Договір факторингу — це юридичний механізм, за яким одна сторона (клієнт) передає іншій стороні (фактору) право грошової вимоги до боржника в обмін на фінансування. Простими словами, це продаж боргу фінансовій компанії для отримання обігових коштів «тут і зараз», не чекаючи терміну фактичної виплати від дебітора.
Для бізнесу цей інструмент є способом уникнути касових розривів, а для боржника — сигналом про зміну кредитора. Оскільки факторинг є специфічною фінансовою послугою, закон встановлює жорсткі вимоги до його оформлення та учасників, щоб захистити права всіх сторін угоди.
Головне про договір факторингу за 1 хвилину
- Факторинг — це фінансування в обмін на право вимагати борг у третьої особи.
- Фактором може бути лише банк або фінансова компанія з ліцензією.
- Для боржника перехід права вимоги діє лише після письмового повідомлення.
- Боржник зберігає право на всі заперечення, які мав до старого кредитора.
- Відступлення боргу на користь фізичної особи не є факторингом і часто є незаконним.
Зміст:
Що таке договір факторингу та як він працює

Договір факторингу є оплатним правочином, головна мета якого полягає у фінансуванні клієнта під відступлення права грошової вимоги. Юридично це означає заміну кредитора у зобов’язанні: замість первісного постачальника товарів чи послуг гроші тепер має отримати фінансова установа.
Згідно з нормами законодавства, цей договір завжди передбачає плату за надання фінансової послуги. Це може бути дисконт (різниця між номіналом боргу та сумою фінансування) або окрема комісія. Важливо розуміти, що не будь-яка переуступка боргу є факторингом — для цього правочину характерна саме мета отримання фінансування.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України: «За договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).»Купівля боргу з дисконтом сама по собі ще не робить договір факторингом. Велика Палата Верховного Суду у справі №910/8115/19 наголосила, що в договорі має бути чітко прописана плата за надання коштів у розпорядження, інакше угода може бути кваліфікована як звичайна цесія.
Хто може бути стороною договору факторингу

Сторонами у договорі факторингу є фактор та клієнт. Закон висуває суворі вимоги до суб’єктного складу, оскільки факторинг визнається фінансовою послугою, що потребує спеціального дозволу.
Фактором може бути виключно банк або інша фінансова установа, яка має відповідну ліцензію. Клієнтом зазвичай виступає суб’єкт підприємницької діяльності, який відступає свої вимоги для отримання коштів. Фізичні особи, які не є підприємцями, рідко виступають клієнтами у класичному факторингу, частіше використовуючи договори купівлі-продажу прав вимоги.
- Фактор. Банк або фінансова компанія з ліцензією на факторинг.
- Клієнт. Юридична особа або ФОП, що має дебіторську заборгованість.
- Боржник. Третя особа, яка має виконати грошове зобов’язання.
Судова практика стоїть на захисті цього правила. Наприклад, Велика Палата Верховного Суду у справі №638/22396/14-ц зазначила, що відступлення права вимоги за договором факторингу на користь фізичної особи є незаконним. Ми часто використовуємо цей аргумент у роботі, зокрема нам вдалося реалізувати скасування переуступки боргу на фізичну особу, оскільки це прямо суперечить природі фінансової послуги.
Як перевірити законність договору факторингу боржнику
- Вимагайте письмове повідомлення. Не платіть на підставі телефонних дзвінків чи SMS. Ви маєте отримати офіційний документ.
- Перевірте статус фактора. Переконайтеся, що компанія є фінансовою установою та має чинну ліцензію НБУ на надання послуг факторингу.
- Запитайте докази відступлення. Ви маєте право отримати витяг з договору факторингу або акт приймання-передачі реєстру боржників.
- Звірте суму та підстави. Перевірте, чи відповідає вимога умовам вашого первинного договору (сума, відсотки, строки).
- Проаналізуйте ланцюжок прав. Якщо борг перепродувався кілька разів, кожен етап має бути підтвержений документально.
Істотні умови та предмет договору факторингу
Предметом договору факторингу може бути лише грошова вимога. Це ключова відмінність від інших видів відступлення, де предметом можуть бути майнові права на нерухомість або товари. Вимога може бути як наявною (строк оплати вже настав), так і майбутньою.
Майбутня вимога вважається переданою фактору з моменту її виникнення. Це дозволяє бізнесу отримувати фінансування під контракти, які ще тільки починають виконуватися. Окрім предмета, до істотних умов належать ціна, порядок фінансування та відповідальність сторін.
Згідно зі ст. 1078 Цивільного кодексу України: «Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).»Важливо перевіряти ланцюжок відступлення прав. Якщо первинний договір містив заборону на передачу боргу, договір факторингу все одно залишається чинним для фактора, але клієнт може понести відповідальність перед боржником за порушення умов конфіденційності чи ексклюзивності відносин.
Відповідальність клієнта за дійсність вимоги
Клієнт несе повну відповідальність перед фактором за те, що грошова вимога є дійсною на момент її відступлення. Це означає, що клієнт має право її передати, і йому не відомі обставини, через які боржник міг би відмовитися від платежу. Проте, за загальним правилом, клієнт не гарантує платоспроможність самого боржника, якщо інше не прописано в договорі (так званий факторинг без регресу).
Як ми допомагаємо у справах щодо факторингу
- Аналіз договору. Перевіряємо законність відступлення права вимоги та відповідність угоди нормам Цивільного кодексу.
- Перевірка фактора. Встановлюємо наявність необхідних ліцензій та повноважень у фінансової компанії.
- Захист у суді. Оскаржуємо незаконні вимоги факторів, скасовуємо заочні рішення та виконавчі написи.
- Переговори. Допомагаємо досягти вигідних умов реструктуризації або списання частини боргу перед новим кредитором.
Захист прав боржника при відступленні вимоги

