Охоронні та санітарні зони земель можуть обмежити забудову, приватизацію й користування ділянкою навіть тоді, коли таких відомостей немає в кадастрі. Відповідно до ст. 111 Земельного кодексу України, обмеження діють із моменту набрання чинності законом або підзаконним актом, тому перевірка потрібна до купівлі чи будівництва.
Ця тема потребує уважної юридичної перевірки, бо один і той самий масив землі може одночасно потрапляти під кілька режимів обмежень. Адвокатське бюро «ЮРКОНСАЛТ» профільно супроводжує такі спори, аналізує документи, перевіряє межі зон і захищає інтереси клієнтів у державних органах та судах.
Які норми дають обмеженню юридичну силу
Обмеження стає обов'язковим для власника з моменту, коли закон або прийнятий на його виконання акт встановлює відповідний режим. Саме так працює ст. 111 ЗКУ, а власник має перевірити зміст обмеження до початку будівництва чи поділу ділянки.
У цій статті детально розбираємо:
- які зони трапляються найчастіше на ділянці;
- які документи підтверджують режим;
- де шукати офіційні дані.
Зміст:
Охоронні та санітарні зони земель: що означає режим для власника

Охоронні та санітарні зони земель обмежують будівництво, приватизацію та окремі види робіт, навіть якщо межа зони не відображена у витязі з ДЗК. Відповідно до ст. 111 ЗКУ, обмеження діють за законом і зберігаються незалежно від помилки в кадастрових відомостях.
Якщо ділянка потрапляє одразу під кілька режимів, власнику треба розрізняти загальні обмеження, інженерні охоронні смуги та санітарні пояси. Для поглибленої правової перевірки ділянки варто також звірити дані з послугою земельного адвоката, коли межі або підстави обмежень викликають сумнів.
Загальні умови та базовий порядок для схожих земельних режимів уже розібрані в оглядовому матеріалі про правовий режим охоронних зон магістральних трубопроводів, а тут ми зосереджуємося на перевірці ділянки та дії власника при виявленні обмежень.
Які норми дають обмеженню юридичну силу
Обмеження стає обов’язковим для власника з моменту, коли закон або прийнятий на його виконання акт встановлює відповідний режим. Саме так працює ст. 111 ЗКУ, а власник має перевірити зміст обмеження до початку будівництва чи поділу ділянки.
Земельний кодекс України (ст. 111)Згідно з Земельним кодексом України (ст. 111): Право на земельну ділянку може бути обмежено законом або договором. Обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації відповідно до закону і діють протягом строку, встановленого законом або договором.Якщо відомості в кадастрі неповні, подайте запит про витяг та окремо перевірте спеціальні джерела, щоб не пропустити режим, який працює напряму з норми закону. У спірній ситуації саме така перевірка допомагає довести, що орган влади або оператор мережі діє без належної правової підстави.
Що важливо знати про обмеження земельної ділянки
- Стаття 111 ЗКУ встановлює, що обмеження у використанні земель діють навіть без запису в Державному земельному кадастрі, якщо їх передбачив закон або прийнятий за ним акт.
- Постанова КМУ № 1455 визначає охоронні зони ЛЕП: від 2 м до 40 м по обидва боки лінії залежно від напруги, а земляні роботи глибше 0,3 м потребують окремої уваги.
- Стаття 113 ЗКУ забороняє приватизацію землі в першому поясі санітарної охорони джерел питного водопостачання та встановлює особливий правовий режим для інших поясів.
- ДСП 173-96 передбачає санітарно-захисні зони промисловості від 50 до 1000 метрів залежно від класу шкідливості, а житлова забудова в такій смузі заборонена.
- Постанова КМУ № 1051 дозволяє отримати витяг з ДЗК про обмеження у використанні земель протягом 3 робочих днів через e.land.gov.ua або ЦНАП.
- Держгеокадастр приймає запити про обмеження, а офіційна телефонна лінія 0-800-300-808 допомагає уточнити порядок подання документів і отримання витягів.
