Пеня за податковим зобов’язанням та правила її сплати

Пеня за податковим зобов’язанням нараховується автоматично у разі прострочення сплати податків чи зборів і може суттєво збільшити суму боргу перед бюджетом. Для платника податків це означає додаткові фінансові втрати, яких можна уникнути, якщо знати правила нарахування та своєчасно реагувати на вимоги контролюючих органів.

Багато підприємців помилково вважають, що будь-яка сплата коштів одразу зменшує суму нарахованих штрафів чи пені. Проте податкове законодавство встановлює жорстку черговість погашення боргу, порушення якої призводить до того, що основний борг залишається незакритим, а пеня продовжує зростати кожного дня.

Поняття податкової пені та черговість погашення боргу

Пеня за податковим зобов’язанням — це фінансова санкція у вигляді відсотків, яка нараховується на суми несплачених у встановлені строки податків та штрафів. Головне правило її сплати полягає в тому, що платник не може самостійно обрати, що саме гасити в першу чергу. Законодавство чітко визначає черговість погашення податкового боргу, де пеня завжди закривається останньою.

Згідно зі статтею 131 Податкового кодексу України, кошти, які сплачує платник, зараховуються за такою схемою:

• Податкове зобов’язання. Спочатку повністю покривається «тіло» податку.
• Штрафні санкції. Після закриття основного боргу кошти йдуть на погашення штрафів.
• Пеня. Лише в останню чергу кошти зараховуються в рахунок пені.

На практиці часто виникає ситуація, коли платник намагається обійти це правило. Уявімо випадок, коли ДПС зафіксувала у платника борг у розмірі 50 000 грн основного зобов’язання, 5 000 грн штрафу та 2 000 грн пені. Платник перерахував 30 000 грн і вказав у призначенні «оплата пені та штрафу». Через імперативні вимоги закону ДПС автоматично розподілить ці кошти на часткове погашення основного зобов’язання, проігнорувавши призначення платежу. Як результат — пеня продовжуватиме нараховуватися на залишок основного боргу.

Верховний Суд у своїй постанові від 24.07.2025 у справі № 200/3488/24 підтвердив цю позицію. Суд зазначив, що контролюючий орган зобов’язаний зараховувати кошти згідно з черговістю виникнення боргу, а призначення платежу у платіжці не має визначального значення для зміни цієї черговості. Тому намагання самостійно розподілити кошти іншим чином не мають юридичної сили.

Порядок нарахування пені за статтею 129 ПКУ

Стаття 129 Податкового кодексу України визначає чіткі правила щодо того, коли нарахування пені розпочинається та коли воно закінчується. Залежно від того, хто виявив помилку — податковий орган чи сам платник — правила початку нарахування суттєво відрізняються, що дозволяє сумлінним платникам уникнути санкцій.

Нарахування пені розпочинається у такі строки:

• При нарахуванні ДПС. Якщо зобов’язання визначено податковою (не за результатами перевірки), пеня нараховується з першого робочого дня після граничного строку сплати.
• При заниженні за результатами перевірки. Пеня нараховується з першого робочого дня після граничного строку сплати за відповідний період за весь час заниження.
• При самостійному виправленні помилок. Нарахування починається лише після спливу 90 календарних днів після граничного строку сплати.

Наприклад, якщо платник подав декларацію з ПДВ, нові зобов’язання за якою сплатив лише через 45 днів після граничного строку, пеня за самостійно визначеним зобов’язанням не нараховується взагалі, оскільки прострочення не перевищило 90 днів. Проте йому доведеться сплатити штраф у розмірі 10% за несвоєчасну сплату.

Закінчується нарахування пені у день фактичного зарахування коштів на бюджетний рахунок. Цей день обов’язково включається до періоду розрахунку пені. Пеня розраховується за кожен день прострочення на основі облікової ставки НБУ, яка діяла у цей конкретний день. Для рішень ДПС застосовується 120% річних облікової ставки НБУ, а при самостійному виправленні помилок після 90 днів — 100% річних облікової ставки НБУ.

Нарахування пені при порушенні умов митних режимів

Порушення умов митних режимів або цільового використання товарів, які були ввезені із звільненням від оподаткування, тягне за собою обов’язок сплатити не лише митні платежі, а й пеню. Пеня у цьому випадку нараховується за весь період з дня надання пільги до дня фактичної сплати боргу.

