Наслідки неявки в судове засідання для сторін процесу

Наслідки неявки в судове засідання можуть кардинально змінити хід судової справи як для позивача, так і для відповідача. Часто сторони процесу помилково вважають, що їхня відсутність просто затягне розгляд, проте чинне законодавство передбачає жорсткі процесуальні санкції — від залишення позову без розгляду до ухвалення заочного рішення суду.

Пасивна поведінка або пропуск слухання без поважних причин створює серйозні ризики. Щоб уникнути програшу справи, необхідно чітко розуміти процесуальні правила, закріплені в Цивільному процесуальному кодексі України та Кодексі адміністративного судочинства України.

Коли неявка не перешкоджає розгляду справи

За загальним процесуальним правилом, наслідки неявки в судове засідання залежать від належного повідомлення учасників. Якщо сторона була належним чином поінформована про дату, час і місце засідання, її відсутність не перешкоджає розгляду справи по суті. Проте закон встановлює чіккі винятки, коли суд зобов’язаний відкласти розгляд.

Для оперативного відстеження дат слухань громадяни можуть використовувати Портал державних послуг «Дія» або перевіряти розклад на офіційному ресурсі Портал «Судова влада України». Це мінімізує ризики пропустити засідання через технічні проблеми з поштовим зв’язком.

Суд обов’язано відкладає розгляд, якщо немає відомостей про вручення повістки. Як зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №808/1914/18 від 17.12.2019, розгляд справи за відсутності учасника, щодо якого немає відомостей про вручення повідомлення, є грубим порушенням права на справедливий судовий розгляд.

Наслідки неявки в судове засідання у цивільному процесі

У цивільних справах наслідки неявки в судове засідання чітко регламентуються статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України. Процесуальний закон розрізняє першу та повторну неявку сторін, а також наслідки для позивача та відповідача.

Якщо учасник процесу або його представник не з’явилися вперше з поважних причин і вчасно повідомили про це суд, розгляд справи відкладається. Проте, якщо причини неявки визнані неповажними або про них взагалі не повідомили, суд має право розглянути справу за відсутності такого учасника, що значно підвищує ризик програшу.

Повторна неявка позивача та залишення позову без розгляду

Якщо позивач, який був належним чином повідомлений, повторно не з’являється у засідання і не подає заяву про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позов без розгляду. Це правило застосовується навіть за наявності поважних причин неявки, якщо участь позивача є обов’язковою.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України: «Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи»

Цю позицію підтвердив і Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі №644/11323/15-ц від 24.02.2021. Суд вказав, що якщо явка позивача визнана обов’язковою для надання пояснень, навіть заява про розгляд за його відсутності не врятує позов від залишення без розгляду в разі повторної неявки. У нашій практиці був випадок, коли позивач у цивільній справі про стягнення боргу двічі поспіль не з’явився у підготовче засідання через закордонні відрядження, не подавши заяви про розгляд за його відсутності. Суд залишив позов без розгляду, і вирішенням проблеми стало повторне подання позовної заяви з клопотанням про розгляд без його участі.

Після ухвалення Закону № 3200-IX суди активно застосовують залишення позову без розгляду за повторну неявку позивача саме на стадії підготовчого провадження. Раніше така можливість обмежувалася лише стадією розгляду справи по суті, що дозволяло позивачам безкінечно затягувати процес на початковому етапі.

Повторна неявка відповідача та заочне рішення

Для відповідача наслідки повторної неявки є не менш серйозними. Якщо відповідач, належним чином сповіщений, повторно не з’являється і не подає відзив або клопотання про розгляд без його участі, суд може ухвалити заочне рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України: «У разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи»

Часто відповідачі ігнорують засідання, вважаючи, що без них рішення не ухвалять. Проте суд виносить заочне рішення, про яке відповідач дізнається вже на стадії виконання. У таких випадках юристам доводиться ініціювати скасування заочного рішення суду. Наприклад, ми успішно домоглися скасування такого рішення у справі про стягнення боргу на користь фінансової компанії, довівши неналежне сповіщення нашого клієнта. Також нам вдалося скасувати рішення про стягнення кредиту, надавши докази зміни місця проживання відповідача ще до відкриття провадження, через що судові повістки надсилалися за застарілою адресою.

Наслідки неявки в судове засідання в адміністративному процесі

В адміністративному судочинстві наслідки неявки в судове засідання мають свої особливості, визначені статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України. Головна відмінність від цивільного процесу полягає в тому, що в КАСУ відсутній інститут заочного рішення — суд просто вирішує справу на основі наявних доказів.

Якщо в засідання повторно не з’являється позивач, який не є суб’єктом владних повноважень, суд залишає позовну заяву без розгляду, але тільки якщо його неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо ж відповідач (державний орган) наполягає на вирішенні спору по суті, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Особливості залишення позову без розгляду за КАСУ

Процесуальний порядок залишення позову без розгляду в адміністративному процесі має чітке законодавче підґрунтя.

Згідно з ч. 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України: «У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки»

У спорах з податковими чи іншими держорганами запізнення або ненадання доказів поважності неявки вчасно часто призводить до негативних наслідків. Наприклад, у практиці був випадок, коли представник позивача запізнився на повторне засідання через транспортний збій, а сам позивач хворів. Суд залишив позов без розгляду, і лише в апеляційному суді вдалося довести поважність причин запізнення та скасувати ухвалу.

Поважні причини неявки до суду та їх підтвердження

Поняття «поважні причини неявки» є оціночним, і в кожному конкретному випадку суд самостійно вирішує, чи є обставини достатньою підставою для відкладення розгляду. Законодавство не містить вичерпного переліку таких причин, проте судова практика сформувала чіккі критерії.

До поважних причин традиційно відносять раптову хворобу (підтверджену листком непрацездатності), службове відрядження, стихійне лихо або участь адвоката в іншому заздалегідь призначеному судовому процесі. Важливо, що звичайна зайнятість представника або перебування у відпустці без надання офіційних підтверджуючих документів судами майже ніколи не визнаються поважними причинами.

В сучасних реаліях особливого значення набули безпекові фактори. Згідно з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №904/8306/21 від 21.06.2023, оголошення сигналу «Повітряна тривога» є загальновідомою обставиною та безумовною поважною причиною для неявки учасників і відкладення засідання. Передчасний розгляд справи за відсутності сторін у таких умовах є грубим порушенням засадничих принципів судочинства.

Щоб уникнути негативних наслідків, учасники справи повинні заздалегідь подавати відповідні заяви. Для цього зручно використовувати систему Електронний суд, яка дозволяє миттєво надсилати клопотання про відкладення розгляду або про розгляд справи за відсутності сторони.