Які зони трапляються найчастіше на ділянці
Найчастіше власник стикається з охоронними смугами інженерних мереж, зонами санітарної охорони джерел водопостачання та санітарно-захисними зонами промисловості. Окремо можуть діяти також зони особливого режиму, якщо ділянка прилягає до військового або іншого режимного об’єкта.
| Критерій / дія | Особливості та порядок | Правова підстава |
|---|---|---|
| Охоронні зони мереж | Обмежують земляні роботи, огорожі та розміщення споруд поблизу мереж | постанова КМУ № 1455 |
| Зони санітарної охорони | Можуть обмежувати забудову й приватизацію залежно від поясу | ст. 113 ЗКУ |
| Санітарно-захисні зони | Відокремлюють житло від промислових об’єктів і забороняють нову житлову забудову | ДСП 173-96 |
| Зони особливого режиму | Встановлюються біля об’єктів оборони й мають окремий проектний режим | ст. 115 ЗКУ |
Такий поділ допомагає одразу зрозуміти, яку саме перевірку проводити і який орган запитувати про підставу обмеження. Якщо виникає сумнів щодо класифікації режиму, не змішуйте санітарні пояси з містобудівними умовами, бо це різні правові інструменти.
Які документи підтверджують режим
Найбільш практичним підтвердженням є витяг з ДЗК про земельну ділянку, окремий витяг про обмеження та викопіювання з генплану або ДПТ. Відповідно до Порядку ведення ДЗК, такий витяг надають протягом 3 робочих днів через e.land.gov.ua або ЦНАП.
- Витяг з ДЗК про земельну ділянку: показує кадастровий план, межі та зареєстровані обмеження, якщо їх внесено до кадастру.
- Витяг з ДЗК про обмеження: окремо підтверджує конкретну охоронну або санітарну зону щодо ділянки.
- Викопіювання з генплану або ДПТ: допомагає побачити санітарно-захисні зони, які не завжди внесені до кадастру.
- МУО або будівельний паспорт: фіксують регулювання забудови й санітарні відстані під час проєктування.
- Письмове погодження оператора мережі: потрібне для робіт у межах мережевої охоронної зони, якщо спеціальний режим це вимагає.
Коли документи суперечать одне одному, варто подати додатковий запит до Держгеокадастру і до органу архітектури, щоб зафіксувати офіційну позицію обох органів. Саме такий пакет зазвичай дозволяє швидше оцінити, чи можна будувати, приватизувати або погоджувати роботи.
Як перевірити ділянку на наявність обмежень

Перевірка обмежень земельної ділянки починається з офіційних джерел, а не з візуального огляду місцевості. Відповідно до Порядку ведення ДЗК, власник може замовити витяг з кадастру через e.land.gov.ua або ЦНАП і отримати дані про зареєстровані обтяження.
Далі потрібно звірити ці відомості з викопіюванням із генплану або ДПТ, бо санітарно-захисні зони промисловості часто існують лише в містобудівній документації. Саме такий підхід дозволяє виявити межі, які впливають на забудову, але не завжди потрапляють у стандартний кадастровий витяг.
Якщо вам потрібна перевірка обмежень земельної ділянки перед купівлею або будівництвом, зручніше одразу збирати офіційні документи в одному досьє. У складних випадках адвокатський супровід допомагає швидше відокремити реальне юридичне обмеження від технічної помилки кадастру.
Де шукати офіційні дані
Починати слід із Держгеокадастру, бо саме там доступний витяг про ділянку та окремий витяг про обмеження. Для цього використовуйте електронні сервіси кадастру або звертайтеся до ЦНАП, якщо потрібен паперовий документ. Процедурні гарантії для заявника в цій ситуації встановлено нормами п. 161–168 Постанови КМУ № 1051.
Також перевірте дані в органі містобудування та архітектури, де можна отримати викопіювання з генплану або ДПТ. Цей крок особливо важливий, коли йдеться про зони санітарної охорони курортів чи про санітарно-захисні зони промисловості, адже їх межі часто фіксує не кадастр, а містобудівна документація.
Постанова КМУ № 1051Згідно з Постановою КМУ № 1051: Отримання офіційного витягу з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель здійснюється відповідно до Порядку ведення ДЗК протягом 3 робочих днів з моменту звернення через електронний портал e.land.gov.ua або ЦНАП зі сплатою адміністративного збору.Коли у витязі немає обмеження, а сусідня ділянка вже має припис або відмову, не зупиняйтеся на одному документі. У такій ситуації слід звірити кадастрові дані з документами на мережі, планом території та підставами, за якими взагалі встановлено режим.
