Працевлаштування біженців в Україні: як оформити на роботу

Працевлаштування біженців в Україні має свої особливості, які залежать від поточного юридичного статусу іноземця. Визнані біженці мають право працювати на тих самих умовах, що й українці, тоді як особи, які лише звернулися за захистом, потребують спеціального дозволу від Центру зайнятості.

Головна складність полягає в тому, що роботодавці часто побоюються штрафів і вимагають зайві документи, не знаючи різниці між статусами. Розуміння цих нюансів дозволяє уникнути бюрократичних затримок та легально оформити працівника без ризику отримати багатотисячні стягнення від податкової чи інспекції праці.

Права біженців та шукачів захисту на працю

Законодавство чітко розділяє іноземців на дві категорії: тих, хто вже отримав офіційний захист, і тих, хто лише перебуває в процесі його оформлення. Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», особи з визнаним статусом мають рівні з громадянами права на працю. Це означає, що вони можуть вільно обирати професію та місце роботи без додаткових дозволів.

Шукачі захисту — це люди, які подали заяву до ДМС і мають на руках довідку про звернення за захистом. Їхнє право на працю дещо обмежене процедурно: роботодавець має отримати дозвіл на застосування їхньої праці. Проте, як підтвердив Касаційний адміністративний суд у справі №420/12024/23 від 07.11.2024, довідка про звернення за захистом є документом, що засвідчує законність перебування і дозволяє реалізувати трудові права ще до отримання фінального статусу.

Важливо розуміти, що статус біженця в Україні надається на тривалий термін, і протягом усього періоду його дії людина користується захистом держави від дискримінації у трудовій сфері. Якщо ж іноземець лише оскаржує відмову у наданні статусу в суді, він все одно зберігає право на отримання дозволу на роботу на підставі відповідних судових документів.

Коли дозвіл на роботу отримувати не потрібно

Для багатьох HR-менеджерів стає відкриттям, що певні категорії іноземців звільнені від загального правила отримання дозволів. Це суттєво спрощує найм і дозволяє закрити вакансію за один день. Якщо у кандидата є посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, дозвіл від Державної служби зайнятості не потрібен.

Згідно з ч. 6 ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення»: «Застосування праці іноземців та осіб без громадянства, визнаних біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, ... здійснюється без дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.»

Однак відсутність потреби в дозволі не звільняє роботодавця від інших бюрократичних обов’язків. Верховний Суд у справі №640/21787/18 від 08.05.2023 наголосив, що роботодавець зобов’язаний подати до Центру зайнятості засвідчену копію трудового договору протягом 10 днів з моменту його укладання. Це правило працює навіть тоді, коли сам дозвіл не оформлювався. Невиконання цієї умови може призвести до претензій з боку контролюючих органів.

Право на сумісництво для біженців

Оскільки біженці прирівняні у правах до громадян України, вони можуть працювати за сумісництвом у будь-якій кількості компаній без жодних обмежень. Жодна з компаній не повинна звертатися за дозволом. Це значно розширює можливості для іноземців, які хочуть працювати на кількох роботах одночасно.

Тимчасовий захист та працевлаштування

Особи, яким надано тимчасовий захист (часто це стосується людей, що тікають від військових конфліктів), також мають право працювати без дозволу. Роботодавцю достатньо перевірити наявність відповідної позначки або документа від міграційної служби та оформити звичайний трудовий договір.

Як отримати дозвіл для шукачів захисту безоплатно

Якщо ви вирішили найняти особу, яка лише подала заяву на отримання статусу, вам доведеться пройти процедуру отримання дозволу. Головна перевага цієї категорії — відсутність адміністративного збору. На відміну від звичайних іноземних працівників, за яких компанії платять значні суми, дозвіл для шукачів захисту видається та продовжується абсолютно безкоштовно.

