Спрощене позовне провадження в цивільних справах

Спрощене позовне провадження є ефективним інструментом цивільного процесу, який дозволяє вирішити судовий спір у максимально стислі строки. Завдяки цій процедурі громадяни можуть захистити свої права без тривалих підготовчих засідань та зайвої бюрократії, що суттєво економить час та фінансові ресурси.

Однак швидкість розгляду приховує певні процедурні пастки. Неправильно оцінені строки або невчасно подані заперечення можуть призвести до того, що суд ухвалить рішення на основі лише тих матеріалів, які надав опонент. Тому важливо заздалегідь розібратися в тонкощах спрощеної процедури.

Які справи розглядає спрощене позовне провадження

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ, які не потребують детального дослідження великого обсягу доказів та тривалих процедур. Цивільний процесуальний кодекс України чітко визначає категорії спорів, які підлягають розгляду за цим швидким алгоритмом.

Відповідно до закону, у такому порядку в обов’язковому порядку розглядаються малозначні справи та спори, що виникають із трудових відносин. Крім того, спрощена процедура застосовується для вирішення питань про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо, за умови відсутності боргу зі сплати аліментів.

Особливістю цього режиму є те, що суд намагається вирішити спір якомога швидше, мінімізуючи навантаження на сторони. Законодавець зафіксував перелік таких справ у процесуальному кодексі.

Згідно з ч. 1 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України: «У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин»

Це означає, що для цих категорій спрощений формат є обов’язковим, а не факультативним.

Трудові спори у спрощеному порядку

Справи, що виникають із трудових відносин, є класичним прикладом спорів, які мають вирішуватися оперативно. Наприклад, коли працівник подає позов про стягнення заробітної плати у розмірі 45 000 грн, роботодавець може заявляти, що справа є занадто складною для швидкого розгляду. Проте суд відкриває спрощене позовне провадження, оскільки трудові спори прямо віднесені законом до цієї категорії.

Виїзд дитини за кордон

Якщо один із батьків відмовляє у наданні нотаріальної згоди на виїзд дитини, інший має право звернутися до суду. За умови відсутності заборгованості з аліментів, такий позов розглядається за спрощеними правилами, що дозволяє дитині вчасно здійснити заплановану поїздку.

Які справи заборонено розглядати за спрощеною процедурою

Закон встановлює суворі обмеження щодо того, які спори не можуть розглядатися за швидкою процедурою. Спрощене позовне провадження не може бути застосоване до справ, які мають підвищену складність, значний суспільний інтерес або стосуються фундаментальних прав громадян.

До категорій справ, які суд зобов’язаний розглядати виключно за правилами загального позовного провадження, належать спори щодо спадкування, приватизації державного житлового фонду, а також сімейні спори (за винятком розірвання шлюбу та стягнення аліментів). Також заборонено спрощений розгляд, якщо ціна позову перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Якщо позивач об’єднує в одній заяві вимоги, частина з яких підлягає спрощеному розгляду, а інша — ні, вся справа має розглядатися за загальними правилами. Це запобігає поверхневому аналізу складних правовідносин.

У нашій практиці ми часто використовуємо переваги цієї процедури для швидкого вирішення сімейних спорів. Зокрема, юристами було успішно проведено розірвання шлюбу через суд у спрощеному порядку без особистої присутності сторін, що дозволило клієнтам уникнути тривалих та складних судових засідань.

Сімейні та спадкові винятки

Спадкові спори та поділ спільного майна подружжя майже завжди вимагають детального дослідження доказів, оцінки майна та залучення багатьох учасників. Саме тому закон забороняє розгляд таких справ у спрощеному форматі. Водночас розірвання шлюбу або стягнення аліментів зазвичай є простішими, тому для них спрощена процедура є цілком прийнятною.