Охоронна зона ЛЕП змінила пляму забудови на 30%
Уявіть ситуацію: ви купили 10 соток під житловий будинок і вже планували ставити фундамент, але під час оформлення будівельного паспорта з’ясувалося, що по межі ділянки проходить повітряна лінія 10 кВ. За Правилами охорони електричних мереж охоронна зона такої лінії становить 10 метрів, тому частину ділянки довелося вивести з плями забудови без втрати права власності.
Після перевірки схеми та погодження з енергетиками вам вдалося перенести забудову вглиб ділянки і уникнути спору про знесення. Саме так працює перевірка меж: не кожне обмеження означає втрату землі, але кожне вимагає правильного посилання на норму і точного планування.
Які ознаки вказують на приховане обмеження
На приховане обмеження можуть вказувати ЛЕП, трансформаторна підстанція, газова труба, водозабір, промисловий об’єкт або сусідство з військовою інфраструктурою. Саме такі ознаки вимагають додаткової правової перевірки, бо ст. 111 ЗКУ визнає обмеження чинним незалежно від пропуску відомості в кадастрі.
- Лінія електропередач: перевірте клас напруги та ширину охоронної смуги за Правилами охорони електричних мереж.
- Промисловий майданчик: звірте наявність санітарно-захисної зони за генпланом і ДСП 173-96.
- Водозабір або свердловина: з’ясуйте, чи не потрапляє ділянка в пояс санітарної охорони за ст. 113 ЗКУ.
- Режимний об’єкт: уточніть, чи не діє зона особливого режиму за ст. 115 ЗКУ.
Якщо ознаки є, але офіційного підтвердження немає, подавайте запит до Держгеокадастру та органу архітектури одночасно. Це зменшує ризик пропустити реальне обмеження, яке пізніше стане підставою для відмови або спору.
Суміжні матеріали
Коли ділянка межує з інженерними мережами, корисно звірити режим із матеріалом про охоронні зони трубопроводів. Якщо питання стосується планувальних обмежень, варто також переглянути статтю про зонування земельної ділянки, щоб не змішати містобудівні правила із санітарним режимом.
Для земель рекреаційного або курортного призначення окремо існує вузький режим, про який детально написано в матеріалі про землі оздоровчого призначення. Якщо ж територія прилягає до природоохоронної зони, перевірте ще й статтю про землі ПЗФ, бо режим там інший і значно жорсткіший.
Такий горизонтальний маршрут допомагає читачеві не плутати суміжні режими й швидко знайти потрібну статтю за конкретним типом обмеження. Для складних ділянок це найкращий спосіб звузити перевірку без зайвих помилок.
Чим може допомогти адвокат земельного права бюро ЮРКОНСАЛТ
- Перевірити земельну ділянку на наявність охоронних, санітарних і санітарно-захисних режимів та пояснити, які обмеження реально діють для власника.
- Проаналізувати витяг з ДЗК, містобудівні матеріали та документи оператора мережі, щоб виявити розбіжності або відсутність правової підстави для припису.
- Підготувати запит до Держгеокадастру, органу архітектури або балансоутримувача мережі з коректним формулюванням вимог.
- Супроводити переговори щодо погодження робіт, паркану, проїзду чи іншого використання ділянки в межах обмежень.
- Представити інтереси в суді, якщо орган влади або оператор мережі неправомірно відмовляє, вимагає знесення чи обмежує право користування ділянкою.
Охоронні зони інженерних мереж: що дозволено на ділянці

Охоронні зони інженерних мереж обмежують роботи біля ЛЕП, кабелів, газових та інших ліній, навіть якщо мережа не помітна на поверхні. За Правилами охорони електричних мереж, для повітряних ЛЕП діють конкретні відстані, а окремі дії потребують погодження оператора.
Цей режим не тотожний загальній забудовній забороні, бо він стосується конкретного коридору мережі та безпеки експлуатації. Саме тому власнику важливо знати не лише межі, а й те, які роботи дозволено без окремого дозволу, а які краще погодити заздалегідь.
Які дії потребують погодження
Письмове погодження потрібне, коли ви плануєте земляні роботи, встановлення огорожі, проїздів чи інших елементів, що можуть зачепити охоронний коридор мережі. Відповідно до п. 7 і 8 Правил охорони електричних мереж, для окремих дій потрібен дозвіл оператора системи розподілу. Правове регулювання цього порядку закріплено положеннями ст. 112 Земельного кодексу України.
Практично це означає, що власник повинен спершу визначити клас мережі, а вже потім вирішувати, чи можна ставити паркан, копати траншею або садити дерева. Якщо ділянка прилягає до комунікацій, подання письмового запиту з описом робіт зменшує ризик майбутнього припису.