Боржник — це найбільш вразлива сторона у процесі факторингу, тому закон встановлює чіткі запобіжники для його захисту. Найголовнішим правилом є обов’язковість письмового повідомлення про зміну кредитора.
Поки боржник не отримав належного письмового повідомлення, він має право платити первісному кредитору. Такий платіж буде вважатися законним, і новий фактор не зможе висунути претензій боржнику. Також боржник має право вимагати від фактора докази того, що відступлення дійсно відбулося (наприклад, копію договору або витяг з нього).
Згідно з ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України: «Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, а також названий фактор.»У нашій практиці ми часто стикаємося з ситуаціями, коли факторингові компанії порушують процедуру. Наприклад, нам вдалося забезпечити визнання виконавчих листів ОТП Факторинг такими, що не підлягають виконанню, а також скасування заочного рішення по позову факторингової компанії УМ Факторинг. Ці кейси доводять, що навіть якщо ваш борг було продано, це не означає автоматичну втрату прав на захист.
Взаємозалік та заперечення боржника
Перехід права вимоги не може погіршувати становище боржника. Він має право висунути фактору всі ті заперечення, які мав би до первісного кредитора. Наприклад, якщо товар був бракованим, боржник може вимагати зменшення ціни вже від фактора. Крім того, зберігається право на зустрічне зарахування грошових вимог до клієнта, які виникли до моменту отримання повідомлення про факторинг.
Зразок структури договору факторингу за ЦК України
СТРУКТУРА ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ
1. Преамбула: Дата, місце укладення, повні реквізити Клієнта та Фактора (з обов’язковим зазначенням ліцензії на надання фінансових послуг).
2. Предмет договору: Опис права грошової вимоги, що відступається (номер та дата основного договору з боржником, сума заборгованості).
3. Умови фінансування: Сума коштів, що передається клієнту, та розмір винагороди (дисконту) фактора за надання послуги.
4. Момент переходу права: Чітке визначення дати, з якої фактор стає новим кредитором.
5. Права та обов’язки: Порядок передачі документів та процедура обов’язкового письмового повідомлення боржника.
6. Відповідальність: Гарантії клієнта щодо дійсності вимоги та умови регресу (за наявності).
7. Прикінцеві положення: Порядок вирішення спорів та термін дії договору.
________________ /Підписи сторін/
Питання про договір факторингу
Чи потрібна згода боржника на укладення договору факторингу?
Хто має повідомити боржника про зміну кредитора?
Чи може звичайна ТОВ бути фактором за договором?
Що робити, якщо я вже заплатив старому кредитору до отримання повідомлення?
Юридична допомога у спорах з факторинговими компаніями
Якщо ви зіткнулися з незаконним відступленням вашого боргу або отримали необґрунтовані вимоги від нового кредитора, не варто зволікати. Кваліфікований адвокат допоможе перевірити законність договору факторингу, наявність ліцензії у фактора та захистити ваші інтереси в суді.
