Консервація земель в Україні застосовують для деградованих, малопродуктивних і забруднених ділянок, коли господарське використання стає небезпечним або економічно невигідним. Правильна процедура спирається на ст. 172 Земельного кодексу України та постанову КМУ № 35, тому без проекту й запису в ДЗК пільги не спрацюють.
Оформлення консервації потребує узгодження документації, вибору способу відновлення та контролю за внесенням відомостей до кадастру, особливо коли ділянка в оренді або має обтяження. Адвокатське бюро «ЮРКОНСАЛТ» профільно супроводжує такі справи, аналізує документи та захищає інтереси клієнтів у державних органах і судах.
Які ділянки підлягають консервації за законом
Підстави консервації треба довести документами, інакше рада або ОВА може відмовити в затвердженні проекту. Найкраще працює комбінація агрохімічного паспорта, акту обстеження та правовстановлюючого документа, бо саме ці матеріали підтверджують, що ділянка дійсно належить до деградованих земель.
У цій статті детально розбираємо:
- ознаки, які підтверджують деградовані землі;
- підстави консервації і документальне підтвердження;
- перелік документів для подання.
Зміст:
Консервація земель в Україні та її правові підстави
Консервація земель в Україні застосовується тоді, коли ділянка втратила продуктивність або стала небезпечною для обробітку, і саме тому закон дозволяє тимчасово зупинити господарське використання. Базові підстави встановлюють ст. 172 ЗКУ, ст. 51 Закону «Про охорону земель» та Порядок консервації земель № 35, тому кожна дія має юридичну опору. Якщо ділянка має ознаки деградації, власнику або органу влади варто відразу збирати документи на землю, а не починати обробіток всупереч режиму охорони.
Консервація земель не змінює право власності, але змінює режим використання, і саме в цьому полягає її практична цінність для власника та держави. Перш ніж подавати заяву, треба перевірити, чи йдеться саме про деградовані землі, а не про іншу земельну процедуру, бо помилка в кваліфікації затягує строк оформлення і створює ризик відмови.
Які ділянки підлягають консервації за законом
Консервації підлягають деградовані, малопродуктивні та техногенно забруднені ділянки, а також землі, пошкоджені бойовими діями чи небезпечними речовинами. Відповідно до ст. 172 ЗКУ і Порядку № 35, господарське використання таких площ можна припинити або обмежити лише за процедурою консервації.
Якщо у висновку обстеження згадано ерозію, перезволоження, хімічне забруднення або засмічення вибухонебезпечними предметами, це вже достатній сигнал для запуску процедури. Практично слід замовити агрохімічний паспорт, зібрати правовстановлюючі документи і перевірити, чи не перебуває ділянка в оренді або під заставою.
Земельний кодекс України (ст. 172)Згідно з Земельним кодексом України (ст. 172): Консервації підлягають деградовані і малопродуктивні землі, господарське використання яких є екологічно небезпечним та економічно неефективним, а також техногенно забруднені земельні ділянки, на яких неможливо одержати екологічно чисту продукцію, а перебування людей є небезпечним для їх здоров'я. Консервація земель здійснюється шляхом залуження, заліснення або ренатуралізації.Головне про консервацію земель
- Консервація земель в Україні застосовується до деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених ділянок, а також до земель, пошкоджених бойовими діями; підстава випливає зі ст. 172 ЗКУ і Порядку № 35.
- Головним документом завжди є робочий проект землеустрою щодо консервації, який готує сертифікований інженер-землевпорядник на підставі договору та технічного завдання.
- Після внесення запису про режим консервації до Державного земельного кадастру податкова пільга починає діяти з першого числа наступного місяця, тому сам проект без кадастру не знімає нарахування.
- Земельний податок, орендна плата за державні та комунальні землі, а також МПЗ не нараховують на період консервації відповідно до Податкового кодексу України.
- Для приватної ділянки ініціатором виступає власник, а для державних і комунальних земель рішення ухвалюють органи влади; детальний алгоритм публікує WikiLegalAid системи БПД.
Ознаки, які підтверджують деградовані землі
Деградовані землі зазвичай мають розмитий рельєф, яри, втрату гумусу, наслідки техногенного або воєнного впливу, і саме це відрізняє їх від звичайного невикористання ділянки. Законодавство вимагає спиратися на ст. 51 Закону «Про охорону земель» та фактичний стан ґрунту, а не на припущення власника чи органу влади.
