Правовий статус волонтера в Україні та його права

Офіційний правовий статус волонтера в Україні дає змогу не лише легально допомагати армії та цивільним, а й користуватися державними гарантіями. Багато хто вважає волонтерство виключно громадським поривом, який не регулюється офіційними правилами. Проте чинне законодавство чітко визначає права, обов’язки та соціальний захист таких осіб.

Порушення процедур оформлення або нехтування письмовіми договорами часто призводить до податкових донарахувань чи відмови у виплаті компенсацій. Розуміння юридичних нюансів допомагає уникнути штрафів та захистити свої права перед державними органами.

Хто може бути волонтером згідно із законом

Закон визначає, що отримати статус волонтера може будь-яка дієздатна фізична особа, яка добровільно надає безоплатну допомогу. Це можуть бути громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які перебувають на території нашої держави на законних підставах. Проте діяльність має здійснюватися виключно на неприбутковій основі.

Розглянемо ситуацію: 17-річний студент хоче допомагати благодійній організації сортувати гуманітарну допомогу на складі. Організація побоюється штрафів за неоформлену працю. Проблема вирішується отриманням письмової згоди від батьків та укладенням письмового договору про провадження волонтерської діяльності, що повністю легалізує присутність підлітка.

Обмеження для неповнолітніх волонтерів

Особи віком від 14 до 18 років мають право займатися волонтерством лише за письмової згоди батьків або піклувальників. Крім того, закон встановлює жорсткі обмеження щодо сфер їхньої діяльності. Неповнолітні не можуть надавати допомогу Збройним Силам України, іншим військовим формуванням чи правоохоронним органам під час дії воєнного стану.

Також підліткам заборонено волонтерити у медичних закладах та допомагати органам пробації у роботі із засудженими. Ці правила покликані захистити життя та здоров’я молоді у небезпечних умовах.

Особливості волонтерства іноземців в Україні

Іноземці та особи без громадянства можуть здійснювати волонтерську діяльність лише через офіційно зареєстровані організації. Відомості про такі установи мають бути розміщені на офіційному сайті Нацсоцслужби. Якщо іноземець прибув до України з метою волонтерства у благодійній організації, для отримання посвідки на тимчасове проживання йому потрібне офіційне підтвердження.

У такій ситуації організація, яка має право залучати іноземців, укладає з ним письмовий договір та видає офіційне запрошення встановленого зразка. Це дозволяє легалізувати перебування особи в країні на законних підставах.

Права та обов’язки волонтера в Україні

Офіційний правовий статус волонтера передбачає чіткий баланс між можливостями, які надає держава, та відповідальністю перед суспільством. Закон України «Про волонтерську діяльність» детально регламентує цей баланс. Волонтер не є найманим працівником, але має певні юридичні обов’язки.

Важливо розуміти, що статус волонтера не звільняє від відповідальності за заподіяну шкоду. Якщо дії особи завдали майнових збитків організації чи третім особам, вона зобов’язана відшкодувати їх відповідно до закону.

Які права має український волонтер

Кожен волонтер має право на безпечні та належні умови для своєї діяльності, включаючи забезпечення засобами захисту та обладнанням. Також передбачено право на отримання достовірної інформації про умови роботи та відшкодування витрат.

Додатковою перевагою є можливість зарахування часу волонтерства до навчально-виробничої практики за згодою навчального закладу. Організація зобов’язана на вимогу видати письмове підтвердження про період та напрям діяльності.

Основні обов’язки та відповідальність волонтера

Волонтер зобов’язаний сумлінно виконувати свої завдання, берегти надане майно та не допускати вчинків, які шкодять репутації організації. У передбачених законом випадках необхідно проходити медичний огляд та надавати довідку про стан здоров’я.

Окремим обов’язком є дотримання конфіденційності щодо інформації з обмеженим доступом. Якщо волонтер уклав договір та вирішив розірвати його в односторонньому порядку, він має відшкодувати прямі збитки, якщо це було прямо передбачено документом.

Коли договір про провадження волонтерської діяльності обов’язковий

Загальне правило дозволяє надавати волонтерську допомогу без укладення письмових угод. Проте у багатьох випадках письмовий договір про провадження волонтерської діяльності стає обов’язковим для захисту обох сторін від юридичних ризиків.

Уявімо випадок: благодійний фонд направляє волонтера з Харкова до Ужгорода для супроводу евакуйованих осіб. Фонд купує йому квитки на потяг та оплачує готель, проте не укладає письмового договору. Податкова служба при перевірці може трактувати ці витрати як додаткове благо волонтера та нарахувати ПДФО і військовий збір. Щоб уникнути цього, фонд мав укласти письмовий договір, де чітко передбачити компенсацію таких витрат.

Випадки обов’язкового укладення письмового договору

Письмовий договір обов’язково укладається за бажанням самого волонтера або його законного представника. Також він є обов’язковим при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру.

Під час дії воєнного стану договір обов’язково підписується у разі надання допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням та правоохоронним органам. Це необхідно для верифікації діяльності та безпеки.

Договір про надання волонтерської допомоги з отримувачем

Окремим видом є угода, яка укладається безпосередньо з отримувачем допомоги. Такий документ підписується у письмовій формі за бажанням отримувача. У ньому детально описується характер допомоги, строки її надання, а також права та обов’язки сторін.

