Судово-психологічна експертиза та її роль у суді

Судово-психологічна експертиза є ключовим процесуальним інструментом, який дозволяє залучити спеціальні наукові знання для об’єктивної оцінки поведінки та внутрішнього стану людини. У судових спорах, де правові аргументи безпосередньо залежать від емоційних чи особистісних факторів, висновок експерта стає вирішальним доказом. Це дає можливість сторонам процесу захистити свої права на основі науково обґрунтованих даних, а не суб’єктивних припущень.

Важливо розуміти межі застосування цього інструменту, адже неправильне формулювання питань або помилки при зборі матеріалів можуть призвести до втрати цінного доказу в судовому засіданні.

Що таке судово-психологічна експертиза та її об’єкт

Судово-психологічна експертиза — це спеціальне дослідження, яке проводиться атестованим експертом для встановлення особливостей психічної діяльності людини, що мають юридичне значення. Об’єктом цього дослідження є виключно психічно здорові особи, зокрема підозрювані, потерпілі, свідки, позивачі чи відповідачі будь-вого віку. Це дозволяє суду отримати об’єктивні дані про внутрішній стан особи в конкретний момент часу. Водночас, для випадків, пов’язаних із психічними розладами, призначається судово-психіатрична експертиза.

Проведення таких досліджень чітко регулюється законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судову експертизу»: «Законодавство України про судову експертизу складається з цього Закону, інших законів та інших нормативно-правових актів.»

Це забезпечує єдині стандарти та легітимність отриманих висновків.

Важливо чітко розрізняти судово-психологічну та судово-психіатричну експертизи. Якщо перша вивчає межі норми та емоційні реакції здорової людини, то для дослідження психічних розладів чи дієздатності призначається проведення судово-психіатричної експертизи. Якщо особа перебуває на обліку у психоневрологічному диспансері, психологічне дослідження можливе лише як частина комплексного аналізу.

Хоча міжнародна судова практика, наприклад, рішення

Supreme Court of California у справі №C123456 від 12.05.2023 зазначив: «The court explicitly ruled that temporary digital files are subject to the same search warrant requirements as physical documents.»

частіше стосується захисту цифрових прав, в Україні судово-психологічна експертиза зосереджена на внутрішньому світі людини та її емоційному стані.

Основні завдання та види судово-психологічних досліджень

Головним завданням судово-психологічної експертизи є визначення індивідуально-психологічних особливостей особи, її емоційних реакцій, мотивотвірних чинників та закономірностей перебігу психічних процесорів. Ці дані допомагають суду зрозуміти, як саме характер чи тимчасовий стан людини вплинули на її поведінку у критичній ситуації. Дослідження може проводитися як самостійно, так і в складі комплексних експертиз.

На практиці психологічне дослідження часто поєднується з іншими галузями знань. Зокрема, проводяться психолого-психіатрична, медико-психологічна, психолого-автотехнічна, а також психолого-почеркознавча, психолого-лінгвістична та судово-медична експертизи. Кожен із цих підвидів дозволяє вирішити специфічні завдання на стику наук.

Для проведення досліджень використовуються лише офіційно визнані наукові підходи. Перевірити їх легітимність можна через Реєстр методик проведення судових експертиз, який веде Міністерство юстиції. Це виключає використання ненаукових чи експериментальних тестів під час судового розгляду.

Судово-психологічна експертиза у кримінальному процесі

У кримінальних провадженнях судово-психологічна експертиза призначається для оцінки впливу емоційного стану та індивідуальних особливостей особи на її поведінку під час вчинення правопорушення. Це дослідження допомагає встановити, чи перебувала особа у стані фізіологічного афекту, чи могла вона повністю усвідомлювати свої дії та який її рольовий статус у групі. Висновок експерта може стати підставою для пом’якшення вироку або зміни кваліфікації злочину.

У кримінальному процесі захист часто використовує цей інструмент для доведення стану сильного душевного хвилювання. Наприклад, у справі про перевищення меж самооборони обвинувачений стверджував, що діяв у стані сильного переляку. Проведена експертиза афекту підтвердила наявність фізіологічного афекту в момент інциденту, що дозволило суду перекваліфікувати звинувачення на значно м’якшу статтю.

Перед експертом у кримінальних справах зазвичай ставлять такі питання:

• Які індивідуально-психологічні особливості та провідні мотиваційні чинники має підекспертна особа?
• Чи могли ці особливості суттєво вплинути на її поведінку під час скоєння протиправних дій?
• Який індивідуально-рольовий статус має особа у групі (лідер чи ведений)?
• Чи має особа особливості, що суттєво вплинули на характер її свідчень?

Особливості проведення експертизи щодо дітей та неповнолітніх

Судово-психологічна експертиза дитини проводиться для визначення її психоемоційного стану, рівня розвитку, а також характеру стосунків з батьками в умовах сімейних конфліктів. Це дослідження є надзвичайно делікатним, оскільки його метою є захист найкращих інтересів неповнолітнього без нанесення йому додаткових психологічних травм. Висновок експерта допомагає суду прийняти рішення на основі реальних почуттів дитини, а не під впливом маніпуляцій дорослих.