На практиці найчастіше помиляються тоді, коли плутають деградацію з короткочасним простоєм або сезонною непридатністю до обробітку. Щоб не втратити час, варто одразу замовити обстеження та письмово зафіксувати ознаки пошкодження, а вже потім ініціювати порядок консервації.
Підстави консервації і документальне підтвердження
Підстави консервації треба довести документами, інакше рада або ОВА може відмовити в затвердженні проекту. Найкраще працює комбінація агрохімічного паспорта, акту обстеження та правовстановлюючого документа, бо саме ці матеріали підтверджують, що ділянка дійсно належить до деградованих земель.
| Критерій / дія | Особливості та порядок | Правова підстава |
|---|---|---|
| Підстави консервації | Деградація ґрунтів, ерозія, забруднення хімікатами, засмічення ВНП та наслідки воєнних дій | ст. 171 ЗКУ, ст. 51 Закону «Про охорону земель» |
| Робочий проект | Готує сертифікований інженер-землевпорядник на підставі договору та технічного завдання | ст. 54 Закону про землеустрій |
| Внесення до ДЗК | Кадастровий реєстратор реєструє обмеження у використанні земель у встановлений строк | ст. 21, 32 Закону про ДЗК |
Така таблиця допомагає побачити, що консервація земель в Україні складається з кількох юридично обов’язкових етапів, а не з одного рішення органу влади. Якщо хоча б одна ланка відсутня, режим може не запрацювати в повному обсязі, а податкова пільга не настане вчасно.
Як подати заяву та які документи підготувати
Заява на консервацію земельної ділянки подається разом із документами, що підтверджують право на землю та стан ґрунту, і саме цей пакет визначає, чи запустять процедуру без затримки. Порядок подання випливає з Порядку № 35, а для приватної ділянки особливе значення має згода орендаря або заставодержателя, якщо ділянка обтяжена.
Помилка в наборі документів часто коштує кількох місяців, бо рада або розробник проекту не можуть рухатися далі без підтвердження права власності, обстеження ґрунтів і технічного завдання. Саме тому консервація земель у практиці починається не з проекту, а з правильно сформованого пакета документів.
Перелік документів для подання
Для старту процедури потрібні основні документи, без яких проект землеустрою щодо консервації не підготують і не затвердять. Нижче наведено перелік, який відповідає практиці та узгоджується з Законом про землеустрій і Порядком № 35.
- Правовстановлюючий документ на землю: витяг з ДРРП або державний акт підтверджує право власності чи постійного користування.
- Агрохімічний паспорт або висновок обстеження: документ фіксує деградацію, зниження гумусу, забруднення хімікатами чи вибухонебезпечними предметами.
- Письмова згода орендаря чи заставодержателя: без такої згоди ділянка в оренді або заставі не переходить у режим консервації без ризику спору.
- Технічне завдання на проектування: у ньому визначають мету, строк і спосіб відновлення земельної ділянки.
- Робочий проект землеустрою: саме цей документ містить план залуження, заліснення або ренатуралізації, кошторис і строки.
Якщо хоча б один документ відсутній, процедуру найчастіше зупиняють до його подання, а це відсуває і затвердження проекту, і внесення даних до ДЗК. У такій ситуації варто додати пояснення до заяви та відразу усунути прогалини, а не чекати формальної відмови.
Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 2022 р. № 35 «Про затвердження Порядку консервації земель» (пункти 2-5, 8-11)Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2022 р. № 35 «Про затвердження Порядку консервації земель» (пункти 2-5, 8-11): Консервація земель здійснюється шляхом припинення чи обмеження їх господарського використання на визначений термін та залуження, заліснення або ренатуралізації. Консервація земель здійснюється незалежно від форми власності земельної ділянки за ініціативою її власника або на підставі відповідного подання територіальних органів Держгеокадастру та/або Держекоінспекції.Податкова економія після внесення до ДЗК
Уявіть ситуацію: ви маєте 50 га ріллі, яка постраждала від обстрілів та ерозії, і щороку сплачуєте близько 75 000 грн земельного податку та МПЗ, хоча врожай уже не отримуєте. Після затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації строком на 5 років і внесення запису до ДЗК за ст. 283-1 Податкового кодексу України ставка стає нульовою, і ви економите до 375 000 грн за період відновлення.
