Звільнення за угодою сторін: процедура та виплати

Звільнення за угодою сторін — це найбільш гнучкий та юридично безпечний спосіб припинення трудових відносин, передбачений пунктом 1 статті 36 КЗпП. На відміну від розірвання договору за власним бажанням, цей механізм дозволяє працівнику та роботодавцю розійтися в будь-який день без обов’язкового двотижневого відпрацювання.

Головна перевага такої процедури полягає у взаємній згоді: сторони самостійно визначають дату, умови та можливі додаткові фінансові бонуси. Це дозволяє уникнути конфліктів та зберегти професійну репутацію обом сторонам, що особливо важливо в умовах сучасного ринку праці.

Суть звільнення за угодою сторін згідно з КЗпП

Звільнення за угодою сторін базується на пункті 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, який є результатом спільного рішення працівника та роботодавця. Це двосторонній правочин, який підтверджує, що жодна зі сторін не має заперечень проти припинення співпраці на визначених умовах. Такий підхід дозволяє сторонам діяти максимально оперативно, не чекаючи строків, встановлених для інших підстав звільнення.

Згідно з п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України: «Підставами припинення трудового договору є: 1) угода сторін;»

Важливо розуміти, що ініціатива може виходити як від директора, так і від підлеглого. На відміну від конфліктних ситуацій, угода сторін дозволяє уникнути тривалих перевірок та судових суперечок. Проте волевиявлення має бути вільним: якщо заява підписана під тиском, її можна оскаржити в суді, спираючись на судову практику щодо поновлення на роботі.

Процедура оформлення звільнення за взаємною згодою

Процедура звільнення за угодою сторін починається з переговорів, де сторони фіксують конкретну дату останнього робочого дня. Це ключовий елемент, адже без чіткої дати домовленість вважається недосягнутою. Після узгодження працівник подає письмову заяву, а роботодавець видає відповідний наказ.

Важливо, щоб у заяві було чітко вказано: «прошу звільнити за угодою сторін». Якщо використати інше формулювання, наприклад, «за власним бажанням», процедура автоматично перейде під дію статті 38 КЗпП, що передбачає обов’язкове двотижневе відпрацювання. Чітка фіксація підстави захищає обох учасників від несподіваних юридичних наслідків.

Вимоги до заяви та наказу

Заява обов’язково повинна містити посилання на п. 1 ст. 36 КЗпП та бажану дату припинення відносин. Відсутність дати в документі може стати підставою для визнання звільнення незаконним у майбутньому. Роботодавець, своєю чергою, має ознайомити працівника з наказом під підпис у день звільнення.

Значення конкретної дати звільнення

Касаційний адміністративний суд у справі №620/11180/21 від 08.11.2022 наголосив, що визначення конкретної дати є обов’язковою умовою. Сама по собі згода роботодавця відпустити працівника не є автоматичним звільненням за угодою сторін, якщо не зафіксовано точний день закінчення роботи.

Форма угоди та юридичне значення мовчання

Хоча письмове оформлення наказу є обов’язковим, сама пропозиція про звільнення за угодою сторін може бути висловлена і в усній формі. Юридична наука та судова практика допускають, що воля сторони може виражатися не лише словами, а й так званими конклюдентними діями — тобто поведінкою, яка свідчить про згоду.

У контексті трудового права це означає, що якщо роботодавець видав наказ на основі усної домовленості, а працівник його підписав і не висловив заперечень, угода вважається укладеною. Тут спрацьовує принцип, запозичений із цивільного законодавства, де мовчання за певних обставин може трактуватися як згода на вчинення правочину.

Застосування статті 205 Цивільного кодексу України

Згідно зі ст. 205 ЦКУ, воля сторони може виражатися мовчанням, якщо це випливає з обставин справи. Якщо працівник підписав наказ про звільнення за угодою сторін і отримав розрахунок без зауважень, суди часто розцінюють це як підтвердження наявності спільної волі на припинення договору, навіть якщо окремої письмової угоди не складалося.

Звільнення під час лікарняного або відпустки

Однією з унікальних особливостей п. 1 ст. 36 КЗпП є можливість розірвати договір навіть тоді, коли працівник перебуває на лікарняному або у відпустці. На відміну від звільнення за ініціативою роботодавця, де діє сувора заборона на звільнення під час хвороби, угода сторін базується на взаємному волевиявленні, тому чекати на одужання не обов’язково. Важливо пам’ятати про свої права, особливо щодо примусової відпустки за власний рахунок.

