Фото та відеозйомка фізичної особи в Україні

Проведення фото та відеозйомка фізичної особи в Україні регулюється чіткими цивільно-правовими нормами, які захищають право людини на приватність. Головне правило закону просте: знімати особу на камеру можна лише за її згодою, за винятком публічних місць та заходів. Порушення цього правила дає людині законне право вимагати негайного видалення матеріалів та відшкодування моральної шкоди.

У повсякденному житті ми постійно стикаємося з камерами: на вулицях, у магазинах, офісах та державних установах. Проте далеко не кожен знає, де закінчуються межі публічності та починається особистий простір, який охороняється Конституцією України.

Правові засади зйомки людини в Україні

Правове регулювання фіксації людини на камеру базується на захисті особистих немайнових прав громадян, гарантованих Конституцією України. Основна норма міститься у статті 307 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що фото та відеозйомка фізичної особи можлива лише за її згодою. Це означає, що приватне життя людини є недоторканним, і ніхто не може втручатися в нього без дозволу.

Якщо зйомка проводиться без дозволу, це є прямим порушенням права на приватність, закріпленого у статті 32 Конституції України. Людина має повне право вимагати припинення зйомки, а у разі ігнорування її вимог — захищати свої права юридичним шляхом. Заборона фіксувати себе на камеру є законною формою самозахисту, якщо це не заважає професійній діяльності інших осіб.

Конституційні гарантії та Цивільний кодекс

Конституція України чітко визначає, що збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди заборонено. Стаття 307 Цивільного кодексу України деталізує це правило для фото-, кіно-, теле- та відеозйомок. Закон захищає людину від небажаної публічності та фіксації її образу в моменти, коли вона розраховує на приватність.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі № 369/1586/17 від 05.10.2022 зазначив:

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №369/1586/17 від 05.10.2022 зазначив: «здійснення відеозйомки особи без її дозволу є порушенням гарантованого статтею 32 Конституції України права на приватність. Якщо заборона здійснювати відеозйомку стосувалася виключно особи як приватної особи, а не була спрямована на перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, то такі дії особи є правомірним захистом свого права на приватність»

Заборона знімати себе як приватну особу є законним захистом права на приватність. Це підтверджує, що громадяни мають право активно протидіяти небажаній зйомці.

Різниця між зйомкою та публікацією кадрів

На практиці вкрай важливо розрізняти згоду на проведення зйомки та згоду на публікацію або розповсюдження зображення. Навіть якщо людина мовчки погодилася сфотографуватися, це автоматично не надає фотографу права публікувати знімок у комерційних цілях чи соцмережах. Це два окремі юридичні кроки, кожен з яких потребує правової підстави.

Наприклад, якщо ви погодилися зробити портрет для особистого архіву фотографа, це не означає, що він може розмістити його на рекламному банері. Для комерційного використання потрібен окремий письмовий дозвіл, інакше використання вашого образу буде незаконним.

Які існують форми згоди на зйомку

Цивільне законодавство України не встановлює єдиної обов’язкової форми для надання згоди на зйомку, тому вона може бути виражена в різний спосіб. Згода може бути явно вираженою (письмовою або усною) або мовчазною, коли людина своєю поведінкою демонструє схвалення процесу. Головне, щоб таке волевиявлення було добровільним та відбулося до початку фіксації.

Для уникнення майбутніх спорів найкраще мати чітке підтвердження дозволу. У комерційних проектах завжди використовують письмові релізи, тоді як у побутовому спілкуванні зазвичай достатньо усної домовленості або очевидної згоди особи, яка бачить камеру.

Письмова та усна форми згоди

Явно виражена згода може бути зафіксована на папері або записана на саму камеру. Письмова згода — це найнадійніший спосіб захисту для обох сторін, де чітко прописуються межі використання кадрів. Усна згода надається безпосередньо перед об’єктивом, коли людина проговорює, що вона не проти зйомки та подальшої публікації матеріалів.

Якщо ви плануєте професійну зйомку, варто заздалегідь підготувати письмовий дозвіл. Це допоможе уникнути ситуацій, коли модель змінює свою думку після публікації готового матеріалу.

Що таке мовчазна згода особи

Мовчазна згода полягає в тому, що людина бачить камеру, розуміє, що її знімають, але своєю поведінкою не виражає протесту. Наприклад, вона позиціонує себе перед об’єктивом, посміхається або просто продовжує спокійно перебувати в кадрі, не закриваючи обличчя та не висловлюючи заперечень. Така презумпція значно спрощує роботу репортерів та вуличних фотографів.