Терміни і відповідальні
Після подання заяви орган влади або землевпорядник має перейти до підготовки проекту без затягування, а внесення відомостей до кадастру виконує державний кадастровий реєстратор. Для практичного орієнтиру Закон про ДЗК і таблиця фактичних строків закладають реєстрацію обмеження у встановлений строк, тому затримка на будь-якому етапі зсуває весь графік.
| Критерій / дія | Особливості та порядок | Правова підстава |
|---|---|---|
| Подання заяви | Подає власник, землекористувач або орган місцевого самоврядування залежно від форми власності | Порядок № 35 |
| Підготовка проекту | Розробляє сертифікований інженер-землевпорядник після укладення договору | ст. 54 Закону про землеустрій |
| Реєстрація в ДЗК | Державний кадастровий реєстратор вносить обмеження у використанні земель | ст. 21, 32 Закону про ДЗК |
Практично важливо не плутати дату рішення з датою реєстрації в кадастрі, бо саме друга подія запускає податкові наслідки. Якщо ви подали документи, але запису в ДЗК немає, податковий орган ще не зніме нарахування.
Чим може допомогти адвокат бюро ЮРКОНСАЛТ з земельних питань
- Перевіряємо, чи справді ділянка підлягає консервації, і чи не підмінюють цю процедуру іншим земельним режимом.
- Готуємо заяву, супровідні документи та правову позицію для ради, ОВА або землевпорядної організації.
- Аналізуємо агрохімічний паспорт, висновок обстеження та технічне завдання, щоб уникнути відмови у погодженні проекту.
- Супроводжуємо внесення відомостей до ДЗК та контролюємо, щоб податкова пільга запрацювала з потрібного місяця.
- Захищаємо інтереси власника або орендаря, коли інша сторона заперечує консервацію чи блокує погодження.
- Зверніться до нашого адвоката з земельних питань бюро «ЮРКОНСАЛТ» для перевірки документів і супроводу процедури.
Як замовити і затвердити проект землеустрою щодо консервації
Проект землеустрою щодо консервації є ключовим документом, без якого земельна ділянка не переходить у законний режим відновлення. Його готують за ст. 54 Закону про землеустрій і з урахуванням Порядку № 35, тому проект має містити і правові, і технічні рішення. Зверніть увагу на покроковий розбір у суміжному матеріалі «Повноваження Верховної Ради та місцевих рад у земельних відносинах».
Якщо проект складають без обстеження, без технічного завдання або без погодження з власником, орган влади чи кадастровий реєстратор не прийме його як належний документ. Саме тому порядок консервації завжди починається з правильно організованого договору з землевпорядником і закінчується затвердженням проекту в уповноваженому органі.
Що має містити робочий проект
Робочий проект землеустрою щодо консервації повинен описувати стан ділянки, обраний спосіб відновлення, строки виконання робіт і кошторис. Вимоги до змісту випливають із Закону про землеустрій та деталізуються у Порядку № 35, тому формальний шаблон без цих елементів не підходить.
Постанова КАС ВС у справі № 480/4092/19: робочий проект землеустрою щодо охорони земель, зокрема консервації, є основоположним техніко-правовим документом. Для його підготовки потрібні агрохімічний паспорт поля та суворе дотримання стадій проектування, інакше документ не матиме належної юридичної сили.
На практиці часто забувають про агрохімічний паспорт або підміняють його коротким довідковим листом, але такий підхід не відповідає вимогам процедури. Якщо у вас є лише загальний висновок без конкретних показників, варто замовити належне обстеження, інакше проект зупинять ще на етапі погодження.
Хто погоджує і затверджує проект
Проект затверджує той орган, який має повноваження розпоряджатися ділянкою, а для приватної землі власник діє у зв’язці з уповноваженим органом або землевпорядником, щоб внести зміни до режиму використання. Саме на цьому етапі значення мають ст. 51 Закону «Про охорону земель» і рішення уповноваженого органу, а не лише сам текст проекту.
Якщо земля перебуває в оренді, власник не може законсервувати її одноосібно без належного погодження, бо орендар має правовий інтерес у користуванні ділянкою. У такій ситуації краще одразу врегулювати питання додатковою угодою або письмовою згодою, ніж потім захищатися від спору про перешкоджання користуванню.