Процедура починається з подання заяви до територіального органу зайнятості. Це можна зробити особисто, через ЦНАП або електронний кабінет. Важливо, щоб проєкт трудового договору був засвідчений підписом та печаткою роботодавця. Термін розгляду заяви на видачу становить до 7 робочих днів, а на продовження — до 3 робочих днів.

Дозвіл видається на строк дії довідки про звернення за захистом, але не більше ніж на один рік. Оскільки розгляд справи про статус біженця може тривати роками (з урахуванням апеляцій), роботодавцю потрібно стежити за термінами та подавати документи на продовження дозволу за 20–50 днів до закінчення поточного. Наш досвід показує, що захист прав працівника у суді часто починається саме з правильного оформлення його статусу на підприємстві.

Перелік документів для оформлення трудових відносин

Для офіційного оформлення іноземець має надати базовий набір документів. Якщо у кандидата є посвідчення біженця, воно замінює паспорт. Якщо ж це шукач захисту, він надає копію паспортного документа, завірену ДМС, та оригінал довідки про звернення за захистом. Також обов’язковою є реєстрація місця проживання біженців, оскільки ці дані вносяться до трудового договору.

Окремим питанням є отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП). Без нього неможливо нараховувати зарплату та платити податки. Шукачі захисту отримують податковий номер на підставі копії паспорта (засвідченої ДМС) та довідки про звернення за захистом. Визнані біженці подають своє посвідчення. Трудова книжка надається за наявності, якщо ж її немає — роботодавець заводить нову або вносить дані до реєстру застрахованих осіб.

Якщо посада вимагає спеціальної освіти, іноземний диплом має пройти процедуру нострифікації в Україні. Проте для багатьох робітничих професій або посад у приватному секторі достатньо внутрішньої перевірки кваліфікації роботодавцем. Схожу справу ми вже виграли — скасування боргу по ЄСВ для працівника, де довели легальність трудових відносин при складних документальних умовах.

Посади які заборонено обіймати іноземним громадянам

Попри широкі трудові права, біженці та шукачі захисту не можуть працювати на будь-якій роботі. Існує перелік посад, які за законом можуть обіймати виключно громадяни України. Це стосується сфер, пов’язаних з державним управлінням, правопорядком та національною безпекою. Навіть наявність статусу біженця не дає права на доступ до державної таємниці.

• Державна служба. Робота в міністерствах, відомствах та місцевих адміністраціях на посадах держслужбовців.
• Правоохоронні органи. Служба в поліції, СБУ, прокуратурі чи митниці.
• Судова система. Посади суддів та працівників апарату суду.
• Нотаріат. Здійснення нотаріальної діяльності вимагає обов’язкового громадянства.

Також іноземці не можуть обіймати виборні посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Якщо роботодавець сумнівається, чи може іноземець працювати на конкретній посаді, варто перевірити кваліфікаційні вимоги у посадовій інструкції та профільних законах. Призначення на заборонену посаду призведе до негайного звільнення працівника за приписом контролюючих органів.

Штрафи за порушення законодавства про зайнятість іноземців

Порушення правил працевлаштування іноземців є одним із найдорожчих ризиків для бізнесу. Державна служба праці та податкова приділяють особливу увагу оформленню працівників без громадянства. Найпоширеніша помилка — допуск до роботи шукача захисту без чинного дозволу від Центру зайнятості.

Згідно зі ст. 265 КЗпП України, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення договору тягне за собою штраф. Верховний Суд у справі №0540/8959/18-а від 03.06.2021 наголосив, що офіційне оформлення є єдиним способом захисту прав працівника та безпеки роботодавця. Якщо ж іноземець працює на умовах, що відрізняються від передбачених у дозволі, штрафні санкції також будуть застосовані.

Варто пам’ятати, що у разі анулювання статусу біженця або закінчення терміну дії довідки, трудові відносини мають бути припинені або переоформлені. В іншому випадку роботодавцю загрожує втрата статусу біженця працівником як підстава для визнання працевлаштування незаконним. Регулярний аудит міграційних документів працівників — запорука відсутності штрафів.