Для обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:

• Перший день порушення. День, коли платник порушив обмеження щодо користування товарами.
• День порушення процедур. Дата безпосереднього вчинення порушення митних процедур.
• День виникнення обов’язку. В інших випадках — день, коли виник обов’язок сплатити митні платежі.

Важливо знати, що якщо платник самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання до початку митної або податкової перевірки та повністю погашає його, пеня за цей період не нараховується. Це правило діє за умови, що не було факту неподання декларації або вчинення кримінального правопорушення.

Коли податкова пеня не нараховується або анулюється

Законодавство передбачає низку випадків, коли нарахована пеня підлягає обов’язковому анулюванню або не повинна нараховуватися взагалі. Це стосується як строків давності, так і ситуацій, коли прострочення відбулося не з вини платника податків.

Пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню у таких випадках:

• Закінчення строків давності. Сплив 1095 днів з дня виникнення права нарахувати пеню (на відміну від цього, стягнення боргу по ЄСВ без строку давності здійснюється за іншими правилами).
• Помилка банку. Якщо прострочення відбулося з вини банку чи казначейства.
• Дія за консультацією. Якщо платник діяв відповідно до податкової консультації або висновку Верховного Суду.
• Незаконні рішення ДПС. У разі скасування ППР у судовому порядку.
• Технічні помилки. Збої в роботі електронного кабінету платника.
• Спадкування. Протягом строку прийняття спадщини спадкоємцями платника.

Особливу увагу слід приділити помилковій сплаті податків. Якщо підприємство помилково перерахувало податок на прибуток на реквізити рахунку ПДВ, ДПС може зафіксувати борг і нарахувати пеню. У такій ситуації бухгалтер має подати заяву про повернення або перенесення коштів через Електронний кабінет платника податків. На підставі пп. 129.9.8 ПКУ нараховану за цей період пеню буде повністю анульовано. Проте ця пільга не діє автоматично — без подання відповідної заяви ДПС продовжуватиме нарахування.

Також важливим є захист прав у суді. Якщо ви стикнулися з неправомірними діями ДПС, ефективним інструментом є скасування податкового повідомлення-рішення в суді. Верховний Суд у справі № 826/6809/18 підтвердив, що платник звільняється від відповідальності у вигляді пені, якщо затримка платежу відбулася з вини обслуговуючого банку, оскільки у діях платника немає вини чи умислу.

Особливості нарахування пені в період дії воєнного стану

Введення воєнного стану в Україні суттєво змінило правила відповідальності платників податків. Держава передбачила значні пільги для бізнесу, який опинився у складних умовах через військову агресію, проте ці пільги не є безумовними.

Згідно з нормами Перехідних положень ПКУ, особливості нарахування пені під час війни є такими:

• Неможливість виконання обов’язків. Якщо платник не має фізичної можливості своєчасно сплатити податки, він звільняється від пені за умови виконання цього обов’язку протягом трьох місяців після припинення воєнного стану.
• Самостійне виправлення помилок. Виправлення заниження зобов’язань під час воєнного стану повністю звільняє від пені та самоштрафу (достатньо сплатити лише суму недоплати).
• Сплата за результатами перевірок. Якщо під час перевірки ДПС виявила заниження податку, але платник сплатив суму основного зобов’язання протягом 30 днів, пеня не нараховується, а штрафи скасовуються.

Проте воєнний стан не є універсальним захистом для всіх. Верховний Суд у справі № 160/16076/24 зазначив, що введення воєнного стану не можна розцінювати як безумовну форс-мажорну обставину для всіх суб’єктів без винятку. Наприклад, податковий орган, який прострочив відшкодування ПДВ, зобов’язаний довести наявність конкретних перешкод непереборної сили, інакше він буде змушений сплатити пеню на користь підприємства. Цей принцип працює в обидва боки: кожен суб’єкт має доводити реальну неможливість виконання своїх зобов’язань.

Для мінімізації ризиків та захисту бізнесу часто потрібне професійне оскарження податкових повідомлень-рішень ДПС, що дозволяє заблокувати незаконні нарахування ще до того, як вони перетворяться на податковий борг.