Закон України «Про охорону земель» (ст. 51)Згідно із Законом України «Про охорону земель» (ст. 51): Консервація земель здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок і землекористувачами. Передача у власність і користування земель державної та комунальної власності, щодо яких прийнято рішення про їх консервацію, для цілей, не пов'язаних із такою консервацією, забороняється.Терміни підготовки проекту
Розробка робочого проекту зазвичай триває від одного до трьох місяців, але реальний строк залежить від складності обстеження та готовності документів замовника. Табличні орієнтири з Закону про землеустрій і практики оформлення показують, що затримка найчастіше виникає через неповний пакет документів або відсутність письмового погодження.
| Критерій / дія | Особливості та порядок | Правова підстава |
|---|---|---|
| Строк розробки | Від 1 до 3 місяців залежно від обсягу обстеження та складності ділянки | ст. 54 Закону про землеустрій |
| Спосіб відновлення | Залуження, заліснення або ренатуралізація згідно з проектом | Порядок № 35 |
| Рішення про затвердження | Уповноважений орган приймає рішення після перевірки документації | ст. 51 Закону «Про охорону земель» |
Під час підготовки проекту важливо не змішувати консервацію з іншими земельними режимами, бо різні процедури мають різні строки, документи й наслідки. Якщо проект уже готовий, але рішення про затвердження ще немає, не варто чекати мовчки, а слід письмово нагадати про розгляд документів.
Порядок оформлення консервації земель
- Оцініть стан ділянки. Отримайте агрохімічний паспорт або акт обстеження, щоб підтвердити деградацію, забруднення чи пошкодження; саме ці документи стають підставою для процедури за ст. 171 ЗКУ та Порядком № 35.
- Подайте заяву. Власник або землекористувач звертається до ради, ОВА чи землевпорядної організації залежно від форми власності; для приватної землі заяву подають безпосередньо разом із правовстановлюючими документами.
- Замовте робочий проект. Сертифікований інженер-землевпорядник готує проект землеустрою щодо консервації на підставі договору, технічного завдання та матеріалів обстеження відповідно до ст. 54 Закону про землеустрій.
- Затвердьте рішення. Для державних і комунальних земель орган місцевого самоврядування або ОВА ухвалює рішення, а для приватної ділянки власник оформлює затвердження у погодженому порядку, інакше запис до ДЗК не зроблять.
- Дочекайтеся внесення до ДЗК. Державний кадастровий реєстратор вносить обмеження у використанні земель, і лише після цього запускаються податкові наслідки та режим консервації згідно зі ст. 21 і 32 Закону про ДЗК.
Як відновлюють ділянки під час консервації
Під час консервації ділянку відновлюють способом, який прямо зазначено в робочому проекті, і без цього будь-який інший обробіток є порушенням режиму. Закон і Порядок № 35 допускають заліснення, залуження та ренатуралізацію, а для кожного способу важливо зберегти зв’язок із фактичним станом ґрунту. Додаткові роз’яснення та алгоритм дій зібрано в публікації «Приватизація землі під будинком за межами населеного пункту».
Цей етап потрібен не для формальності, а для реального поліпшення земельної ділянки та відновлення її характеристик у межах затвердженого строку. Саме тому метод відновлення слід обирати не за зручністю, а за результатами обстеження та технічним завданням.
Залуження і заліснення
Залуження і заліснення застосовують тоді, коли ділянці потрібне довге відновлення структури ґрунту або стабілізація схилів. Відповідно до Порядку № 35, ці способи мають бути прямо внесені до проекту, а не обрані усно.
У разі заліснення треба пам’ятати, що ділянка фактично може змінити природний режим використання, і це впливає на майбутнє землекористування. Тому перед таким рішенням варто проконсультуватися, щоб не створити незворотні наслідки для подальшого обігу землі.
Порада від ЮРКОНСАЛТ щодо запису до ДЗК
Подавайте до ради або землевпорядника не тільки заяву, а й повний пакет підтверджень, бо без агрохімічного паспорта, правовстановлюючого документа та письмової згоди орендаря чи заставодержателя процедура часто зупиняється. Поки запису немає в ДЗК, податкова пільга не спрацює, тому після рішення про консервацію обов’язково перевіряйте витяг з кадастру.
Ренатуралізація ділянки
Ренатуралізація означає природне відновлення земельної ділянки без інтенсивного господарського обробітку, коли ґрунт має відновитися сам або з мінімальним втручанням. Такий підхід допускає Порядок № 35, якщо він відповідає стану землі та проектним рішенням.
На практиці ренатуралізація підходить для ділянок із сильним пошкодженням або там, де інші способи не дадуть результату в короткий строк. У такому випадку важливо фіксувати всі відновлювальні дії документально, щоб надалі не виникло спору щодо виконання проекту.
Що не можна робити під час режиму
Під час консервації не можна змінювати цільове призначення ділянки, вести невиправданий обробіток або використовувати землю всупереч проекту. Така заборона прямо випливає з Порядку № 35 і працює незалежно від того, чи належить ділянка приватному власнику.