Це часто стає зручним виходом для працівників, які знайшли нову роботу або змінюють місце проживання під час тимчасової непрацездатності. Головне — щоб дата звільнення, вказана в заяві та наказі, збігалася з реальним наміром сторін припинити відносини саме в цей день.

Розрахунок та виплати у день припинення договору

У день звільнення роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику всі належні йому суми: заробітну плату за відпрацьований час та компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Це фундаментальне правило, яке не залежить від підстави звільнення і має бути виконане беззастережно.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України: «При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.»

Особливістю угоди сторін є можливість домовитися про додаткову вихідну допомогу, яку часто називають «золотим парашутом». Хоча за законом вона не є обов’язковою для цієї статті, сторони можуть зафіксувати її виплату в окремій угоді або колективному договорі. Якщо розрахунок затримано, роботодавець несе матеріальну відповідальність у розмірі середнього заробітку за весь час затримки.

Компенсація за невикористану відпустку

Важливо пам’ятати, що компенсація виплачується за всі роки роботи, а не лише за поточний календарний період. Якщо працівник не брав відпустку протягом тривалого часу, сума компенсації може бути досить значною. Будь-яка справа про бездіяльність роботодавця щодо виплат швидко вирішується на користь працівника в судовому порядку.

Допомога по безробіттю під час дії воєнного стану

Звільнення за угодою сторін забезпечує працівнику кращий соціальний захист порівняно зі звільненням за власним бажанням. У звичайний час допомога по безробіттю в Центрі зайнятості призначається з 31-го календарного дня після реєстрації, що дозволяє швидше отримати фінансову підтримку від держави.

Проте під час дії воєнного стану правила стали ще лояльнішими. Відповідно до актуальних норм, допомога по безробіттю призначається вже з першого дня після надання особі статусу безробітного. Це робить статтю 36 КЗпП найбільш вигідним варіантом для тих, хто планує ставати на облік у службі зайнятості.

Взаємодія з Центром зайнятості

Для реєстрації необхідно надати наказ про звільнення з посиланням на п. 1 ст. 36 КЗпП. Розмір виплат залежатиме від вашого страхового стажу та офіційної заробітної плати за останні 12 місяців. Рекомендуємо перевірити дані в реєстрі застрахованих осіб перед зверненням до служби зайнятості.

Чи можливо відкликати заяву після узгодження дати

На відміну від звільнення за власним бажанням, де працівник має право передумати протягом двох тижнів, при звільненні за угодою сторін одностороннє відкликання заяви неможливе. Оскільки це взаємна домовленість, то і скасувати її можна тільки за згодою обох сторін — і працівника, і роботодавця.

Ця позиція чітко закріплена в судовій практиці. Якщо роботодавець вже знайшов нового співробітника або просто не згоден на продовження відносин, ви не зможете анулювати своє звільнення просто за власним бажанням. Тому перед підписанням заяви варто остаточно визначитися зі своїми намірами.

Позиція Верховного Суду щодо відкликання заяви

У справі №359/5905/18 Касаційний цивільний суд роз’яснив, що при досягненні домовленості договір припиняється у визначений строк. Анулювання такої домовленості в односторонньому порядку не допускається. Це робить угоду сторін стабільним інструментом, але вимагає від працівника відповідального ставлення до підписання документів.

Судовий захист та розмір судового збору

Якщо звільнення відбулося з порушенням процедури або під тиском, працівник має право на судовий захист. Трудові спори про поновлення на роботі розглядаються місцевими загальними судами. Ви можете подати позов як за місцем знаходження підприємства, так і за місцем свого проживання, що значно спрощує доступ до правосуддя.

Згідно зі ст. 232 КЗпП України: «Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі...»

Важливо не пропустити строк звернення до суду, який становить один місяць з дня вручення копії наказу або трудової книжки. Під час воєнного стану цей строк може бути продовжений, якщо ви доведете, що не могли подати позов вчасно через об’єктивні причини.

Розмір судового збору у 2024 році

За подання позовної заяви немайнового характеру (наприклад, про поновлення на роботі) фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму, що у 2024 році становить 1211,20 грн. Проте, якщо ви одночасно вимагаєте стягнення заробітної плати, за цю частину позову судовий збір не сплачується.

Прочитати на: мовою