Екстрадиція шукачів захисту в Україні — це складна юридична процедура, де міжнародні зобов’язання держави щодо захисту прав людини вступають у пряму конкуренцію з договорами про видачу правопорушників. Для особи, яка шукає притулку, екстрадиційний запит може стати загрозою повернення до країни, де їй загрожують катування або політичне переслідування.
Головним правовим щитом у такій ситуації виступає статус шукача захисту, який автоматично активує імунітет від видачі. Розуміння того, як правильно заявити про свій статус та використати процесуальні фільтри Кримінального процесуального кодексу, є критично важливим для збереження свободи та безпеки.
Головне про екстрадицію шукачів захисту
- Статус шукача захисту блокує видачу до остаточного рішення по справі.
- Принцип невислання має пріоритет над договорами про екстрадицію.
- Заяву про притулок можна подати навіть перебуваючи під арештом у СІЗО.
- Рішення про видачу можна оскаржити в суді протягом 10 днів з моменту вручення.
Зміст:
Принцип невислання як головна перешкода для екстрадиції
Принцип невислання (non-refoulement) є фундаментальною нормою міжнародного права, яка забороняє державам повертати біженців до країн, де їхньому життю чи свободі загрожує небезпека. В українському законодавстві цей принцип має абсолютний пріоритет над будь-якими двосторонніми договорами про видачу злочинців.
Це означає, що Україна не має права видавати особу іноземній державі, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що там вона може стати жертвою катувань або переслідувань за расовими, релігійними чи політичними ознаками. Такий захист поширюється не лише на тих, хто вже має офіційне посвідчення, а й на шукачів захисту — осіб, чия заява ще перебуває на розгляді.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №757/23964/20-к від 27.05.2021 зазначив: «Міжнародні зобов'язання щодо захисту біженців завжди мають пріоритет над договорами про видачу злочинців.»Міжнародні зобов’язання щодо захисту біженців завжди мають пріоритет над договорами про видачу злочинців.
Юридична сила заяви про притулок
З моменту подання заяви про визнання біженцем особа потрапляє під особливий правовий режим. Навіть якщо запит на екстрадицію надійшов раніше, сам факт звернення за міжнародним захистом зупиняє можливість прийняття рішення про видачу до моменту остаточного вирішення питання щодо статусу.
Захист від катувань за Конвенцією ООН
Окрім «біженських» норм, діє стаття 3 Конвенції проти катувань. Вона забороняє видавати будь-яку особу, якщо існують серйозні підстави вважати, що їй загрожує нелюдське поводження. Це універсальний бар’єр, який працює незалежно від того, чи подала особа заяву на притулок.
Коли видача особи іноземній державі стає неможливою
Кримінальний процесуальний кодекс України містить чіткий перелік обставин, за яких компетентні органи зобов’язані відмовити в екстрадиції. Статус шукача захисту є однією з найсильніших підстав для такої відмови, оскільки видача в цей період прямо суперечить міжнародним зобов’язанням України.
Згідно з нормами КПК, рішення про видачу не може бути прийнято, поки триває процедура розгляду заяви про визнання біженцем або оскарження відмови у наданні такого статусу. Це створює тривалий часовий буфер, протягом якого адвокат може зібрати докази політичної вмотивованості переслідування в країні-запитувачі.
Згідно з ч. 1 ст. 589 Кримінального процесуального кодексу України: «У видачі особи іноземній державі відмовляється у разі, якщо: ... 4) особа, щодо якої надійшов запит про видачу, визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або їй надано тимчасовий захист в Україні;»Тобто наявність офіційного захисту або перебування в процедурі його отримання є безумовною перешкодою для етапування особи за кордон.
Початок дії імунітету від видачі
Важливо розуміти, що захист починається не з моменту отримання «корочки» біженця, а з моменту реєстрації заяви. Судова практика підтверджує, що прийняття рішення про екстрадицію щодо особи, яка лише звернулася за захистом, є незаконним.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №757/56198/21-к від 23.03.2023 зазначив: «Екстрадиція заборонена з моменту подання заяви про захист, навіть якщо статус ще не надано.»Інші підстави для відмови в екстрадиції
Окрім статусу біженця, ст. 589 КПК передбачає відмову, якщо злочин не є караним в Україні, якщо закінчилися строки давності або якщо видача загрожує національній безпеці. Часто ці підстави використовуються адвокатами комплексно для посилення позиції захисту.
Алгоритм дій при затриманні для екстрадиції
- Заявіть про захист. Негайно повідомте поліцію або прикордонників про намір отримати статус біженця або додатковий захист.
- Вимагайте адвоката. Не підписуйте жодних документів без присутності захисника, який спеціалізується на екстрадиційних справах.
- Подайте письмову заяву. Зафіксуйте своє звернення за захистом у письмовому вигляді та вимагайте надання довідки про реєстрацію заяви.
- Оскаржте арешт. Через адвоката подайте клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, посилаючись на статус шукача притулку.
Процедура екстрадиційної перевірки щодо шукачів притулку
Екстрадиційна перевірка — це обов’язковий етап, під час якого Міністерство юстиції або Офіс Генерального прокурора з’ясовують, чи існують перешкоди для видачі особи. Для шукачів захисту цей процес має свої критичні особливості, які неможливо ігнорувати.
Перевірка зазвичай триває до 60 днів, але може бути продовжена. Протягом цього часу органи прокуратури зобов’язані перевірити факт звернення особи за міжнародним захистом. Якщо цей факт ігнорується, будь-яке рішення про видачу вважатиметься передчасним та підлягатиме скасуванню в суді.
Подання заяви про притулок у СІЗО або суді
Часто людину затримують на підставі бази Інтерполу ще до того, як вона встигла звернутися до міграційної служби. У такому випадку важливо знати, що заява про притулок, подана безпосередньо в СІЗО або під час судового засідання, має таку ж юридичну силу, як і подана до територіального органу міграційної служби.
