Суд присяжних вимоги до кандидатів та права

Суд присяжних є унікальним інструментом народовладдя, який дозволяє громадянам безпосередньо брати участь у здійсненні правосуддя. Участь у судовому процесі як присяжного — це не лише почесна місія, а й відповідальна юридична функція, яка має чіткі правила та вимоги.

Багато людей не знають своїх прав або вважають цю процедуру занадто складною. Насправді законодавство гарантує присяжним збереження робочого місця, виплату винагороди та захист від тиску, що робить цей інститут безпечним та доступним для кожного громадянина.

Хто такий присяжний та яка його роль

Присяжним є громадянин, який за власною згодою залучається до здійснення правосуддя та спільно з професійними суддями ухвалює рішення у судових справах. Цей інститут забезпечує безпосередню участь народу в судовій системі, роблячи процес більш прозорим та демократичним.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: «Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.»

Важливо розуміти, що вітчизняне законодавство суттєво відрізняється від класичних іноземних зразків, які ми звикли бачити в кіно. В Україні діє так звана шефенська або змішана модель судочинства. Це означає, що залучені громадяни не перебувають в окремій кімнаті та не виносять окремий вердикт про винуватість. Вони працюють пліч-о-пліч із професійними суддями в єдиній колегії, маючи рівні права при дослідженні доказів та ухваленні остаточного рішення. Детальніше про правила та обмеження представництва в цивільному процесі читайте в нашій статті.

Які основні вимоги до кандидатів

Вимоги до присяжних чітко визначені законом та спрямовані на те, щоб до здійснення правосуддя допускалися лише зрілі та відповідальні громадяни. Головними критеріями є віковий поріг, громадянство та територіальна приналежність.

Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: «Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом.»

Окрім цього, кандидат має відповідати додатковим критеріям, які гарантують його здатність об’єктивно оцінювати обставини справи. Зокрема, обов’язковим є вільне володіння державною мовою, оскільки все судочинство та вивчення матеріалів здійснюється виключно українською мовою. Також діє верхня вікова межа — повноваження присяжного припиняються автоматично при досягнення ним 65-річного віку, навіть якщо строк дії затвердженого місцевою радою списку присяжних ще не закінчився.

Хто не може брати участь у правосудді

Законодавство встановлює суворий перелік обмежень, які унеможливлюють участь певних категорій громадян у судових процесах. Ці обмеження покликані запобігти конфлікту інтересів та забезпечити високий уровень безсторонності суду.

До списків присяжних категорично заборонено включати осіб, які мають певний правовий статус, професійну приналежність або стан здоров’я. Нижче наведено детальний перелік громадян, які не можуть виконувати ці обов’язки:

• Недієздатні особи. Громадяни, які визнані судом обмежено дієздатними або повністю недієздатними.
• Особи зі станом здоров’я. Ті, хто має хронічні психічні чи інші важкі захворювання, що заважають належному виконанню обов’язків у залі суду.
• Судимі особи. Громадяни, які мають незняту або непогашену судимість за вчинення будь-кого злочину.
• Професійні обмеження. Народні депутати, члени Кабінету Міністрів, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів, військовослужбовці, адвокати, нотаріуси та державні службовці.
• Порушники антикорупційного законодавства. Особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за корупційне правопорушення.
• Вікові обмеження. Особи, які досягли 65-річного віку.

Такий ретельний відбір допомагає відсіяти кандидатів, чия професійна діяльність або особисті обставини можуть вплинути на об’єктивність судового рішення.

Як стати присяжним та потрапити до списку

Стати присяжним можна шляхом подання відповідної заяви до місцевої ради за місцем свого постійного проживання під час формування або оновлення списків. Процедура є прозорою та передбачає кілька етапів перевірки кандидатів.

Списки формуються територіальними управліннями Державної судової адміністрації та затверджуються місцевими радами строком на три роки. Громадянин, який виявив бажання долучитися до правосуддя, має надати пакет документів, що включає паспорт, ідентифікаційний код, довідку про відсутність судимості та медичні сертифікати від нарколога та психіатра. Актуальні оголошення про добір кандидатів часто публікує портал Судова влада України.

Проте на практиці іноді виникають затримки. Уявімо ситуацію: громадянин звернувся до місцевої ради із заявою про включення його до списків присяжних, але орган місцевого самоврядування понад три місяці затягував розгляд через відсутність сесій. У таких випадках територіальне управління Державної судової адміністрації, не отримавши затверджених списків у двомісячний строк, має право звернутися до обласної ради, яка ухвалює рішення про затвердження списку кандидатів.

Після затвердження списків відбір для конкретної справи здійснюється автоматизовано через систему ЄСІТС. Офіційні судові виклики і повідомлення надсилаються особі не пізніше ніж за сім днів до початку засідання.