Постанова КМУ № 1455Відповідно до пункту 7 нових Правил охорони електричних мереж, охоронні зони вздовж повітряних ЛЕП становлять: до 1 кВ — 2 м, до 20 кВ — 10 м, 35 кВ — 15 м, 110 кВ — 20 м, 150–220 кВ — 25 м, 330–500 кВ — 30 м, 750 кВ — 40 м по обидва боки від крайніх проводів.Коли межа неочевидна, не починайте роботи лише за усною порадою підрядника. Краще завчасно звернутися до оператора мережі та зберегти відповідь, бо саме вона допомагає довести добросовісність власника при можливому спорі.
Що робити з парканом і господарськими спорудами
Паркан або господарська споруда в межах мережевої охоронної зони не заборонені автоматично, але вони не повинні перешкоджати доступу до об’єкта чи створювати загрозу безпеці. Якщо споруда вже є, оператор може вимагати її усунення тільки за належного підтвердження меж накладення та порушення режиму. Аналогічну правову позицію щодо оцінки доказів викладено у постанові (Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду) у справі № 1540/3905/18.
У складних ситуаціях корисно пригадати, що відсутність відомості в кадастрі не усуває сам режим і не скасовує його дію. Саме так працює правова конструкція, закріплена у спеціальних нормах щодо охоронних зон, а власник має реагувати на письмовий припис, а не на усне застереження.
Коли балансу інтересів досягти не вдається, спір переходить у площину доказів: межі зони, фактичне накладення, характер споруди та можливість її збереження без ризику для мережі. Для цього потрібні технічні документи й, за потреби, оцінка експерта.
Як перевірити ділянку і діяти при обмеженнях
- Замовте витяг з ДЗК. Подайте запит через e.land.gov.ua або ЦНАП і перевірте, чи містить кадастровий план межі обмежень та коди зон відповідно до Порядку № 1051.
- Порівняйте з містобудівними даними. Отримайте викопіювання з генерального плану або ДПТ, бо санітарно-захисні зони часто закріплені саме в містобудівній документації.
- Перевірте інженерні мережі. Якщо ділянка прилягає до ЛЕП, кабелів, газових або інших мереж, звірте режим із Правилами охорони електричних мереж та спеціальними актами.
- Подайте письмовий запит. Зверніться до Держгеокадастру, якщо у витязі немає відомостей про обмеження, та просіть надати інформацію про зареєстровані зони і підстави їх установлення.
- Реагуйте на припис. Якщо надійшов припис або відмова, зберіть документи, перевірте межі зони та за потреби оскаржуйте рішення, посилаючись на ст. 111 ЗКУ і спеціальні норми про відповідний режим.
Зони санітарної охорони та санітарно-захисні зони: чим вони відрізняються

Зони санітарної охорони та санітарно-захисні зони мають різні цілі: перші захищають джерела водопостачання та оздоровчі об’єкти, другі відокремлюють житло від шкідливої промисловості. Саме тому ст. 113 ЗКУ і ДСП 173-96 слід читати окремо, а не змішувати в один режим.
Для власника ділянки головне питання полягає не в назві зони, а в наслідках: чи можна будувати, чи дозволена приватизація, чи потрібна зміна проекту. Якщо йдеться про курортний режим, краще одразу звірити матеріал із вузькою статтею про курортні землі, щоб не змішати санітарну охорону з курортним правовим статусом.
Що означає перший пояс санітарної охорони
Перший пояс санітарної охорони встановлює суворий режим і фактично виключає приватизацію та вільне користування ділянкою. Відповідно до ст. 113 ЗКУ, навколо джерел питного водопостачання та водоочисних споруд діє особливий правовий режим.
Згідно з Земельним кодексом України (ст. 113): Зони санітарної охорони створюються навколо об’єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об’єкти оздоровчого призначення та інші, для забезпечення їх санітарно-епідеміологічної захищеності. У межах зон санітарної охорони встановлюється особливий правовий режим використання земель.
Якщо ділянка частково потрапляє в такий пояс, не підписуйте проєкт землеустрою без окремої перевірки меж. Саме помилка в межуванні часто стає підставою для спору з органом місцевого самоврядування або землевпорядником.