Якщо орендар або особа продовжує господарську діяльність без дозволених робіт, власник ризикує отримати додатковий спір і втратити контроль над режимом консервації. У такій ситуації краще одразу письмово зафіксувати порушення та вимагати дотримання затвердженого проекту.
Заява про ініціювання розроблення робочого проекту землеустрою щодо консервації земель
Заява про ініціювання розроблення робочого проекту землеустрою щодо консервації земель
До: Голови виконавчого комітету сільської / міської ради
Заявник: [ПІБ або назва юридичної особи]
Адреса: [адреса реєстрації або місцезнаходження]
Кадастровий номер: [номер земельної ділянки]
Площа: [площа] га
ЗАЯВА
Прошу розглянути питання щодо консервації земельної ділянки, яка належить мені на праві [власності / постійного користування / оренди], оскільки ділянка має ознаки деградації та потребує відновлювальних заходів. Правові підстави цієї заяви становлять ст. 172 Земельного кодексу України, ст. 51 Закону України «Про охорону земель», ст. 54 Закону України «Про землеустрій» та Порядок консервації земель, затверджений постановою КМУ № 35. Прошу надати згоду на розроблення робочого проекту землеустрою щодо консервації та після його виготовлення забезпечити затвердження проекту і внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
ПРОШУ:
1. Надати дозвіл на розроблення робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки способом [залуження / заліснення / ренатуралізації].
2. Після виготовлення проекту розглянути його в установленому порядку та прийняти рішення про затвердження.
3. Забезпечити внесення відомостей про режим консервації до Державного земельного кадастру.
Додатки: копія витягу з Державного реєстру речових прав; копія витягу з Державного земельного кадастру; агрохімічний паспорт або акт обстеження; письмова згода орендаря або заставодержателя за наявності; копія паспорта та РНОКПП.
Дата: [дата]
Підпис: [підпис]
Як внести відомості до ДЗК і отримати податкові пільги
Податкові пільги під час консервації починають діяти лише після внесення відомостей до ДЗК, а не після підписання проекту чи рішення ради. Це прямо випливає з Податкового кодексу України та правил ведення кадастру, тому відсутність запису автоматично зберігає нарахування податку. Практичні рекомендації щодо подібних ситуацій також читайте у консультації «Еколого-економічне обґрунтування сівозміни».
Саме цей етап найчастіше пропускають, хоча він визначає фактичну економію для власника або особи. Якщо консервацію вже погодили, слід окремо проконтролювати, щоб кадастровий реєстратор вніс обмеження в межах установленого строку.
Коли настає податковий ефект
Пільга з земельного податку і МПЗ починає діяти з першого числа місяця, наступного за місяцем внесення запису в ДЗК. Цю логіку закріплює ст. 283 Податкового кодексу України, а отже запізнілий запис означає запізнілий податковий ефект.
Якщо податковий орган продовжує нарахування попри наявне рішення, потрібно перевірити саме дату кадастрового запису й додати витяг з ДЗК до свого звернення. Така перевірка швидко показує, де виникла помилка, і дозволяє виправити її без спору по суті.
Як працює кадастрова реєстрація
Відомості про обмеження вносить державний кадастровий реєстратор, і саме ця дія завершує юридичний цикл консервації. Відповідні правила містять ст. 21 і 32 Закону України «Про Державний земельний кадастр», які прив’язують режим до офіційного запису.
Практично це означає, що витяг з ДЗК стає ключовим документом для податкової, орендних відносин і подальшого контролю за режимом землі. Без цього документа власник не доведе момент початку пільги і не підтвердить офіційний статус ділянки.
Податковий імунітет для ділянки
Ділянка в режимі консервації не підлягає земельному податку, орендній платі за державні та комунальні землі, а також врахуванню для МПЗ. Таку пільгу прямо встановлює Податковий кодекс України, тому її не треба окремо вигадувати чи просити додатковим листом.
| Критерій / дія | Особливості та порядок | Правова підстава |
|---|---|---|
| Податковий ефект | 0% земельного податку, ненарахування МПЗ та припинення орендної плати для державних і комунальних земель | пп. 283.1.2 ст. 283, ст. 283-1 ПКУ |
| Старт пільги | З першого числа наступного місяця після внесення запису в ДЗК | ст. 283-1 ПКУ |
| Підтвердження | Витяг з ДЗК про встановлені обмеження | Закон про ДЗК |
Якщо пільга не спрацювала, то найчастіше проблема в тому, що запис до кадастру ще не внесено або він зроблений із помилкою. У такій ситуації треба звірити кадастровий номер, дату внесення та зміст обмеження, а вже потім звертатися до податкового органу.
