Визнання права на завершення приватизації землі в порядку спадкування

Визнання права на завершення приватизації — це єдиний законний спосіб оформити земельну ділянку, яку спадкодавець почав приватизувати за життя, але не встиг зареєструвати через смерть. Часто люди дізнаються про недооформлену землю лише у кабінеті нотаріуса, отримуючи відмову у видачі свідоцтва про спадщину.

Така ситуація виникає через те, що право власності на землю виникає лише з моменту його державної реєстрації. Якщо реєстрація не відбулася, ділянка юридично не належала померлому, тому нотаріус не може здійснити перехід прав. У такому разі вирішити питання допоможе виключно судова процедура.

Коли виникає потреба у визнанні права на завершення приватизації

Визнання права на завершення приватизації стає необхідним тоді, коли спадкодавець за життя ініціював процес безоплатного отримання землі у власність, але не встиг зареєструвати своє право через смерть. У таких випадках стандартна передача землі у спадщину через нотаріуса блокується. Нотаріус згідно з законом зобов’язаний вимагати правовстановлюючі документи, а оскільки право власності не було зареєстроване за життя померлого, він виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Важливо розуміти, що спадкується не сама земельна ділянка, а саме майнове право на завершення її приватизації. Це право входить до складу спадщини на загальних підставах. Проте це правило працює лише тоді, коли спадкодавець за життя вчинив активні дії для оформлення ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України:

Згідно з ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України: «До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.»

Також варто звернути увагу на загальні засади переходу прав на землю. Відповідно до закону:

Згідно з ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України: «Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.»

Якщо ж спадкодавець мав лише старий державний акт на право користування або взагалі не звертався до органів місцевого самоврядування, ситуація кардинально змінюється. Наприклад, спадкування права постійного користування земельною ділянкою не допускається, якщо за життя не було розпочато процедуру її приватизації або викупу.

Активні дії спадкодавця як головна умова

Для успішного захисту прав у суді спадкоємець має довести, що померлий власник виявив активну волю на приватизацію землі. Це означає, що за життя він встиг отримати дозвіл ради на розробку проєкту або замовив технічну документацію. Якщо ж спадкодавець за життя замовив технічну документацію, отримав кадастровий номер на ділянку, але помер до сесії ради, яка мала затвердити передачу землі, право на завершення приватизації гарантовано переходить до спадкоємців.

Чому нотаріус виносить постанову про відмову

Нотаріус діє в межах суворих інструкцій і не може видати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке не було зареєстроване за спадкодавцем у Державному реєстрі речових прав. Відсутність реєстрації власності на момент смерті є законною підставою для відмови. Отримана постанова про відмову є обов’язковим документом, що підтверджує наявність юридичного спору та відкриває дорогу до суду.

Покроковий алгоритм дій спадкоємця для оформлення землі

Щоб здійснити визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування або визнати право на завершення її оформлення, спадкоємцю необхідно пройти кілька обов’язкових етапів. Ця процедура поєднує в собі як юридичні дії в суді, так і технічні роботи із землеустрою.

Першим кроком є звернення до нотаріуса та отримання офіційної відмови. Після цього спадкоємець має право замовити технічну документацію на ім’я померлого спадкодавця для присвоєння кадастрового номера ділянці, якщо цього не було зроблено раніше. Закон дозволяє здійснювати такі дії на підставі довідки про коло спадкоємців.

Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України:

Згідно з ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України: «Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.»

Ця норма визначає етапи приватизації, які спадкодавець розпочав за життя, а спадкоємець має право завершити в судовому порядку. Належним способом захисту в такому випадку є саме позов про визнання права на завершення приватизації, а не про визнання права власності на саму ділянку.

Взаємодія з Державним земельним кадастром

Формування земельної ділянки є обов’язковою умовою для її судового оформлення. Спадкоємець має право звернутися до землевпорядної організації для виготовлення технічної документації. Інформацію про ділянку необхідно внести до бази ДЗК, для чого використовується державний сервіс Державна реєстрація земельної ділянки на Гіді онлайн Дія. Також землевпорядник може подати документи через Електронні послуги Державного земельного кадастру, що значно прискорює процес присвоєння кадастрового номера.

Затвердження проєкту землеустрою після суду

Після того як суд задовольнить позов і визнає за спадкоємцем право на завершення приватизації, відповідна сільська чи міська рада не має права вимагати від спадкоємця повторного проходження етапу отримання дозволу. Орган місцевого самоврядування зобов’язаний розглянути та затвердити вже існуючий проєкт землеустрою на ім’я спадкоємця, після чого здійснюється реєстрація права власності.

Як підготувати позовну заяву та які документи зібрати

Щоб правильно подати судова практика щодо визнання права власності на земельну ділянку свідчить, що успіх справи залежить від ретельності підготовки позову. Позовна заява подається до місцевого загального суду за місцезнаходженням самої земельної ділянки. Відповідачем у справі виступає місцева рада (сільська, селищна або міська), яка розпоряджається землями комунальної власності.

Головне завдання спадкоємця в суді — довести, що спадкодавець за життя розпочав процедуру оформлення ділянки і виявив свою волю на приватизацію, але об’єктивні обставини (смерть) завадили йому закінчити цей процес. Для цього необхідно зібрати повний пакет документів, які підтверджують кожен етап процедури.

До позовної заяви обов’язково додаються такі документи:

• Особисті документи позивача. Копія паспорта та картки платника податків (РНОКПП).
• Документи про спадкування. Свідоцтво про смерть спадкодавця, докази родинних зв’язків (свідоцтво про народження, шлюб) або копія заповіту.
• Рішення місцевої ради. Офіційне рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації.
• Землевпорядна документація. Копія проєкту відведення або технічної документації із землеустрою.
• Витяг з ДЗК. Документ, що підтверджує формування ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
• Відмова нотаріуса. Письмова постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
• Нормативно-грошова оцінка. Довідка про оцінку ділянки для визначення судового збору.
• Судовий збір. Оригінал квитанції про сплату збору.