У спорах про визначення місця проживання дитини висновок психолога часто стає ключовим аргументом. Розглянемо випадок, коли під час розлучення батьки сперечалися щодо 8-річного сина. Мати стверджувала, що дитина боїться батька, але експертиза виявила штучно навіяний матір’ю страх та реальну глибоку прихильність хлопчика до батька. Спираючись на висновок, суд визначив місце проживання дитини з батьком.

При дослідженні неповнолітніх перед експертом ставляться такі типові питання:

• Як сімейна ситуація та поведінка батьків впливають на емоційний стан і розвиток дитини?
• Чи залежить оцінка сімейної ситуації дитиною від стороннього впливу дорослих?
• Чи здатна дитина з урахуванням віку повністю усвідомлювати зміст своїх дій та керувати ними?
• Чи є досліджувана ситуація психотравмувальною для неповнолітнього?

Судово-психологічна експертиза у цивільних справах

У цивільному процесі судово-психологічна експертиза найчастіше призначається для оцінки здатності особи усвідомлювати значення своїх дій при укладанні угод, а також для вирішення сімейних спорів. Це дослідження дозволяє встановити, чи діяла людина під впливом сильного стресу, обману чи психологічного тиску, навіть якщо вона є психічно здоровою. Висновок експерта є самостійним доказом, який допомагає суду встановити реальну волю сторони правочину.

Яскравим прикладом є справа про визнання договору дарування квартири недійсним. Клієнт підписав документ на користь далекого родича під час глибокої жалоби після смерті дружини. Експертиза встановила, що через надзвичайний стрес та психологічний тиск позивач не міг вільно приймати рішення. На основі цього висновку суд визнав договір недійсним.

Процедура призначення чітко регламентована процесуальним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України: «Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо...»

Це підтверджує, що висновок експерта є незамінним джерелом інформації для судді.

Психологічна експертиза для визначення розміру моральної шкоди

Проведення судово-психологічної експертизи для стягнення моральної шкоди є найбільш надійним способом об’єктивно довести суду глибину душевних страждань позивача та розрахувати їхній грошовий еквівалент. Оскільки моральні збитки мають суб’єктивний характер, судді часто відмовляють у великих компенсаціях через брак доказів. Науково обґрунтований висновок експерта, який спирається на атестовані методики, знімає ці сумніви та дає суду конкретні цифри.

У нашій практиці був випадок, коли громадянина незаконно тримали під вартою пів року. Після виправдання він звернувся до суду для відшкодування шкоди, але представники казначейства заперечували суму. Призначена експертиза підтвердила глибоку депресію та соціальну дезадаптацію позивача, вирахувавши обґрунтований розмір компенсації, яку суд успішно стягнув з бюджету.

Обов’язок оцінки шкоди існує і в кримінальних справах.

Згідно з ч. 2 ст. 242 Кримінального процесуального кодексу України: «Слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо: ... 6) визначення розміру матеріальних збитків... розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяної кримінальним правопорушенням.»

Це робить психологічне дослідження обов’язковим етапом захисту прав потерпілих.

Застосування комп’ютерного поліграфа під час експертизи

Використання комп’ютерного поліграфа (детектора брехні) в межах судово-психологічної експертизи дозволяє отримати важливу орієнтувальну інформацію щодо правдивості свідчень учасників процесу. Таке дослідження проводиться виключно за письмовою добровільною згодою особи, а будь-який примус є суворо забороненим. Отриманий висновок психофізіологічної експертизи визнається судом як джерело доказів, якщо процедура була проведена у повній відповідності до закону.

Опитування на поліграфі не є самостійним судовим рішенням, але слугує вагомим доповненням до інших доказів. Експерт аналізує фізіологічні реакції особи на специфічні питання, що допомагає виявити приховану інформацію про обставини справи. Найчастіше цей метод застосовується у кримінальних провадженнях та складних цивільних спорах.

Важливо пам’ятати, що результати тестування на поліграфі оцінюються судом у сукупності з іншими матеріалами справи. Якщо експертизу проведено сертифікованим спеціалістом із дотриманням методичних рекомендацій, її результати мають високу доказову силу та часто стають вирішальними для встановлення істини.

Які документи необхідні для проведення експертизи

Для успішного проведення судово-психологічної експертизи експерту необхідно надати повний пакет документів, що містить вихідні дані про життя, поведінку та стан здоров’я особи. Оскільки дослідження не може базуватися лише на усному інтерв’ю, якість та повнота наданих матеріалів безпосередньо впливають на точність майбутнього висновку. Експерт досліджує лише автентичні показання та документи, вільні від стороннього впливу.

До орієнтовного переліку необхідних матеріалів належать:

• Медична документація (амбулаторні картки, довідки від лікарів, виписки);
• Характеристики з місця навчання чи роботи, особова справа;
• Письмові свідчення близьких, колег або педагогів про особливості поведінки особи;
• Особисті щоденники, листи, зразки творчості чи публікації в соціальних мережах.

Щоб висновок мав юридичну силу, дослідження має проводити сертифікований спеціаліст. Перевірити його статус та кваліфікацію можна через офіційний Державний реєстр атестованих судових експертів Міністерства юстиції. Також детальну інформацію про порядок призначення досліджень можна знайти на сайті Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).