Реквізиція майна та примусове відчуження для потреб держави

Реквізиція майна — це примусове оплатне відчуження власності державою для суспільних потреб в умовах надзвичайного чи воєнного стану. Для власника це означає тимчасову або остаточну втрату контролю над активами, що є частиною загального обмеження прав громадян під час воєнного стану, але із залізобетонним правом на отримання повної грошової компенсації.

Часто громадяни та бізнес плутають реквізицію із безоплатним вилученням або конфіскацією, через що втрачають час на оскарження законних дій або погоджуються на занижену оцінку. Щоб захистити свої права, важливо чітко розуміти процедурні рамки відчуження, правила фіксації та алгоритм повернення майна.

Реквізиція майна та її відмінність від вилучення

Примусове відчуження майна часто викликає занепокоєння серед власників, оскільки його помилково ототожнюють із конфіскацією. Проте реквізиція майна має виключно оплатний характер і застосовується не як покарання за правопорушення, а для усунення або запобігання наследкам надзвичайних обставин.

Головна відмінність між реквізицією (примусовим відчуженням) та примусовим вилученням полягає у суб’єкті власності та компенсації. Вилучення стосується виключно державного майна (підприємств, установ) і здійснюється абсолютно безоплатно. Реквізиція ж застосовується до приватного або комунального майна і обов’язково супроводжується виплатою повної вартості — або попередньо, або після скасування особливого режиму.

Важливим нюансом є характер самого об’єкта. Реквізувати можна лише індивідуально визначене майно, яке зберегло свої специфічні ознаки. Наприклад, у судовій практиці виник спір, коли військова частина провела примусове вилучення великого обсягу пального на приватній нафтобазі. Господарський суд визнав такі дії протиправними, оскільки пальне є майном з родовими ознаками і не підлягає реквізиції. Військову частину зобов’язали компенсувати збитки на загальних засадах деліктної відповідальності.

Окремим особливим механізмом у період війни є націоналізація майна РФ та вилучення активів та її резидентів. Відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», таке вилучення здійснюється абсолютно безоплатно, тобто без будь-якої компенсації чи відшкодування його вартості. Рішення про таке вилучення приймає Рада національної безпеки і оборони України (РНБО), яке вводиться в дію указом Президента України, а самі активи передаються до спеціалізованого державного підприємства — АТ «Національний фонд інвестицій України».

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»: «Примусове вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку Російська Федерація розв'язала і веде проти України та Українського народу.»

На практиці виникають спори щодо статусу компаній. Наприклад, коли державні органи заблокували роботу компанії через підозру у зв’язках з агресором, оскільки один із міноритарних засновників мав паспорт РФ. Юристи довели, що частка громадянина РФ становить менше 5%, внаслідок чого було вилучено лише конкретну частку росіянина на користь держави, а сама компанія продовжила стабільну роботу.

Види реквізиції майна у мирний та воєнний час

Законодавство розрізняє процедури відчуження залежно від наявності чи відсутності особливого правового режиму. У мирний час реквізиція майна можлива лише за умови попередньої і повної компенсації її ринкової вартості. Це стосується випадків стихійного лиха, аварій чи епідемій, коли держава змушена оперативно залучати приватні ресурси.

В умовах воєнного чи надзвичайного стану правила змінюються: допускається наступне відшкодування вартості відчужених об’єктів. Тобто майно забирають одразу, а кошти виплачують згодом. Об’єктом реквізиції можуть виступати не лише транспортні засоби чи будівлі, а й бізнес-активи.

Це підтверджує судова практика. Зокрема, Верховний Суд у справі № 910/12062/22 розглядав позов іноземного інвестора, який оскаржував примусове відчуження акцій стратегічного підприємства на користь Міністерства оборони.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 910/12062/22 від 24.07.2024 зазначив: «корпоративні права та акції можуть бути об'єктом примусового відчуження (реквізиції) на користь держави в умовах воєнного стану, оскільки они є майном (майновими правами) у розумінні статті 190 ЦК України.»

