Прочитати на: мовою
У справі № 280/2503/25 адвокати бюро «ЮРКОНСАЛТ» захищали інтереси Ігоря, якому Головне управління ДПС у Запорізькій області виставило вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску. Податкова нарахувала клієнту майже 39 тисяч гривень, ігноруючи той факт, що за цей же період страхові внески за нього вже сплачував роботодавець.
Що вирішило справу: Застосування правової позиції Верховного Суду про те, що подвійна сплата ЄСВ особою, яка одночасно є ФОПом та найманим працівником, суперечить самій меті консолідованого страхового внеску.
Борг з минулого: як Ігор дізнався про вимогу ДПС
Ситуація почалася з несподіванки — Ігор дізнався про існування податкової вимоги № Ф-56344-50У лише тоді, коли виконавча служба відкрила провадження та заблокувала його банківські рахунки. Виявилося, що податкова ще у 2020 році нарахувала йому борг з ЄСВ за період з 2017 по 2020 роки. Весь цей час Ігор офіційно працював у ТОВ «РЕГІОНАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ «ІВІК-СІЧ» і був впевнений, що його соціальні права захищені.
Цікавим моментом у справі стала суперечка щодо строків оскарження. Податкова стверджувала, що лист із вимогою був вручений ще чотири роки тому матері клієнта. Однак ми надали суду докази, що мати Ігоря є особою з інвалідністю та через стан здоров’я має проблеми з пам’яттю — вона просто не пам’ятала про отримання жодних документів і не передавала їх синові. Суд став на бік людини, визнавши, що клієнт дізнався про порушення своїх прав лише після блокування карток у «Дії».
Чому вимога податкової була незаконною: аргументи адвокатів
Головний захист базувався на тому, що Ігор, будучи зареєстрованим як ФОП, фактично не здійснював підприємницької діяльності та не отримував від неї доходу. Проте він сумлінно працював як найманий працівник, і його роботодавець регулярно перераховував внески до бюджету. Згідно зі ст. 4 Закону № 2464-VI, мета збору єдиного внеску — забезпечення соціального захисту. Якщо людина вже застрахована через свого роботодавця, вимога платити ЄСВ ще й «за себе» як ФОП призводить до подвійного оподаткування однієї і тієї ж особи.
Наш адвокат з податкового права наголосив на висновках Верховного Суду у справі № 440/2149/19. Логіка проста: якщо мета збору ЄСВ уже досягнута за рахунок виплат роботодавця, додаткове нарахування мінімального внеску для ФОП-найманого працівника є безпідставним. Ми надали виписки з Пенсійного фонду (форми ОК-5 та ОК-7), які чітко підтвердили: держава отримала всі належні кошти за Ігоря від його підприємства-роботодавця.
Важливо, що скасували борг по ЕСВ на 35 000 грн в аналогічних справах ми вже неодноразово, що підтверджує сталість такої судової практики. Податкова намагалася апелювати до того, що ФОП на спрощеній системі зобов’язаний платити мінімальний внесок незалежно від доходу, але суд підтримав нашу позицію: статус найманого працівника змінює правила гри.
Результат: скасування недоїмки та компенсація витрат
Запорізький окружний адміністративний суд детально вивчив всі довідки та прийшов до висновку: вимога податкової на суму майже 39 тисяч гривень є протиправною. Суддя зазначив, що контролюючий орган не довів отримання Ігорем доходу від підприємництва у спірний період. Оскільки ЄСВ за нього платив «ІВІК-СІЧ», нарахування додаткового боргу було помилковим.
У підсумку суд не лише скасував незаконну вимогу, а й зобов’язав ДПС виключити заборгованість з інтегрованої картки платника. Також на користь Ігоря стягнули 6 тисяч гривень гонорару адвоката та майже тисячу гривень судового збору. Тепер рахунки клієнта розблоковані, а безпідставний борг перестав існувати. Повний текст рішення суду у справі № 280/2503/25 вже доступний у державному реєстрі.
