Правила скидання зворотних вод у водні об’єкти: нормативи ГДС

Скидання зворотних вод у річки та озера — це суворо регламентований процес, який вимагає від підприємства наявності дозволу та дотримання нормативів гранично допустимого скиду (ГДС). Якщо ігнорувати ці правила, бізнес ризикує отримати багатотисячні штрафи та приписи на зупинення діяльності.

Головна проблема полягає в тому, що підприємства часто плутають поняття загального та спеціального водокористування, або ж використовують застарілі методики розрахунку. Навіть скидання дощових вод з парковки у найближчу балку без очищення від нафтопродуктів є порушенням, яке фіксує екологічна інспекція.

Що таке зворотні води та коли дозволено їх скидання

Зворотні води — це вода, що повертається у природне середовище після використання у господарській діяльності у вигляді стічних, шахтних, кар’єрних чи дренажних вод. Їх скидання дозволяється виключно за умови дотримання встановлених нормативів та наявності відповідного дозволу.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України: «Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у зворотні води із застосуванням споруд або технічних пристроїв.»

Багато хто вважає, що якщо скид йде у суху балку, то дозвіл не потрібен. Це типова помилка. Оскільки балка є елементом рельєфу, що веде до водного об’єкта, такий скид також підлягає нормуванню. Більше того, закон прямо забороняє використовувати рельєф місцевості для відведення стічних вод без очищення.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України: «Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих скидів та дозволу на спеціальне водокористування, що видається у встановленому порядку.»

Навіть якщо підприємство лише акумулює надлишки чужих зворотних вод і здійснює їх транзитний скид, воно зобов’язане мати власний дозвіл. Це підтверджується свіжою судовою практикою.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №160/1611/20 від 19.02.2024 зазначив: «Діяльність підприємства, пов’язана з акумуляцією надлишків зворотних вод та їх подальшим скиданням у водні об'єкти, за своєю правовою природою є спеціальним водокористуванням.»

Навіть акумуляція та транзит чужих зворотних вод потребує власного дозволу на спецводокористування.

Як розраховується гранично допустимий скид (ГДС)

Гранично допустимий скид (ГДС) — це максимально дозволена маса забруднюючої речовини у зворотній воді, яку можна відвести у водний об’єкт за одиницю часу. Розрахунок здійснюється індивідуально для кожного випуску труби та кожної нормованої речовини.

Важливо розрізняти ГДС, який встановлюється для випуску підприємства, та ГДК (гранично допустиму концентрацію), що визначає якість води у самій річці. Підприємство відповідає за те, щоб його скид не погіршував показники річки вище встановлених норм у розрахунковому створі.

Процедура встановлення цих нормативів чітко регламентована державою.

Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1100: «Цей Порядок визначає механізм розроблення та затвердження нормативів гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин у водні об'єкти для водокористувачів, які здійснюють скидання стічних вод.»

Якщо фактичний склад вод не відповідає нормативам, розробляється план заходів для їх досягнення. Наприклад, при розрахунку ГДС для скидання у море враховуються зовсім інші гідродинамічні чинники, такі як припливи та течії, що вимагає залучення спеціалізованих інститутів. Використання застарілих методик часто стає причиною відмови у продовженні дозволу на спеціальне водокористування для бізнесу.

Які умови діють для шахтних, кар’єрних та дренажних вод

Шахтні, кар’єрні та дренажні води перед скиданням у водні об’єкти підлягають обов’язковому зниженню рівня їх мінералізації та очищенню від природного і техногенного забруднення. Підприємства зобов’язані впроваджувати для цього ефективні технології.

У практиці зустрічаються ситуації, коли шахта відкачує воду з горизонту без очищення від солей. Це призводить до засолення прилеглих сільськогосподарських угідь та водойм. Наслідком такої економії на очисних спорудах часто стає кримінальне провадження за фактом забруднення довкілля.

Хоча скидання дренажних вод формально не є спеціальним водокористуванням, закон встановлює жорсткі вимоги до їх якості. Водокористувачі повинні забезпечувати належний санітарний стан території і не допускати винесення через дощові каналізаційні мережі сміття чи нафтопродуктів. Тому навіть для зливових вод з парковок ОСББ чи торгових центрів екоінспекція вимагає встановлення сепараторів.

Як працюють накопичувачі промислових стічних вод

Накопичувачі промислових стічних вод та технологічні водойми експлуатуються за індивідуальними регламентами та технічними проектами. Підприємства зобов’язані не лише знешкоджувати ці води, але й розробляти протиаварійні заходи.

Для таких аварійно небезпечних об’єктів обов’язково створюються плани ліквідації наслідків можливих аварій. Вони включають перелік територій, що підлягають особливому захисту, та порядок дій у разі прориву дамби чи витоку токсичних речовин.

Окрему увагу варто звернути на випадки, коли підприємство бере в оренду водні об’єкти в Україні для риборозведення, але паралельно скидає туди промислові стоки. Скидання у рибогосподарські водойми регулюється значно жорсткіше, і такі дії швидко призводять до розірвання договору оренди та нарахування збитків.

Яка відповідальність передбачена за перевищення нормативів скиду

За перевищення нормативів скиду та забруднення водних об’єктів передбачена адміністративна, цивільно-правова та кримінальна відповідальність. Винні особи зобов’язані відшкодувати завдані державі збитки у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України: «Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.»

Проте, нарахування збитків екологічною інспекцією не завжди є беззаперечним. Суди звертають увагу на необхідність доведення всіх елементів правопорушення під час екологічних перевірок та захисту бізнесу.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі №920/739/19 від 11.08.2021 зазначив: «Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення є обов'язковою умовою для притягнення підприємства до відповідальності за шкоду, завдану водним об’єктам внаслідок скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням нормативу ГДС.»

Для стягнення збитків за перевищення ГДС екоінспекція має довести повний склад цивільного правопорушення.

Також важливо знати, що у разі затримки в оформленні дозволу на водокористування з вини уповноважених державних органів, цивільно-правова відповідальність за використання води без дозволу не настає. Це надійний захист для добросовісного бізнесу від бюрократичних зволікань.