Корпоративні права та акції є майном, тому вони можуть бути примусово вилучені на користь держави під час війни.

Хто має право приймати рішення про відчуження

Реквізиція майна відбувається у позасудовому (адміністративному) порядку, проте це не означає, що будь-який представник влади може забрати вашу власність. Чітке розуміння суб’єктів, які мають право приймати такі рішення, допомагає уникнути відвертого мародерства та свавілля.

Рішення про примусове відчуження майна в умовах воєнного стану приймається виключно військовим командуванням разом із місцевими державними адміністраціями або органами місцевого самоврядування. У місцевостях, де ведуться бойові дії, військове командування має право приймати такі рішення самостійно, без погодження з цивільною владою.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»: «Примусове відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.»

Для громад критично важливим є відчуження комунального майна воєнний стан. З ініціативою про безоплатну передачу комунального майна у державну власність звертається саме військове командування. Проте керівник комунального підприємства не має права самостійно передавати активи громади. Наприклад, у типовій ситуації ОМС представники військової частини звернулися безпосередньо до керівника КП з вимогою передати комунальну спецтехніку. Щоб уникнути порушень, сільська рада оперативно провела позачергову сесію та прийняла рішення про безоплатну передачу майна у державну власність.

Якщо ж майно вилучається без рішення сесії ради, це має оформлюватися саме як примусове відчуження з обов’язковою оцінкою, що гарантує громаді право на майбутню компенсацію. Коли у комунального підприємства вилучили екскаватор, назвавши процедуру безоплатним ‘вилученням’, юридична служба ради домоглася переоформлення документів на ‘примусове відчуження’, захистивши право громади на відшкодування вартості.

Також варто пам’ятати про обмеження повноважень цивільної влади. Наприклад, обласні військові адміністрації (ОВА) не мають права діяти одноособово у питаннях відчуження.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 160/19575/22 від 13.08.2024 зазначив: «положення пункту 26 частини другої статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» обмежують повноваження начальника військової адміністрації у сфері земельних правовідносин, прямо забороняючи йому приймати рішення про відчуження земельних ділянок із комунальної власності...»

Начальник військової адміністрації не має права відчужувати комунальні землі або здавати їх в оренду на строк більше року.

Аналогічно, окремі підрозділи територіальної оборони чи патрулі на блокпостах не мають самостійних повноважень. Ми стикалися з ситуацією, коли у приватної компанії вилучили вантажівки на блокпості на підставі наказу командира місцевого підрозділу ТрО, видавши водію рукописну розписку. Оскільки вилучення було здійснено неповноважною особою без затвердженого акта, дії визнали незаконними, а автомобілі повернули компанії через суд.

Порядок оформлення акта про примусове відчуження

Основним документом, який підтверджує примусове відчуження майна та є підставою для отримання компенсації, є акт про примусове відчуження або вилучення майна. Він складається за єдиним зразком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 998.

В акті обов’язково зазначаються дані про орган, що прийняв рішення, відомості про власника, реквізити документів на право власності, детальний опис майна та висновок про його вартість. Акт підписується власником майна (або його представментом) та уповноваженими особами військового командування.

Проте відсутність підпису власника в акті про відчуження майна не робить цей документ недійсним і не перешкоджає припиненню права власності. Якщо власник відсутній під час складання акта або відмовляється його підписати, представники військового командування роблять про це відповідну відмітку у присутності свідків. Процедура все одно вважається завершеною, а власник зберігає право ознайомитися з актом та отримати його копію згодом.

Але що робити, якщо ТЦК замість акта встановленої форми видав звичайну розписку? Без належного акта та оцінки майна компанія позбавлена можливості отримати компенсацію. У такому випадку за допомогою юристів необхідно оскаржити бездіяльність посадових осіб, щоб змусити військове командування забезпечити належне оформлення акта відчуження з професійною оцінкою вартості.