Трансформація процесу через зустрічний позов

Бувають ситуації, коли спрощена справа стає загальною. Наприклад, коли дружина подає позов про стягнення аліментів, а чоловік у відповідь подає зустрічний позов про оспорювання батьківства. Оскільки з’явилися вимоги про оспорювання батьківства, справа більше не підлягає розгляду у спрощеному провадженні, і суд зобов’язаний перейти до загального позовного провадження.

Які справи вважаються малозначними у цивільному процесі

Малозначні справи складають основу для застосування спрощеного провадження. Цивільний процесуальний кодекс України визначає малозначність через ціну позову, яка прив’язана до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.

До малозначних належать справи, де ціна позову не перевищує 30 прожиткових мінімумів (що становить 90 840 грн). Також малозначними є справи незначної складності, які визнані такими судом, за умови, що ціна позову в них не перевищує 80 прожиткових мінімумів (242 240 грн). Крім того, до цієї категорії відносяться спори про захист прав споживачів із ціною позову до 60 прожиткових мінімумів (181 680 грн).

Важливо розуміти, що статус малозначності впливає не лише на швидкість розгляду, а й на можливість подальшого оскарження. Рішення у таких справах зазвичай не підлягають касаційному перегляду, тому кожну процесуальну дію на етапі першої інстанції слід прораховувати максимально детально.

При зверненні до суду також важливо враховувати судові витрати у цивільному процесі, оскільки вони підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Процесуальний кодекс дає чітке визначення малозначності.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України: «малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними...»

Хоча кодекс згадує ліміт до 100 прожиткових мінімумів, на практиці суди оцінюють сукупність обставин та складність спору.

Критерії визначення малозначності

Для наочності та розуміння фінансових меж малозначності, варто звернути увагу на конкретні суми, які вираховуються відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік»:

Якщо сума позову вкладається в ці рамки, ви можете розраховувати на значне прискорення судового розгляду.

Практичний приклад малозначності

Розглянемо випадок із практики захисту прав споживачів. Клієнт подав позов про розірвання договору купівлі-продажу дефектного товару на суму 120 000 грн. Продавець наполягав на складності справи та вимагав загального провадження з підготовчим засіданням. Проте суд відхилив клопотання відповідача, оскільки для захисту прав споживачів встановлена межа малозначності до 181 680 грн, і продовжив спрощене позовне провадження.

Як подати клопотання про спрощене позовне провадження

Якщо справа не є малозначною за законом, але характер правовідносин дозволяє розглянути її швидко, позивач має право просити суд про спрощене позовне провадження. Для цього необхідно подати відповідне письмове клопотання.

Таке клопотання подається у письмовій формі одночасно з позовною заявою або може бути безпосередньо викладене в її тексті. Важливо, щоб клопотання стосувалося розгляду за спрощеною процедурою всієї справи, а не окремої частини позовних вимог. Якщо ціна позову перевищує 30 прожиткових мінімумів (90 840 грн), у клопотанні потрібно ретельно обґрунтувати незначну складність справи.

Суд вирішує це питання в ухвалі про відкриття провадження. Він може або задовольнити клопотання, або відмовити в його задоволенні та призначити розгляд у загальному порядку.

Правильно обрана тактика спрощеного позовного провадження дозволяє суттєво прискорити отримання судового рішення. Наші юристи успішно застосовують цей інструмент у справах різної складності, забезпечуючи захист інтересів клієнтів у найкоротші строки.

Сьогодні подати позовну заяву та клопотання про спрощений розгляд можна дистанційно через Електронний кабінет ЄСІТС (Електронний суд), що значно спрощує доступ до правосуддя.

Вимоги до обґрунтування клопотання

При підготовці клопотання недостатньо просто послатися на норми ЦПК України. Потрібно переконати суд, що характер спірних правовідносин не вимагає тривалого доказування. Наприклад, якщо предметом є стягнення збитків від залиття квартири на суму 210 000 грн, позивач може просити про спрощений розгляд. Проте, якщо відповідач обґрунтовано заперечить через потребу призначення судової будівельно-технічної експертизи, суд відмовить у спрощеному провадженні та перейде до загального процесу.