Порада від ЮРКОНСАЛТ щодо перевірки меж
Якщо у витязі з ДЗК немає обмеження, не вважайте ділянку вільною від режиму, поки не звірите її з генпланом, ДПТ та спеціальними правилами щодо мереж. Спеціальні норми про охоронні зони діють самі по собі, а тому саме власник має подбати про доказову базу перед початком робіт.
Адвокатський супровід тут потрібен не лише для спору, а й для профілактики помилки, яка потім коштує знесенням, відмовою чи зупинкою будівництва. У практиці «ЮРКОНСАЛТ» найкращий результат дає саме поєднання кадастрової перевірки, містобудівних даних і коректного письмового запиту.
Які ризики створює санітарно-захисна зона промисловості
Санітарно-захисна зона промисловості захищає житлову забудову від шуму, викидів і вібрації, тому житлове будівництво в ній забороняється. За ДСП 173-96, відстань може коливатися від 50 до 1000 метрів залежно від класу шкідливості підприємства.
Найчастіша помилка полягає в тому, що власник дивиться лише на частину ділянки, яка начебто вільна від обмежень. Проте навіть часткове потрапляння в санітарну смугу може стати проблемою під час погодження нової забудови або оформлення землевпорядної документації.
Відповідно до державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, нормативні санітарно-захисні зони промислових підприємств становлять від 50 метрів до 1000 метрів залежно від класу шкідливості, а в межах таких зон прямо заборонено нове житлове будівництво.
Коли орган влади відмовляє через таку зону, завжди перевіряйте, чи спирається відмова на точні межі та чинні документи. Якщо межу встановили без належної доказової бази, її можна ставити під сумнів у межах адміністративного або судового спору.
Що врахувати при приватизації або відмові
Частина ділянки в санітарному поясі ще не завжди означає автоматичну втрату всього права, але така обставина істотно впливає на дозвільні рішення. Саме тому ст. 113 ЗКУ треба читати разом із технічною документацією та даними про фактичне розташування джерела чи об’єкта.
Якщо йдеться про приватизацію, важливо з’ясувати, чи потрапляє ділянка в I пояс, II пояс чи лише в зону спостережень. Для промислових територій окремо перевіряйте, чи немає рішення про зменшення СЗЗ, адже таке коригування можливе лише за спеціальною процедурою з натурними замірами.
У спірній ситуації зручно зафіксувати в одному пакеті і кадастрові, і містобудівні матеріали, і листування з відповідним органом. Такий підхід дозволяє швидше визначити, чи є підстава для повторного звернення, уточнення меж або оскарження відмови.
Заява про надання відомостей з державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель
Заява про надання відомостей з державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель
Державному кадастровому реєстратору територіального відділу Держгеокадастру
через Центр надання адміністративних послуг
Заявник: [ПІБ], [адреса], [РНОКПП], [контактний телефон]
ЗАЯВА
Прошу надати відомості з Державного земельного кадастру у формі витягу про обмеження у використанні земель щодо земельної ділянки з кадастровим номером [вказати 19-значний номер]. Підставою для звернення є ст. 111 Земельного кодексу України, статті 38, 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пункти 161–168 Порядку ведення Державного земельного кадастру.
Прошу видати витяг у формі електронного документа, засвідченого кваліфікованим електронним підписом, або паперовий документ через ЦНАП за адресою [вказати адресу]. Інформація потрібна для перевірки зареєстрованих охоронних, санітарних і санітарно-захисних обмежень перед використанням ділянки.
Додатки:
1. Копія паспорта та РНОКПП заявника.
2. Документ про сплату адміністративного збору за надання витягу з ДЗК про обмеження.
3. Довіреність або інший документ про повноваження представника, якщо заяву подає представник.
Дата: [дата]
Підпис: [підпис]
Коли можна оскаржити межі зони та як діяти далі
Оскаржити межі зони можна тоді, коли орган або оператор не довів фактичне накладення, не навів законну підставу чи неправильно визначив режим ділянки. У таких спорах вирішальними стають документи, технічна експертиза та коректне посилання на ст. 111 ЗКУ та спеціальні норми про конкретний вид зони.
Потрібно розуміти, що сам факт існування охоронної або санітарної зони ще не означає автоматичну законність припису чи відмови. Потрібна перевірка меж, підстав і пропорційності дій органу, а за потреби — звернення до суду.
