Черговість задоволення вимог стягувачів: як розподіляються кошти

Відео бюро ЮРКОНСАЛТ

@jurconsult

YouTube • Офіційний відеоканал адвокатського бюро

2 відео

Як зняти арешт по 34 статті про виконавче провадження

Навіть коли висить виконавче провадження

Як працює черговість вимог стягувачів

Черговість задоволення вимог стягувачів починає працювати лише тоді, коли на рахунок виконавця вже фактично надійшли гроші, а їх недостатньо для всіх кредиторів. Саме на цій стадії виконавець зобов’язаний застосувати ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», а не власне уявлення про «важливішого» стягувача.

Перед цим діє інша логіка розподілу: за ст. 45 Закону спочатку повертається авансовий внесок і покриваються витрати виконавчого провадження, а вже потім залишок іде на вимоги стягувачів та виконавчий збір або винагороду приватного виконавця. Якщо виконавець утримав усі 10% збору наперед із перших надходжень, це суперечить правилу пропорційності фактично стягнутої суми.

Коли саме застосовується стаття 46

Стаття 46 застосовується не в момент відкриття виконавчого провадження, а тільки на стадії розподілу вже стягнутих коштів. Це прямо підтвердив Верховний Суд у постанові у справі № 910/17385/19, де наголошено, що правила черговості діють лише після фактичного надходження грошей на рахунок виконавця.

Для стягувача це означає просту річ: наявність виконавчого листа ще не дає права вимагати негайної виплати поза чергою. Якщо кошти ще не стягнуті, потрібно контролювати хід виконання, а не сперечатися про пріоритет розподілу.

Чим відрізняються стаття 45 і стаття 46

Стаття 45 визначає, як ділиться будь-яка стягнута сума між витратами провадження, вимогами стягувача, виконавчим збором і штрафами, а стаття 46 ранжує самих стягувачів, коли грошей бракує. Саме тому плутати чотири етапи списання за ст. 45 з п’ятьма чергами за ст. 46 не можна.

Якщо виконавець посилається на «чергу» ще до покриття витрат провадження, перевіряйте розрахунок особливо уважно. У складних спорах адвокат бюро «ЮРКОНСАЛТ» допоможе відокремити законні витрати від неправомірних утримань.

Чому виконавець не може обирати кредитора вручну

Виконавець не має права самостійно вирішувати, кому перерахувати гроші першим, якщо у провадженні є кілька стягувачів щодо одного боржника. Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/7326/17 підкреслила, що черговість за ст. 46 Закону встановлює обов’язковий порядок дій виконавця у зведеному провадженні.

Ця позиція важлива для оскарження будь-якого «ручного» розподілу коштів на користь зручного кредитора. Якщо ви бачите, що нижча черга отримала виплату раніше за вашу, потрібно негайно витребувати розпорядження про розподіл і готувати скаргу.

Які вимоги входять до кожної з п’яти черг

П’ять черг за статтею 46 визначають не важливість кредитора взагалі, а юридичний пріоритет конкретного виду вимоги під час розподілу вже стягнутих коштів. Перелік є вичерпним у ч. 1 ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», тому виконавець не може вигадувати «проміжні» категорії.

Найчастіші помилки на практиці стосуються заставних вимог, зарплатних боргів і звичайних кредиторів п’ятої черги. Саме в цих точках найчастіше виникають незаконні виплати та скарги на дії виконавця.

Перша і друга черга: застава, аліменти та шкода

Перша черга охоплює лише забезпечені заставою вимоги і лише в межах вартості заставленого майна, а друга черга включає аліменти, відшкодування шкоди здоров’ю, життю, втраті годувальника та збитків від кримінального правопорушення. Якщо виконавець продав не предмет застави, а інше майно або списав кошти з загального рахунку боржника, заставодержатель не отримує автоматичної переваги і може опинитися вже у п’ятій черзі.

Це випливає зі змісту ст. 46 Закону та практичного нюансу щодо меж пріоритету заставного кредитора. Для стягувача аліментів це означає сильний пріоритет над банком чи постачальником, що добре видно на прикладі: при 150 000 грн на рахунку виконавця аліменти на 100 000 грн мають бути погашені повністю раніше, ніж договірний борг п’ятої черги.

Третя і четверта черга: зарплата, ЄСВ, податки

Третя черга охоплює вимоги працівників щодо заробітної плати та інших трудових виплат, а четверта — ЄСВ, внески на соціальне і пенсійне страхування, податки та інші обов’язкові платежі до бюджету. Особливість третьої черги полягає в тому, що зарплатні вимоги задовольняються за календарною датою надходження виконавчих документів, а не пропорційно, якщо документи надійшли в різні дні.

Саме тому приклад із трьома працівниками на 40 000 грн, 50 000 грн і 60 000 грн при наявних 70 000 грн не можна ділити порівну. Перший працівник має отримати 40 000 грн повністю, другий — 30 000 грн, а третій чекатиме наступного надходження; детальніше про трудові наслідки утримань із зарплати можна прочитати в матеріалі про захист при повному списанні коштів.

