Права громадян під час воєнного стану та діючі обмеження

Запровадження правового режиму воєнного стану суттєво змінює права громадян під час воєнного стану, оскільки держава отримує законну можливість тимчасово обмежувати окремі конституційні свободи задля національної безпеки. Розуміння цих меж допомагає уникнути зловживань з боку посадовців та ефективно захищати свої законні інтереси.

Найбільше практичних питань у суспільстві викликають процедури примусового вилучення приватного майна для потреб оборони та залучення до суспільно корисних робіт. Знання своїх прав у цих сферах дозволить вчасно отримати компенсацію та захиститися від незаконних вимог.

Які конституційні права громадян можуть обмежуватися під час війни

Конституційні права громадян під час воєнного стану можуть бути тимчасово обмежені відповідно до Указу Президента та Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Це стосується недоторканності житла, таємниці листування, свободи пересування, права на працю, власність та освіту. Проте навіть у найтемніші часи держава не може обмежувати право на судовий захист, життя чи людську гідність.

Касаційний адміністраційний суд у складі Верховного Суду у справі №380/7845/21 від 27.02.2023 зазначив: «зупинення провадження в адміністративній справі до закінчення воєнного стану за клопотанням військової частини суперечить частині другій статті 64 Конституції України, відповідно до якої право на судовий захист не може быть обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану»

Право на судовий захист не може бути обмежене навіть під час воєнного стану. Це означає, що будь-яке автоматичне зупинення судових справ лише через факт війни є незаконним, якщо сторона процесу безпосередньо не бере участі в бойових діях. Окрім загальних конституційних прав, ми допомагаємо військовослужбовцям захищати їхні специфічні фінансові та соціальні гарантії, здійснюючи перерахунок грошового забезпечення військових у судовому порядку.

Які саме статті Конституції підпадають під обмеження

Відповідно до законодавства, під час війни можуть тимчасово обмежуватися права, передбачені статтями 30–34, 38, 39, 41–44, 53 Конституції України:

• Недоторканність житла (ст. 30). Можливість проведення обшуків чи оглядів без ухвали суду в невідкладних випадках.
• Таємниця зв’язку (ст. 31-32). Контроль за засобами зв’язку за наявності законних підстав.
• Свобода пересування (ст. 33). Запровадження особливого режиму в’їзду-виїзду та комендантської години.
• Свобода слова та думки (ст. 34). Обмеження на поширення певної інформації військового характеру.
• Право власності та праці (ст. 41-43). Можливість примусового відчуження майна та залучення до суспільно корисних робіт.

Які права залишаються недоторканними за будь-яких умов

Стаття 64 Конституції України строго визначає перелік прав, які не можуть бути обмежені навіть під час війни. До них належать право на життя, повагу до гідності, свободу та особисту недоторканність, право на житло, а також рівність перед законом. Жодні воєнні дії не можуть бути виправданням для катування чи приниження людської гідності.

Свобода пересування та комендантська година під час воєнного стану

Обмеження свободи пересування є одним із перших заходів, які запроваджуються під час війни військовим командуванням. Військові адміністрації отримують повноваження встановлювати особливий режим в’їзду та виїзду, а також обмежувати рух транспорту та пішоходів. Проте ці заходи мають чіткі межі та не повинні перетворюватися на свавілля.

Детальніше про те, як діє обмеження пересування у воєнний стан, ви можете дізнатися у нашому профільному матеріалі.

Касаційний адміністраційний суд у складі Верховного Суду у справі №600/2520/22-а від 09.03.2023 зазначив: «військовий квиток з відміткою про зняття з військового обліку (зокрема, у зв'язку з минулою судимістю) засвідчує виключно питання військового обліку особи і сам по собі не є достатнім підтверджуючим документом для перетину державного кордону в умовах воєнного стану»

Військовий квиток із відміткою про зняття з обліку не є дозволом на перетин кордону. Це підтверджує, що обмеження виїзду за кордон для чоловіків призовного віку регулюються окремими правилами перетину кордону, а не лише статусом військового обліку особи.

Комендантська година як тимчасове обмеження

Запровадження комендантської години передбачає заборону перебування на вулицях у визначений час без спеціальних перепусток. Військове командування встановлює ці правила для забезпечення безпеки громадян та спрощення роботи оборонних сил. Важливо знати загальні правила комендантської години, щоб уникнути неприємностей під час патрулювання.

Обмеження свободи пересування для військовозобов’язаних

Громадянам, які перебувають на військовому обліку, забороняється змінювати місце проживання без дозволу керівника ТЦК та СП. Це обмеження спрямоване на забезпечення мобілізаційної готовності держави та своєчасне оновлення облікових даних.

Примусове відчуження майна та порядок компенсації

Примусове відчуження майна під час війни часто плутають із конфіскацією чи простим вилученням. Юридично це абсолютно різні процедури. Відчуження приватного майна обов’язково передбачає або попереднє, або наступне повне відшкодування його вартості державою. Рішення про це приймає виключно військове командування за погодженням з місцевою адміністрацією (або самостійно в зонах бойових дій).

Велика Палата Верховного Суду у справі №757/64569/16-ц від 13.09.2023 зазначила: «мобілізація майна є різновидом його реквізиції (примусового відчуження). На відміну від загального правила, яке допускає попереднє повне відшкодування, у випадку мобілізації майна громадян відшкодування може бути тільки наступним. Компенсація здійснюється протягом п'яти наступних бюджетних періодів після скасування правового режиму воєнного стану за рахунок коштів державного бюджету»

Компенсація за мобілізоване майно громадян виплачується виключно після скасування воєнного стану протягом п’яти років. Це ключова позиція суду, яка визначає порядок фінансових розрахунків держави з громадянами, чиє майно було залучене для оборонних потреб.

