Виконання рішення суду про виселення особи: процедура та дії стягувача

Виконання рішення суду про виселення — це фінальний і часто найскладніший етап захисту вашого права на користування житловим приміщенням. Отримати рішення на свою користь — це лише половина справи, адже боржники рідко погоджуються добровільно звільнити квартиру чи будинок.

На практиці власники стикаються із зачиненими дверима, фізичним опором або маніпуляціями з прописаними дітьми. Тому важливо розуміти, що примусове звільнення житла має чіткий юридичний алгоритм, порушення якого може призвести до затягування процесу або навіть кримінальної відповідальності для самого стягувача.

З чого починається примусове виселення: відкриття провадження

Процедура виконання рішення суду про виселення починається з подачі виконавчого листа та заяви до органів Державної виконавчої служби (ДВС). Важливо знати, що приватні виконавці не мають права займатися справами про виселення чи вселення фізичних осіб — це виключна компетенція держави.

Після успішного завершення судового процесу про виселення, ви отримуєте виконавчий лист. Виконавець відкриває провадження і надає боржнику 10 робочих днів для того, щоб він зібрав речі та покинув житло добровільно.

Якщо на 11-й день квартира залишається зайнятою, виконавець перевіряє цей факт. Якщо приміщення порожнє, складається акт про виконання рішення. Якщо ж боржник ігнорує вимогу, призначається дата і час примусових дій.

Добровільний етап та соціальні ризики

Часто боржники стверджують, що їм нікуди йти, або посилаються на стан здоров’я. Проте соціальні обставини самі по собі не є підставою для зупинення провадження державним виконавцем. Відкласти виселення можна лише за наявності відповідної ухвали суду про відстрочку виконання.

Умова надання іншого житла

Існує нюанс: виконавець не має права виселяти особу на вулицю, якщо в рішенні суду прямо вказано «виселити з наданням іншого жилого приміщення». У такому разі процедура блокується, доки відповідний орган фактично не надасть боржнику альтернативне житло.

Як відбувається примусове виселення на практиці

Примусове виселення полягає у фізичному звільненні приміщення від боржника, його майна та домашніх тварин, а також у забороні користуватися цим житлом надалі. Ця дія обов’язково відбувається у присутності понятих та за участю працівників поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження": «Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням.»

Якщо боржник зачинився зсередини або просто не відкриває двері, виконавець має право викликати фахівців для примусового відкриття замків. Закон дозволяє виконавцю входити до житла на підставі самого рішення про виселення, хоча на практиці іноді виникають процедурні суперечки щодо необхідності окремої ухвали суду про примусове проникнення.

Роль поліції та понятих

Поліція не здійснює саме виселення чи винесення речей. Її головна задача — забезпечити громадський порядок, захистити виконавця та не допустити фізичних сутичок. Якщо боржник чинить опір, поліцейські застосовують заходи примусу, а виконавець складає акт про перешкоджання та накладає штраф.

Відеофіксація процесу

Хоча закон не вимагає обов’язкової відеофіксації виконавчих дій, для стягувача це вкрай рекомендований крок. Камера захищає від безпідставних звинувачень у зникненні коштовностей або пошкодженні дорогих меблів боржника під час винесення.

Опис майна та відсутність боржника: що робити з речами

Якщо боржник відсутній під час виселення, але його речі знаходяться у квартирі, виконавець складає детальний акт опису майна у двох примірниках. Після цього майно фотографується та передається стягувачу на відповідальне зберігання під розписку.

Це означає, що ви не можете просто викинути чужі речі на смітник. Ви берете на себе юридичну відповідальність за їх збереження. Якщо боржник не забирає своє майно протягом двох місяців, виконавець має право передати його на реалізацію. Виручені кошти, після вирахування витрат на зберігання, повертаються боржнику.

Такий механізм захищає права обох сторін: власник отримує вільну квартиру, а боржник не втрачає своє майно безслідно, навіть якщо ігнорував дії виконавця.

Специфічні ситуації: діти та треті особи в квартирі

Примусове виселення ускладнюється, якщо в квартирі перебувають особи, не вказані у виконавчому листі, або зареєстровані неповнолітні діти. Виконавець має право виселити лише тих людей, чиї імена чітко прописані в рішенні суду.

Якщо під час виконавчих дій у житлі виявляється стороння особа (наприклад, новий орендар або родич), виконавець не може застосувати до неї примус. У таких випадках стягувачу доведеться ініціювати новий судовий процес щодо цієї конкретної особи, що є поширеною схемою затягування часу з боку боржників.

Окремої уваги потребує виселення квартирантів з дітьми. Участь представників органу опіки та піклування є обов’язковою. Вони контролюють, щоб під час процедури не порушувалися права дитини, навіть якщо суд вже ухвалив рішення про звільнення приміщення.

Витрати на виселення та ризик повторного вселення

Організаційне забезпечення примусового виселення — найм вантажників, оплата транспорту, послуги майстра з відкриття замків — покладається на стягувача. Виконавець лише керує процесом, але не носить меблі і не ламає двері власноруч.

Стягувач повинен сплатити авансовий внесок на ці витрати. Якщо він відмовляється це зробити, виконавець має законне право повернути виконавчий документ без виконання. Надалі всі витрачені кошти стягуються з боржника в межах виконавчого провадження, але первинний фінансовий тягар лягає на ініціатора виселення.

Ще одна поширена проблема — коли боржник після успішного виселення знову самовільно заселяється в квартиру, зламавши нові замки. У такому разі стягувач може звернутися до виконавця для повторного виселення (якщо провадження ще не закрите) або одразу ініціювати кримінальне провадження за фактом умисного невиконання рішення суду.