповідальності повинна бути доведена належними та допустимими доказами. Підлягає доказуванню наявність правових підстав для стягнення штрафу та пені, а також розмір заборгованості, заявлений до стягнення.

Крім того, за положеннямистатті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України в справі 6-887цс17 від 05 липня 2017 року, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Відповідно до пункту 1постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 рокудля одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконалася належним чином у безспірності розміру суми, що підлягає стягненню за виконавчим написом, та дотримання стягувачем вимог Закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим не виконала норми ст.88 Закону України«Про нотаріат»та п.284 Інструкції та п.1 Переліку Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Також приватний нотаріус не з?ясувала, чи не пропущено стягувачем строк позовної давності, не встановив коли було здійснено останню оплату по кредиту.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від Банку та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «ФК «Женева» суми процентів, комісії, зазначених у виконавчому написі, є безспірними.

Отже, нотаріус при вчиненні напису, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та дотримання стягувачем вимог Закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушила норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису є Безспірність наявного боргу перед кредитором та відсутність спору щодо розміру боргового зобов?язання (аналогічна правова позиція висловлена в постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду № 310/9293/15ц від 23.01.2018 року).

Як визначено положеннями ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Разом з тим, відповідно дост.634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, представником ТОВ «ФК «Женева» нотаріусу не було надано документу, що підтверджує отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання, що свідчить про відсутність у нотаріуса на час вчинення виконавчого напису підтвердженнябезспірності заборгованості. Також, представником відповідача ТОВ «ФК «Женева» не надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, та в судовому засіданні належними та допустимими доказами відповідачем не доведено.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подані ТОВ «ФК «Женева» нотаріусу документи не підтверджують безспірність заборгованості, оскільки про наявність спору щодо заборгованості свідчить те, що у виконавчому написі відсутнє посилання на конкретні документи, надані стягувачем, а саме засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, строків її виникнення, є тільки посилання на загальні норми.

Крім того, у оспорюваному виконавчому написі вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, в якупостановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу “Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами” новим розділом такого змісту: “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п.2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості”.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014року в цій частині. Вказану постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року.

Вказане свідчить про те, що на момент вчинення виконавчого напису пункт 2 Переліку був нечинним.

Таким чином, кредитний договір №1733/4303ВPLCO6 від 15.07.2014 року на момент вчинення виконавчого напису вже не був тим документом, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тобто, нотаріус не мав прав вчиняти виконавчий напис щодо стягнення саме за нотаріально непосвідченим кредитним договором.

З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису, вчиненого 22.11.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою А.А. та зареєстрованого в реєстрі за №7981 таким, що не підлягає виконанню про стягнення заборгованості за кредитним договором №1733/4303ВPLCO6 від 15.07.2014 року з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» – таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, доведеними, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно доположень ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі задоволення по