Правильне формулювання позовних вимог

Поширена помилка при зверненні до суду — вимога визнати право власності на землю. Суд відмовить у такому позові, оскільки спадкодавець не мав зареєстрованого права власності на момент смерті. Позов має містити вимогу саме про визнання права на завершення приватизації та здійснення державної реєстрації. Неправильне формулювання вимог призведе до втрати часу та відмови у задоволенні позову. Детальніше про те, як грамотно підготувати відповідь на позов, читайте у статті про відзив на позовну заяву.

Доказова база для судового процесу

Для підтвердження початку процедури приватизації суду недостатньо надати лише довідку про користування землею чи сплату земельного податку. Обов’язковим доказом є офіційне рішення місцевої ради про надання дозволу на розробку землевпорядної документації. Якщо оригінал цього рішення втрачено (що часто трапляється під час воєнного стану), необхідно завчасно зробити запит до державного архіву або просити суд витребувати ці документи.

Судовий збір та визначення ціни позову за оцінкою землі

Позов про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки має майновий характер, оскільки його кінцевою метою є отримання матеріального блага — права власності на землю. Відповідно, ціна позову визначається на підставі нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яку спадкоємець має отримати в органах Держгеокадастру.

За подання такого позову сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову (нормативно-грошової оцінки), але встановлено суворі законодавчі ліміти. Ставка не може бути меншою за 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не може перевищувати 5 розмірів такого мінімуму.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір»:

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»: «Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою...»

Для точного розрахунку суми та формування правильних платіжних реквізитів варто використовувати офіційний сервіс Калькулятор судового збору на вебпорталі ‘Судова влада України’. Це дозволить уникнути помилок при сплаті та запобігти залишенню позовної заяви без руху судом.

Як визначити ціну позову

Ціна позову розраховується виключно на основі офіційного документа — витягу про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. Звичайна ринкова чи експертна оцінка для цього не підходить. Якщо ділянка ще не внесена до кадастру і оцінку отримати неможливо, у позові вказується орієнтовна вартість, а остаточний розрахунок збору здійснюється після проведення оцінки в процесі судового розгляду.

Наслідки неправильної сплати судового збору

Якщо позивач сплатить меншу суму або використає неправильні реквізити, суддя винесе ухвалу про залишення позову без руху та надасть строк для усунення недоліків. Якщо протягом цього часу недоліки не будуть усунуті, позовна заява повертається позивачу без розгляду, що затягне процес оформлення спадщини на кілька місяців.

Аналіз судової практики Верховного Суду щодо недооформленої землі

Судова практика у справах про спадкування недооформленої нерухомості є сталою та повністю захищає інтереси спадкоємців, які опинилися в такій ситуації. Верховний Суд неодноразово наголошував, що смерть громадянина не є підставою для припинення розпочатої ним процедури приватизації, а його права переходять до правонаступників.

Аналіз судових рішень дозволяє виділити кілька ключових правових позицій, на які обов’язково потрібно посилатися під час підготовки позовної заяви до суду. Ці висновки є обов’язковими для застосування всіма судами нижчих інстанцій.

Ось найважливіша позиція Великої Палати Верховного Суду:

Велика Палата Верховного Суду у справі №350/67/15-ц від 20.03.2019 зазначила: «якщо спадкодавець розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, але помер до її завершення, а орган місцевого самоврядування відмовив спадкоємцям у завершенні процедури, спадкоємці мають право звернутися до суду з позовом про визнання за ними в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта на своє ім'я, а не права власності на саму ділянку.»

Спадкоємці мають право вимагати в суді саме право на завершення приватизації, а не право власності.

Також Касаційний цивільний суд підтвердив стабільність цього підходу в іншій справі:

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі №692/768/21 від 08.12.2022 зазначив: «право на завершення приватизації земельної ділянки є майновим правом, яке входить до складу спадщини відповідно до статті 1218 ЦК України. У разі відмови уповноваженого органу завершити процедуру, спадкоємець може захистити свои права шляхом визнання за ним права на завершення приватизації в судовому порядку.»

Право на завершення приватизації є майновим правом, яке повноцінно входить до складу спадщини.

Якщо у процесі розробки технічної документації виникають проблеми із сусідами, судова практика також стоїть на боці спадкоємця:

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі №580/168/16-ц від 23.01.2019 зазначив: «погодження меж є виключно допоміжною технічною стадією приватизації. Відмова суміжних землевласників чи землекористувачів підписати акт погодження меж не є самостійною підставою для відмови у затвердженні технічної документації чи завершенні приватизації.»

Відмова сусіда підписати акт погодження меж не заважає завершити приватизацію землі.

Рішення Великої Палати та його значення

Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 350/67/15-ц докорінно змінила підхід до вирішення таких спорів. Раніше суди часто визнавали безпосередньо право власності на ділянку, що було юридичною помилкою, оскільки суд не може перебирати на себе функції органів приватизації. Тепер правильний шлях — визнання права на завершення процедури, після чого спадкоємець самостійно звертається до ради для затвердження документів.

Колізія з актами оформленими після смерті

Іноді трапляється ситуація, коли державний акт на землю друкується або реєструється вже після смерті спадкодавця. Такий документ юридично вважається недійсним, оскільки правоздатність особи припиняється у момент смерті. Якщо ви зіткнулися саме з такою проблемою, детальніше про вирішення цієї колізії читайте у матеріалі державний акт на землю виданий після смерті.