Ризики для орендарів і що робити власнику
Режим консервації створює ризики для орендаря, якщо користування землею продовжується всупереч проекту або без письмового погодження. Правила випливають із Порядку № 35 та орендного законодавства, тому і власник, і особа мають погоджувати кожен крок. Детальний розбір суміжних правових нюансів наведено у матеріалі «Техногенно забруднені та деградовані землі».
Для власника головний ризик полягає у затягуванні процесу та втраті податкової пільги через відсутність кадастрового запису, а для орендаря — у спорі про перешкоджання користуванню. Тому порядок консервації треба будувати так, щоб документально фіксувати згоду, проект і подальші дії в кадастрі.
Коли потрібна згода орендаря
Якщо ділянка перебуває в оренді, власник не може ігнорувати права орендаря, бо режим консервації впливає на користування ділянкою та господарську діяльність. Це випливає з Порядку № 35 і потребує письмового врегулювання, а не усної домовленості.
Найкраще оформити додаткову угоду або письмову згоду, де буде зазначено строк, режим використання і наслідки для орендної плати. Якщо цього не зробити, орендар може заявити про перешкоджання користуванню і створити окремий спір.
Чому важливо не пропустити строк
Пропуск строку на подання документів або затягування із кадастровим записом відкладає і консервацію, і податкову пільгу. У зв’язку з цим треба орієнтуватися на Податковий кодекс України та своєчасно подавати всі матеріали для реєстрації обмеження.
Якщо строк уже пропущено, варто письмово зафіксувати причину затримки і подати документи повторно без втрати доказів. Такий підхід допомагає уникнути безповоротної втрати податкового ефекту за частину періоду.
Коли потрібна юридична допомога
Юридична допомога особливо потрібна, коли ділянка має орендаря, заставу або спірний стан документів, адже тоді консервація земель в Україні торкається не лише земельного, а й договірного блоку. У таких ситуаціях адвокат з земельних питань допомагає узгодити заяву, проект і правову позицію для органу влади.
Якщо вам треба уникнути відмови або затримки, краще ще до подання документів перевірити правові підстави, бо після формальної відмови виправляти пакет завжди довше. Саме тому супровід на старті часто економить і час, і кошти.
Отримайте супровід щодо консервації земель
Якщо вам потрібно підготувати заяву, перевірити документи, погодити проект землеустрою або добитися внесення запису до ДЗК без затримок, зверніться до адвокатського бюро «ЮРКОНСАЛТ». Ми допомагаємо власникам, орендарям і землекористувачам супроводити адвоката з земельних питань на всіх етапах процедури.
Питання про консервацію земель
Як подати заяву про консервацію земельної ділянки?
Для державної або комунальної землі заяву подають до сільської, міської ради або ОВА, а для приватної ділянки власник звертається для укладення договору на проект. Такий порядок випливає з Порядку № 35, тому до заяви варто одразу додати правовстановлюючий документ і матеріали обстеження.
Які ділянки підлягають консервації за законом?
Консервації підлягають деградовані, малопродуктивні та техногенно забруднені землі, а також ділянки, пошкоджені бойовими діями або небезпечними речовинами. Це прямо передбачає ст. 172 Земельного кодексу України, тому оцінювати треба фактичний стан ґрунту, а не лише зовнішній вигляд ділянки.
Як замовити робочий проект землеустрою щодо консервації?
Потрібно укласти договір із сертифікованим інженером-землевпорядником, надати документи на землю, агрохімічний паспорт або висновок обстеження та погодити технічне завдання. Порядок і зміст робіт визначають ст. 54 Закону про землеустрій і Порядок № 35.
Чи надають звільнення від земельного податку під час консервації?
Так, земля в режимі консервації не оподатковується, а земельний податок, орендна плата за державні та комунальні землі і МПЗ не нараховуються. Пільга виникає після внесення відомостей до ДЗК відповідно до Податкового кодексу України.
Хто оплачує розробку проекту для державних і приватних земель?
Замовником і платником зазвичай виступає власник землі, а для державних і комунальних ділянок витрати несе уповноважений орган або бюджет. Це відповідає Закону про землеустрій і практиці оформлення робочого проекту.
Прочитати на: мовою