Позовна давність під час війни та зміни ЦКУ

Правильне обчислення строків захисту своїх прав є ключовим для кожного боржника та кредитора, адже позовна давність під час війни зазнала суттєвих змін. Тривалий час в Україні діяла законодавча «заморозка» цих строків, проте нове законодавство повернуло звичні правила гри, що кардинально змінює стратегію судового захисту.

Нещодавні законодавчі нововведення скасували воєнну паузу, і тепер поновлення перебігу строків вимагає від сторін детального аудиту своїх зобов’язань. Якщо пропустити цей момент, можна втратити право на стягнення боргу або, навпаки, отримати законну можливість звільнитися від застарілих кредитних вимог.

Відновлення перебігу позовної давності після воєнної паузи

Перебіг строків позовної давності в Україні офіційно відновлено з 4 вересня 2025 року. Це сталося завдяки набранню чинності новим законом, який скасував тривалу воєнну паузу для захисту цивільних прав у суді.

Законодавець ухвалив Закон України № 4434-IX, який виключив пункт 19 із Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Нагадаємо, що раніше цей пункт зупиняв усі строки давності на період дії воєнного стану. Тепер ця норма більше не діє, що змушує кредиторів та боржників повернутися до класичних правил обчислення.

Конкретні дати мають величезне значення для судової практики. Закон був прийнятий 14 травня 2025 року, офіційно опублікований у газеті «Голос України» 3 червня 2025 року, а чинності він набув рівно через три місяці — 4 вересня 2025 року. Саме ця дата є точкою відліку для відновлення всіх строків.

Як Закон 4434-IX вплинув на кредитні зобов’язання

Новий Закон № 4434-IX суттєво змінив правила стягнення боргів, оскільки скасував автоматичне продовження строків для звернення до суду. Тепер фінансові установи та МФО мають обмежений час для пред’явлення вимог до позичальників, а старі борги знову можуть бути списані через сплив давності.

Для бізнесу та фінансового сектору це рішення означає необхідність термінової інвентаризації заборгованостей. З 4 вересня 2025 року відновлюється механізм списання безнадійної дебіторської заборгованості, що безпосередньо впливає на бухгалтерський облік та податкові ризики компаній. Кредитори більше не можуть відкладати позови на невизначений термін, посилаючись на воєнний стан.

Якщо ви маєте невирішений кредитний спір, варто враховувати, що відновлення строків працює в обидва боки. Боржники отримали дієвий інструмент захисту, адже якщо банк не звернувся до суду вчасно, суд за заявою відповідача зобов’язаний відмовити у задоволенні позову.

Розрахунок строків з урахуванням періоду воєнного стану

Розрахунок строків позовної давності після скасування воєнної паузи залежить від того, коли саме виникло право на позов — до початку повномасштабного вторгнення чи вже під час нього. Для кожної ситуації діє свій алгоритм обчислення, який враховує період «заморозки» з березня 2022 року по вересень 2025 року.

Якщо право вимоги виникло до початку воєнного стану (наприклад, наприкінці 2019 року), то перебіг строку зупинився у березні 2022 року. Після 4 вересня 2025 року цей строк продовжується, а до нього додається та частина трирічного терміну, яка залишалася невикористаною на момент зупинення. Це вимагає детального математичного підрахунку кожного дня.

Зовсім інша ситуація виникає, якщо право на позов з’явилося вже під час дії воєнного стану (наприклад, у 2023 році). Оскільки в цей період діяла законодавча пауза, строк позовної давності взагалі не починав свій перебіг. Для таких зобов’язань відлік трьох років стартує фактично заново — саме з 4 вересня 2025 року.

Різниця між зупиненням та перериванням строку

Важливо не плутати два різні юридичні механізми. Зупинення (яке діяло через воєнний стан) просто ставило строк на паузу, не анулюючи попередній час. Натомість переривання строку відбувається тоді, коли боржник вчиняє активні дії — наприклад, здійснює частковий платіж або підписує акт звірки. Після переривання весь попередній термін анулюється, і три роки починають рахуватися спочатку.

Судова практика Великої Палати Верховного Суду

Судова практика також активно адаптується до нових реалій. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на особливості нарахування фінансових санкцій під час дії воєнних обмежень.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 903/602/24 від 02.07.2025 зазначила: «з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану»

Ця постанова підтверджує підхід до обчислення строків і межу застосування давності у вимогах про інфляційні втрати та 3% річних, що допомагає обґрунтовувати позицію щодо строків після змін 2025 року.

Чому ПриватБанку відмовили у позові та важливі нюанси справи

У відомій судовій справі №334/849/17 ПриватБанк отримав відмову у стягненні великого кредитного боргу саме через пропуск строків позовної давності. Суд встановив, що фінансова установа звернулася з позовом занадто пізно, що стало вирішальним фактором для повного захисту прав позичальника.

У цій справі банк намагався стягнути з позичальника та його поручителя понад 167 тисяч доларів США заборгованості. Проте юристи детально проаналізували строки виконання зобов’язань та звернули увагу суду на положення частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України. З’ясувалося, що перебіг позовної давності розпочався не з моменту першого прострочення щомісячного платежу, а з дати вручення боржнику офіційної вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту.

Саме цей момент став ключовим: оскільки банк направив вимогу, а потім тривалий час не звертався до суду, трирічний строк повністю сплив ще до моменту подання позову. Це доводить, що навіть великі державні банки припускаються помилок при контролі строків, чим обов’язково мають користуватися позичальники для свого захисту.

Позовна давність і порука для виграшу спору з банком

Для поручителів за кредитними договорами законодавство встановлює ще жорсткіші та коротші строки пред’явлення вимог, ніж для основних боржників. Якщо банк пропустив цей спеціальний строк, порука автоматично припиняється, а будь-які фінансові претензії до поручителя стають повністю незаконними.

Відповідно до статті 559 Цивільного кодексу України, якщо кредитор протягом встановленого законом строку від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя, порука припиняється. У справі ПриватБанку суд підтвердив, що фінансова установа запізнилася з пред’явленням вимог до поручителя, що призвело до повного зняття з нього будь-якої відповідальності.

Цей прецедент є надзвичайно важливим для тисяч подібних справ по всій Україні. Якщо ви виступаєте поручителем за чужим кредитом, перше, що потрібно зробити при отриманні претензій від банку чи колекторів — це ретельно перевірити дати та строки пред’явлення вимог. Своєчасна заява про застосування давності дозволяє повністю закрити справу на вашу користь.

У нашій практиці ми регулярно стикаємося з такими справами. Наприклад, справу проти МФО ми вже виграли, де вдалося скасувати стягнення застарілого боргу в апеляційному суді. Також у нас є схожий кейс з кредитним боргом, де ми домоглися скасування чотирьох виконавчих листів ПриватБанку після проведення реструктуризації.

Прочитати на: мовою