Оцінка відчуженого майна та оскарження її результатів

Перед підписанням акта обов’язково проводиться оцінка майна, яка визначає суму майбутньої виплати. Оцінку здійснюють професійні оцінювачі. Якщо залучити їх неможливо (наприклад, через активні бойові дії), діє альтернативний алгоритм проведення оцінки.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»: «У разі неможливості залучити до оцінки майна суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання така оцінка проводиться суб'єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.»

Часто військові частини проводять оцінку в односторонньому порядку на основі застарілої балансової документації, значно занижуючи реальну вартість активів. Власник має повне право оскаржити такий звіт у судовому порядку.

Наприклад, у нашій практиці був випадок, коли підприємство оскаржувало звіт про оцінку реквізованого обладнання, яка була проведена військовою частиною в односторонньому порядку на суму, що була утричі нижчою за ринкову. Суд призначив незалежну судову оціночно-будівельну експертизу, скасував попередній занижений висновок про вартість та встановив реальну ціну майна для майбутньої компенсації. Якщо ви стикнулися з подібним свавіллям, наші юристи допоможуть захистити ваші інтереси.

Як отримати компенсацію за відчужене приватне майно

Право власності на майно припиняється з дати підписання акта. Якщо компенсація не була виплачена попередньо (що є нормою для воєнного стану), власник отримує право на наступне повне відшкодування з державного бюджету.

Для отримання коштів після скасування воєнного стану колишньому власнику необхідно звернутися із заявою безпосередньо до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем відчуження майна. Важливо подавати документи саме до ТЦК та СП, а не до Міністерства оборони, оскільки недотримання цієї адресності значно затягує процес розгляду заяви. До заяви додаються оригінал акта про примусове відчуження та висновок про оцінку майна.

Критично важливо знати строк розгляду заяви про компенсацію за майно.

Згідно з пунктом 6 Порядку, затвердженого постановою КМУ № 998: «Заява розглядається протягом 10 робочих днів з дня її подання. У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з'ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця.»

На практиці ТЦК часто затягує розгляд понад 10 робочих днів, посилаючись на внутрішні перевірки. Наприклад, у ситуації з власником відчуженого авто, військове відомство зволікало з відповіддю, проте після направлення офіційного адвокатського запиту з посиланням на встановлені законом строки, ТЦК невідкладно підготував позитивний висновок про виплату.

Також виникає питання, якщо майно було знищене після відчуження. Наприклад, коли вантажівку приватної особи примусово відчужили військові, а через місяць автомобіль був знищений під час бойових дій. ТЦК відмовився приймати заяву, заявляючи, що майна фізично більше немає. Проте через суд було доведено, що обов’язок компенсувати вартість виникає безпосередньо за фактом відчуження та підписання акта, а подальша доля майна не скасовує право власника на виплату.

Повернення реквізованого майна після закінчення війни

Якщо після припинення надзвичайних обставин або скасування воєнного стану реквізоване майно збереглося, колишній власник має законне право вимагати його повернення у судовому порядку. Проте намагатися зробити це під час дії воєнного стану безперспективно.

Судова практика чітко вказує на строки звернення. Власник намагався повернути реквізоване авто через суд під час дії воєнного стану, мотивуючи тим, що транспортний засіб просто стоїть на території частини. Суд відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що право вимагати повернення майна виникає у колишнього власника виключно після офіційного припинення або скасування воєнного стану.

Процедура повернення є двосторонньою реституцією. Наприклад, у справі про повернення збереженого складського приміщення суд роз’яснив, що власник зобов’язаний повернути отриману раніше компенсацію державі, але з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. Суди визначають цю суму на основі середньоринкових ставок оренди аналогічного майна за весь період його перебування у військових.

Також важливим є питання юрисдикції. Оскарження дій військового командування щодо вилучення приватного майна належить до цивільної або господарської юрисдикції, а не до адміністративної. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що в основі таких спорів лежить захист права власності, а не суто публічно-правовий конфлікт. Якщо вам потрібно повернути власність або зняти обтяження з активів, наші фахівці допоможуть правильно визначити підсудність та супроводжуватимуть цей процес. Раніше ми вже успішно реалізували скасування арешту на майно нашого клієнта, тому маємо великий досвід у подібних справах.