Які докази збирати у спорі
У спорі про межі зони вирішальними є кадастровий витяг, технічні матеріали, містобудівна документація, фотодокази та, за потреби, висновок експерта. Якщо йдеться про інженерні мережі, не забудьте перевірити, чи не суперечить припис спеціальним правилам охорони мереж і чи дійсно спірна споруда потрапляє в охоронний коридор. Вимоги до оформлення та підстави вчинення таких дій прямо визначені у ст. 114 Земельного кодексу України.
Коли спір стосується промислової санітарної смуги, варто окремо просити документи про клас шкідливості, розрахунок відстані та підставу встановлення СЗЗ. Для санітарної охорони водних об’єктів доцільно вимагати проект зонування або інший акт, що підтверджує межі поясів.
Такі докази дають змогу або домогтися скасування незаконного припису, або принаймні зменшити обсяг обмеження, якщо межу визначили надмірно широко. У суді це часто стає ключем до захисту права користування ділянкою.
Як працює правова позиція Верховного Суду
Судова практика підтверджує, що межі зони треба доводити конкретними доказами, а не загальною посилальною формулою на режим. У справі № 852/2а-6/24 Верховний Суд відмовив у примусовому відчуженні житла лише для створення санітарно-захисної зони кар’єру без належного альтернативного житла.
Коли суд аналізує межу охоронної зони, він дивиться не лише на сам режим, а й на належність доказів накладення та пропорційність вимоги. Тому у спорі важливо не повторювати загальні аргументи, а показувати точну геометрію зони та реальне порушення прав.
Як діяти після припису або відмови
Після припису або відмови не варто ігнорувати лист чи тягнути зі строками, бо це ускладнює захист. Спочатку перевірте, чи відповідає документ закону, а потім подайте заперечення, повторний запит або позов залежно від характеру порушення.
Коли йдеться про самочинну споруду в охоронній зоні, ризик примусового знесення реальний, якщо власник не доведе межі накладення або не покаже належне погодження. Саме тому в подібних ситуаціях корисно одразу залучити землевпорядника й адвоката, щоб не втратити час на виправлення помилки, яку ще можна усунути без суду.
Якщо потрібне глибше розмежування між інженерними мережами і загальним режимом ділянки, доречно окремо звірити базовий матеріал про інженерні обмеження та профільну консультацію земельного адвоката. Такий підхід допомагає обрати правильну стратегію замість поспішної відмови від права на ділянку.
Юридична допомога у перевірці обмежень ділянки
Якщо ви не впевнені, чи потрапляє ділянка в охоронну або санітарну зону, зверніться до нашого адвоката з земельного права. Ми перевіримо документи, допоможемо підготувати запит до Держгеокадастру і пояснимо, чи є підстава для оскарження припису або відмови.
Поширені запитання про обмеження на землі
Як перевірити, чи моя ділянка потрапляє в охоронну або санітарну зону?
Потрібно замовити витяг з ДЗК про земельну ділянку через e.land.gov.ua або ЦНАП і звірити його з викопіюванням із генплану чи ДПТ. Саме так можна побачити зареєстровані обмеження та санітарно-захисні смуги, які не завжди відображені в кадастрі.
Що робити, якщо отримали припис від енергокомпанії щодо споруди в охоронній зоні?
Спочатку перевірте межі зони та підставу припису за Правилами охорони електричних мереж. Якщо споруда справді порушує режим, варто шукати технічне рішення або оскаржувати вимогу, а якщо межі не доведені, треба вимагати підтвердження і готувати заперечення.
Чи можна приватизувати ділянку, якщо частина неї в межах санітарно-захисної зони?
Іноді можливо, але все залежить від того, де саме розташована ділянка і який вид використання ви плануєте. Якщо йдеться про нове житлове будівництво в межах СЗЗ, відмова є цілком реальною на підставі ст. 114 ЗКУ та ДСП 173-96.
Чи можна ставити паркан у межах охоронної зони ЛЕП?
Можна лише тоді, коли паркан не заважає доступу до мережі та не порушує спеціальний режим, а в окремих випадках потрібне письмове погодження оператора системи розподілу. Перед монтажем варто перевірити клас напруги і ширину охоронної смуги.
Куди надіслати запит, щоб дізнатися про обмеження на ділянці?
Запит слід подавати до Держгеокадастру або через e.land.gov.ua чи ЦНАП, а щодо містобудівних і санітарних обмежень — до органу архітектури місцевої ради. Такий подвійний запит дає найповнішу картину режиму ділянки.
Прочитати на: мовою