Проте мовчазну згоду легко відкликати. Якщо в процесі зйомки людина заявить про своє небажання потрапляти в кадр, оператор зобов’язаний негайно припинити фіксацію та видалити відзнятий матеріал із цією особою. Крім того, якщо клієнт погодився позувати на взаємовигідних умовах (наприклад, зйомка на умовах TFP - час за фотографії), він не може безпідставно вимагати видалення портфоліо фотографа без відшкодування його збитків.

Правила зйомки людей у публічних місцях

Проведення зйомки на вулицях, площах, у парках та під час масових заходів має свої особливості, оскільки у таких місцях згода особи на фіксацію презюмується. Це означає, що відкрите проведення фото- та відеозйомок у громадських місцях є абсолютно законним і не потребує попереднього збиранню письмових дозволів від кожного перехожого. Проте презумпція згоди діє лише доти, доки людина не висловить своє заперечення.

Важливо розуміпи, що публічний простір не скасовує права на приватність повністю. Якщо людина прямо просить не знімати її, ви зобов’язані припинити процес, навіть якщо перебуваєте на міській площі. Крім того, відкритість зйомки є обов’язковою умовою — використання прихованих камер без спеціального судового дозволу є незаконним.

Презумпція згоди на вулиці та заходах

Коли людина перебуває на мітингу, концерті, конференції чи просто йде вулицею, вона свідомо стає частиною публічного простору. У таких випадках закон дозволяє вести відкриту зйомку без індивідуальних дозволів. Верховний Суд у справі № 562/744/17 від 30.11.2021 підтвердив цей підхід:

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі №562/744/17 від 30.11.2021 зазначив: «Відеозйомка, здійснена потерпілим відкрито, неприховано у громадському місці, проти якої ні засуджена особа, ні свідки та інші учасники, зафіксовані на ній, не заперечували, якщо метою цієї зйомки було фіксування можливих неправомірних дій щодо потерпілого, вказує на ситуативність самої події, а тому виключає необхідність надання засудженою особою дозволу на проведення цієї відеозйомки»

Зйомка у громадському місці для фіксації правопорушення не потребує згоди особи. Це важливе правило, яке дозволяє громадянам фіксувати протиправні дії для захисту своїх інтересів.

Якщо ви хочете захистити свої права як споживач через суд або зафіксувати порушення у магазині, така зйомка є цілком виправданою та законною.

Зйомка посадових осіб та перевірок

Діяльність державних службовців, поліцейських, лікарів та інших посадовців під час виконання ними службових обов’язків є публічною. Зйомка лікаря чи іншого службовця в робочому кабінеті не вважається втручанням у приватне життя, якщо фіксується саме їхня професійна діяльність, а не особисті моменти. Головне — процес не повинен перешкоджати наданню допомоги чи виконанню обов’язків.

Щодо контролюючих органів, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 260/1896/20 від 26.10.2022 роз’яснив:

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №260/1896/20 від 26.10.2022 зазначив, що інспектори праці під час проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин мають право без попереднього повідомлення фіксувати процес перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Інспектори праці мають право фіксувати перевірку на відео без попередження. Це підтверджує законність використання технічних засобів державними органами.

Водночас, якщо вас цікавить загальне відеоспостереження на робочому місці або відеофіксація поліцією, ці процеси мають окреме спеціальне регулювання, яке обмежує приховану зйомку та встановлює чіткі межі контролю.

Як закон регулює зйомку дітей

Зйомка дітей в Україні підпорядковується суворим правилам, оскільки малолітні та неповнолітні особи не мають повного обсягу цивільної дієздатності для самостійного розпорядження своїми правами. Відповідно до Сімейного кодексу України, правовий статус дитини має особа до досягнення повноліття. Згоду на проведення будь-яких зйомок дитини та використання її образу мають надавати виключно батьки або інші законні представники.

Усна чи мовчазна згода самої дитини не має юридичної сили, якщо її батьки виступають проти. Тому фотографи, журналісти та блогери мають бути вкрай обережними при зйомці у місцях, де перебувають діти, щоб не порушити закон та не отримати судовий позов.

Згода батьків як законних представників

Батьки є законними представниками своїх дітей і саме вони приймають рішення щодо публічності дитини. Якщо ви фотографуєте дитяче свято або майданчик, і в кадр потрапляють інші діти, їхні батьки мають повне право вимагати видалення цих кадрів. У такій ситуації найкраще рішення — заблюрити обличчя чужих дітей або видалити фото з публічного доступу.

Наприклад, у практиці виникають випадки, коли батько фотографує сина на дитячому майданчику, а на задньому плані видно іншу дитину. Якщо мати іншої дитини заперечує проти публікації, фотографію в соцмережах поширювати не можна — її потрібно видалити або відредагувати.

Зйомка дітей у навчальних закладах

Зйомка дітей у школах чи дитячих садках вимагає подвійної уваги з боку адміністрації та сторонніх осіб. Керівництво закладу не має права самостійно надавати дозвіл на зйомку вихованців третім особам (наприклад, для створення рекламних матеріалів чи репортажів). Кожен такий випадок потребує індивідуальної письмової згоди від батьків кожної дитини.