П’ята черга: кредити, позики та господарські борги

П’ята черга включає всі інші вимоги, які не потрапили до перших чотирьох категорій, зокрема кредити, позики, розписки, договірні борги та стягнення між бізнесом. Для цієї черги дата відкриття провадження не створює жодної переваги, а кошти діляться суворо пропорційно розміру вимог кожного стягувача.

Якщо у п’ятій черзі є кредитор «А» з боргом 600 000 грн і кредитор «Б» з боргом 300 000 грн, а виконавець стягнув 300 000 грн, розподіл має становити 200 000 грн і 100 000 грн. Саме такий підхід випливає з ч. 2 ст. 46 Закону, а не з дати надходження виконавчого листа.

Розподіл коштів у зведеному виконавчому провадженні

Черговість задоволення вимог реально працює лише у зведеному виконавчому провадженні, де в одного виконавця зібрано кілька документів щодо одного боржника. Якщо провадження ведуть різні виконавці, єдиної міжвідомчої черги закон не встановлює, що прямо підтверджено у справі № 904/7326/17.

Для стягувача це означає, що потрібно перевіряти не лише наявність інших кредиторів, а й те, у кого саме відкриті провадження. Контроль через АСВП та Єдиний реєстр боржників допомагає вчасно побачити конкуренцію вимог.

Коли провадження мають об’єднати у зведене

Провадження щодо одного боржника в одному органі ДВС або в одного приватного виконавця підлягають об’єднанню у зведене виконавче провадження, і саме тоді запускається механізм черговості за статтею 46. Без такого об’єднання виконавець не може законно розподіляти кошти між кількома стягувачами так, ніби вони вже перебувають у спільній черзі.

Це практично важливо, коли один стягувач уже отримує виплати, а інший навіть не знає про наявність зведеного провадження. Попросіть у виконавця копію постанови про об’єднання та перевірте, чи зазначено номер зведеного ВП у документах АСВП.

Як рахується пропорція всередині однієї черги

Пропорційний розподіл означає, що кожен стягувач однієї черги отримує частку, яка відповідає співвідношенню його вимоги до загальної суми вимог цієї черги. Формула проста: сума до виплати = наявні кошти × індивідуальна вимога / загальна сума вимог черги.

Приклад 1: борги 200 000 грн і 100 000 грн, наявні кошти 60 000 грн — виплата становить 40 000 грн і 20 000 грн. Приклад 2: борги 600 000 грн і 300 000 грн, наявні кошти 300 000 грн — виплата становить 200 000 грн і 100 000 грн; якщо виконавець віддав усе одному кредитору, це порушення ч. 2 ст. 46 Закону.

Які межі має пріоритет заставного кредитора

Заставний кредитор має першу чергу лише щодо вартості саме заставленого майна, а не щодо будь-яких грошей, які потрапили на рахунок виконавця від боржника. Якщо джерелом стягнення стали незаставлені активи або безготівкові кошти з поточних рахунків, такий кредитор не може вимагати автоматичної першості поза межами предмета застави.

Цей нюанс часто ігнорують банки та фінансові компанії, але він прямо випливає зі змісту ст. 46 Закону. Якщо виконавець помилково відніс незабезпечену частину вимоги до першої черги, це окрема підстава для скарги.

Що робити, якщо виконавець порушив черговість?

Порушення черговості потрібно оскаржувати швидко, бо строк на скаргу становить 10 робочих днів з моменту, коли стягувач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Такий механізм передбачений ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Найсильніша позиція виникає тоді, коли у вас є копія розпорядження про розподіл коштів, виписка про рух сум і розрахунок належної вам частки. Якщо діяти без зволікання, можна домогтися скасування незаконного розподілу та нового перерахунку.

Куди подавати скаргу і що в ній просити

Скаргу на дії державного виконавця можна подати начальнику відділу ДВС або до суду, який видав виконавчий документ, а дії приватного виконавця оскаржуються до суду за правилами ст. 74 Закону. У скарзі слід просити визнати дії неправомірними, скасувати розпорядження про розподіл коштів і зобов’язати провести новий розподіл за ст. 46 Закону.

Не обмежуйтеся загальною фразою про «несправедливість». Потрібно чітко показати свою чергу, суму вимоги, суму фактичного надходження та конкретне порушення: виплата нижчій черзі, неправильна пропорція або незаконне утримання збору.

Які докази потрібно зібрати

Найкращими доказами є постанова про відкриття провадження, постанова про об’єднання у зведене ВП, розпорядження про розподіл коштів, виписка про рух сум і ваш власний розрахунок належної виплати. Верховний Суд у справі № 524/343/15-ц наголосив, що виконавець має чітко зазначати реквізити виконавчого документа та призначення кожного платежу.

Якщо виконавець не надає документи добровільно, це вже сигнал для процесуального реагування. У такій ситуації доцільно залучити профільного юриста бюро «ЮРКОНСАЛТ», щоб не втратити строк і правильно сформулювати вимоги.