Різниця між відчуженням та вилученням

Головна помилка багатьох приватних компаній та громадян полягає в підписанні документів, де фігурує термін «вилучення» замість «відчуження». Законодавство чітко розмежовує ці поняття: вилучення стосується виключно державного майна і не передбачає жодних компенсацій. Для приватних власників у документах має фігурувати виключно «примусове відчуження».

В нашій практиці був випадок, коли на блокпості у прифронтовій зоні у водія вилучили автомобіль для потреб військової частини, видавши лише розписку від руки. Це грубе порушення, адже без офіційного Акта про примусове відчуження та висновку про оцінку отримати компенсацію за майно під час війни неможливо. Водій звернувся до штабу військової частини для належного оформлення двостороннього акта за формою КМУ, що дозволило зафіксувати оціночну вартість авто в законному порядку.

Як проводиться оцінка та оформлюються документи

Оцінка майна повинна проводитися суворо на дату його фактичного відчуження, а не на момент завершення війни чи подання заяви. Це захищає власника від знецінення активу через знос або пошкодження під час подальшої експлуатації військовими. Якщо залучити сертифікованого оцінювача неможливо через обстріли, військове командування разом із власником проводять фотофіксацію об’єкта та складають акт із детальним описом характеристик для подальшої експертизи.

Втрата оригіналу Акта про примусове відчуження унеможливлює отримання виплат через ТЦК та СП. Власник повинен вимагати саме оригінальний примірник акта з мокрими печатками, оскільки копії або скани для виплат не приймаються. Оцінка майна повинна проводитися за чіткими правилами, щоб уникнути заниження вартості.

Інший приклад з практики ілюструє проблему заниження вартості: у підприємства відчужили вантажний транспорт, оцінивши його за балансовою вартістю, яка була втричі нижчою за ринкову. Представник компанії підписав акт із письмовим зауваженням про незгоду з оцінкою та залучив незалежного оцінювача для складання рецензії. Після закінчення воєнного стану компанія оскаржить розмір оцінки в судовому порядку.

Алгоритм отримання компенсації та повернення майна

Після скасування воєнного стану колишній власник має звернутися до ТЦК та СП за місцем відчуження майна із заявою, оригіналом акта та висновком про вартість. Якщо майно збереглося, власник може вимагати його повернення через суд, зобов’язуючись повернути отриману компенсацію з вирахуванням плати за використання майна.

Ми стикалися з ситуацією, коли після деокупації території власник зруйнованого підприємства подав заяву про відшкодування за відчужене майно безпосередньо до Міністерства оборони України. Заяву повернули без розгляду. Лише після переподання документів до місцевого ТЦК та СП за місцем вилучення майна, як це передбачено постановою КМУ № 998, процедуру було запущено належним чином.

Трудова повинність та залучення до суспільно корисних робіт

Трудова повинність під час війни є законним інструментом залучення працездатних громадян до робіт оборонного характеру або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Проте таке залучення має відбуватися суворо в межах законодавства, з дотриманням трудових прав та соціальних гарантій.

Важливо пам’ятати, що діють особливі особливості трудових відносин під час воєнного стану, які обмежують певні права працівників, але зберігають ключові гарантії.

Хто підлягає залученню та які є винятки

До суспільно корисних робіт можуть залучатися працездатні особи, які не залучені до роботи в оборонній сфері. Це стосується безробітних, працівників діючих підприємств (за згодою), а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Наприклад, ФОП, який працював у сфері надання послуг, отримав розпорядження про залучення до заготівлі дров для потреб ТрО і вважав, що його не мають права залучати. Проте особи, які забезпечують себе роботою самостійно (ФОП), прямо зазначені в Порядку № 753 як категорія, що підлягає залученню на загальних підставах. ФОП виконав роботи за строковим трудовим договором із виплатою заробітної плати.

Законодавство суворо забороняє залучати до таких робіт малолітніх дітей, вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до 3 років. У нашій практиці був випадок, коли місцева військова адміністрація внесла жінку з дворічною дитиною до списків на розчищення завалів. Після надання копії свідоцтва про народження дитини до органів місцевого самоврядування її було негайно виключено зі списків.

Оформлення та гарантії оплати праці

Суспільно корисні роботи обов’язково оформлюються строковим трудовим договором. Усна домовленість є грубим порушенням закону, оскільки без договору громадянин позбавляється страхового стажу та права на гарантовану оплату праці.

За працівниками на час виконання таких робіт обов’язково зберігається попереднє місце роботи. Ми захищали права співробітника приватного підприємства, якого залучили до будівництва фортифікацій, через що він не з’являвся на основній роботі, і роботодавець звільнив його за прогул. Суд поновив працівника на посаді, оскільки залучення до суспільно корисних робіт є поважною причиною відсутності.

Також залучення до робіт не скасовує базових вимог охорони праці. Коли групу безробітних залучили до ліквідації наслідків обстрілу без засобів індивідуального захисту, після звернення до інспектора Держпраці організатора робіт зобов’язали негайно забезпечити людей сертифікованими ЗІЗ. Наші юристи мають великий досвід у захисті прав військовослужбовців та цивільних осіб під час війни. Наприклад, ми успішно вели справу проти військової частини, де захистили права військового на звільнення через суд.