Заперечення відповідача

Відповідач має право подати свої заперечення проти спрощеного розгляду у встановлений судом строк. Якщо ці заперечення є обґрунтованими, суд може ухвалити рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Процесуальні строки та особливості подання заяв по суті

Спрощене позовне провадження характеризується значно стислішими строками для подання заяв по суті справи. Це вимагає від учасників процесу високої дисципліни та швидкого реагування на будь-які ухвали суду.

Відповідно до статті 275 ЦПК України, загальний строк розгляду справи у спрощеному провадженні не може перевищувати 60 днів з дня відкриття провадження. Протягом цього періоду сторони мають обмінятися своїми письмовими позиціями — відзивом, відповіддю на відзив та запереченнями.

Для відповідача ключовим є 15-денний строк з моменту отримання ухвали суду для подання відзиву. Якщо цей строк пропустити, суд може розглянути справу за наявними матеріалами, що значно знижує шанси відповідача на успішний захист.

Після того як суд ухвалить рішення, іноді виникає потреба здійснити виправлення помилок у рішенні суду, якщо в тексті було допущено описки чи арифметичні помилки.

Строки для подання документів

Процесуальний закон чітко розмежовує строки для кожного учасника справи:

• Відзив відповідача. Подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.
• Відповідь на відзив. Подається позивачем у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження.
• Заперечення відповідача. Подаються відповідачем у строк, визначений судом в ухвалі.
• Пояснення третіх осіб. Подаються протягом строку, встановленого судом, а щодо відзиву — протягом 10 днів з дня його отримання.

Дотримання цих строків є критично важливим, оскільки суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені виключно у цих заявах.

Пастки 30-денного строку

Існує важливий процесуальний нюанс 30-денного строку для процесуальних дій. Якщо розгляд справи здійснюється без судового засідання, будь-які клопотання, строк подання яких обмежений першим засіданням (наприклад, про залучення співвідповідача чи третіх осіб), мають бути подані строго протягом 30 днів з моменту відкриття провадження. Пропуск цього строку позбавляє сторону можливості заявити такі клопотання в подальшому.

Як відбувається розгляд справи без виклику сторін

Однією з головних особливостей спрощеного провадження є можливість розгляду справи без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Це означає, що судді не проводять усних слухань, а рішення ухвалюється виключно на основі поданих письмових доказів.

За загальним правилом, якщо від сторін не надходило клопотань про інше, розгляд здійснюється саме у такому письмовому форматі. Проте за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи може бути проведений у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників.

Суд має дискреційне право відмовити у виклику сторін, якщо предметом є виключно стягнення грошей на суму менше 100 розмірів прожиткового мінімуму та характер спору не потребує усних пояснень. Це дозволяє уникнути затягування процесу недобросовісними відповідачами.

Якщо суд призначив засідання з викликом сторін, але ви не можете з’явитися з поважних причин, у вас залишається право подати клопотання про перенесення розгляду справи.

Отримувати сповіщення про хід справи та переглядати ухвалені рішення можна також через мобільний застосунок, використовуючи сервіс Портал Дія — Судові справи.

Стягнення боргу без затягування

Розглянемо типову життєву ситуацію. Громадянин звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за розпискою у розмірі 75 000 грн. Відповідач умисно ухилявся від отримання судових повісток, намагаючись затягнути процес. Оскільки сума боргу є меншою за 30 прожиткових мінімумів, суд автоматично розглянув справу без виклику сторін на підставі наданих письмових доказів і виніс рішення у межах 60 днів.

Коли засідання все ж таки проводиться

Якщо характер спірних правовідносин вимагає заслуховування усних пояснень або показань свідків, суд призначає засідання. При цьому підготовче засідання у спрощеному провадженні не проводиться взагалі, а перше судове засідання має відбутися не пізніше 30 днів з дня відкриття провадження. Судові дебати під час такого розгляду не проводяться, що також економить час.