Винятком можуть бути лише загальні зйомки відкритих шкільних свят (лінійок, концертів), які мають публічний характер. Проте навіть у цьому випадку, якщо батьки висловлять протест, зображення їхньої дитини має бути вилучене з публічних звітів закладу.

Використання та публікація отриманих зображень особи

Поширення та публікація фотографій фізичної особи регулюються статтею 308 Цивільного кодексу України, яка встановлює окремі правила для використання вже створених зображень. Закон чітко розділяє процес створення знімка та його подальше оприлюднення. Навіть якщо зйомка відбулася законно, публічний показ або розповсюдження фотографії без згоди зображеної на ній особи за загальним правилом заборонені.

Розповсюдженням вважається надання необмеженого доступу до фотографій іншим людям у будь-який час (наприклад, публікація в соцмережах чи на сайтах). Публічний показ — це демонстрація оригінального або розмноженого запису в місцях, де перебувають сторонні особи, які не належать до кола родини.

Правила поширення фотографій за статтею 308

Відповідно до закону, фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи лише у виняткових випадках, коли це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб. Також збирання та використання інформації про особу без її згоди можливе в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини згідно зі статтею 11 Закону України «Про інформацію».

Якщо людина позувала перед камерою за плату (наприклад, професійна модель), то створений художній твір може бути розповсюджений без її додаткової згоди, якщо інше не передбачено договором між сторонами.

Комерційне використання знімків без дозволу

Використання зображення особи з комерційною метою (наприклад, у рекламі товарів чи брендів) категорично заборонено без її прямої письмової згоди. Презумпція згоди, яка діє у публічних місцях, у цьому випадку повністю втрачає силу. Якщо бренд одягу організував зйомку вуличного стилю (street-style) і опублікував фото випадкової перехожої для реклами своєї продукції, це є грубим порушенням закону.

У такій ситуації компанія зобов’язана негайно видалити фото або домовитися про компенсацію з особою, інакше вона ризикує отримати судовий позов про відшкодування моральної шкоди за незаконне комерційне використання образу.

Як захистити свої права у суді

Якщо ваше зображення або відео з вашою участю було опубліковано без вашої згоди та це завдало вам моральної чи матеріальної шкоди, ви маєте повне право на юридичний захист. Першим кроком зазвичай є звернення до автора публікації або адміністратора ресурсу з письмовою вимогою видалити матеріали. Якщо мирне врегулювання не дало результатів, єдиним ефективним способом відновлення справедливості стає звернення до суду.

Цивільний кодекс України надає особі право вимагати припинення публічного показу зображення та відшкодування завданих збитків. Судова практика показує, що суди часто стають на бік громадян, чиє право на приватність було порушено незаконним розповсюдженням фото- та відеоматеріалів.

Процедура відкликання згоди та компенсація

Фізична особа, яка спочатку погодилася на знімання, має право в будь-який момент відкликати свою згоду та вимагати припинення публічного показу матеріалів у тій частині, яка стосується її особистого життя. Проте в такому разі особа зобов’язана відшкодувати витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи зміною запису (згідно з ч. 2 ст. 307 ЦК України).

Наприклад, якщо ви брали участь у вуличному інтерв’ю для YouTube, а потім вирішили відкликати згоду, ви маєте компенсувати автору витрати на перемонтаж. Проте в цифровому середовищі суди часто зобов’язують просто видалити контент без грошових стягнень з позивача, оскільки реальні витрати на видалення відео з мережі важко розрахувати.

Судовий захист від незаконної публікації

При розгляді справ про захист права на приватність українські суди та Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) керуються балансом між правом на свободу вираження поглядів та правом на повагу до приватного життя. У відомій справі «Ганновер проти Німеччини» ЄСПЛ підкреслив, що публікація фотографій з приватного життя особи, яка не виконує офіційних функцій, не може вважатися внеском у суспільну дискусію та є порушенням приватності.

Також цікавою є практика українських судів:

• Рішення Рівненського міського суду у справі № 2-973/07 підтверджує, що якщо особа бачить камеру і не висловлює протесту, це може розцінюватися як мовчазна згода на зйомку.
• Рішення Міжгірського районного суду у справі № 2-537/2009 визначило, що зйомка в приміщенні аптеки (як господарської структури) є публічною і не потребує згоди працівників, оскільки це громадське місце.

Якщо ви бажаєте успішно вирішити справу про захист прав у публічному просторі або стягнути моральну шкоду, вам знадобиться професійна допомога. Наші фахівці допоможуть зібрати докази та захистити ваші інтереси в судовому порядку.