Які права та гарантії мають громадяни

Законодавство гарантує присяжним повний спектр соціальних та фінансових прав, які прирівнюють їхній статус до професійних суддів на час виконання обов’язків. Головними гарантіями є матеріальна винагорода та захист трудових прав.

За час участі в судових засіданнях виплачується винагорода, розрахована на основі посадового окладу судді місцевого суду. Також відшкодовуються витрати на проїзд, наймання житла та виплачуються добові. Проте для отримання цих виплат необхідно надати суду документальне підтвердження витрат (квитанції, квитки). Без цього компенсується лише фактично відпрацьований час. Офіційні інструкції щодо виплат можна знайти на порталі Державна судова адміністрація України.

Особливу увагу закон приділяє захисту працевлаштованих громадян. Роботодавець зобов’язаний звільнити працівника від виконання основних обов’язків на час засідань із збереженням його посади. Ми стикалися з ситуацією, коли роботодавець погрожував працівнику звільненням через його систематичну відсутність через судові засідання. Після надання офіційного запрошення роботодавець був змушений видати наказ про увільнення від роботи на час засідань із збереженням робочого місця, оскільки за незаконне звільнення присяжного передбачена сувора відповідальність.

Водночас статус присяжного накладає й серйозні обов’язки. Зокрема, відповідно до антикорупційного законодавства, вони прирівнюються до суб’єктів декларування. Навіть якщо особа брала участь у засіданні лише один день за рік, вона зобов’язана подати електронну декларацію до системи НАЗК. Невиконання цього обов’язку тягне за собою штрафні санкції.

Як працює суд присяжних у цивільних справах

У цивільному судочинстві участь присяжних є обов’язковою під час розгляду окремих категорій справ окремого провадження, де вирішуються життєво важливі питання правоздатності людини. У таких процесах колегія складається з одного професійного судді та двох присяжних. Про те, хто такі треті особи в цивільному процесі та як вони впливають на хід справи, читайте детальніше в нашій статті.

Згідно з ч. 4 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України: «У випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.»

До таких справ належать процеси про обмеження цивільної дієздатності або визнання особи недієздатною, визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, усиновлення, а також надання примусової психіатричної допомоги.

Важливу правову позицію щодо цього висловила вища судова інстанція. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №727/5306/24 від 24.12.2024 зазначила: «вимоги про встановлення опіки, призначення опікуна чи співопікуна, заміни опікуна або співопікуна чи звільнення від повноважень опікуна над особою, яка визнана недієздатною, підлягають розгляду судом першої інстанції у складі одного судді і двох присяжних.» Справи про призначення чи заміну опікуна недієздатній особі обов’язково мають розглядатися судом за участи двох присяжних. Це забезпечує додатковий рівень захисту прав вразливих верств населення.

У цивільних справах неявка хоча б одного присяжного унеможливлює продовження розгляду. У таких випадках засідання відкладається, а тривала відсутність змушує суд проводити заміну через автоматизовану систему та починати розгляд справи спочатку, що значно затягує процес. На відміну від такого затягування, спрощене позовне провадження у цивільних справах дозволяє значно пришвидшити вирішення малозначних спорів.

Коли залучають присяжних до кримінальних справ

У кримінальному процесі суд присяжних скликається виключно за клопотанням обвинуваченого у випадках, коли йому загрожує найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі. У такому випадку колегія формується у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Згідно з ч. 1 ст. 383 Кримінального процесуального кодексу України: «Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.»

Важливо знати, що право на такий розгляд зберігається навіть за певних юридичних обмежень. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №751/4876/15-к від 07.11.2018 зазначив: «право на розгляд справи судом присяжних має бути роз’яснено обвинуваченому й тоді, коли до нього не можна застосувати покарання у вигляді довічного позбавлення волі в силу прямої заборони кримінального закону (наприклад, за незакінчений злочин).» Обвинувачений має право на суд присяжних, навіть якщо йому особисто не загрожує довічне ув’язнення через незакінчений злочин.

Проте умови воєнного стану внесли суттєві корективи в судову систему. Починаючи з травня 2022 року, розгляд особливо тяжких кримінальних справ здійснюється колегією з трьох професійних суддів, за винятком тих процесів, де склад суду за участю присяжних був повністю визначений та сформований ще до введення воєнного стану.

Також критично важливим є дотримання процесуальних строків. Клопотання про залучення присяжних має бути заявлене обвинуваченим виключно під час підготовчого судового засідання. Якщо цей момент пропущено, право на розгляд справи присяжними втрачається безповоротно, і процес триватиме у звичайному колегіальному складі з трьох професійних суддів.