Коли варто паралельно перевірити суміжні порушення

Порушення черговості часто супроводжується іншими процесуальними збоями: неправильним арештом активів, затримкою перерахування або непрозорим відображенням дій в АСВП. У таких випадках корисно окремо перевірити матеріали про процедуру накладення арешту на майно, арешт рахунків у виконавчому провадженні та цифровізацію виконавчого провадження.

Водночас не варто змішувати ці теми зі скаргою на черговість у один хаотичний документ. Основна вимога має залишатися вузькою: скасувати незаконний розподіл коштів і відновити правильну чергу виплати.

Порядок виплати стягнутих грошових сум і строки

Стягнуті кошти мають бути перераховані стягувачу не пізніше наступного робочого дня після їх надходження на рахунок органу ДВС або приватного виконавця. Це прямо встановлено ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Виплата здійснюється лише у безготівковій формі на рахунок стягувача або поштовим переказом, тому відсутність актуальних реквізитів часто стає причиною затримки. Готівкова видача з каси або перерахування на рахунок представника без прямого повноваження у довіреності є порушенням процедури.

Які реквізити потрібні для виплати

Для своєчасної виплати стягувач повинен надати виконавцю актуальні реквізити рахунку IBAN або дані для поштового переказу, інакше кошти можуть залишатися на депозитному рахунку без руху. Це випливає з механізму ст. 47 Закону, яка прив’язує виплату до належного способу перерахування.

Якщо рахунок змінився, повідомляйте про це письмово одразу після зміни. Для контролю руху коштів варто періодично перевіряти документи в АСВП і зберігати копії всіх заяв до виконавця.

Чи можна отримати гроші готівкою

Отримати стягнуті кошти готівкою у виконавця не можна, оскільки закон вимагає безготівкової виплати або поштового переказу. Така заборона закріплена у ч. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Це правило захищає і стягувача, і самого виконавця від спорів щодо факту отримання грошей. Якщо вам пропонують «забрати готівкою» або перерахувати суму на чужий рахунок без належної довіреності, відмовляйтеся і фіксуйте порушення письмово.

Як співвідносяться строки виплати і цифровий контроль

Строк у один наступний робочий день означає, що виконавець не може безпідставно тримати гроші на депозиті тижнями після їх надходження. Якщо кошти зайшли у п’ятницю, граничним строком зазвичай буде наступний робочий день банківської системи, а перевірити відображення дій допомагає цифровий слід в АСВП.

Для ширшого розуміння технічної сторони перерахувань корисно переглянути матеріал про строки перерахування стягнутих коштів кредиторам. Якщо ж строк уже порушено, потрібна не теорія, а адресна скарга та правовий супровід адвокатського бюро «ЮРКОНСАЛТ».

Як отримати невитребувані кошти та зразок заяви

Невитребувані стягувачем кошти зберігаються на рахунку виконавця протягом одного року, а після спливу цього строку зараховуються до Державного бюджету України. Таке правило встановлене ч. 7 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Щоб не втратити гроші, потрібно не чекати пасивно, а подати заяву з реквізитами, перевірити факт офіційного повідомлення від виконавця і зафіксувати дату зарахування коштів на депозитний рахунок. Зразок процесуального документа наведено нижче на цій сторінці.

Коли починається річний строк зберігання

Річний строк зберігання невитребуваних коштів рахується з дня їх зарахування на рахунок виконавця за умови, що стягувача офіційно повідомлено про наявність цих сум. Якщо повідомлення не було або воно оформлене неналежно, у стягувача з’являються аргументи для захисту права на виплату.

Тому не покладайтеся на усні пояснення виконавця. Вимагайте письмове підтвердження дати надходження коштів і дати направлення повідомлення, щоб не пропустити критичний строк.

Яку заяву подати для перерахування коштів

Для отримання невитребуваних коштів потрібно подати виконавцю письмову заяву з повними реквізитами стягувача, номером виконавчого провадження та проханням перерахувати суму на вказаний рахунок. Правовою підставою є ст. 47 Закону, яка регулює порядок виплати стягнутих грошових сум.

Якщо виконавець затягує виплату навіть після подання заяви, це вже не технічна затримка, а потенційна бездіяльність. У такій ситуації варто одразу готувати скаргу та проконсультуватися з профільним юристом бюро «ЮРКОНСАЛТ».

Як не втратити кошти через формальності

Найчастіше стягувачі втрачають час і гроші через старі банківські реквізити, відсутність контролю за АСВП або переконання, що виконавець сам знайде новий рахунок. Насправді закон покладає на стягувача обов’язок подати коректні дані для виплати та своєчасно реагувати на повідомлення.

Якщо у справі є ще й аліменти або депозитні списання, корисно окремо ознайомитися з матеріалом про списання депозиту аліментів. Але у спорі про невитребувані кошти головне — швидко подати заяву, зафіксувати дату звернення і не допустити перерахування суми до бюджету.

Прочитати на: мовою