Примусове виконання рішень немайнового характеру: процедура та штрафи

Примусове виконання рішень немайнового характеру — це специфічна процедура, за якою боржника зобов’язують особисто вчинити певну дію або, навпаки, утриматися від неї. На відміну від стягнення боргу, тут не можна просто арештувати банківські рахунки чи списати кошти. Виконавець діє через систему фінансових санкцій, попереджень та залучення правоохоронних органів.

Найчастіше проблеми виникають через те, що боржник ігнорує вимоги, вважаючи, що за відсутності майна йому нічого не загрожує. Проте закон передбачає жорсткий алгоритм: від накладення штрафів до відкриття кримінального провадження за ухилення від виконання рішення суду.

Загальний порядок виконання рішень немайнового характеру

Процедура виконання починається з перевірки: на наступний робочий день після закінчення 10-денного строку на добровільне виконання, виконавець перевіряє, чи вчинив боржник необхідні дії. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, така перевірка здійснюється не пізніше ніж на третій робочий день.

Якщо боржник ігнорує вимоги без поважних причин, виконавець не має права просто чекати. Він зобов’язаний застосувати фінансові санкції та встановити новий, більш жорсткий строк для виконання.

Важливо розуміти права та обов’язки учасників виконавчого провадження, адже стягувач має активно контролювати дії виконавця та вимагати застосування штрафів.

Штраф за невиконання рішення суду

Розмір санкцій чітко регламентований законом і залежить від статусу боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»: «У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії... виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200... на юридичних осіб - 300».

У грошовому еквіваленті це 1700 грн для громадян, 3400 грн для посадових осіб та 5100 грн для компаній. Разом із постановою про штраф боржник отримує вимогу виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Дії виконавця після накладення штрафу

Якщо після першого штрафу нічого не змінилося, виконавець накладає штраф у подвійному розмірі. Якщо рішення може бути виконано без участі боржника (наприклад, знесення незаконного паркану), виконавець має право залучити третіх осіб для виконання робіт, поклавши всі витрати на боржника.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №457/359/21 від 08.12.2022 зазначив: «Закінчення виконавчого провадження за рішенням немайнового характеру, яке не може бути виконане без участі боржника, можливе лише після суворого дотримання черговості дій: накладення першого штрафу, накладення подвійного штрафу та звернення до правоохоронних органів із повідомленням про вчинення злочину».

Виконавець не може просто закрити справу, якщо боржник ігнорує штрафи — він зобов’язаний ініціювати кримінальну справу за статтею 382 КК України.

Як виконуються рішення щодо дітей

Виконання рішень про встановлення побачення з дитиною або її відібрання — це найбільш емоційно складна категорія справ. Такі дії вимагають обов’язкової участі представників органів опіки та піклування. Без їхньої присутності акт виконавця може бути визнаний недійсним.

У практиці часто зустрічається ситуація, коли один з батьків переховує дитину, попри рішення суду. У такому разі виконавець залучає поліцію, а якщо місцезнаходження невідоме — ініціює через суд офіційний розшук дитини та боржника.

Процедура відібрання дитини

Під час примусового відібрання дитини обов’язковою умовою є присутність особи, якій дитина передається на виховання. Якщо боржник чинить опір, виконавець застосовує стандартний механізм: штраф 1700 грн, потім подвійний штраф 3400 грн і повідомлення в поліцію.

За потреби державний виконавець може звернутися до суду для тимчасового влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу, поки конфлікт не буде вирішено.

Забезпечення побачень з дитиною

Виконання рішення про побачення з дитиною виконавча служба контролює безпосередньо у час та місці, що визначені судом або самим виконавцем. Якщо ви тільки плануєте цей процес, вам буде корисно дізнатися про встановлення графіку зустрічей з дитиною через суд.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №200/14456/21 від 19.12.2023 зазначив: «Виконання рішення про встановлення побачення з дитиною покладає на боржника активний обов'язок забезпечити такі побачення в порядку, визначеному судом».

Боржник зобов’язаний не просто «не заважати», а активно сприяти побаченням стягувача з дитиною. Будь-яке перешкоджання є підставою для штрафу.

Примусове виселення та вселення боржника

Примусове виселення та вселення завжди відбувається за участю працівників поліції та у присутності понятих. Виконавець призначає точний день і час проведення виконавчих дій, про що письмово інформує боржника. Відсутність боржника, якщо він був належним чином повідомлений, не зупиняє процес.

Типова ситуація з житловим спором: боржник змінив замки та ігнорує вимоги про вселення законного власника. Спроба власника зайти самостійно може бути кваліфікована як самоправство. Правильний шлях — виконавець залучає поліцію, понятих, складає акт про примусове відкриття дверей та здійснює вселення.

Якщо під час виселення боржника немає на місці, виконавець зобов’язаний провести опис майна та передати його на відповідальне зберігання. Витрати на зберігання згодом стягуються з боржника.

Поновлення на роботі у виконавчому провадженні

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню. Це означає, що виконавець перевіряє стан виконання не пізніше ніж на третій робочий день після відкриття провадження.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №540/2137/20 від 29.11.2021 зазначив: «Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним лише тоді, коли роботодавець не просто видав відповідний наказ, а фактично допустив працівника до виконання його попередніх обов'язків».

Наказ про поновлення — це лише половина справи; без фактичного допуску до роботи рішення вважається невиконаним. Якщо директор видав наказ, але заблокував перепустку, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на посадову особу.

Обмеження приватних виконавців та роль адвоката

Приватні виконавці мають суворі законодавчі обмеження щодо рішень немайнового характеру. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження», вони не мають права виконувати рішення про виселення та вселення фізичних осіб, а також рішення щодо відібрання дитини чи встановлення побачень. Ці категорії справ — виключна компетенція державних виконавців.

Участь у виконавчому провадженні вимагає знання процедурних тонкощів. Сторони можуть діяти самостійно або через представників. Якщо виникають проблеми, можливе оскарження дій виконавчої служби через суд або керівництво ДВС.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження»: «Сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників... Представником сторони може бути адвокат».