Множинне громадянство в Україні та приховані ризики закону

Нове множинне громадянство в Україні стає реальністю після підписання Президентом резонансного закону №11469 (офіційно зареєстрований як закон №4502-IX). Цей документ докорінно змінює правила гри для мільйонів українців за кордоном та іноземців, які прагнуть отримати український паспорт, проте він містить чимало прихованих юридичних пасток.

Практичний наслідок реформи полягає в тому, що спроба легалізувати подвійний статус може призвести до неочікуваної втрати українського паспорта, якщо людина не врахує жорстких обмежень щодо країн поза спеціальним списком уряду. Важливо детально розібратися в нових правилах ще до того, як вони почнуть діяти на практиці.

Що змінює новий закон про множинне громадянство

Новий закон про множинне громадянство в Україні впроваджує офіційне визнання одночасної належності особи до кількох держав. Раніше українське законодавство декларувало принцип єдиного громадянства, що часто трактувалося як повна заборона інших паспортів. Тепер держава офіційно визначає конкретні випадки, коли українець може легально володіти двома або більше паспортами без загрози санкцій.Згідно з нормами закону, легальна множинність допускається лише у чітко визначених життєвих ситуаціях. До них належать набуття дитиною іншого громадянства за народженням або через усиновлення, автоматичний перехід у нове підданство через шлюб, а також спрощений порядок для громадян дружніх країн. У межах нашої держави особа з кількома паспортами все одно вважатиметься виключно громадянином України, що спрощує внутрішні правовідносини, але створює виклики для міжнародного захисту.

Законодавство дає чітке визначення цьому явищу.

Згідно з Законом України №11469: «Вводиться поняття «множинне громадянство (підданство)», під яким розуміється одночасна належність особи до громадянства (підданства) двох або більше держав.»

Тобто держава офіційно визнає можливість паралельного існування кількох паспортів. Традиційні підстави набуття громадянства залишаються чинними, але закон №11469 додає до них абсолютно нову логіку множинності. Наша компанія часто стикається з різними заплутаними справами, наприклад, свого часу скасування виконавчого напису нотаріуса допомогло нашому клієнту повернути свої кошти, і в міграційних питаннях точність формулювань закону важить не менше.

Як працюватиме спеціальний перелік іноземних держав

Спеціальний перелік іноземних держав є ключовим інструментом, навколо якого будується вся логіка нової реформи. Замість загального дозволу на подвійне громадянство, Україна застосовуватиме вибірковий підхід, надаючи преференції лише громадянам певних країн. Цей список не є фіксованим у самому тексті закону, його розробку та регулярне оновлення доручено виконавчій гілці влади.

Кабінет Міністрів України має визначити конкретні критерії та сформувати перелік держав, чиї громадяни зможуть отримувати український паспорт за спрощеною процедурою без відмови від свого першого громадянства. Основними орієнтирами для включення до цього списку будуть членство країни в Європейському Союзі, її участь у санкційній політиці проти РФ та загальний рівень дипломатичної підтримки України. Наприклад, Постанова КМУ №1412 вже окреслює перші кроки у спрощенні процедур для громадян окремих держав.

Проте експерти вбачають у цьому механізмі серйозні процедурні проблеми. По-перше, виникає ризик правової невизначеності, якщо країну раптово виключать із переліку через зміну політичного курсу. По-друге, деякі дружні держави самі забороняють своїм громадянам мати інші паспорти, що може спровокувати міжнародні юридичні конфлікти. По-третє, такий підхід може зачепити права національних меншин та спровокувати дискримінацію за ознакою походження, що вимагатиме додаткових роз’яснень від державних органів, таких як Міністерство юстиції України.

Головні ризики для національної безпеки та держслужби

Ризики для національної безпеки та державної служби є найбільш дискусійною частиною ухваленого закону №11469. Законодавці намагалися закрити лазівки для проникнення ворожих агентів у владні структури, проте на практиці механізм контролю все ще залишається сирим. Основне занепокоєння викликає питання допуску осіб із кількома паспортами до посад, які передбачають роботу з таємною інформацією.

Закон прямо зобов’язує уряд розробити жорсткі підзаконні акти та нормативи, які регулюватимуть правила перебування на держслужбі осіб із множинним громадянством. До ухвалення цих документів державні органи змушені самостійно впроваджувати тимчасові внутрішні перевірки. Особливо гостро стоїть питання про обов’язки при доступі до державної таємниці, оскільки наявність другого паспорта автоматично створює потенційний конфлікт інтересів та ускладнює спецперевірки.

Окрім цього, існує гіпотетична небезпека, коли громадянин країни-агресора, який паралельно має паспорт умовної європейської держави зі "спеціального переліку", спробує легалізуватися в Україні. Для мінімізації таких загроз потрібна надзвичайно щільна взаємодія між силовими структурами та міграційними органами. До речі, у нашій практиці ми захищаємо права громадян у різних сферах — наприклад, справу проти МФО ми вже виграли, захистивши права військовослужбовця, тож ми знаємо, як важливо вчасно реагувати на правові прогалини.

Вплив нових правил на мешканців окупованих територій

Вплив нових правил на мешканців тимчасово окупованих територій викликає серйозне занепокоєння у правозахисних організацій. Головна проблема полягає в тому, що закон визначає добровільне отримання паспорта держави-агресора як безумовну підставу для втрати українського громадянства. На практиці це створює колосальні ризики для сотень тисяч українців, які опинилися в окупації.

Російська Федерація роками проводить політику примусової паспортизації, коли без ворожого папірця людина позбавляється доступу до медичної допомоги, пенсій чи навіть права власності на власне житло. Правозахисники з УГСПЛ наголошують, що нові правила можуть штучно відштовхнути мешканців окупованих територій, оскільки довести факт примусу в адміністративному порядку буде надзвичайно складно. Будь-яка практична перевірка "добровільності" сьогодні не має чітко прописаного алгоритму, що неминуче призведе до тривалих судових спорів.

Для вирішення цієї колізії уряд має розробити детальні перехідні положення. Громадянам, які опинилися в подібній ситуації, доведеться ретельно збирати доказову базу: фіксувати факти тиску, загрози життю чи автоматичного надання паспорта без їхньої особистої згоди. Офіційні органи, зокрема Державна міграційна служба України, повинні будуть враховувати ці специфічні обставини під час проведення перевірок.

Юридичні колізії та конституційність нових правил

Юридичні колізії та питання відповідності Конституції України залишаються відкритими навіть після підписання закону Президентом. Основна дискусія точиться навколо статті 4 Основного Закону, яка чітко проголошує принцип єдиного громадянства в Україні. Прихильники реформи переконують, що "єдине" означає лише те, що на території всієї країни діють уніфіковані правила, а не заборону мати інші паспорти.

Проте багато конституціоналістів та народних депутатів планують оскаржити цей закон у Конституційному Суді України. До ухвалення офіційного рішення КСУ зберігатиметься правова невизначеність, яка може заблокувати практичну імплементацію закону. Окрім цього, закон дає Кабміну шестимісячний строк на розробку підзаконних актів, що відтерміновує реальний запуск реформи щонайменше до середини 2026 року.

Для іноземних добровольців, які захищають Україну у лавах ЗСУ, закон пропонує суттєве спрощення: відтермінування складання мовних та історичних іспитів до двох років. Це дозволить їм отримати український паспорт, зберігаючи власне громадянство, якщо їхня рідна країна потрапить до урядового списку. Проте загальна ефективність нових правил залежатиме від того, наскільки швидко уряд підготує якісну підзаконну базу без створення нових бюрократичних перешкод.

Прочитати на: мовою