Якщо ви плануєте масштабну благодійну діяльність, варто заздалегідь визначитися, що краще відкрити для волонтерства — зареєструвати благодійний фонд чи діяти як фізична особа.

Відшкодування витрат пов’язаних з волонтерською діяльністю

Організація не має права виплачувати волонтеру заробітну плату чи будь-яку іншу винагороду за його роботу. Волонтерська діяльність є виключно безоплатною. Будь-які регулярні грошові виплати, що не є компенсацією витрат, будуть розцінені податковими органами як приховані трудові відносини.

Проте закон дозволяє компенсувати витрати, понесені під час виконання завдань. Такі виплати не вважаються доходом волонтера та не підлягають оподаткуванню, якщо вони підтверджені документально.

Які витрати волонтера підлягають відшкодуванню

Організація може легально відшкодувати витрати на проїзд до місця діяльності, включаючи перевезення багажу. Також компенсуються витрати на оренду житла, якщо відрядження триває більше 8 годин, та витрати на харчування, якщо діяльність триває понад 4 години на добу.

До цього переліку належать витрати на отримання віз, поштові та телефонні послуги, а також проведення медичних оглядів чи вакцинації, необхідних для надання допомоги.

Оподаткування та ліміти компенсаційних виплат

Компенсація витрат на харчування волонтера звільняється від оподаткування лише в тому випадку, якщо вона здійснюється у межах встановленого договору ліміту та не перевищує розміру добових витрат, визначених Кабміном для відряджень держслужбовців. Для легального списання пального без податкових наслідків необхідно підписати договір, оформити акти приймання-передачі послуг волонтера та зберегти чеки з АЗС.

Реєстрація у Реєстрі волонтерів ДПС потрібна лише тим фізособам, які збирають благодійні кошти на власні карткові рахунки. Якщо ви волонтерите всередині організації та не здійснюєте особистих зборів на свої картки, реєструватися у цьому реєстрі податкової вам не потрібно. Проте для індивідуальних збирачів реєстрація є обов’язковою, інакше всі отримані кошти можуть бути визнані оподатковуваним доходом за ставкою 19,5%.

Одноразова грошова допомога у разі загибелі волонтера

Держава гарантує фінансову підтримку волонтерам, які отримали поранення під час надання допомоги у зоні бойових дій, а також їхнім родинам у разі трагічної загибелі. Окрім одноразової виплати, у деяких випадках можна оформити статус особи з інвалідністю внаслідок війни для волонтерів, що дає право на додаткові соціальні пільги.

Державна одноразова допомога у разі поранення чи загибелі волонтера виплачується лише за умови, що поранення або смерть настали безпосередньо під час надання допомоги в районах ведення бойових дій або під час безпосереднього забезпечення оборони. Побутові травми під час волонтерства під цю програму не підпадають.

Розміри виплат у разі інвалідності або смерті

У разі загибелі волонтера його родина, батьки та утриманці отримують допомогу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У разі встановлення інвалідності внаслідок поранення виплати становлять: для I групи — 250 прожиткових мінімумів, для II групи — 200 прожиткових мінімумів, для III групи — 150 прожиткових мінімумів.

Під час виконання завдань з доставки гуманітарного вантажу волонтер потрапив під обстріл та отримав важке поранення, що призвело до встановлення ІІ групи інвалідності. Організація допомогла зібрати документи та подати заяву до Мінветеранів. Комісія прийняла рішення про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 665,6 тис. грн.

У нашій практиці часто виникають спори щодо того, хто саме з членів родини має право на допомогу. Наприклад, ми успішно супроводжували встановлення факту проживання однією сім’єю для виплати ОГД, коли донька доводила спільний побут із батьком. Також судом було підтверджено право опікунів на отримання ОГД у випадку загибелі вихованця. Якщо після смерті волонтера мати бажає відмовитися від своєї частки на користь онука, вона подає нотаріально засвідчену заяву про відмову, після чого її частка пропорційно перерозподіляється між іншими членами родини.

Підтвердження діяльності та судові прецеденти

У разі трагічної загибелі волонтера під час доставки допомоги військовим на передову, його родина подає заяву на допомогу від держави. Виникає проблема: у свідоцтві про смерть вказана травма від обстрілу, але немає підтвердження зв’язку з волонтерством. Рішення полягає в наданні міжвідомчій комісії договору про волонтерську діяльність, довідок від військової частини про отримання допомоги та свідчень очевидців.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 823/2045/17 від 19.10.2021 зазначив: «причинний зв`язок інвалідності з пораненням, контузією або каліцтвом, одержаними під час безпосередньої участі в АТО чи забезпеченні її проведення особами, які добровільно залучалися до забезпечення її проведення (у тому числі провадили волонтерську діяльність), встановлюється за умови одночасного надання медичних документів про звернення за медичною допомогою та документів, що підтверджують участь в АТО.» За відсутності офіційної довідки СБУ чи ЗСУ, волонтерська діяльність в зоні АТО/ООС може бути підтверджена рішенням суду для отримання виплат.

Також важливим є питання безпеки та захисту. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі № 132829260 від 17.12.2025 зазначив, що перебування особи (волонтера) в зоні бойових дій в умовах високомобільної маневреної війни та отримання боєприпасів для свого карабіна від військових на блокпості для захисту держави, себе та інших від небезпеки є обставинами крайньої необхідності. Отримання волонтером боєприпасів від військових на блокпості для самозахисту в зоні бойових дій визнається крайньою необхідністю.