Новорічні шахрайства з картками та алгоритм дій

Поширені святкові схеми з банківськими рахунками

Під час новорічних свят найчастіше спрацьовують фейкові онлайн-магазини подарунків, псевдослужби доставки з проханням доплатити за посилку та термінові прохання про позику у месенджерах. Зловмисники маскують свої ресурси під відомі бренди, розраховуючи на неуважність громадян під час передсвяткових розпродажів.

Наприклад, під час святкових розпродажів покупець переходить за рекламою фейкового сайту та вводить реквізити картки разом із кодом підтвердження. В іншій ситуації надходить сповіщення про необхідність доплатити кілька гривень за зберігання новорічної посилки. Ввівши дані на підробленому ресурсі, людина втрачає значну суму.

У разі сумнівних покупок важливо завжди перевіряти адреси сайтів та не переходити за посиланнями з випадкових повідомлень, щоб уберегти свої заощадження.

Фішингові ресурси та псевдодоставка

Підроблені сайти копіюють інтерфейс популярних сервісів і виманюють повні дані платіжних засобів, включаючи термін дії та коди підтвердження.

Захоплення доступу та перекази у месенджерах

Злам акаунтів знайомих із проханням терміново позичити гроші вимагає обов’язкової перевірки через особистий дзвінок людині перед відправкою коштів.

Перші пів години після виявлення підозрілого списання

У перші 30 хвилин після виявлення сторонньої транзакції необхідно негайно заблокувати платіжний засіб у мобільному застосунку та повідомити банк про несанкціоновану операцію. Підтримка банківських установ та онлайн-сервіси працюють цілодобово 24/7, тому очікувати початку робочого тижня суворо заборонено.

Законодавство чітко розмежовує відповідальність сторін у разі несанкціонованого руху коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги»: «Надавач платіжних послуг платника зобов’язаний відшкодувати платнику суму неналежної платіжної операції або неакцептованої платіжної операції негайно після виявлення такої операції або після отримання повідомлення платника.»

Це означає, що своєчасне сповіщення установи звільняє клієнта від відповідальності за наступні списання.

Судова практика стоїть на захисті споживачів. Зокрема,

Суд підтвердив обов’язок банку відновити баланс за відсутності вини клієнта.

Як правильно зафіксувати докази для банку

Фіксація доказів вимагає збереження скріншотів листування, реквізитів зловмисників, виписок з рахунку та електронних чеків до моменту видалення чату іншою стороною. Найпоширенішою помилкою потерпілих є швидке закриття або видалення переписки у месенджерах, що унеможливлює подальше доказування.

Кримінальний кодекс України кваліфікує такі дії як злочин.

Згідно з ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України: «Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).»

Усі зібрані скріншоти та цифрові сліди стануть основою для матеріалів розслідування.

Окрім листування, обов’язково збережіть повне посилання на підроблений сайт та електронні виписки з банку із зазначенням ID транзакції.

Порядок звернення до банку та правоохоронців

Звернення до правоохоронних органів здійснюється через Систему електронних звернень Департаменту кіберполіції НПУ, де заповнюється спеціальна форма. Офіційну інформацію про протидію кіберзлочинам також публікує Офіційний сайт Департаменту кіберполіції України.

Після реєстрації електронної заяви ви отримаєте номер звернення, який необхідно надати банківській установі разом із письмовою заявою про оскарження операції. Заява складається у двох примірниках із вимогою письмової відповіді.

Якщо справа стосується складних моментів, корисно знати, як розблокувати кошти після підозрілого переказу у межах кримінального провадження. Крім того, в нашій практиці був схожий кейс із блокуванням рахунків та поверненням доступу до коштів. Ви завжди можете звернутися до адвоката у справах шахрайства для захисту своїх прав.

Зразок заяви про несанкціоноване списання коштів

Особливості оскарження торговельних операцій та переказів

Оскарження сплати товарів чи послуг через торговельний шлюз можливе за правилами платіжних систем, тоді як прямі перекази між картками регулюються цивільним законодавством. Для повернення коштів від безпідставно збагачених осіб застосовується спеціальна норма закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України: «Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.»

У разі переказу грошей на картку дропа саме ця стаття є правовою підставою для позову проти отримувача.

За першими 6 цифрами картки можна визначити банк отримувача та негайно повідомити його службу безпеки про шахрайський рахунок для тимчасового блокування коштів.

Прочитати на: мовою