Прочитати на: мовою
До адвокатського бюро «ЮРКОНСАЛТ» звернувся клієнт Максим, який опинився у складній фінансовій пастці. Компанія ТОВ «Порше Мобіліті» подала позов у справі № 227/2911/24, намагаючись стягнути з нього майже 190 тисяч гривень. Ця сума складалася з 3 відсотків річних та інфляційних втрат, які нарахували за тривале невиконання старого судового рішення ще від 2017 року. Ситуація ускладнювалася тим, що суд першої інстанції вже встиг стати на бік кредитора та задовольнити вимоги у повному обсязі.
Де була помилка опонента: Юристи кредитора пропустили строк пред’явлення виконавчого листа до виконання, через що борг перетворився на «натуральне зобов’язання», за яким закон забороняє нараховувати будь-які штрафні санкції чи інфляційні втрати.
Зміст:
Чому Порше Мобіліті виставили Максиму рахунок на 190 тисяч
Історія цього конфлікту почалася ще у 2013 році, коли Максим взяв кредит на придбання автомобіля Volkswagen CC. Життя внесло свої корективи: на початку 2015 року сталася серйозна ДТП, внаслідок якої автівку визнали непридатною до відновлення. Страхова компанія «АХА Страхування» виплатила вигодонабувачу, яким було ТОВ «Порше Мобіліті», понад 400 тисяч гривень страхового відшкодування.
Здавалося б, кредитор отримав значну суму, яка мала б закрити більшу частину зобов’язань. Проте у 2017 році апеляційний суд Донецької області все ж зафіксував заборгованість Максима за основним кредитом та додатковими угодами. Компанія отримала виконавчі листи, але протягом багатьох років не змогла (або не захотіла) вчасно подати їх до виконавчої служби для примусового стягнення. Коли ж строки пред’явлення документів до виконання минули, кредитор вирішив піти іншим шляхом — подати новий позов про стягнення 3 відсотків річних та інфляційних втрат на суму боргу, яка так і залишилася «висіти» в їхніх розрахунках.
Проблема була в тому, що стягнення 3 відсотків річних за весь цей час перетворило старий борг на нову величезну суму. Кредитор розраховував на юридичну необізнаність боржника, сподіваючись, що Максим просто сплатить майже 190 тисяч гривень, не заглиблюючись у процесуальні тонкощі.
Як адвокати ЮРКОНСАЛТ довели незаконність стягнення 3 відсотків річних
Вступаючи у справу на стадії апеляційного оскарження, адвокати ЮРКОНСАЛТ (зокрема Працевитий Г.О., який представляв інтереси клієнта) провели детальний аудит усієї історії взаємовідносин з «Порше Мобіліті». Ми виявили критичний факт: Добропільський міськрайонний суд раніше вже відмовив компанії у поновленні строків для пред’явлення виконавчих листів. Це означало, що кредитор офіційно втратив право на примусове стягнення основного боргу.
Згідно з нормами цивільного законодавства, зокрема ст. 625 ЦК України, нарахування санкцій можливе лише за прострочення виконання чинного грошового зобов’язання. Наша правова позиція базувалася на тому, що у Максима виникло так зване «натуральне зобов’язання». Це ситуація, коли борг нібито існує, але кредитор не має права вимагати його через суд чи виконавчу службу. А оскільки основна вимога не може бути захищена примусово, то і стягнення 3 відсотків річних та інфляційних втрат стає незаконним. Професійний адвокат по кредитах завжди перевіряє саме цей аспект, адже кредитори часто намагаються обійти закон, нараховуючи санкції на задавнені вимоги.
Ми звернули увагу суду на актуальну практику Верховного Суду. Виявилося, що аналогічні чи законні 3% річних та інфляційні втрати, якщо строк виконання минув, вже неодноразово розглядалися вищими судовими інстанціями. Висновок завжди один: якщо вимога задавнена, нарахування додаткових фінансових санкцій не допускається. Це дозволило нам вибудувати залізобетонну стратегію захисту Максима в Дніпровському апеляційному суді.
Апеляційний суд Дніпра скасував борг та підтвердив нашу правоту
Розглянувши наші аргументи, колегія суддів Дніпровського апеляційного суду повністю погодилася з доводами адвокатів ЮРКОНСАЛТ. Суд підтвердив, що оскільки «Порше Мобіліті» пропустили трирічний строк для виконання рішення суду про стягнення основного боргу, вони не мають права вимагати компенсації за ст. 625 ЦК України. Було встановлено, що кредитор, намагаючись стягнути інфляційні та 3 відсотки річних, фактично хотів обійти законодавчі обмеження щодо позовної давності та строків виконання.
Результат справи став повною перемогою для нашого клієнта. Рішення суду першої інстанції було скасовано. Максим був повністю звільнений від обов’язку платити вигадані 190 тисяч гривень. Більше того, суд зобов’язав ТОВ «Порше Мобіліті» повернути Максиму витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі понад 3600 гривень. Квартира, рахунки та майно клієнта тепер у повній безпеці, а претензії кредитора залишилися без задоволення. Схожу справу проти кредиторів ми вже виграли раніше — там теж вдалося скасувати нарахування інфляційних втрат та значно зменшити фінансовий тиск на людину.
Цей кейс доводить: навіть якщо суд першої інстанції програно, завжди є шанс відновити справедливість в апеляції, якщо за справу беруться професіонали. Максим отримав свій спокій, а «Порше Мобіліті» — чергову поразку в судовому реєстрі. Ознайомитися з повним текстом постанови можна через офіційне рішення суду у справі № 227/2911/24 у реєстрі.