Роль адвоката в екстрадиційній перевірці
Адвокат забезпечує, щоб факт звернення за захистом був офіційно зафіксований у матеріалах перевірки. Це дозволяє посилатися на оскарження відмови у статусі біженця як на підставу для зупинення екстрадиції, якщо міграційна служба прийняла негативне рішення.
Послуги адвоката у справах про екстрадицію
- Аналіз ризиків. Оцінюємо законність запиту про видачу та наявність підстав для отримання міжнародного захисту.
- Представництво в органах. Супроводжуємо процедуру подання заяви про притулок у міграційній службі, СІЗО або суді.
- Судовий захист. Оскаржуємо рішення про екстрадиційний арешт та рішення про видачу особи іноземній державі.
- Міжнародний захист. Підготовка звернень до ЄСПЛ для термінового зупинення екстрадиції у критичних випадках.
Права особи та алгоритм дій під час затримання
Затримання на підставі міжнародного розшуку часто стає шоком для людини, яка сподівалася знайти безпеку в Україні. Проте закон надає затриманому широкий спектр прав, які дозволяють почати боротьбу за свою свободу з перших хвилин.
Головне правило — негайно повідомити про намір отримати міжнародний захист. Посадові особи Держприкордонслужби або поліції зобов’язані прийняти таку заяву, навіть якщо у особи відсутні документи або є підозра у вчиненні злочину.
Тимчасовий та екстрадиційний арешт
Варто розрізняти тимчасовий арешт (до 40 діб до отримання запиту) та екстрадиційний арешт (для забезпечення видачі). Факт звернення за захистом є вагомим аргументом проти тримання під вартою. У нашій практиці ми часто використовуємо аргументи про міцність соціальних зв’язків та неможливість видачі для зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
Ситуація з політичними переслідуваннями
Особливо гостро стоїть питання, коли видачі вимагає країна-агресор, наприклад, щодо добровольців. У таких випадках стратегія захисту будується на доведенні політичного підтексту звинувачень. Наприклад, ми успішно здійснювали скасування тривалого арешту майна у складних процесах, і аналогічна скрупульозність у роботі з доказами допомагає нам у справах про екстрадиційний арешт.
Зразок скарги на рішення про видачу особи (екстрадицію)
До [Назва місцевого суду]
Слідчому судді [ПІБ судді, якщо відомо]
через [Орган прокуратури, що здійснює перевірку]
СКАРГА
на рішення про видачу особи (екстрадицію)
[Дата] Офісом Генерального прокурора / Міністерством юстиції було прийнято рішення про мою видачу до [Назва країни] для притягнення до кримінальної відповідальності.
Вважаю дане рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав:
1. Мною було подано заяву про надання міжнародного захисту в Україні (довідка №[номер] від [дата]), розгляд якої на даний момент не завершено.
2. Згідно зі ст. 589 КПК України, видача особи не проводиться, якщо вона звернулася за захистом.
3. У країні запиту [назва країни] існують системні проблеми з дотриманням ст. 3 Конвенції про захист прав людини (катування), що підтверджується звітами міжнародних організацій.
ПРОШУ:
1. Скасувати рішення про видачу (екстрадицію) [ПІБ] до [Назва країни].
2. Зобов’язати орган прокуратури зупинити будь-які дії щодо фактичної передачі особи до завершення розгляду питання про міжнародний захист.
Додатки:
1. Копія довідки про звернення за захистом.
2. Докази ризиків катувань (звіти міжнародних організацій).
3. Копія рішення про видачу.
[Дата] /Підпис/
Як оскаржити рішення про видачу в судовому порядку
Якщо Офіс Генерального прокурора або Міністерство юстиції все ж прийняли рішення про видачу, воно не є остаточним. Закон надає 10 днів на його оскарження до слідчого судді. Це останній і найважливіший рубіж захисту прав шукача притулку.
Суд не перевіряє винуватість особи у злочині, але він зобов’язаний перевірити, чи не порушить екстрадиція міжнародні зобов’язання України та права людини. Якщо на момент суду особа все ще перебуває в процедурі отримання статусу біженця, рішення про видачу має бути скасоване як передчасне.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №757/13184/22-к від 26.06.2023 зазначив: «Суд зобов'язаний скасувати рішення про видачу, якщо екстрадиційні органи проігнорували звернення особи за захистом.»Процедура подання скарги до суду
Скарга подається до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою. У ній необхідно детально викласти всі обставини: від факту звернення за захистом до конкретних ризиків, які чекають на особу в країні-запитувачі. Важливо додати звіти міжнародних організацій (ООН, Amnesty International) про стан дотримання прав людини в тій державі.
Наслідки судового оскарження
Подання скарги зупиняє фактичну передачу особи. Навіть якщо апеляція підтримає рішення про видачу, залишається можливість звернення до Європейського суду з прав людини для застосування «Правила 39» — термінової заборони на висилку до розгляду справи по суті.
Питання про екстрадицію шукачів захисту
Чи можуть мене видати, якщо я лише подав заяву на статус біженця і ще не отримав посвідчення?
Який орган приймає фінальне рішення про відмову у видачі особи?
Чи можна оскаржити рішення про екстрадицію, якщо міграційна служба вже відмовила у статусі біженця?
Допомога адвоката у справах про екстрадицію шукачів захисту
Якщо ви або ваші близькі опинилися під загрозою видачі іноземній державі під час перебування в процедурі отримання захисту, зволікання може бути фатальним. Юридичний супровід на етапі екстрадиційної перевірки та оскарження арешту дозволяє ефективно заблокувати процедуру передачі особи та довести незаконність запиту.
